Рішення № 88459312, 27.03.2020, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/17/20

Провадження № 2/288/119/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2020 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

за участю секретаря судових засідань - Франчук Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області (далі - відповідач -1), Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - відповідач -2), Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області (далі - відповідач -3) про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, в якому з врахуванням зміни підстав позову (а.с. 45 - 47), вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , яка постійно, до дня смерті, проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Відповідно до Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» у селі Андрушки, Попільнянського району, Житомирської області, було проведено паювання земель, які були передані у колективну власність КСП імені Цюрупи.

Позивач спадщину після смерті матері прийняла, крім того, оформила свої спадкові права на належне померлій майно.

Будь - які інші спадкоємці померлої, крім позивача, відсутні.

Батько позивача та чоловік померлої матері ОСОБА_2 - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якого являється також позивач.

Мати позивача ОСОБА_2 була членом КСП імені Цюрупи та їй був виданий сертифікат про право на земельну частку (пай).

З метою оформлення спадкових прав на земельну частку (пай), позивач звернулась до нотаріуса, проте отримала відмову через невідповідність інформації, що міститься у сертифікаті з інформацією за даними Державного земельного кадастру.

Державний акт на право колективної власності на землю № ЖТ 04-13-000025 реформованому КСП імені Цюрупи було видано 11 квітня 1995 року, розмір земельної частки (паю) за даними сертифікату становить 3,99 га, а його вартість становить 19684 гривні 00 копійок.

За даними сертифікату на право на земельну частку, який видано ОСОБА_2 , розмір земельної частки (паю) становить 6,47 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі на місцевості.

З метою внесення змін до сертифікату на право на земельну частку (пай) позивач звернулась до Відділу Держгеокадастру, проте отримала відмову через те, що виправлення до вказаного документу не передбачено діючим законодавством України, а видається новий документ, проте, новий сертифікат не може бути виданий ОСОБА_2 , так як вказані документи не видають на померлих громадян.

Як вбачається з інформації, наданої архівним сектором Попільнянської РДА Житомирської області, ПСП ім. Цюрупи є правонаступником КСП ім. Цюрупи (с. Андрушки, Попільнянський район, Житомирська область), а згідно відомостей з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ПСП імені Цюрупи припинило свою діяльність 23.10.2019 року, номер запису: 12971110040000015.

Позивач просить визнати за нею, право на земельну частку (пай) члена реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства імені Цюрупи, село Андрушки, Попільнянського району, Житомирської області, в умовних кадастрових гектарах, що становить 3,99 га, без визначення меж в натурі (на місцевості), на території Андрушківської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судові витрати залишає за собою.

Позивач в судове засідання не з`явилась, в позовній заяві просила справу розглядати без її участі.

Представники відповідачів Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області, в судове засідання не з`явились, надали до суду заяви, в яких просили справу розглядати без участі їх представників, проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Частина 3 статті 211 ЦПК України визначає, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 25 січня 1998 року Андрушківською сільською радою Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 8.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 05 травня 1998 року Андрушківською сільською радою Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено запис за № 21.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 07 березня 1968 року Андрушківським сільським ЗАГС Попільнянського району Житомирської області, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , запис за № 8.

Як вбачається з свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 , виданого 19 вересня 1987 року Андрушківською сільською радою Попільнянського району Житомирської області, ОСОБА_1 19 вересня 1987 року уклала шлюб з ОСОБА_5 , після укладення шлюбу присвоєно їй прізвище « ОСОБА_1 », запис за № 18.

Довідкою № 1633 від 20 грудня 2019 року Виконавчого комітету Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області передбачено, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала та була зареєстрована до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченого 13 травня 1999 року державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області, спадкоємцями майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є дочка - ОСОБА_1 . Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається з грошових заощаджень з нарахованою компенсацією та пай в сумі 1989,53 гривні, що знаходиться в КСП ім. Цюрупи с. Андрушки, Попільнянського району, Житомирської області і належить померлій ОСОБА_2 , що стверджується довідкою, виданою КСП ім. Цюрупи с. Андрушки 07.05.1999 року № 45. Спадкова справа № 125.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 13 травня 1999 року державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області, спадкоємцями майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дочка ОСОБА_1 . Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається із: житлового будинку та господарчих будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1 . Спадкова справа № 124.

Як вбачається з Свідоцтва про право на спадщину за законом посвідченого 22 липня 2003 року державним нотаріусом Попільнянської державної нотаріальної контори Житомирської області, спадкоємицею майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , є його дочка - ОСОБА_1 . Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 4,0670 га, що розташована на території Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, яка передана у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно Сертифікату про право на майновий пай серії НОМЕР_7 виданий 26 травня 2000 року, ОСОБА_2 на підставі зборів уповноважених КСП ім. Цюрупи від 22 квітня 2000 року отримала право на пай, вартість майнового паю станом на 01 березня 2000 року становить 2 626 гривень.

Відповідно до приватизаційного платіжного доручення № 0523 від 18 серпня 1994 року, ОСОБА_2 доручила Попільнянському відділенню № 2874 Ощадного банку України переказати належну їй суму майнового сертифікату Товариству покупців членів трудового радгоспу ім. Цюрупи.

Повідомленням № 6-0.31-1299/116-19 від 28 грудня 2019 року Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області визначено, що державний акт на право колективної власності на землю реформованому КСП імені Цюрупи с. Андрушки, Попільнянського району, Житомирської області, видано 11 квітня 1995 року, серія ЖТ 04-09-000004 та ЖТ 04-01-000003. Розмір земельної частки (паю) за даними сертифікату про право на земельну частку (пай) в умовних кадастрових гектарах становить 3,99 га. Вартість земельної частки (паю) на дату видачі сертифікату становила 19 684 гривні (без врахування коефіцієнтів індексації). ОСОБА_2 у список осіб - членів КСП імені Цюрупи, що мають право на земельну частку (пай) не включена. Нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по Житомирській області становить 21 411 гривень 00 копійок.

Як вбачається з інформації Архівного сектору Попільнянської РДА Житомирської області № 05-02/19 від 16 січня 2020 року, ПСП ім. Цюрупи є самостійним господарюючим суб`єктом, створеним за рішенням засновника на власності окремого громадянина з правом найняття робочої сили шляхом реорганізації Колективного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи згідно з Указом Президента України від 03 грудня 1999 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки». Згідно п. 3.3 Статуту ПСП імені Цюрупи підприємство є правонаступником КСП імені Цюрупи (с. Андрушки, Попільнянський район, Житомирської області).

Згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_6, виданого 22 вересня 1997 року Попільнянською РДА, ОСОБА_2 , яка проживає в селі Андрушки, Попільнянського району, Житомирської області, на підставі рішення Попільнянської РДА від 12 серпня 1997 року № 235 належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Цюрупи, розміром 6,47 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Вартість земельної частки (паю) становить 32 275 гривень.

Відповідно до повідомлення Відділу у Попільнянському районі Головне Управління Держгеокадастру у Житомирській області № П-10/0.31-16/146-19 від 28 серпня 2019 року, ОСОБА_1 відмовлено у внесенні змін до сертифікату про право на земельну частку (пай), виданого на ім`я ОСОБА_2 22 вересня 1997 року серія НОМЕР_6 , в частині виправлення розміру земельної частки (паю) з 6,47 умовних кадастрових гектарів на 3,99 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), так як законодавством України не передбачено вчинення будь -яких виправлень у бланку свідоцтва про право на земельну частку (пай), а також вказані документи не видаються на померлих осіб, так як цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, ч. 4 ст. 25 ЦК України.

28 грудня 2019 року Відділом у Попільнянському районі Головне Управління Держгеокадастру у Житомирській області надано лист з якого вбачається, що ОСОБА_2 у список осіб - членів КСП імені Цюрупи, що мають право на земельну частку (пай) не включена. Проте, у вказаному листі мова йшла про список осіб, що мають право на земельну частку (пай), який був затверджений розпорядженням голови Попільнянської РДА № 370 від 05.11.2002 року, із зміненим розміром частки (паю) та його вартістю, про яке зазначено вище, куди ОСОБА_2 не ввійшла. В той час ОСОБА_2 отримала 22 вересня 1997 року сертифікат про право на земельну частку (пай), який їй видавався ще до внесення відповідних змін, згідно листа № П-17/0-0.31-18/146-20 від 24 березня 2020 року виданого Відділом у Попільнянському районі Головне Управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Як вбачається з Розпорядження голови РДА № 370 від 05 листопада 2002 року «Про внесення змін у розпорядження голови РДА від 01.03.2000 року № 14 щодо показників розрахунку вартості земельної частки (паю) та її розміру в умовних кадастрових гектарах і затвердження проектно - технічної документації по організації території земельних частко (паїв) реформованого КСП ім. Цюрупи с. Андрушки і складанню державних актів на право власності на землю» виданого Попільнянською РДА Житомирської області, кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) становить 861 чоловік, вартість земельної частки (паю) з врахуванням коефіцієнтів індексації 2,465 становить 19 684 гривні, розмір земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах становить 3,99 га, передати громадянам - власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) у власність земельні частки (паї) для ведення особистого селянського господарства згідно списку.

Згідно повідомлення № 57/02-31 від 28 січня 2020 року Попільнянська державна нотаріальна контора Центрально - Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на право на земельну частку (пай) члена реформованого КСП імені Цюрупи, села Андрушки, Попільнянського району, Житомирської області, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , матері, ОСОБА_2 , спадщину після смерті якого вона прийняла, так як не надано заявником, а саме: сертифікат на право на земельну частку (пай), що підтверджує право ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну частку (пай) члена КСП імені Цюрупи.

Відповідно до детальної інформації про юридичну особу Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Цюрупи, яке розташоване в селі Андрушки, вулиця Заводська, 5, Попільнянського району, Житомирської області, припинило свою діяльність, запис від 23 жовтня 2019 року, номер запису: 12971110040000015.

Частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до статті 131 Земельного Кодексу України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно п. «а» ч. 3 статті 152 Земельного Кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Указом Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначено, що право на земельний пай мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами цього підприємства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Частина 5 даного Указу вказує, що видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Відповідно до Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» № 666/94 від 10.11.1994 року, право на земельну частку (пай) є об`єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному вираженні.

Частиною 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-ІV, визначено, що право на земельну частку (пай) мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Як передбачено з вищевказаного Закону, в редакції чинній на даний час, головним тимчасовим розпорядником не витребуваних та нерозподілених земель є органи місцевого самоврядування.

Згідно абзацу 2 п.1 Перехідних положень Земельного Кодексу України від 25 жовтня 2001 року рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Згідно статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі - продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Стаття 5 вищевказаного Закону визначає, що сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Як вбачається з статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтями 1216, 1218 Цивільного Кодексу України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Таким чином, цивільні права та обов`язки спадкодавця, у тому числі право власності на річ, можуть переходити у спадщину.

Відповідно до частини 5 статті 1268 Цивільного Кодексу України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцям з часу її відкриття.

Згідно частини 1 статті 1297 Цивільного Кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У відповідності до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з частини першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені обставини у їх системному зв`язку свідчать, що є всі підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 .

Керуючись Указом Президента України від 8 серпня 1995 року №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям»; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7; Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-ІV; статтями, 131, 152 Земельного Кодексу України; статтям 373, 374, 386, 392, 1217, 1220-1221, 1223, 1225, 1235, 1268-1270, 1297 Цивільного Кодексу України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 211, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Андрушківської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, Відділу у Попільнянському районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну частку (пай) члена реорганізованого Колективного сільськогосподарського підприємства імені Цюрупи, село Андрушки, Попільнянського району, Житомирської області, в умовних кадастрових гектарах, що становить 3,99 га, без визначення меж в натурі (на місцевості), на території Андрушківської сільської ради, Попільнянського району, Житомирської області, в порядку спадкування за законом, після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник