Ухвала суду № 88485686, 18.03.2020, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 185/11304/19

Провадження № 1-кп/185/290/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року колегія суддів Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Мельника Ю.А.,

суддів Тимченка С.О., Косюка А.П.

секретаря Шемет Ю.І.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Павлоград кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 Кримінального кодексу України, -

за участю:

прокурора Гриценка А.М.

потерпілої ОСОБА_2

захисника адвоката Михайлюка Б.Л.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 , -

В С Т А Н О В И Л А :

Під час проведення судового засідання прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів у зв`язку з тим, що строк тримання його під вартою спливає 28 березня 2020 року, судовий розгляд лише розпочато, ризики, передбачені ст.177 КПК України, не перестали існувати: ОСОБА_1 обвинувачуються у скоєнні злочину, що відносяться до категорії особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі до 15 років, під загрозою можливого покарання обвинувачений може переховуватись від суду; до цього обвинувачений перебував у розшуку, після відкриття усіх зібраних доказів, анкетних даних свідків, експертів, спеціалістів (їх місця проживання) існує висока вірогідність спроби обвинуваченого знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення встановлення обставин кримінального правопорушення, а також те, що обвинувачений може вплинути на свідків, які ще судом не допитані, обвинувачений схильний до продовження злочинної діяльності. Інший більш м`який запобіжний захід обвинуваченому, на думку прокурора, не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, заявлені раніше ризики не зменшились та продовжують існувати, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою. Крім того, прокурором було заявлено клопотання про привід свідків, які були належним чином повідомлені та не з`явились до суду, і вирішити питання про етапування свідка ОСОБА_3 , який тримається в ДУ «ДУВП №4».

Потерпіла підтримала клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, категорично заперечуючи проти зміни запобіжного заходу на домашній арешт, заявлений обвинуваченим, також наполягає на виклику свідків

Захисник заперечує проти продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає, що є усі підстави для зміни запобіжного заходу на домашній арешт за адресою проживання: АДРЕСА_1 , - оскільки у обвинуваченого міцні соціальні зв`язки, троє неповнолітніх дітей. Заявлені прокурором ризики нічим не підтверджені, будь-яких доказів в підтвердження існування ризиків суду не надано. Крім того, захисник заперечує проти проведення судового засідання за відсутності свідків, підтримує клопотання прокурора про привід свідків.

Обвинувачений заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт за адресою його проживання або в м.Мелітополі чи в м АДРЕСА_2 , - тим самим заперечуючи проти клопотання прокурора про продовження дії обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також наполягає на виклику та допиту свідків, зокрема свідка ОСОБА_3 .

З`ясувавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29.01.2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено дію обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 28 березня 2020 року, включно.

Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується, однак, завершити кримінальне провадження неможливо, за кримінальним провадженням розпочато судовий розгляд, допитана лише потерпіла та два свідка кримінального провадження.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, серед яких є такі, як тримання під вартою та домашній арешт.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним спробам.

Окрім того, статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про запобіжний захід, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, необхідно враховувати в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. Практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

На виконання вказаних вимог Закону колегією суддів встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_1 висунуто обвинувачення у вчиненні злочину, що відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, покарання за вчинення якого, у разі доведеності вини, передбачено у вигляді позбавлення волі до 15 років. Тому у суду є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому, у разі визнання останнього винуватим у інкримінованому злочині, ОСОБА_1 може переховуватися від суду. Згідно матеріалів кримінального провадження після вчинення інкримінованого злочину, обвинувачений ОСОБА_1 уїхав з м.Павлограда та став скриватись від правоохоронних органів, приховуючи своє місце знаходження, був оголошений в розшук.

Після відкриття сторонами доказів, зокрема анкетних даних свідків, спеціалістів, експертів, враховуючи, що судовий розгляд за кримінальним провадженням лише розпочато, існує велика ймовірності впливу та чинення тиску з боку обвинуваченого на свідків, які ще судом не були допитані. Крім того, ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення на даний час не втратив своєї актуальності.

Тяжкість злочинів не є єдиною підставою продовження строку обраного запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, на даний час відсутні докази, які б свідчили про те, що встановлені судом ризики при обранні та продовженні запобіжного заходу на даний час втратили свою актуальність.

Тому, на думку колегії суддів, оскільки в цей час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, продовження обвинуваченому ОСОБА_1 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, а також оцінюючи сукупність обставин, застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.

Суд не визначає розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, оскільки ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого із застосуванням насильства.

Щодо приводу свідків колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 139 КПК України, якщо свідок, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний, не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, до нього може бути застосовано привід.

Згідно до ст. 140 КПК України привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час.

Оскільки свідок ОСОБА_4 до суду доставлений поліцією згідно ухвали про привід не був доставлений, тому колегія суддів вважає за необхідне постановити повторно ухвалу про привід вказаного свідка.

Досудове слідство по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 проводилося СВ Павлоградського ВП, тому суд вважає за необхідне доручити виконання ухвали про привід Павлоградському ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 139, 140, 176-178, 331 КПК України, колегія суддів –

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів - задовольнити.

В задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого ОСОБА_1 про заміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт – відмовити.

Продовжити застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 16 травня 2020 року, включно.

Строк дії ухвали - до 16 травня 2020 року, включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_1 , захиснику, прокурору, направити начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».

Оголосити перерву у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України до 14.30 години 15.04.2020 року.

Піддати приводу в судове засіданні на 14.30 годину 15.04.2020 року:

-свідка ОСОБА_4 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 .

Виконання даної ухвали в частині приводу свідка ОСОБА_4 доручити начальнику Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Гриценка А.М.

В судове засідання викликати прокурора, потерпілу, свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ..

Свідка ОСОБА_3 , який тримається в ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», забезпечити явкою до залу судового засідання шляхом доставки конвойною службою в призначене судове засідання.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду.

Головуючий суддя Ю.А. Мельник

Судді С.О. Тимченко

А.П. Косюк