Рішення № 88490288, 25.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 року Справа № 160/2050/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить: визнати стаж його роботи таким, що відповідає умовам п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для призначення йому пенсії на пільгових умовах; визнати незаконною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у призначенні йому пенсії на пільгових умовах, згідно із п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; зобов`язати відповідача призначити, нарахувати та виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах, зі зниженням пенсійного віку згідно із п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з моменту його звернення до пенсійного фонду, а саме з 05.08.2019 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 05.08.2019 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком. Проте відповідач своїм рішенням від 25.10.2019 року № 252 у призначенні йому пенсійного забезпечення відмовив, через відсутність пільгового стажу, оскільки у трудовій книжці позивача не зазначено, що він був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції. Позивач зазначає, що він працював у колгоспі на посаді механізатора, що підтверджується записом у трудовій книжці, це є підставою зараховувати йому трудовий стаж відпрацьований у колгоспі «Ленінець», оскільки стажу на посаді тракториста, який він напрацював у колгоспі, та інших сільськогосподарських підприємствах вже вистачає для призначення йому пенсії на пільгових умовах. Крім того, він працював трактористом у колгоспі, а відповідно, колгоспи займались лише сільським господарством та лише у сфері тваринництва та рослинництва.

Ухвалою суду від 25.02.2020 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

На виконання вимог ухвали суду 12.03.2020 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято протокол №13 від 12.09.2019 року, відповідно до якого підтверджено періоди роботи позивача з 08.04.2000 р. по 03.07.2004 р. для зарахування до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно з наданими документами, загальний трудовий стаж позивача складає 31 рік 8 місяців 17 днів, стаж роботи на посаді «тракторист - машиніст» - 15 років 11 місяців. Враховуючи викладене права на пенсію на пільгових умовах у позивача не має. За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Керуючись приписами ст.263 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05 серпня 2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та іншими документами для призначення пенсії на пільгових умовах.

Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення №252 від 23.10.2019 року про підтвердження періодів роботи позивача з 26.01.1985 р. по 31.12.1985 р., для зарахування до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Даним рішенням визначено, що загальний стаж позивача складає 31 рік 8 місяців 17 днів, стаж роботи на посаді «тракторист - машиніст» - 15 років 11 місяців, а отже підстави для призначення пенсії – відсутні.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV (далі– Закон № 1058-IV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058-IV).

Абзацом 2 частини 1 статті 26 Закону України № 1058-IV визначено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу не менше 26 років при призначенні пенсії (період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року).

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі – Порядок №22-1).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок № 637).

Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).

Згідно з ст.62 Закону №1788-XII та ч.1 ст.48 КЗпП України, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Так, позивачем для призначення йому пенсії було надано наступні документи: копію паспорта, копію рнокпп, копію трудової книжки, копію військового квитка, довідку №101 від 06.08.2019 р. про навчання, довідку від 20.09.2003 р. №24, видану СВК «Ленінець», архівну довідку №Я-366 від 13.06.2019 року про відпрацьовані вихододні в колгоспі «Ленінець» та архівну довідку №Я-368 від 13.06.2019 про відпрацьовані вихододні в ТОВ «Лан», видані Комунальною установою «Новомосковський районний трудовий архів», довідка від 01.08.2019 року № 183, видану ДП «Агрофірма Мрія», архівну довідку №Я-365 від 13.06.2019 року про заробітну плату, видана КУ «Новомосковський районний трудовий архів», довідки з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 він з 01.01.1986 р. по 20.06.1996 р. працював у колгоспі «Ленінець» на посаді механізатора, з 20.06.1996 р. був переведений у межах того самого колгоспу на посаду механізатора до тракторної бригади. 08.04.2000 року, у зв`язку з реорганізацією КСП «Ленінець», позивача було переведено у ТОВ «Лан» на посаду тракториста у тракторну бригаду, де він працював до 03.07.2004 р. коли був звільнений за власним бажанням. З 04.07.2004 р. позивача було прийнято на роботу у ДП «Агрофірма Мрія» на посаду тракториста у тракторну бригаду. 11.12.2015 р. позивач звільнився за власним бажанням. 23.03.2016 р. позивача було прийнято до Дочірнього підприємства «Агрофірма Мрія» на посаду тракториста-машиніста, а 18.11.2016 р. він звільнився з посади за власним бажанням.

Крім того, на підтвердження вказаного стажу позивачем надані архівні довідки №Я-365, 366, 367, 368 від 13.06.2019 р. та копію довідки колгоспу «Ленівець» від 20.09.2003 р., відповідно до якої, останній з 01 січня 1986 р. по 08 квітня 2000 р. у якості тракториста-машиніста був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції.

Між тим, на переконання відповідача, період роботи з 1988 р. по 2000 р. не підлягає зарахуванню до стажу позивача, оскільки в його трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію, а саме не зазначено про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції.

Суд встановивши зміст спірних правовідносин не погоджується з вказаними висновками пенсійного органу, з огляду на наступне.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок застосування Списків), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження відповідних умов праці за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Разом з тим, суд звертає увагу, що відсутність будь-якої інформації від підприємства не може бути наслідком позбавлення позивача права на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, враховуючи, що останній має необхідний пільговий стаж, який підтверджується записами у трудовій книжці та іншими документами.

Пунктом 1 Порядку № 637 також передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п.20 Порядку № 637).

Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України “Про трудові книжки працівників” від 27.04.1993 року №301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Отже, чинним законодавством визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Вказану позицію підтримує Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 року по справі №677/277/17 (провадження №К/9901/1298/17).

Відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

На думку суду, рішення відповідача №252 від 23.10.2019 року щодо зарахування спірних періодів винесено не на підставі та не у спосіб, передбачений чинним законодавством, а отже відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

З огляду на те, що трудова книжка позивача містить усі необхідні записи про роботу у спірні періоди, та є достатнім підтвердженням права на пенсійне забезпечення, суд вважає за можливе визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах.

Щодо позовних вимог про визнання позивачу стажа роботи таким, що відповідає умовам п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» для призначення йому пенсії на пільгових умовах; зобов`язання відповідача призначити, нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, зі зниженням пенсійного віку згідно із п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з моменту його звернення до пенсійного фонду, а саме з 05.08.2019 року, суд зазначає наступне.

Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Враховуючи викладене, суд вважає що для забезпечення позивача на отримання належної пенсії слід лише зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення йому пенсії на пільгових умовах з дня його звернення із заявою з 05.08.2019 року, з урахування висновків суду. У задоволенні решти позову відмовити.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає частковому задоволенню з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 840,80 грн., тому судовий збір підлягає поверненню позивачу частково у розмірі 420,40 грн. (840,80 грн. : 2).

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 263 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення йому пенсії на пільгових умовах з дня його звернення із заявою з 05.08.2019 року, з урахування висновків суду.

У задоволенні решти позовної заяви – відмовити.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) судові витрати по справі у розмірі 420,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Кучма