Постанова № 8847238, 16.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 березня 2010 року                    № 2а-17378/09/2670

13:59

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська страхова компанія «НАРОДНА»

доДержавної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України

проскасування постанови № СК-421/09-1144 від 29.10.2009

Головуючий суддя: Кротюк О.В.

Судді: Головань О.В.

Маруліна Л.О.

Секретар судового засідання: Гончаров В.В.

Обставини справи:

          Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України з вимогами скасувати постанову № СК-421/09-1144 від 29.10.2009 про застосування штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог законодавства про фінансові послуги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням чинного законодавства України про фінансові послуги, оскільки порушення, за яке застосовано штрафні санкції, не відповідає порушенню, встановленому інспекцією, що викладено в акті позапланової інспекції.

          Відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, оскільки оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства про фінансові послуги, оскільки позивачем несвоєчасно подано витребувану інформацію.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

встановив:

Актом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 1009/42/5 від 16.10.2009 встановлено «порушення Товариством законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання фінансових послуг, а саме: вимог пункту 5.2 розділу 5 Правил проведення перевірок Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 28.10.2003 № 96, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2003 за № 1184/8505 щодо невиконання керівником та працівниками суб'єкта нагляду зобов'язання під час проведення інспекції своєчасно надавати інспекцій групі повну та достовірну інформацію щодо діяльності суб'єкта нагляду».

На підставі вказаного акту, відповідачем прийнято оскаржувану постанову № СК-421/09-1144, якою встановлено, що: «Товариством допущені порушення вимог законодавства про фінансові послуги, а саме: підпункту 5.2 пункту 5 Правил проведення перевірок Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 28.10.2003 № 96 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 19.12.2003 за № 1184/8505, щодо невиконання обов'язку керівника та працівників суб'єкта нагляду під час проведення інспекції забезпечити інспекційній групі повну та достовірну інформацію щодо діяльності суб'єкта нагляду.

Аналізуючи викладені вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням наступних обставин.

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого указом Президента України від 04.04.2003 N 292/2003 (далі - Положення), Комісія відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції здійснює згідно із законами України державне регулювання і нагляд за діяльністю страхових компаній та страхових брокерів, установ накопичувального пенсійного забезпечення, довірчих товариств, кредитних спілок, лізингових та факторингових компаній, кредитно-гарантійних установ, ломбардів, інших учасників ринків фінансових послуг (крім банків, професійних учасників фондового ринку, інститутів спільного інвестування в частині їх діяльності на фондовому ринку, фінансових установ, які мають статус міжурядових міжнародних організацій, Державного казначейства України та державних цільових фондів).

Відповідно до підпункту 12 пункту 5 Положення Держфінпослуг має право в межах своїх повноважень застосовувати до фінансових установ, які не додержуються законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, заходи впливу, в тому числі шляхом накладення штрафів відповідно до закону.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»від 12.07.2001 N 2664-III(далі - Закон) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Метою цього Закону є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

Положеннями статті 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»визначено види заходів впливу. Зокрема, уповноважений орган може накладати штрафи в розмірах та на підставах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами Уповноваженого органу.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»уповноважений орган застосовує до суб'єктів підприємницької діяльності штрафні санкції, зокрема, за ненадання, несвоєчасне надання або надання завідомо недостовірної інформації - у розмірі до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не більше одного відсотка від розміру статутного (пайового) капіталу юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що вчинила правопорушення.

Рішення Уповноваженого органу про застосування штрафних санкцій може бути оскаржено в суді.

Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затверджено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.11.2003 N 125 (в редакції розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.09.2004 N 2384), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.12.2003 за № 1115/8436, розроблене відповідно до Законів України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про страхування", "Про кредитні спілки", "Про недержавне пенсійне забезпечення", інших законів та Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 04.04.2003 N 292, з метою забезпечення захисту інтересів споживачів фінансових послуг, врегулювання порядку застосування заходів впливу та забезпечення захисту прав осіб, щодо яких вони застосовуються.

Це Положення визначає умови, порядок і строки провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання фінансових послуг (далі - Справи), порядок прийняття рішень про застосування заходів впливу та процедуру їх оскарження.

Відповідно до Положення Держфінпослуг обирає і застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та наслідки раніше застосованих заходів впливу (за наявності). Дані та інформація про ознаки порушення може міститися, зокрема, в звітності, що подається до Держфінпослуг.

Держфінпослуг може, зокрема, накладати штрафи відповідно до закону. Рішення про накладення штрафних санкцій приймається у вигляді постанови.

У постанові мають бути вказані, зокрема, норма законодавства про фінансові послуги, яку порушено та зміст встановленого посадовою особою Держфінпослуг порушення.

Провадження у справі є обов'язковою передумовою застосування заходів впливу, передбачених підпунктами 1 - 6 пункту 2.1 цього Положення. Порядок застосування заходу впливу, передбаченого підпунктом 7 пункту 2.1 цього Положення, регулюється чинним законодавством.

У разі виявлення порушень законодавства про фінансові послуги посадові особи Держфінпослуг зобов'язані скласти акт про порушення або акт перевірки з викладенням у ньому змісту виявлених порушень.

Пунктом 4.6. Положення передбачено, що виявлені посадовими особами Держфінпослуг факти порушення законодавства про фінансові послуги чітко викладаються в акті про порушення або в акті перевірки із зазначенням доказів та з посиланням на відповідну норму закону та/або іншого нормативно-правового акта.

Доказами в справі є будь-які фактичні дані, отримані в законному порядку, що свідчать про наявність чи відсутність порушення.

Акт про порушення повинен містити, зокрема, опис порушення та норму закону або іншого нормативно-правового акта, яку порушено.

Статтею 19 Конституції України чітко встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи вказані вище обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. Адже оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм законодавства України про фінансові послуги, та принципів, визначених статтею 2 КАС України, оскільки порушення, за яке застосовано штрафні санкції, не відповідає, порушенню, встановленому інспекційною групою, що викладено в акті позапланової інспекції. Вказаного висновку суд дійшов з урахуванням того, що інспекцією встановлено факт несвоєчасного надання витребуваної інформації, а постановою про накладення штрафних санкцій, застосовано штраф у зв’язку з невиконанням обов'язку керівника та працівників суб'єкта нагляду під час проведення інспекції забезпечити інспекційній групі повну та достовірну інформацію щодо діяльності суб'єкта нагляду, тобто ненадання відповідної інформації. Хоча факт надання витребуваної інформації підтверджується матеріалами справи, та розпискою члена інспекційної групи про її отримання.

Жодних змін та уточнень за таких обставин відповідачем до оскаржуваного рішення не вносилось.

Оскільки суб’єктом владних повноважень застосовано заходи впливу за фактом порушення, що не встановлений актом інспекції –щодо ненадання інформації, то за результатом розгляду справи суд дійшов висновку, що застосування заходів впливу за цими підставами у вигляді штрафу є безпідставним.

Враховуючи такі обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення та відповідність його принципам, передбаченим частиною 3 статі 2 КАС України.

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 9, 69-71, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № СК-421/09-1144 від 29.10.2009 про застосування штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог законодавства про фінансові послуги.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська страхова компанія «НАРОДНА»(04053, м. Київ, вул.. Артема, 48, офіс 3, код ЄДРПОУ 35058735) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 (сорок) коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, або без подання заяви про апеляційне оскарження шляхом подання апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Головуючий суддя                                                                                О.В. Кротюк

Судді                                                                                                    О.В.Головань

                                                                                                    Л.О.Маруліна

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –18.03.2010.