Ухвала суду № 88490113, 30.03.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

30 березня 2020 р. Справа № 120/642/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши в письмовому провадженні клопотання відповідача про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ

У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31.01.2020 по справі № 120/3893/19-а, задоволено його позов та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Вінницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2019 № Ф-11518-17.

Однак, незважаючи на скасування вимоги в судовому порядку, відповідач оформив вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2019 № Ф-11518-17 із індексом "У" (узгоджена) та направив її до органів Державної виконавчої служби з метою стягнення недоїмки.

На підставі вимоги від 18.11.2019 № Ф-11518-17-У постановами державного виконавця Староміського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 13.02.2020 відкрито виконавче провадження ВП № 61277037 та накладено арешт на рахунки в банках, а також нараховано виконавчий збір та визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

Позивач вважаючи дії відповідача щодо направлення вимоги до виконання протиправними, звернувся із цим адміністративним позовом до суду, у якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача, щодо направлення на виконання Староміського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2019 № Ф-11518-17У;

- зобов`язати відповідача направити до Староміського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) вимогу про повернення без виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2019 № Ф-11518-17У відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою від 21.02.2020 відкрито провадження у справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім, того відповідачеві встановлено 15 - ти денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

16.03.2020 на адресу суду надійшов відзив від Головного управління ДПС у Вінницькій області, у якому відповідачем заявлено клопотання про закриття провадження у справі.

Обґрунтовуючи клопотання відповідач зазначив, що Головне управління ДПС у Вінницькій області 27.02.2020 звернулося із листом № 5489/9/02-32-50-07 до Староміського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), у якому просили вимогу від 18.11.2019 № Ф-11518-17-У вважати скасованою. За таких обставин, відповідач вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Предметом позову в цій справі є позовна вимога про визнання протиправними дії відповідача, щодо направлення на виконання Староміського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2019 № Ф-11518-17У та зобов`язання відповідача направити до Староміського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) вимогу про повернення без виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2019 № Ф-11518-17У.

Із тексту позовної заяви суд встановив, що позивач переслідує мету домогтися звернення відповідача до органу ДВС із листом (вимогою) про повернення без виконання виконавчого документа (вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2019 № Ф-11518-17У), що, згідно п. 10 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», стане підставою для закінчення виконавчого провадження.

Із долучених до відзиву документів судом встановлено, що відповідач 27.02.2020 звернулося із листом № 5489/9/02-32-50-07 до Староміського відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) у якому просив вимогу від 18.11.2019 № Ф-11518-17-У вважати скасованою (а.с.42).

Також, згідно інформації з Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що виконавче провадження від 13.02.2020 ВП № 61277037 завершено.

Отже, порушення, що стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, усунуті відповідачем самостійно і станом на момент розгляду клопотання настали бажані для позивача наслідки у вигляді закінчення виконавчого провадження.

Зважаючи на те, що відповідачем самостійно виправлено оскаржуване позивачем порушення, чим фактично повністю відновлені законні права та інтереси позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі. При цьому, відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання дій відповідача протиправними після такого виправлення.

Відтак, встановлені судом обставини свідчать про наявність передбачених п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України підстав для закриття провадження у цій справі.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена (ч. 2 ст. 238 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 239 КАС України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із таких мотивів.

Щодо відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.

Про витрати на професійну правничу допомогу йдеться у статті 134 КАС України. Так, частиною 1 цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).

Приписами частини 4-6 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено, що в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 14.02.2020 № 047/20, додаток № 1 до договору від 14.02.2020 № 047/20, акт виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) від 10.03.2020, розрахунок суми гонорару від 10.03.2020, а також квитанція від 06.03.2020 № 0.0.1640997124.1, що підтверджує оплату витрат в розмірі 2200 грн. за надані послуги.

Як видно з поданих документів, 14.02.2020 між позивачем ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Руденко та партнери» в особі адвоката Руденко М.А. укладено Договір № 047/20 про надання правової допомоги.

За умовами цього договору, адвокатським об`єднанням належить виконати складання заяв, скарг, процесуальних документів правового характеру; надання правової інформації, консультації і роз`яснення з правових питань, правовий супровід судової справи; представництво інтересів у Вінницькому окружному адміністративному суді та Сьомому апеляційному адміністративному суді під час здійснення адміністративного судочинства по справі за позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Витрати, пов`язані з виконанням адвокатом доручення, зазначеному в цьому договорі, визначені в додатку № 1 до цього договору (а.с.35-36).

Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 по справі № 826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу.

У цьому випадку доказом понесення витрат позивача на правничу допомогу є розрахунок суми гонорару від 10.03.2020 та квитанція від 06.03.2020 № 0.0.1640997124.1 на виконання умов Договору від 14.02.2020 № 047/20 позивач сплатив гонорар у розмірі 2200 грн (а.с.38, 40).

Додатком № 1 до договору про надання правничої допомоги від 14.02.2020 № 047/20 встановлено, що фіксована сума гонорару становить 1100 грн. за одну годину роботи адвоката, та підтверджується актом виконаних робіт.

Як видно з акт виконаних робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом від 10.03.2020 відповідно до Договору про надання правової допомоги від 14.02.2020 № 047/20, надано позивачеві такі юридичні послуги:

- надання правової інформації, консультації і роз`яснення з правових питань;

- складання та направлення позовної заяви.

Загальна вартість наданих послуг становить 2200 грн.

Згідно розрахунку суми гонорару за надання правової допомоги від 10.03.2020, сума гонорару становить 2200 грн. за складання та направлення позовної заяви. Кількість затраченого часу становить 2 години (а.с.37, 39-40).

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим. Суд повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також – чи була їх сума обґрунтованою (п. 268, 269).

Надання вказаних у цій справі адвокатських послуг повністю підтверджується матеріалами справи і, на думку суду, є доведеним, а витрати є фактичними і неминучими, їхній розмір – обґрунтованим.

З огляду на викладене, беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 2200 грн., що відповідатиме вимогам розумності та співмірності.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2200 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Щодо сплаченого судового збору суд, зазначає наступне.

В матеріалах справи наявна квитанція від 17.02.2020 № 13455 про сплату судового збору в сумі 840,80 грн.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Отже, для повернення сплаченої суми судового збору, позивачем до суду повинно бути подано відповідне клопотання, а тому судом при вирішенні питання про закриття провадження у справі рішення про повернення сплаченої суми судового збору не приймається.

Керуючись ст. 134, 139, 238, 239, 248, 256, 295 КАС України суд

УХВАЛИВ

Клопотання Головного управління ДПС у Вінницькій області про закриття провадження у справі № 120/642/20-а задовольнити.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2200,00 грн. (дві тисячі двісті гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддею (ст. 256 КАС України) та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Богоніс Михайло Богданович