Ухвала суду № 88471248, 24.03.2020, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1447/19

Провадження № 2/135/48/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24.03.2020 м. Ладижин Вінницька область

у складі: головуючого судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судових засідань Басараб О.Д.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Галуши О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ладижині Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малого підприємства "Інвар" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним вище позовом, у якому просить поновити його на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 06.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву.

16.12.2019 від представника МП «Інвар» ТОВ Харченка В.Ф. надійшов відзив на позовну заяву.

24.03.2020 у судовому засіданні вирішувалося питання, щодо залишення позовної заяви без руху, в частині вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки позивачем не сплачено судовий збір за позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку на час вимушеного прогулу.

Позивач ОСОБА_1 не заперечував, щодо винесення даної ухвали.

Представник відповідача МП «Інвар» ТОВ Харченко В.Ф. вважає, що необхідно залишити позовну заяву без руху.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, суд дійшов висновку про необхідність залишити позовну заяву без руху, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України в наступному.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Звертаючись до суду, позивач документ про сплату судового збору за позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не надав.

Водночас, вимоги позивача не є такими, які дають підстави для звільнення його від сплати судового збору в повному обсязі, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Порядок та строки виплати заробітної плати визначені в статті 115 КЗпП України.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу є іншим видом виплат, який врегульований Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року, згідно з яким обчислення середньої заробітної плати для оплати вимушеного прогулу проводиться виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Таким чином, вимога про стягнення оплати за час вимушеного прогулу не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати, тому не може буди віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не сплачується.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанови Верховного Суду в справі № 728/2955/18 від 10 січня 2019 року, починаючи з 01 вересня 2015 року позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Тобто, Верховний Суд прийшов до висновку, що п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» чітко визначено вимоги, які випливають з норм трудового законодавства, які не підлягають оплаті судовим збором при зверненні до суду.

Таким чином, позивач не звільнений від сплати судового збору у частині вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При зверненні до суду позивач зазначає дві вимоги, одна з яких не дає підстав для звільнення від сплати судового збору, а саме: про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до суду фізичною особою ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, в порушення п. 4 ст. 177 ЦПК України, позивачем не надано до суду належних доказів сплати судового збору в розмірі, передбаченому діючим законодавством або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, про що повідомляє заявника і надає йому строк для усунення недоліків.

Згідно з частиною ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору за позовну вимогу в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 768 грн 40 коп. як за вимогу майнового характеру (з зазначенням свого прізвища, ім`я, по батькові), перерахованого до бюджету (отримувач коштів: УК у м. Ладижині/м. Ладижин/22030101 Код отримувача: (код за ЄДРПОУ): 35878997. Казначейство України (ел. адм. подат.) IBAN: UA 188999980313191206000002008. Код класифікації доходів бюджету: 22030101) або докази звільнення від його сплати.

Керуючись ст.ст. 175, 185, ч.11 ст.187 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Малого підприємства "Інвар" у формі товариства з обмеженою відповідальністю про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без руху, надавши йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання ухвали.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя