Рішення № 8848721, 08.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.04.10 р. Справа № 38/6

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянувши матеріали справи за позовом: Закритого акціонерного товариства ”Страхова компанія ”ВУСО”, м.Донецьк

до відповідача 1: Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” м.Донецьк

до відповідача 2: Страхової компанії „Інтер Гарант”, м.Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1: ОСОБА_2, м.Макіївка

про стягнення солідарно суми завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 9567,82грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Ткаченко А.Г. - за дов. №418/9-А від 11.01.2009р.

від відповідача 1: Гвоздарькова О.О. - за дов. №б/н від 20.01.2010р.

від відповідача 2: не зявився

від третьої особи: не зявився

Суть спору:

Позивач, Закрите акціонерне товариство ”Страхова компанія ”ВУСО”, м.Донецьк, звернувся з позовом до відповідача 1 - Ясинуватського управління газового господарства, м.Ясинувата, до відповідача 2 - Страхової компанії „Інтер Гарант”, м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - ОСОБА_2, м.Макіївка про відшкодування майнової шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 9567,82грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Постанову Кіровського районного суду м.Макіївки, Донецької області від 07.09.2007р., довідку УДАІ УМВС в Донецькій області №6037 від 24.09.2007року, договір добровільного страхування наземного транспорту №41759-01-02 від 23.04.2007р., страховий акт №4113-02 від 12. 11.2007р., заяву на виплату страхового відшкодування, акт огляду автомобіля від 27.08.2007р., свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу, платіжне доручення №10985 від 12.11.2007р., заяву про страхове відшкодування від 23.11.2007р. №2524 П.

Крім того, позивач посилається те, що в результаті дорожньотранспортної пригоди, яка сталась з вини гр.ОСОБА_2 постраждав автомобіль ВАЗ 21101, державний номер НОМЕР_1, застрахований у ЗАТ ”Страхова компанія ”ВУСО”, в звязку з чим була завдана матеріальна шкода його власнику ОСОБА_5 і на підставі договору страхування власнику автомобіля ВАЗ 21101 було виплачене страхове відшкодування.

08.02.2010р. відповідач 1 надав суду відзив на позов №202 від 05.02.2010р., в якому повідомив суду, що Ясинуватське управління газового господарства є філією без юридичного статусу Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз”, розташованого за адресою: м.Донецьк, вул.Р.Люксембург, 23-а, яке повино бути стороною по справі. Відзив судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

08.02.2010р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1, ОСОБА_2 надала пояснення, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

08.02.2010р. позивач звернувся до господарського суду з клопотанням, в якому просить суд замінити Ясинуватське управління газового господарства на належного відповідача Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” м.Донецьк. Клопотання судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 08.02.2010р. суд здійснив заміну первісного відповідача належним та залучив до участі у справі у якості належного відповідача 1 Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” м.Донецьк, вул.Р.Люксембург,23-а.

17.02.2010р. позивач надіслав на адресу суду уточнену позовну заяву, в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 9 567,82грн. Уточнена позовна заява судом розглянута та залучена до матеріалів справи.

24.02.2010р. позивач надав суду детальний розрахунок ціни позову, відповідно до якого, загальна ціна позову складає 9567,82грн., який судом розглянутий та залучений до матеріалів справи.

09.03.2010р. від відповідача 2 на адресу суду надійшла телеграма в якій відповідач 2 просить суд перенести слухання справи на іншу дату.

10.03.2010р. відповідач 1, Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” м.Донецьк надав суду відзив на позов №15/378, в якому повідомив суду, що не згоден із вимогами позивача із наступних підстав.

Відповідно до п.п.1.2 договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №40/2007 від 22.02.2007р., страховик зобовязується при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування.

Відповідно до додатку №2 до договору №40/2007 від 22.02.2007р. автомобіль ІЖ Комбі 2717, державний номер НОМЕР_2 є забезпеченим в розумінні Закону України „Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”.

Дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ 21101, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 та автомобіля ІЖ Комбі, державний номер НОМЕР_2, який належить відповідачу 1, визнаний страховим випадком (страховий акт №4113-02 від 12.11.2007р.).

Таким чином, відшкодування завданої шкоди має здійснюватися безпосередньо СК “Інтер-Гарант”.

25.03.2010р. позивач надав суду письмові пояснення на відзив відповідача, в яких повідомив суду наступне.

Між відповідачем 1 та страховою компанією “Інтер Гарант” було укладено договір №40/2007 від 22.02.2007р. обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, щодо страхування відповідальності за шкоду, завдану внаслідок експлуатації автомобіля ІЖ 2717, державний номер НОМЕР_2.

Відповідно до п.37.5 ЗУ “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, повинна бути компенсована сума франшизи у повному обсязі.

Згідно п.7.1 договору №40/2007 від 22.02.2007р. безумовна франшиза становить 2% від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Згідно п.6.2 договору №40/2007 від 22.02.2007р. ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, дорівнює обовязковому ліміту та становить 25500грн. на одного потерпілого по кожному полісу. Отже розмір франшизи становить 2% від ліміту відповідальності страховика, тобто 510грн.

Таким чином, позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідач 2 в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду та наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Проте, на адресу господарського суду 25.03.2010р. та 06.04.2010р. від відповідача 2 надійшли телеграми в яких останній повідомив суду, що визнає позов та просить розглянути справу №38/6 без участі його представника.

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем 2 документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача 2 у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача та відповідача 1, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2007року на 460 км. Автошляху “Знаменка-Луганськ-Ізваріне” при виконанні лівого повороту на перехресті о 09год.30хвил. сталося ДТП автомобіля ВАЗ 21101, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5 під його ж керуванням та автомобіля ІЖ Комбі, державний номер НОМЕР_2, який належить Відкритому акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” під керуванням ОСОБА_2 в наслідок порушення ОСОБА_2 пункту 10.4 Правил дорожнього руху.

Як вбачається з матеріалів справи між ЗАТ Страхова компанія „ВУСО” (страховик) та ОСОБА_5 (страхувальник) 23 квітня 2007року укладено договір добровільного страхування наземного транспорту. За умовами укладеного договору страховим випадком визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю страхувальника. Розмір страхового відшкодування визначається страховиком виходячи із суми заподіяного в результаті настання страхового випадку матеріального збитку, але не більше розміру страхової суми.

Відповідно до п.5.2 Договору підставою для виплати страхового відшкодування є рахунок станції технічного обслуговування.

Згідно рахунку-фактури ТОВ “Апекс про” від 12.09.2007р. на суму 5940,00грн., видаткової накладної №Ш-108/5 від 31.08.2007р. на суму 3959,55грн., товарного чеку №235 від 13.09.2007р. на суму 326,00грн., товарного чеку №236 від 13.09.2007р. на суму 20,00грн. вартість відновлюваного ремонту автомобіля складає 10245,55грн.

Як зазначає позивач, з вказаної суми було виключено вартість датчику включення вентилятору в сумі 20,00грн., вартість повторювача повороту в сумі 7,73грн., а також відповідно до заяви ОСОБА_5 від 03.10.2007р. розмір вартості відновлення геометрії кузова було зменшено на 650,00грн.

Таким чином, сума страхового відшкодування становить 9567,82грн.

Позивачем на підставі вищезазначених документів та заяви ОСОБА_5 платіжним дорученням №10985 від 12.11.2007р. була здійснена виплата страхового відшкодування у розмірі 9567,82грн.

22 лютого 2007року між Закритим акціонерним товариством „Страхова компанія „ІнтерГарант” (страховик відповідач 2) та Відкритим акціонерним товариством “Донецькоблгаз” (страхувальник відповідач 1) був укладений договір №40/2007 обовязкового страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п.1.2 страховик зобовязується при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування, а страхувальник зобовязується своєчасно сплатити страховий платіж.

Відповідно до п.4.1 укладеного договору обєктом обовязкового страхування за цим договором є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, повязані з відшкодуванням страхувальником шкоди, заподіяної життю, здоровю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

В рамках договору під забезпеченим транспортним засобом розуміється будь-який транспортний засіб з переліку транспортних засобів, зазначених в Додатку №2 до цього договору, та який експлуатується страхувальником на законних підставах.

У додатку № 2 до договору перелічені забезпечені транспортні засоби, які експлуатує страхувальник, серед яких автомобіль ІЖ 2717 ЗНГ державний реєстраційний номер №НОМЕР_2.

Пунктом 7.1. Договору встановлена безумовна франшиза у розмірі 2% від ліміту відповідальності страховика (п.6.2), в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Пунктом 11.6 Договору передбачено, що для отримання страхового відшкодування особа, яка має правона відшкодування подає страховику: відповідну заяву, довідку про ДТП, довідки відповідних закладів охорони здоровя щодо тимчасової втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, рішення суду, інші документи, які мають відношення до даного ДТП, завірені в установленому порядку.

Згідно п.11.7 Договору після розгляду страховиком документів, зазначених в п.11.6 Договору, він приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті. Протягом 3 робочих днів з дня прийняття відповідного рішення, страховик зобовязаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

23.11.2007р. позивач звернувся до відповідача 2 з заявою №2524П про страхове відшкодування додавши до заяви необхідні документи. Вказана заява відповідачем 2 отримана 27.11.2007р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оскільки відповідач 2 не здійснив виплату страхового відшкодування позивач звернувся до суду та просить солідарно стягнути з відповідачів суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 9567,82грн.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно до п.1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Згідно Постанови Кіровського районного суду м.Макіївки, Донецької області від 07.09.2007р. 15 серпня 2007року на 460 км. автошляху “Знаменка-Луганськ-Ізваріне” о 09-30год. сталася дорожньо-транспортна пригода, винним в скоєнні якої визнано ОСОБА_2 та притягнуто його до адміністративної відповідальності.

Закон України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (далі по тексту - Закон) регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 6 Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно до п.22.1 ст. 22 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який сплатив страхове відшкодування за договором страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Аналогічні положення містять ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України.

Так, стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що при ДТП була наявна вина водія ОСОБА_2 який керував автомобілем ІЖ 2717 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який є обєктом страхування по договору укладеному між відповідачами, суд приходить до висновку, що здійснивши виплату страхового відшкодування в сумі 9567,82грн. у позивача виникло право вимоги до відповідача 2 щодо стягнення матеріальної шкоди за винятком франшизи, яка передбачена договором страхування, укладеним між відповідачами.

Відповідно до п. 7.1. Договору №40/2007 обовязкового страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між відповідачами, безумовна франшиза встановлена у розмірі 2% від ліміту відповідальності страховика. Враховуючи, що ліміту відповідальності страховика складає суму в розмірі 25500грн., франшиза у розмірі 2% складає 510грн.

Таким чином, з відповідача 2 підлягає стягненню матеріальна шкода у розмірі 9057,82грн. (9567,82грн.- 510грн. = 9057,82грн.).

У розумінні п.12.1 ст. 12 Закону, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За приписами п.37.5 ст.37 Закону, страхувальником або особою, відповідальність якої застрахована, потерпілому має бути компенсована сума франшизи у повному обсязі одночасно з виплатою страховиком страхового відшкодування.

Враховуючи, що відповідно до п. 7.1. Договору №40/2007 обовязкового страхуванням цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між відповідачами безумовна франшиза встановлена у розмірі 2% від ліміту відповідальності страховика 510грн. суд приходить до висновку, що франшиза у розмірі 510грн. підлягає стягненню з відповідача 1.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів пропорційно.

На підставі Закону України “Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, ст.ст. 993, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ

Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства ”Страхова компанія ”ВУСО”, м.Донецьк до відповідача 1- Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” м.Донецьк, до відповідача 2 - Страхової компанії „Інтер Гарант”, м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1, ОСОБА_2, м. Макіївка про стягнення солідарно суми завданої матеріальної шкоди в порядку регресу у розмірі 9567,82грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькоблгаз” м.Донецьк (83050, м. Донецьк, вул.Рози Люксембург, 23-А, ЄДРПОУ 03361075) на користь Закритого акціонерного товариства Страхова компанія “ВУСО” (83000, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, п/р 26004000100561 в Донецькій філії ТОВ УКБ “КАМБІО”, МФО 394523, ЄДРПОУ 33792667) суму франшизи у розмірі 510,00грн., державне мито у розмірі 5,44грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 12,58грн.

Стягнути з Страхової компанії „Інтер Гарант”, м. Київ (01000 м. Київ, вул. Кудрявська,13-19, офіс 3, ЄДРПОУ 23703520) на користь Закритого акціонерного товариства Страхова компанія “ВУСО” (83000, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, п/р 26004000100561 в Донецькій філії ТОВ УКБ “КАМБІО”, МФО 394523, ЄДРПОУ 33792667) суму завданої матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі 9057,82грн., державне мито у розмірі 96,56грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 223,42грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 08.04.2010року.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя

Надруковано 5 примірника:

1 до справи

3 сторонам у справі

1- третій особі