Рішення № 88457136, 27.03.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2020 року справа № 580/379/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гараня С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі – позивач) з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління ДФС у Черкаській області, викладену в листі від 27.01.2020 №674/23-00-05-041, у направленні висновку до Державної фіскальної служби України щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаної з проходженням військової служби та отриманого під час виконання службових обов`язків, в розмірі відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію” від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ та відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, виходячи із 200-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Черкаській області повторно прийняти зачву (рапорт) з документами ОСОБА_1 , скласти та подати до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаної з проходженням військової служби та отриманого під час виконання службових обов`язків, в розмірі відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію” від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ та відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, виходячи із 200-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 04.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін у вказаній справі. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 17.01.2020 йому встановлена ІІ група інвалідності, пов`язана з виконанням службових обов`язків як працівника податкової міліції в органах ДФС, а тому останній має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Законом України «Про міліцію».

В письмовому відзиві на адміністративний позов Головне управління просило в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що чинними нормативно-правовими актами не врегульовано порядок нарахування та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції. Також зазначено, що розгляд матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції буде відновлено після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України або прийняття нового нормативно-правового акту.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

Суд встановив, що 07.10.2019 наказом ГУ ДФС у Черкаській області № 42-о/км ОСОБА_1 – старшого оперуповноваженого з ОВС відділу з особливо важливих справ оперативного управління Головного управління ДФС у Черкаській області, звільнено з посади та податкової міліції у запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік) за підпунктом “а” (за віком) пункту 64 Положення.

17.01.2020 позивачеві видано довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ № 471205, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав ІІ групу інвалідності безтерміново, причиною інвалідності зазначено: захворювання пов`язане з проходженням військової служби.

21.01.2020 позивач звернувся до ГУ ДФС у Черкаській області із заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням ІІ групу інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби в органах ДФС.

Листом від 27.01.2020 № 674/23-00-05-041 ГУ ДФС у Черкаській області відмовило позивачу у виплаті грошової допомоги у зв`язку з встановленням ІІ групи інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби з посиланням на втрату чинності Закону України «Про міліцію» № 565-XII (далі – Закон № 565-XII), який передбачав право на отримання такої допомоги. Також зазначено, що розгляд матеріалів про виплату одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції буде відновлено після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України або прийняття нового нормативно-правового акту.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону № 565-XII та Законом України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист".

Згідно з частиною шостою статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов`язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Закон № 565-XII втратив чинність 07 листопада 2015 року у зв`язку з набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року. При цьому у пункті 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 07 березня 2018 року у справі № 464/5571/16-а, від 21 червня 2018 року у справі № 822/31/18 та від 28 серпня 2018 року №804/6297/17, від 06 березня 2019 року у справі № 822/163/18.

Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок № 850.

Пунктом 2 зазначеного Порядку установлено, що особам, які до набрання чинності (12 березня 2015 року) Законом № 208-VIII мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку № 707.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 707 одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі: установлення інвалідності, яка настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, органах державної податкової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення такого строку внаслідок захворювання або нещасного випадку, що сталися: під час виконання службових обов`язків, пов`язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, у розмірі: п`ятирічного грошового забезпечення - інвалідам I групи; чотирирічного грошового забезпечення - інвалідам II групи; трирічного грошового забезпечення - інвалідам III групи; у період проходження служби, - у відсотках відповідного розміру грошового забезпечення згідно із ступенем втрати працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією.

У зв`язку з прийняттям Закону України від 13.02.2015 “Про внесення змін до статті 23 Закону України “Про міліцію” щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції” Кабінет Міністрів України постановою від 21.10.2015 №850 затвердив Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції (далі - Порядок №850).

Відповідно до пп. 2 п. 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.

Отже, на час установлення позивачу II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах податкової міліції, чинними є обидва Порядки (№707 і № 850), які регулюють однопредметні правовідносини щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, передбаченої статтею 23 Закону України “Про міліцію”. При цьому, Порядок №850 прийнятий у зв`язку із внесенням Законом України від 13.02.2015 до вказаної статті 23 Закону змін в частині розміру одноразової грошової допомоги.

Конституційний Суд України у пункті 3 рішення від 03.10.1997 №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією України) зазначив, що звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99).

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015, якою затверджений Порядок №850, встановлено, що особам, які до набрання чинності Законом України від 13.02.2015 №208-VIII “Про внесення змін до статті 23 Закону України “Про міліцію” щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції” мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, призначення та виплата одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 23 Закону України “Про міліцію”, здійснюється відповідно до Порядку, під час дії якого встановлена втрата працездатності.

Отже, призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №707 можливо лише за умови, що особа мала право на отримання такої допомоги до 12.03.2015. Позивач набув таке право у 2020 році, оскільки згідно довідки МСЕК Серії 12 ААБ №471205 позивачу з 17.01.2020 встановлено ІІ групу інвалідності, тобто після 12.03.2015, а тому розмір допомоги має бути призначений у відповідності з нормами Порядку №850.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо відсутності у позивача, як працівника податкової міліції, права на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Порядком № 850, оскільки:

- відповідно до ст. 356 Податкового кодексу України на осіб начальницького і рядового складу податкової міліції поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України “Про міліцію”;

- право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України “Про міліцію”, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Закону України “Про Національну поліцію” (абзац 3 пункту 15 розділу XI прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про Національну поліцію”);

- на виконання статті 23 Закону України “Про міліцію” в редакції Закону України від 13.02.2015 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №850 виплати одноразової допомоги.

Порядок №850, прийнятий пізніше ніж Порядок №707, і визначає процедуру та розміри призначення на виплати одноразової допомоги у зв`язку з установленням групи інвалідності після 12.03.2015, передбаченої статтею 23 Закону України “Про міліцію”. Відсутність у Порядку №850 вказівки на поширення його дії на працівників податкової поліції, призначення допомоги яким здійснюється відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію”, не є підставою для позбавлення їх права на отримання одноразової допомоги у розмірі, визначеному діючим на дату установленням групи інвалідності Порядком №850.

Фактичною підставою для відмови позивачу слугувала неузгодженість законодавства, яким регулюються питання призначення вказаної допомоги особам, які проходили службу в органах податкової поліції.

Однак, у рішенні по справі “Budchenko v. Ukraine” від 24.07.2014 Європейський суд з прав людини зазначив, що відмова у задоволенні законного права заявника через відсутність механізму його реалізації, становить втручання у право власності згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а через нездатність забезпечити реалізацію такого права заявника в розумні терміни, держава поклала на нього надмірний та неспіврозмірний тягар, порушивши таким чином свої зобов`язання за статтею 1 Першого протоколу.

Таким чином, суд вважає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у направленні висновку до ДФС України щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до статті 23 Закону України “Про міліцію” у розмірі, визначеному Порядком №850.

Вирішуючи даний спір, суд, керуючись ч. 2 ст. 2 КАСУ, зобов`язаний перевірити рішення суб`єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 9, 14, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Головного управління ДФС у Черкаській області, викладену в листі від 27.01.2020 №674/23-00-05-041, у направленні висновку до Державної фіскальної служби України щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаної з проходженням військової служби та отриманого під час виконання службових обов`язків, в розмірі відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію” від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ та відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, виходячи із 200-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 39392109) повторно прийняти заяву (рапорт) з документами ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) скласти та подати до Державної фіскальної служби України висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням II групи інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаної з проходженням військової служби та отриманого під час виконання службових обов`язків, в розмірі відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію” від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ та відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівників міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, виходячи із 200-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.М. Гарань