Рішення № 8848967, 08.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.04.10 р.                     Справа № 6/58                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Данилкіной П.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Іріта-М” м.Маріуполь, Донецької області

до відповідача: Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Литовського „Тел-Мар” м.Маріуполь, Донецької області

про стягнення 32904грн. 36коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – Чігарьов Є.В. - представник по довіреності від 01.03.2010р.

від відповідача – не з”явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Іріта-М” м.Маріуполь, Донецької області, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Литовського „Тел-Мар” м.Маріуполь, Донецької області основного боргу за поставлений товар у сумі 27 429грн. 69коп., пені у сумі 11 415грн. 12коп. відповідно договору поставки товару №50/1/5 від 03.01.2007р. (Усього 38 844грн. 81коп.)

У процесі слухання справи позивач звернувся до суду з заявою про зміну підстав позову та зменшення розміру позовних вимог на підставі ст. 22 ГПК України, в якій пояснив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю „Гріта-М” м.Маріуполь, Донецької області та Товариством з обмеженою відповідальністю Українсько-Литовського „Тел-Мар” м.Маріуполь, Донецької області існувала усна домовленість про поставку товару, у зв”язку з чим позивач поставив на адресу відповідача по видатковим накладним товар. Тому, просить суд стягнути з відповідача основний борг за поставлений товар у сумі 27 429грн. 69коп., інфляційні у сумі 4 498грн. 47коп., 3% річних у сумі 976грн. 20коп. (Усього 32904грн. 36коп.) Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

8 квітня 2010р. відповідач у засідання суду не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 22.03.2010р. була направлена відповідачу 22.03.2010р. рекомендованим листом з повідомленням. Дана ухвала була направлена відповідачу за адресою вказаною у позові, витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вих.№14/4-20/1727 від 29.03.2010р. про що свідчить штамп канцелярії господарського суду. Повідомлення про вручення рекомендованого листа було повернуто з поштового відділення з відміткою про його вручення відповідачу. Суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи відповідно діючого законодавства, але вимог суду не виконав, про причину неявки суду не повідомив.

Враховуючи вищевикладене справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд –

в с т а н о в и в :

між Товариством з обмеженою відповідальністю „Іріта-М” м.Маріуполь, Донецької області та Спільним підприємством у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Литовське „Тел-Мар” м.Маріуполь, Донецької області була досягнута усна домовленість, відповідно якої позивач зобов”язався поставити у адресу Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Литовського „Тел-Мар” м.Маріуполь, Донецької області товар, а відповідач зобов”язався прийняти та оплатити його вартість.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх зобов’язань у повному обсязі, де він у період з 27.10.2008р. по 06.05.2009р. включно по ряду видаткових накладних здійснив поставку товару у адресу відповідача. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: видаткові накладні, акт звірки взаєморозрахунків станом на 28.02.2010р. підписаний уповноваженими особами обох підприємств та скріплений печатками, і переконав суд у факті поставки товару у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Литовського „Тел-Мар” м.Маріуполь, Донецької області. Але відповідач взяті на себе зобов’язання по оплаті поставленого товару виконав частково, в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Литовського „Тел-Мар” м.Маріуполь, Донецької області перед позивачем виник основний борг за поставлений товар у сумі 27 429грн. 69коп., який до теперішнього часу ним не погашений.

Відповідно до ст.509 ЦК України у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботу, оплатити кошти та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його боргу, зобов’язання виникають з договору або інших підстав, які зазначені у статі 11 ЦК України.

Згідно статті 530 ЦК України, коли строк виконання зобов’язання не встановлений, боржник повинен виконати таке зобов’язання у семиденний термін з дня пред’явлення вимог кредитором. Така вимога була одержана відповідачем, про що свідчить лист вих.№72 від 26.03.2010р., в якому останній підтвердив отримання ним претензії на суму 27429грн. 69коп. та зазначив, що приймає всі міри для стабілізації роботи підприємства та погашення боргів, у зв”язку з чим повідомив, що всі зобов”язання СП ТОВ „Тел-Мар” будуть виконанні у повному обсязі. Крім того, відповідачем був складений графік погашення заборгованості.           

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Відповідно ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Але як вбачається з заяви про збільшення розміру позовних вимог від 08.04.2010р. позивач частково змінив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача інфляційні у сумі 4 498грн. 47коп., 3 % річних у сумі 976грн. 20коп.

Суд вважає, що вимоги позивача по стягненню інфляційних у сумі 4 498грн. 47коп. та 3% річних у сумі 976грн. 20коп. задоволенню не підлягають, оскільки згідно абзацу другого підпункту 3.7 пункту 3 роз”яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” під збільшенням розміру позовних вимог (ч.2 ст.22 ГПК України) слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому, збільшення розміру позовних вимог не може бути пов”язано з пред”явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві, наприклад, якщо позов подано на суму основного боргу і позивач до прийняття рішення просить додатково стягнути інфляційні у сумі 4 498грн. 47коп. та3% річних у сумі 976грн. 20коп. Останні вимоги є новими. Проте суд звертає увагу позивача, що він не позбавлений права звернутись до суду з окремим позовом щодо стягнення з відповідача інфляційних, 3% річних, в зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань останнім.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 509, 530 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Іріта-М” м.Маріуполь, Донецької області до Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Литовського „Тел-Мар” м.Маріуполь, Донецької області про стягнення 32904грн. 36коп. задовольнити частково.

Стягнути з Спільного підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Литовського „Тел-Мар” (87516 м.Маріполь, Донецької області, б-р.50-років Жовтня, 21/43, п/р26004202072100 в ЗАТ „Донгорбанк” м.Маріуполя, МФО 335786, ЄДРПОУ 25328948) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Іріта-М” (87532 м.Маріуполь, Донецької області, вул.Семенішина,27, п/р26002188698001 в МФ КБ „Приватбанк”, МФО 335429, ЄДРПОУ 25106604) борг за поставлений товар у сумі 27 429грн. 69коп., витрати по сплаті держмита у сумі 274грн. 30коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 196грн. 73коп.

В решті частині позову відмовити.

У судовому засіданні 08.04.2010р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 09.04.2010р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

Суддя