Рішення № 88476421, 30.03.2020, Оболонський районний суд міста Києва

30.03.2020 Справа № 756/3941/20

Унікальний № 756/3941/20

Провадження № 2/756/3834/20

У Х В А Л А

30 березня 2020 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Шевчук А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про стягнення заробітної плати, -

в с т а н о в и в :

У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПАТ АТ «Укргазбанк» про стягнення заробітної плати, у якому просить стягнути інфляційні втрати з суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу та інфляційні втрати з суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у загальному розмірі 396 715,08 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Стаття 5 Закону України «Про судовий збір» визначає пільги щодо сплати судового збору, при цьому не звільняє від сплати судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення заробітної плати, позивач фактично просить стягнути інфляційні витрати з суми 721 868,6 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу присуджених за рішенням суду, а також інфляційні витрати з суми 1 039 872,34 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні присуджені за рішенням суду.

Ч. 1 ст. 185 ЦПК України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. ст. 175, 177 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

За таких обставин, з огляду на зміст позовних вимог та прохальну частину позову, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України, ст. ст. 4, 6 ЗУ «Про судовий збір», -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про стягнення заробітної плати, - залишити без руху, та надати строк для усунення вказаних недоліків до 10 квітня 2020 року, але не більше п`яти днів з часу отримання даної ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Шевчук