Рішення № 8848696, 06.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.04.10 р.                     Справа № 18/27                               

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Будмеханізація” м. Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно – будівельне підприємство „Прогрес” м. Донецьк

про стягнення 24165,27 грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за

участю представників сторін:

від позивача: Мелешко О.О. – дов.

від відповідача: Бодряга В.В. – дов.

Відкрите акціонерне товариство “Будмеханізація” звернулось з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно – будівельне підприємство „Прогрес” 12935,99 грн. заборгованості, 970,72 грн. пені, 142,14 грн. річних, 116,42 грн. інфляційних збитків та 10000,00 грн. штрафу, а всього 24165,27 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобов’язання за договором ним були виконані у повному обсязі, але в порушення умов договору відповідач за виконані роботи з ним не розрахувався, тому виникла заборгованість, а за прострочку її оплати нараховані пеня та штраф згідно договору, інфляційні та річні відповідно до закону, які останній повинен сплатити.

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що заборгованість ним погашена повністю і заявив клопотання про зменшення штрафних санкцій (штрафу і пені).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

04.03.2008 року сторонами був укладений договір № 335П, відповідно до п. 1.1 якого Замовник (відповідач) доручив, а Підрядник (позивач) зобов’язався на власний ризик виконати роботу, а саме: вантажні роботи краном КБ-405, які проводяться у м. Донецьку, а також демонтаж та перебазування цього крану з місця виконання робіт на місце постійної дислокації.

Строк дії договора встановлений – з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Вартість виконаних робіт краном визначена згідно з кошторисом (додаток № 1 договору).

Позивач свої зобов’язання за договором виконав, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт форми КБ – 2В за серпень 2009 р. на суму 15469,96 грн., який підписаний у двосторонньому порядку.

Пунктом 6.2. договору сторони передбачили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі актів за формою КБ – 2В щомісячно до 10 числа наступного за звітним місяця, шляхом перерахування Замовником грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника.

Фактично відповідачем ця умова договору була порушена, оплата робіт була здійснена частково.

Несплачена сума становить 12935,99 грн., що є боргом відповідача.

Після звернення позивача з позовом відповідачем було сплачено 2935,00 грн. платіжним дорученням № 41 від 25.02.2010 р. і з врахуванням цього сума боргу склала 10000,99 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів оплати боргу відповідачем не подано.

Згідно п.16.2. договору у разі затримки платежів Замовник сплачує Підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми затриманих платежів за кожен день прострочки.

Позивачем нарахована пеня за 134 дня прострочення у сумі 970,72 грн.

У пункті 16.4. договору встановлена відповідальність у вигляді штрафу за затримку розрахунків більш ніж 10 днів, у розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з тим, що розмір інфляційних та річних не встановлений договором, вони нараховані відповідно до закону.

Нарахована позивачем сума інфляційних складає – 116,42 грн., а річних – 142,14 грн. за весь час прострочення, які підлягають стягненню у повній сумі.

Заперечення відповідача проти позову з посиланням на погашення боргу, судом відхиляються, оскільки відповідно до поданих платіжних документів, заборгованість погашена лише частково, у сумі 2935,00 грн. Таким чином сума боргу на день прийняття рішення становить 10000,99 грн., що підтверджено і позивачем.

Клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій (штрафа та пені) суд задовольняє з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання;

Підставами для зменшення сум штрафу і пені, нарахованих позивачем, суд вважає наступні:

–          Розмір штрафних санкцій перевищує суму боргу;

–          Рішенням по справі № 18/173 від 14.09.2009 р. суд вже стягував з відповідача 10000,00 грн. штрафу за порушення зобов’язань щодо своєчасної оплати послуг;

–          Згідно з наданою відповідачем довідкою його неплатоспроможність пов’язана зі значною дебіторською заборгованістю контрагентів;

–          Відповідач вживає заходи для проведення розрахунків з позивачем, погашає заборгованість та сплачує штрафні санкції за рішенням суду від 14.09.2009 р.;

–          Фінансове становище відповідача залежне від стану платоспроможності його контрагентів, а тому він позбавлений можливості своєчасно і у повному обсязі розрахуватися по своїм боргам.

На підставі викладеного суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки: штрафу на 90%, а пені – на 50%.

У зв’язку з тим, що частина боргу була сплачена відповідачем після звернення позивача з позовом, державне мито підлягає віднесенню на відповідача повністю, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82, п. 3 ст.83, ст.ст. 84-85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст. 526, п. 3 ст. 551, п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Будмеханізація” м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно - будівельне підприємство „Прогрес” м. Донецьк про стягнення 24165,27 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Проектно - будівельне підприємство „Прогрес” м. Донецьк (83017, м. Донецьк,б-р. Шевченко, 31, р/р 26001310278800 філіал “ДРУ” Банк “Фінанси та кредит”, МФО 335816, ЄДРПОУ 31038411) на користь Відкритого акціонерного товариства „Будмеханізація” (83056, м. Донецьк, вул. Молодих Шахтерів, 8а, р/р 2600900003002 в ОАО „ЕРДЕ Банк”, МФО 380667, МФО 335816, ЄДРПОУ 01237738) 10000,99 грн. заборгованості, 485,36 грн. пені, 142,14 грн. річних, 116,42 грн. інфляційних збитків, 1000,00 грн. штрафу, 241,65 грн. державного мита та 114,70 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині вимог – відмовити.

Рішення оголошено 06.04.2010 р. і набирає законної сили через десять днів.

Суддя