Ухвала суду № 8848973, 07.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

07.04.10 р. Справа № 14/88пн           

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Екоресурс”,

ЄДРПОУ 30500412, м.Костянтинівка

до відповідача Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради, м.Костянтинівка

про визнання права

Суддя Г.В. Левшина

Представники:

від позивача:

від відповідача:

В засіданні суду брали участь:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Екоресурс”, м.Костянтинівка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Виконавчий комітет Костянтинівської міської ради, м.Костянтинівка, про визнання за позивачем права власності на промислові відходи у кількості 2492,336858 тис. тон, розміщені на полігоні твердих промислових відходів, який знаходиться на земельній ділянці розміром 45 гектарів, згідно державного акту на право постійного користування землею серії 1-ДН №001017 від 26.04.2000р., який зареєстровано в книзі записів Державних актів на право користування землею за №186.

Згідно з п.2 резолютивної частини позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю „Екоресурс”, м.Костянтинівка заявлене клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом встановлення заборони Виконавчому комітету Костянтинівської міської ради, м.Костянтинівка вчиняти дії щодо передання у власність іншим особам вторинної сировини – склобою, який знаходиться на території полігону промислових відходів, а також приймати з цього приводу рішення до розгляду даного спору судом.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ст.67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Виходячи зі змісту позовної заяви, за твердженням позивача, внаслідок тривалого безперервного та відкритого володіння спірним майном, розташованим на переданій позивачу у постійне користування земельній ділянці, він набув право власності на промислові відходи у кількості 2492,336858 тис. тон, розміщені на полігоні твердих промислових відходів.

Листом від 01.03.2010р. №157/12 виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради повідомлено позивача про здійснення міською комісією з розгляду питань поводження з безхазяйними промисловими відходами заходів з виявлення власника вторинної сировини – склобою, який знаходиться на території полігону промислових відходів. Одночасно, вказаним листом запропоновано позивачу до 05.03.2010р. надати до виконкому міської ради інформацію щодо власника вказаного склобою.

Відповідно до ст.9 Закону України „Про відходи” суб’єктами права власності на відходи є, зокрема, підприємства, установи, організації всіх форм власності. Відходи, що не мають власника або власник яких невідомий, вважаються безхазяйними. У разі отримання звернення (повідомлення) комісія зобов'язана визначити кількість, склад, властивості, вартість відходів, рівень їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та вжити заходів для визначення власника відходів. Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів визначається Кабінетом Міністрів України (ст.12 Закону України „Про відходи”).

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998р. №1217 було затверджено Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів.

Згідно вказаного порядку підставами для здійснення процедур визначення відходів та наступного їх обліку також можуть бути заяви (повідомлення) громадян, підприємств, установ та організацій, засобів масової інформації, результати штатних інспекційних перевірок органів Мінекоресурсів на місцях, санітарно-епідеміологічної служби, органів місцевого самоврядування тощо. Заяви (повідомлення) про факти виявлення відходів розглядаються на черговому (позачерговому) засіданні постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами (далі - комісія). Комісія визначає кількість, склад, властивості, вартість відходів, ступінь їх небезпеки для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та вживає заходів до визначення власника відходів. У разі необхідності для визначення власника відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти та експерти. За результатами своєї роботи комісія складає акт, який передається до місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування для вирішення питання про подальше поводження з відходами.

Статтею 335 Цивільного кодексу України передбачено, що безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність. Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338, 341 і 343 цього кодексу.

На підставі викладеного, виходячи з того, що предметом позовних вимог по цій справі є визнання права власності на промислові відходи у кількості 2492,336858 тис. тон, суд дійшов висновку, що невжиття заходів до забезпечення позову у вигляді встановлення відповідачу заборони вчиняти будь-які дії, направлені на передання у власність спірного майна іншим особам, дійсно може утруднити та зробити неможливим виконання судового рішення по справі, внаслідок чого клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову в цій частині підлягає задоволенню.

Одночасно, в решті клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Екоресурс”, м.Костянтинівка про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає залишенню без задоволення як безпідставне.

За таких обставин, керуючись ст.ст.66, 67 Господарського процесуального кодексу України, суд –

           У Х В А Л И В :

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Екоресурс”, м.Костянтинівка, викладене у п.2 резолютивної частини позовної заяви, про вжиття заходів до забезпечення позову по справі №14/88пн задовольнити частково.

Заборонити Виконавчому комітету Костянтинівської міської ради (85114 Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Леніна, 260) здійснювати будь-які дії, направлені на передання у власність промислових відходів у кількості 2492,336858 тис. тон, розміщених на полігоні твердих промислових відходів, який знаходиться на земельній ділянці розміром 45 гектарів, згідно державного акту на право постійного користування землею серії 1-ДН №001017 від 26.04.2000р., який зареєстровано в книзі записів державних актів на право користування землею за №186.

В задоволенні решти клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Екоресурс”, м.Костянтинівка відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в день її прийняття, згідно із ст.115 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою на всій території України та повинна виконуватись у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Суддя