Рішення № 8848968, 07.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.04.10 р.                     Справа № 2/37                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Державного підприємства „Донецька залізниця” в особі Донецького будівельно-монтажного експлуатаційного управління м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Туристичне агентство „Паспорт плюс” м. Донецьк

про стягнення заборгованості у сумі 10297,91грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Ковеза В.Г. - за довір.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство „Донецька залізниця” в особі Донецького будівельно-монтажного експлуатаційного управління м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Туристичне агентство „Паспорт плюс” м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 10297,91грн., з яких 10127,28грн. – сума заборгованості за поставлену теплову енергію, 170,63грн. – пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору про постачання теплової енергії № 59/2/т/в від 01.10.2009р., акти надання послуг, рахунки.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив відзив на позовну заяву не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 24.03.2010р. № 02-62/2438.

З урахуванням цих даних, суд вважає належним виконання обов’язку щодо повідомлення відповідача про вчинені судом процесуальні дії та можливим розглянути спір, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в справі матеріалами. До того ж, згідно ст. 59 ГПК України, надання відзиву на позов є правом відповідача.

          Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, з огляду на достатність представлених матеріалів, справа розглянута згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

01.10.2009р. між Державним підприємством „Донецька залізниця” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Туристичним агентством „Паспорт плюс” (Абонент), був укладений договір № 59/2/Т/в про постачання теплової енергії.

За цим договором Постачальник зобов’язується постачати теплову енергію до розподільчого вузла, вказаного власником будинку, за адресою: м. Донецьк – 00, пр-т. Маяковського, 18. Постачальник зобов’язується надавати Абоненту вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а Абонент зобов’язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.2. договору облік відпущеної теплової енергії здійснюється по приладам обліку, встановлених на тепловому вводі Абонентом по фактичному споживанню, або розрахунковим способом.

Згідно до п. 2.3. договору за відсутності приладів обліку або при виході їх з ладу оплата здійснюється відповідно до затверджених тарифів за розрахунком, виходячи із розмірів приміщення вказаного власником будинку.

Пунктом 2.4. договору визначено, що обсяг спожитої теплової енергії щомісячно підтверджується двостороннім актом надання послуг.

Обсяги споживання теплової енергії наступні: загальна площа 151,0м2 (п. 2.5.4 договору).

Відповідно до п. 2.7. договору початок та закінчення опалювального сезону визначається погодними умовами та встановлюється Постачальником згідно з рішеннями місцевих органів влади або іншими органами влади.

Розділом 3 „Порядок та умови проведення розрахунків” визначено, що Абонент здійснює оплату за теплопостачання приміщень, які належать йому на праві власності, або які знаходяться у нього в оперативному управлінні виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, за 1 м2 опалення, 1 Гкал при наявності тепло лічильника та 1м3 гарячої вроди.

Оплата здійснюється Абонентом щомісячно на підставі пред’явлених рахунків не пізніше 3-х днів після отримання рахунку.

Відповідно до п. 4.3. договору у випадку несвоєчасної оплати Абонент сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,75% за кожний день прострочення від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки національного банку України, що діє на період, за який нарахована пеня.

Пунктом 8.2. договору встановлено, що даний договір набирає чинності з 01.10.2009р. і діє в частині поставки теплової енергії до 01.05.2010р., а в частині проведення розрахунків за теплову енергію – до їх повного здійснення.

Як видно з матеріалів справи між сторонами складалися акти надання послуг від 26.01.2010р., від 16.12.2009р., від 30.11.2009р., які підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень.

На підставі актів про надання послуг позивачем виставлялися рахунки від 23.11.2009р. на суму 3375,76грн., від 10.12.2009р. на суму 3375,76грн., від 22.01.2010р. на суму 3375,76грн., а всього на загальну суму 10127,28грн.

В супереч умовам договору відповідач за отримані послуги з теплопостачання у строки передбачені договором не розрахувався в повному обсязі, у зв’язку з чим на час звернення позивача до суду за останнім облікується заборгованість в розмірі 10127,28грн.

Проте, як видно з матеріалів справи відповідач після порушення провадження у справі платіжними дорученнями № 70 від 18.03.2010р. на суму 3375,76грн., № 69 від 18.03.2010р. на суму 3375,76грн. та № 61 від 12.03.2010р. на суму 3375,76грн. повністю погасив суму боргу.

З огляду на погашення відповідачем суми основного боргу провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 10127,28грн. підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Щодо вимог позивача про стягнення пені в розмірі 170,63грн., які нараховані позивачем згідно пункту 4.3. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань за період з 27.01.2010р. по 27.02.2010р. то суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони вільні в укладанні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як видно з обґрунтованого розрахунку пені позивачем нараховано пеню виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, оскільки розмір пені виходячи з розміру 0,75% за кожний день прострочення, як встановлено умовами договору є більшим, та умовами договору передбачено обмеження щодо нарахування пені не більше подвійної облікової ставки, що відповідає приписам чинного законодавства.

З огляду на вказане перевіривши розрахунок пені, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 170,63грн. за період з 27.01.2010р. по 27.02.2010р. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Судові витрати в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача в повному обсязі, оскільки погашення суми боргу здійснено відповідачем після порушення провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства „Донецька залізниця” в особі Донецького будівельно-монтажного експлуатаційного управління м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Туристичне агентство „Паспорт плюс” м. Донецьк про стягнення 10297,91грн. – задовольнити частково.

          Провадження ц справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 10127,28грн. припинити на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Туристичне агентство „Паспорт плюс” (м. Донецьк – 01, пр. Маяковського, 18, р/р 26003310001879 в ЗАТ „Промінвестбанк”, МФО 320984, ЗКПО 24809249) на користь Державного підприємства „Донецька залізниця” в особі Донецького будівельно-монтажного експлуатаційного управління (м. Донецьк-18, вул. Артемівська, 47, р/р 26000015110845 в філії АТ Укрсимбанк в м. Донецьк, МФО 334817, ЗКПО 26019959) пеню в розмірі 170,63грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,97грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя