Рішення № 88486539, 30.03.2020, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/430/14-ц

провадження №: 2/398/20/20

РІШЕННЯ

Іменем України

"30" березня 2020 р.

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

судді Нероди Л.М.,

за участю секретаря Джеваги В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №398/430/14-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Олександрійська міська рада, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ВИМОГИ ПОЗИВАЧА

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , третя особа - Олександрійська міська рада, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої вимоги мотивуючи тим, що після смерті її двоюрідної тітки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 залишилася спадщина, а саме: квартира АДРЕСА_1 , яка належала померлій. ОСОБА_4 (дівоче прізвище ОСОБА_4 ) та її мати ОСОБА_6 (дівоче прізвище ОСОБА_6 ) були двоюрідними сестрами. Після смерті матері, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 вона приїхала до м. Олександрія та від сусідів дізналась про смерть її тітки ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також вона дізналась, що за рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 26 вересня 2013 року було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 та встановлено факт його проживання однією сім`єю із ОСОБА_4 з 2006 року до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Просила суд визначити їй додатковий строк на подачу заяви до нотаріальної контори, оскільки вона своєчасно не могла подати заяву про прийняття спадщини до нотаріуса, з підстав того, що вона не знала про смерть спадкодавця, згодом, звернувшись до нотаріуса, дізналася, що пропустила строк для подачі заяви про прийняття спадщини про що свідчить постанова від 14 січня 2014 року.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІДПОВІДАЧІВ

11.03.2014 року від відповідача ОСОБА_3 надійшли заперечення на позовну заяву, відповідно до яких він заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки як спадкоємець четвертої черги за законом він 23.10.2013 року отримав свідоцтво про право на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 . Вже оформивши спадщину він дізнався про те, що є ймовірний спадкоємець п`ятої черги щодо майна ОСОБА_4 - ОСОБА_1 . Зважаючи на те, що він є спадкоємцем четвертої черги, а позивач може бути віднесена до спадкоємців лише п`ятої черги визначення останній додаткового строку для прийняття спадщини не породжує юридичних наслідків. Зазначені позивачем причини пропущення строку для прийняття спадщини, на його думку, не можуть бути визнанні поважними, оскільки ні позивач, ні її мати, які проживали в м.Світловодськ(близько 60 км від м.Олександрія), з 2006 року жодного разу навіть не навідались до ОСОБА_4 . Навіть той факт, що ОСОБА_4 з 2011 року припинила листування не викликало у позивача та її матері жодних підозр щодо життя та здоров`я останньої. Натомість він, ОСОБА_3 , до якого ОСОБА_4 відносилась як до рідного сина, проживав з останньою однією сім`єю, вони разом відремонтували дах квартири, підтримували квартиру у придатному для проживання стані, він постійно піклувався про здоров`я ОСОБА_4 а коли через хворобу останні не могла встати з ліжка, - доглядав її, виконував всі гігієнічні процедури, переодягав, годував з ложки, а після смерті займався її похованням за власний рахунок.

Представник ОСОБА_2 зазначив, що позивачем не надано жодних доказів, що її мати потребувала сторонньої допомоги, оскільки з наданої позивачем копії висновку МСЕК від 26.02.2006 року не вбачається, що ОСОБА_8 , хоча й була інвалідом ІІ групи, потребувала стороннього догляду. В довідці дільничного лікаря зазначено, що ОСОБА_8 потребувала стороннього догляду, однак в який саме період в довідці не зазначено. Виписка з протоколу засідання лікарської комісії за підписом дільничного лікаря, на думку ОСОБА_2 , не є належним доказом того, що ОСОБА_8 . Потребувала стороннього догляду, оскільки самого протоколу лікарської комісії до суду так надано і не було. Крім того, надані позивачем медичні документи не оформлені згідно вимог та порядку їх заповнення, а тому взагалі не можуть бути належними доказами.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися. Причини неявки суду невідомі.

Відповідно до актовогозапису про смерть № 261 від 01.03.2018року відповідач ОСОБА_3 помер.

Представник третьої особи - Олександрійської міської рада Кіровоградської області в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся. Причини неявки суду невідомі.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду від 25.04.2017 року до участі у розгляді справи в якості співвідповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 31.05.2017 року зупинено провадження в справ до ухвалення рішення судом касаційної інстанції по цивільній справі №398/3802/15-ц за позовом ОСОБА_2 до Олександрійської міської ради, ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 05.02.2019 року поновлено провадження у справі.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть останньої серія НОМЕР_1 , виданим відділом ДРАЦС по місту Олександрія Олександрійського МРУЮ у Кіровоградській області.

Після її смерті відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_2 , грошових вкладів та суми недоотриманої пенсії.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_6 , яка доводилась двоюрідною сестрою ОСОБА_4 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_2 )

Згідно лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_6 №326 від 23.08.2013 року причинною смерті останньої є хронічна недостатність кровообігу CH ІІ G.

Як свідчить виписка з протоколу засідання ЛК ОСОБА_6 перебувала під наглядом дільничного терапевта в період з 2010 по 2012 рр., потребувала постійного стороннього догляду, оскільки знаходилась в тяжкому стані.

Позивач є двоюрідною племінницею померлої ОСОБА_4 , що підтверджується наданими позивачем копіями документів(копії свідоцтв про народження, копії свідоцтв про шлюб) а також неоспорюється іншими учасниками справи.

ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується витягом з акту огляду у МСЕК серія 2-18 АН №012619 та посвідченням №90/6391.

ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_9 , яка за твердженням позивача була дружиною її сина.

Згідно виписки з домової книги про склад сім`ї та прописку від 30.101.2017 року разом з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 , були зареєстровані: ОСОБА_10 , власник, зареєстрований з 24.07.2002 року, ОСОБА_11 , син, зареєстрований з 29.08.2002 року, та онуки: ОСОБА_12 , зареєстрований з 11.08.2009 року, і ОСОБА_13 ,зареєстрований з 27.08.2007 року.

Відповідно до актів квартального комітету №19 Світловодської міської ради від 25.01.2017 року ОСОБА_6 починаючи з 2010 року і до дня своєї смерті проживала у своєї дочки ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .

Постановою приватного нотаріуса Олександрійського міського територіального округу Куліш Л.Г. позивачу було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , оскільки спадщина вже оформлена спадкоємцем четвертої черги який проживав з спадкодавцем однією сім`єю з 2006 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 року.

ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщин за законом після смерті ОСОБА_4 , спадщина складалась з квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до актовогозапису про смерть № 261 від 01.03.2018року ОСОБА_3 помер.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що він є чоловіком позивача. Йому відомо, що в останні роки свого життя тітка дружини ОСОБА_14 говорила, що хотіла б жити з ними, але це було неможливо. В той час разом з ними жила мати дружини, яка хворіла на психічну хворобу, погано пересувалась, не могла себе обслуговувати та відповідно потребувала постійного стороннього догляду. Дружина могла залишити матір з ним максимум на 30 хвилин, більше часу він з нею впоратись не міг. Крім того, в той же час померла дружина їхнього з позивачем сина. Син з дружиною та трьома неповнолітніми дітьми тоді проживали в ОСОБА_15 . Після смерті дружини син привіз трьох своїх дітей до них з позивачем та залишив проживати.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснила, що вона є сусідкою позивача і їй відомо, що в невеликий період часу в сім`ї позивача сталось багато подій. Так, у сина позивача померла дружина і він трьох своїх дітей шкільного віку привіз до батьків та залишив проживати. Крім того, захворів батько позивача і вона забрала його до себе та доглядала. Потім коли батько помер позивач забрала до себе матір, яка була психічно хворою, та доглядала за нею. Мати позивача не могла самостійно навіть обслуговувати себе, вона часто кричала, гупала в стіну. Були випадки коли вона, свідок, разом зі своїм вже покійним чоловіком приходили до квартири позивача та допомагали підіймати матір останньої, яка часто падала на підлогу. На довгий час залишити матір позивач не могла, оскільки остання практично нікого іншого до себе не підпускала.

Свідок ОСОБА_17 пояснила, що вона знає родину позивача і їй відомо, що остання доглядала свою психічно хвору матір, яка не могла навіть самостійно себе обслуговувати. Крім того, практично в цей же час померла дружина сина позивача і останній привіз трьох своїх неповнолітніх дітей проживати до бабусі. Позивач не могла надовго залишити свою матір, оскільки остання інших людей до себе не підпускала, починала кричати та нецензурно висловлюватись. Свою матір позивач доглядала досить тривалий час, скільки точно вона сказати не може, але не один рік точно.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_1 пояснила, що вона що в останні роки життя тітки немала змоги провідувати останню, оскільки на той час у неї захворіла мати, яка останнім часом була «лежачою» та, відповідно, потребувала сторонньої допомоги. Мати мала психічне захворювання і нікого крім неї, позивача, до себе не підпускала, починала кричати. На той час в неї також жили онуки, діти її сина, оскільки в матері останніх було виявлено онкологічне захворювання. Тоді її, позивача, син разом з сімєю проживали в Литві, а коли невістка захворіла син привіз дітей до неї, а сам повернувся до Литви та доглядав за дружиною. Оскільки її, позивача, мати через психічне захворювання була агресивною, залишати її з онуками вона не могла. Чоловік також хворів, мав проблеми з серцем, крім того, як чоловік, а матір, яка самостійно себе не обслуговувала, треба було помити та перевдягнути, останній міг залишатись з нею тільки на нетривалий час, наприклад коли вона, позивач, ходила до магазину. Вона, позивач, також має незадовільний стан здоров`я, є інвалідом ІІ групи, захворювання пов`язане з хребетними грижами, має гіпертонічну хворобу. Враховуючи викладене вона фізично не мала змогу відвідати свої тітку ОСОБА_18 . Вони деякий час зідзвонювались, тітка телефонувала їй від сусідки, яка жила поверхом нижче, та листувались. Тітка розповідала їй про свій намір оформитись в будинок для літніх людей, який знаходиться в Світловодському районі, щоб мати змогу бути ближче до неї, позивача, та своєї двоюрідної сестри, її позивача матері. Востаннє вона бачила тітку навесні 2011 року, коли приїздила до неї в м.Олександрія, після цього, вона писала на адресу тітки листи, але відповіді не отримувала. Лише коли померла її мати, десь наприкінці вересня 2013 року, вона, позивач, приїхала до м.Олександрія , де й дізналась від сусідів тітки, що остання померла.

ОЦІНКА СУДУ

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки позивач заяви про відмову від спадщини не подавала, спадщина не визнана судом відумерлою, позивач в інший спосіб, крім як звернутися з позовом до суду про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини, захистити своє порушене право не може, тому суд дійшов висновку що можливонадатипозивачудодатковийстрокдляприйняттяспадщини.

Судом встановлено, що позивач пропустила строк для звернення з заявою про прийняття спадщини, причини пропуску вказаного строку є поважними, так як позивач, не знала про смерть спадкодавця, оскільки на той час проживача в іншому місті, мала на утриманні хвору на психічне захворювання матір, яка не могла самостійно себе обслуговувати, потребувала стороннього догляду та в силу свого захворювання нікого іншого, крім позивача, до себе не підпускала.

Крім того, на той час з позивачем проживали троє її неповнолітніх онуків, яких вона не могла залишити з хворою на психічну хворобу матір`ю. Позивач також має ІІ групу інвалідності, пов`язану з захворюванням опорно-рухового апарату, яка обмежує її можливості пересуватися. Чоловік позивача переніс оперативне втручання, йому видалили пухлину на щитовидній залозі. І позивач і її чоловік хворіють на гіпертонічну хворобу. Вказані факти свідчать про те, що позивач не мала фізичної можливості особисто провідувати спадкодавця, а тому не була обізнана про те, що остання померла, а, отже,не мала можливості в установлений законом строк звернутись з заявою про прийняття спадщини.

НОРМИ ПРАВА

За змістом ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків передбачених цим Кодексом. При цьому ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкодавців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини. Таким чином, закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Норми статті 1272 ЦК України вказують, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з роз`яснень, що містяться у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно Конституції України особа повинна неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей та виконувати обов`язки, передбачені ст. ст. 65-67 Конституції. При невиконанні особою конституційних обов`язків незнання законів не звільняє особу від юридичної відповідальності.

Аналізуючи вищевикладене, суд вважає, що оскільки прийняття спадщини є правом особи, а позивач в інший спосіб ніж звернутися до суду захистити своє право не може, то необхідно визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 5, 7, 10, 12, 13, 23, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Олександрійська міська рада, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у два місяці для прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 30.03.2020 року.

Учасники справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована та проживає: АДРЕСА_4 .

Олександрійська міська рада Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 33423535, місцезнаходження: м.Олександрія Кіровоградської області, проспект Соборний, 59.

СУДДЯ: Л.М. НЕРОДА