Ухвала суду № 88457266, 27.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

27 березня 2020 року м. Київ № 640/1286/20

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді: Келеберди В.І., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, Міністерства юстиції України про скасування рішення в частині та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2020 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, Міністерства юстиції України про скасування рішення в частині та зобов`язання вчинити певні дії та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

02 березня 2020 року від позивача надійшло клопотання про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, обґрунтоване необхідністю усного слухання справи з метою дотримання принципів змагальності та рівності сторін викладених у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Аджич проти Хорватії».

Вирішуючи вказане клопотання відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (частина п`ята статті 12 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згаданою частиною четвертою статті 257 КАС України, а також частиною четвертою статті 12 КАС України вказано чіткий перелік категорій справ, які за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, а саме справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Водночас, пунктом 2 частини шостої статті 262 КАС України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Крім того, у зазначеному позивачем рішенні Європейського суду з прав людини наявний висновок, що суд вирішуючи справу без усного слухання повинен виходити з характеру питань, які вирішуються таким судом. До того ж, Європейським судом з прав людини у рішенні «Інститут Миру проти Словенії», від 13 березня 2018 року визнано, що виняткові обставини не проведення усного слухання існують у випадках, коли провадження стосувалося виключно правових або дуже технічних питань, або коли не було питань про достовірність або оскаржувані факти, які вимагали слухання, і суди могли б справедливо і обґрунтовано вирішити справу на основі подання сторін та інших письмових матеріалів.

Ознайомившись із клопотанням позивача, врахувавши предмет та підстави позову, склад учасників справи, для повного та всебічного встановлення обставин справи, з урахуванням того, що згідно з ч. 4 ст. 12 КАС України дана справа є нескладною та такою, що не потребує проведення судового засідання, оскільки у даному випадку проведення відкритого судового засідання суттєво сповільнить вирішення справи, відтак, суд вважає, що дана справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Додатково суд зазначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відтак, сторони не позбавлені можливості подачі доказів на підтвердження своєї позиції або письмових пояснень.

Керуючись ст. ст. 12, 65, 72, 77, 90-92, 248, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про здійснення розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя В.І. Келеберда