Ухвала суду № 88487353, 26.03.2020, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/1887/20

Номер провадження 1-кс/404/532/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2020 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Завгородній Є.В. з участю секретаря судового засідання Ткачук Л.О., прокурора Ткачук Л.М., слідчого Воропай Є.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного – адвоката Коробєйнікова А.В., розглянувши у залі суду в місті Кропивницькому клопотання слідчого СВ Кропивницького РВП ГУНП в Кіровоградській області Воропай Є.С., погодженого з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури Ткачук Л.М., про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, по кримінальному провадженню №12020120170000164, стосовно:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Каражал, Джезказганської області, Казахстан, українця, громадянина України, з загальною середньою освітою, не одруженого, без утриманців, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 01.11.2019 року за ч.1, 2 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 2 роки; Кіровський районний суд міста Кіровограда стосовно ОСОБА_1 останні п`ять років вирішує обвинувальний акт за ч. 2 ст. 307 КК України,

підозрюваного в цьому кримінальному провадженні за ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Кропивницького районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області, за погодженням з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, звернувся до Кіровського районного суду міста Кіровограда з клопотанням, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , якому 25.03.2020 року вручено повідомлення про підозру, в тому, що він починаючи з 15.02.2020 року по 01.03.2020 року вчинив три епізоди таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_2 .

Слідчий з прокурором заявлені у клопотанні вимоги підтримали.

Підозрюваний і захисник заперечує проти запропонованого слідчим виду запобіжного заходу-тримання під вартою, просить застосувати йому запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Ионкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення. Внесене на розгляд слідчого судді клопотання, відповідає як вимогам ст. 184 КПК України, так і практиці застосування рішень Європейського суду, оскільки протоколи: огляду місця події, огляду предмету, допиту свідків та потерпілих, пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, містять достатньо даних про наявність обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185 КК України.

Суто з об`єктивних причин, у перші дні від початку цього досудового розслідування, слідчий суддя не має можливості дати остаточну оцінку: належності, допустимості достатності доказів та правильності кваліфікуючих ознак злочину. Перераховані обставини є завданням судового розгляду. При вирішенні заявлених у клопотанні вимог, достатньо встановити обґрунтованість пред`явленої підозри, що виконав слідчий з прокурором.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

У порядку ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.

Так, злочини, по яким пред`явлено повідомлення про підозру ОСОБА_1 є: середньої тяжкості, повторними, умисними, корисливими. Посягають на суспільні інтереси - проти власності, шкоду не відшкодовано.

Перелічені обставини істотно підвищують ступінь та характер суспільної небезпеки діяння. Дії підозрюваного характеризуються, як заздалегідь сплановані, мають ознаку повторності, обдумані, вчинені із заздалегідь підшукуваним знаряддям вчинення злочину, в нічний час .

Підозрюваний раніше судимий за тотожні корисливі злочини. Вчинив злочини в період випробування, тобто підозрюваний ігнорує правила мирного володіння майном, втрачає соціальні зв`язки, не має законного джерела одержання доходу чи/або заробітної плати. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним – до п`яти років позбавлення волі, є підставою для початку/продовження можливого переховування від слідства та суду. За таких умов, вважаю, що підозрюваному не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, через наявність ризиків, передбачених у пунктах 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

У даному конкретному випадку існують реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження і завершення досудового розслідування по кримінальному провадженню (ст.2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи підозрюваного.

На виконання п.2 ч.2 ст.183 КПК України прокурор довів, що ОСОБА_1 після обставин, в яких він підозрюється, залишив місце пригоди, одразу розпорядився викраденим майно, таким чином свідомо активно перешкоджає встановленню істини по справі.

У разі застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, вказане не зможе забезпечити на початковому етапі проведення досудового розслідування та у подальшому належного виконання останнім його процесуальних обов`язків: так, відстоювання власної правової позиції є передумовою для впливу на потерпілого/свідків, знищенню чи перетворенню доказів, що ускладнить і затягне досудове розслідування. Зловживання наркотичними засобами є приводом для неявок. Обізнаність про місце проживання потерпілого є підставою для початку незаконного впливу на них. Місце проживання підозрюваного і місце проведення розслідування не співпадають, тобто є ризиком неявок. Така кваліфікуюча ознака як повторність, є проявом ігнорування принципу мирного володіння майном. Відсутність законного джерела доходу, є приводом для вчинення нових корисливих кримінальних правопорушень або неявки до слідчого і в суд. Тримання під домашнім арештом, не здатне забезпечити ризики передбачені ст.177 КПК України та належне виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів середньої тяжкості, не пов`язаних з застосуванням насильства, тому згідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно визначити розмір застави встановлений Законом станом на перше січня 2020 року, який буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступенем довіри, до нього при якому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб в особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь яким чином перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню. Враховуючи дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, кількість і тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, правильним буде визначити підозрюваному саме такий розмір застави, як то вимагають положення п.п.1-3 ч. 5 ст.182 КПК України.

Відповідно до ст. 209 КПК України, моментом фактичного затримання ОСОБА_1 буде вважатись час проголошення цієї ухвали, тобто з 14 години 00 хвилин, 26 березня 2020 року.

Повідомлення про підозру ОСОБА_1 отримав 25 березня 2020 року, у зв`язку із цим два місяці досудового розслідування закінчуються 25 травня 2020 року.

Наявність співмешканки не зупиняло підозрюваного від вчинення ним попередніх злочинів, тому ця обставина не попередить ризиків , передбачених ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст.131-132, 176-178, 193-197, 309, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Кропивницького РВП ГУНП в Кіровоградській області Воропай Є.С. – задовольнити.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання його під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , рахувати з 14 години 00 хвилин, 26 березня 2020 року.

Застосований запобіжний захід-тримання під вартою ОСОБА_1 припиняє свою дію о 14 годині 00 хвилин, 24 травня 2020 року.

Визначити ОСОБА_1 три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в якості застави, що в грошовому еквіваленті становить шість тисяч триста шість гривень нуль копійок, яка ним або заставодавцем може бути внесена на депозитний рахунок UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ місто Київ; код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: «застава за ОСОБА_1 по клопотанню 404/1887/20; 1-кс/404/532/20, Кіровський районний суд міста Кіровограда, із зазначенням анкетних даних особи, яка вносить заставу».

У разі внесення заставодавцем визначеної в ухвалі суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 - прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками, носити електронний засіб контролю. Попередити підозрюваного ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього зобов`язань внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету.

Роз`яснити підозрюваному правила користування пристроєм, техніку безпеки поводження з ним та наслідки його зняття або неправомірного втручання в його роботу з метою ухилення від контролю. Відмова від носіння засобу електронного контролю, умисне зняття, пошкодження або інше втручання з метою ухилення від контролю, а рівно намагання вчинити зазначені дії є невиконанням обов`язків, покладених на підозрюваного при обранні запобіжного заходу.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда Є. В. Завгородній