Рішення № 88457122, 26.02.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 року справа № 580/3214/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Гаращенка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Дорошенко Л.В.,

позивача: ОСОБА_1 – особисто,

представника позивача: Карпова С.О. – за ордером;

представника відповідача 1: Роспотнюка В.О. – за довіреністю;

представника відповідача 2: Возного С.І. – за довіреністю;

третьої особи: не з`явилась;

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Смілянської міської ради та до міського голови м. Сміли Цибко Олексія Олександровича, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з позовною заявою до виконавчого комітету Смілянської міської ради (далі – відповідач 1), міського голови м. Сміли Цибко Олексія Олександровича (далі – відповідач 2), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача 2 №195-к від 12.09.2019, про скасування розпорядження від 11.09.2019 про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу діловодства, контролю та звернень громадян виконавчого комітету Смілянської міської ради;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача 2 №196-к від 12.09.2019, про скасування розпорядження №192-к від 11.09.2019 “Про переведення ОСОБА_1 із посади радника міського голови на посаду начальника відділу діловодства контролю та звернень громадян виконавчого комітету Смілянської міської ради із 12.09.2019;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача 2 №197 – к від 12.09.2019 про звільнення позивача із посади радника міського голови із 12.09.2019 відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України;

- поновити позивача на посаді начальника відділу діловодства, контролю та звернень громадян виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області із 12.09.2019;

- стягнути із виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу;

- рішення в частині поновлення позивача на посаді начальника відділу діловодства, контролю та звернень громадян виконавчого комітету Смілянської міської ради Черкаської області та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що розпорядження міського голови міста Сміли Цибка О.О. № 195-к від 12.09.2019, яким скасовано розпорядження від 11.09.2019 «Про звільнення ОСОБА_2 », розпорядження № 196-к від 12.09.2019 про скасування розпорядження «Про переведення ОСОБА_1 » є незаконними, оскільки, видані з порушенням вимог ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997. Фактично, якщо зазначені розпорядження є не законними то звільнення ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України з посади радника міського голови, згідно розпорядження № 197-к від 12.09.2019 є також незаконним.

Позивач стверджує, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Оскаржувані розпорядження міського голови міста Сміли ОСОБА_3 є ненормативними правовими актами та вичерпують свою дію фактом виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування.

На підставі наведеного позивач вважає, що звільнена із займаної посади незаконно та підлягає поновленню на роботі із стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні позивач та її представник підтримали заявлений позов та просили його задовольнити.

Відповідач 1 проти задоволення позову заперечив, зазначивши, що постановою Кам`янського районного суду Черкаської області від 23.06.2016 у справі №703/914/16-а визнано протиправним та скасовано рішення Смілянської міської ради Черкаської області VII скликання від 01 березня 2016 року №13-1/VІІ дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_3 », поновлено ОСОБА_4 на посаді міського голови м. Сміла Черкаської області. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2016 рішення Кам`янського районного суду Черкаської області від 23.06.2016 справі №703/914/16-а скасовано, прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 11.09.2019 постанову Шостого апеляційного адміністративного суду скасовано, а постанову Кам`янського районного суду Черкаської області від 23.06.2016 у справі №703/914/16-а залишено в силі.

На підставі наведеного відповідач вважає, що міський голова м. Сміли приступив до своїх повноважень з 12.09.2019.

Що стосується звільнення ОСОБА_1 з посади радника міського голови, то зазначається, що згідно пункту 5 розділу II посадової інструкції радника міського голови виконавчого комітету Смілянської міської ради від 01.12.2017, затвердженої секретарем Смілянської міської ради ОСОБА_5 , радник міського голови призначається і звільняється з посади міським головою без проведення конкурсу і безпосередньо підпорядковується міському голові.

Радник може бути звільнений у разі зміни міського голови без попередження за п.1 ст.40 КЗпП України з пільгами і компенсаціями, що передбачені ст.44 КЗпП України, або за інших підстав, що передбачені Кодексом Законів про працю України.

Вказана посадова інструкція радника міського голови виконавчого комітету Смілянської міської ради від 01.12.2017 затверджена секретарем Смілянської міської ради Синьогубом К.І., підписана особисто позивачем - ОСОБА_6 Тетяною В`ячеславівною та є чинною.

Також відповідач 1 звернув увагу, що оскільки з 12.09.2019 у м. Сміла вчергове змінено міського голову на Цибка О.О., повноваження якого до цього часу виконував секретар Смілянської міської ради Федоренко В.А., то міський голова Цибко відновлюючи порушене право на працю ОСОБА_2 на підставі її заяви діяв у межах та спосіб визначений законодавством України.

ОСОБА_1 у зв`язку із скасуванням розпорядження про звільнення ОСОБА_2 не є учасником (суб`єктом) правовідносин, передбачених у відповідному розпорядженні, як акті індивідуальної дії, таке рішення не породжує безпосередньо для позивача жодних прав та обов`язків, тому і не надає права на захист, тобто права звернення до суду з цим адміністративним позовом.

За таких обставин, спір за позовом ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування розпорядження від 12.09.2019 №195-к «Про скасування розпорядження від 10.09.2019 №186-к «Про звільнення ОСОБА_2 » не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому в цій частині адміністративна справа підлягає закриттю.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач 1 просив у частині вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження від 12.09.2019 №195-к «Про скасування розпорядження від 10.09.2019 №186-к «Про звільнення ОСОБА_2 » провадження у справі закрити, а в іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

У відповіді на відзив представник позивача, не погодившись із доводами відповідач 1, наполягав на задоволенні позовних вимог з тих підстав, що скасовуючи попереднє розпорядження міський голова фактично позбавив позивача права на працю.

Третя особа ОСОБА_2 просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, вказуючи, що розпорядження міського голови №195-к від 12.09.2019 «Про скасування розпорядження «Про звільнення ОСОБА_2 » не стосується прав та інтересів позивача у справі.

Також просила звернути увагу на ту обставину, що під час перебування в лікарні 12.09.2019 до неї зателефонували працівники відділу діловодства, контролю та звернень громадян виконавчого комітету міської ради та повідомили про те, що на посаду начальника відділу розпорядженням секретаря міської ради призначено Кузьменко Т.В., а ОСОБА_2 звільнено з служби місцевого самоврядування з 10.09.2019.

З метою досудового вирішення спору та відновлення порушених прав, ОСОБА_2 12.09.2019 звернулась із заявою до міського голови з проханням скасувати розпорядження №186-к від 10.09.2019, так як ч. 3 ст. 40 КЗпП України встановлено заборону звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, тому міський голова в межах компетенції видав розпорядження №195-к від 12.09.2019 «Про скасування розпорядження «Про звільнення ОСОБА_7 ».

ОСОБА_2 звернула увагу, що радник може бути звільнений в тому числі у разі зміни міського голови без попередження за п. 1 ст. 40 КЗпП України, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представники відповідачів заперечили проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила, хоча про дату, час та місце судового розгляду спору повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення учасників справи, свідчення свідків, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов наступного.

Рішенням Смілянської міськради XIII сесії VII скликання від 1 березня 2016 року №13-1/VІІ «Про дострокове припинення повноважень міського голови ОСОБА_3 » достроково припинені повноваження міського голови ОСОБА_3 .

Частиною 2 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що у разі звільнення з посади сільського, селищного, міського голови у зв`язку з достроковим припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження сільського, селищного, міського голови здійснює секретар відповідної сільської, селищної, міської ради.

У зв`язку з достроковим припиненням повноважень Смілянського міського голови Цибка О.О ОСОБА_8 , його повноваження виконував секретар міської ради ОСОБА_9 .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 03.06.2019 на підставі розпорядження №129-к від 03.06.2019 призначена на посаду радника міського голови міста Сміли, їй присвоєно восьмий ранг посадової особи місцевого самоврядування та цього ж дня нею прийнята присяга посадової особи органу місцевого самоврядування.

Розпорядженням секретаря міської ради Федоренка В.А. від 10.09.2019 №186-к звільнено ОСОБА_2 з посади начальника відділу діловодства, контролю та звернень громадян 10.09.2019 за систематичне невиконання обов`язків, покладених на неї трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку (п. 3 ст. 40 КЗпП України).

Відповідно до розпорядження секретаря Смілянської міської ради Федоренка В.А. №192-к від 11.09.2019 ОСОБА_1 переведено з посади радника міського голови на посаду начальника відділу діловодства, контролю та звернень громадян з 12.09.2019.

Постановою Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №703/914/16-а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.11.2018 скасовано та залишено в силі постанову Кам`янського районного суду Черкаської області від 23.06.2016, якою поновлено ОСОБА_3 на посаді міського голови м. Сміла Черкаської області.

ОСОБА_3 12.09.2019 видав розпорядження №194-к згідно якого приступив до виконання повноважень міського голови м. Сміла.

Розпорядженням міського голови міста Сміли Цибка О.О. №195-к від 12.09.2019 скасовано розпорядження від 11.09.2019 №186-к «Про звільнення ОСОБА_2 » та на підставі цього розпорядження міським головою ОСОБА_3 видано розпорядження №196-к від 12.09.2019 про скасування розпорядження «Про переведення ОСОБА_1 ».

Також міським головою ОСОБА_3 видано розпорядження № 197-к від 12.09.2019 про звільнення ОСОБА_1 з посади радника міського голови з 12.09.2019 відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Не погоджуючись із наведеними розпорядженнями позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування, визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування, є Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 №2493-III (далі – Закон України №2493-III).

Згідно ст. 3 Закону України №2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є, зокрема, посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Позивач проходила службу в органі місцевого самоврядування – Смілянській міській раді, де їй присвоєно 8 ранг посадової особи місцевого самоврядування та прийнята присяга посадової особи органу місцевого самоврядування, тому даний спір в силу п. 17 ч. 1 ст. 4, п. 2 ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки пов`язаний з проходженням публічної служби.

За змістом ст. 7 Закону України №2493-III на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України №2493-III організація навчання і підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, просування їх по службі, визначення тривалості робочого часу, порядку здійснення ними службових відряджень та відшкодування витрат на ці відрядження, а також особливості їх дисциплінарної відповідальності, вирішення інших питань, пов`язаних із службою в органах місцевого самоврядування, забезпечуються у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України №2493-III крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України.

Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі:

- порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону;

- порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);

- виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);

- досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).

З наведених норм Закону України №2493-III вбачається, що в частині оформлення трудових відносин та припинення служби на позивача також поширюються загальні норми Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України).

Частиною 3 ст. 24 КЗпП України передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

Враховуючи наведені вимоги КЗпП України розпорядження №192-к від 11.09.2019 ОСОБА_1 вважається такою, що переведена з посади радника міського голови на посаду начальника відділу діловодства, контролю та звернень громадян з 12.09.2019.

Як вбачається з табелю обліку робочого часу за вересень 2019 року, ОСОБА_1 12.09.2019 перебувала на роботі, отже вважається такою, що приступила до виконання посадових обов`язків начальника відділу діловодства, контролю та звернень громадян, відповідно трудовий договір з останньою вважається укладеним.

У цьому контексті суд звертає увагу, що в подальшому позивач могла бути переведена або звільнена із займаної посади в порядку передбаченому КЗпП України.

При цьому, КЗпП України не передбачає можливість переведення працівника на іншу посаду шляхом скасування попереднього розпорядження про переведення на цю посаду.

Суд також враховує, що в рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.2009 Конституційний Суд України зазначив, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1 -зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Підсумовуючи наведене, суд констатує, що міський голова міста Сміли Цибко О.О. не мав достатнього обсягу повноважень видавати розпорядження №196-к від 12.09.2019 про скасування розпорядження «Про переведення ОСОБА_1 ».

Отже, акт індивідуальної дії – розпорядження секретаря Смілянської міської ради ОСОБА_9 №192-к від 11.09.2019 «Про переведення ОСОБА_1 » вважається виконаним з 12.09.2019, тобто з дати коли ОСОБА_1 приступила до виконання посадових обов`язків, тому закон забороняє його подальше скасування.

При цьому, судом відхиляються твердження відповідача 1 щодо поновлення на посаді ОСОБА_2 , оскільки це не звільняє міського голову від обов`язку дотримуватись норм КЗпП України, які регулюють питання щодо переведення та звільнення працівників, зокрема ст.ст. 32, 33, 36, 40, 41 КЗпП України, а також норм Конституції України та рішення Конституційного Суду України, які встановлюють заборону скасування акту індивідуальної дії, який виконано.

Вказане є підставою для визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови м. Сміли Цибка Олексія Олександровича №196-к від 12.09.2019, про скасування розпорядження №192-к від 11.09.2019 «Про переведення ОСОБА_1 » із посади радника міського голови на посаду начальника відділу діловодства контролю та звернень громадян виконавчого комітету Смілянської міської ради із 12.09.2019.

Враховуючи неправомірність розпорядження №196-к від 12.09.2019, відповідачі помилково вважають, що ОСОБА_1 після прийняття цього розпорядження повернулась на посаду радника міського голови. Отже, її подальше звільнення з посади радника міського голови також є незаконним, що є підставою для визнання протиправним та скасування розпорядження міського голови м. Сміли Цибка Олексія Олександровича №197-к від 12.09.2019 про звільнення ОСОБА_1 із посади радника міського голови.

Щодо тверджень відповідачів про наявність вказівки в посадовій інструкції радника міського голови, що він може бути звільнений у разі зміни міського голови без попередження за п.1 ст.40 КЗпП України з пільгами і компенсаціями, що передбачені ст.44 КЗпП України, суд виходить з такого.

За змістом ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Частиною 3 ст. 24 КЗпП України передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

З наведених норм КЗпП України слідує висновок, що оформлення трудових відносин здійснюється шляхом видачі роботодавцем відповідного наказу (розпорядження) за заявою працівника.

Саме розпорядчий акт роботодавця, за попереднім погодженням з працівником, визначає умови на яких працівник приймається на роботу, тобто строковий характер праці повинен бути обумовлений в наказі роботодавця.

Суд звертає увагу, що в розпорядженні секретаря Смілянської міської ради ОСОБА_9 №192-к від 11.09.2019, яким ОСОБА_1 переведено з посади радника міського голови на посаду начальника відділу діловодства, не вказано про її призначення на строк виконання повноважень міського голови.

При цьому, Смілянський міський голова ОСОБА_3 приступив до виконання своїх посадових обов`язків з 12.09.2019, тобто секретар Смілянської міської ради ОСОБА_9 мав достатній обсяг повноважень щодо видачі вказаного розпорядження.

Вказівка в посадовій інструкції про можливість звільнення радника міського голови не свідчить про строковість виконання трудових обов`язків, оскільки посадова інструкція визначає права та обов`язки працівника, однак не є законодавчим актом з питань працевлаштування і не визначає умов трудового договору з працівником.

За таких обставин, укладений із ОСОБА_1 трудовий договір вважається безстроковим, як наслідок, він не може бути припинений у зв`язку з настанням певної умови.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, зокрема, безпідставне скасування розпорядження про переведення ОСОБА_1 та безстроковість укладеного з нею трудового договору, суд дійшов висновку про незаконність розпорядження міського голови м. Сміли Цибка Олексія Олександровича №197-к від 12.09.2019 про звільнення ОСОБА_1 із посади радника міського голови із 12.09.2019 відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України.

Вказане є підставою для поновлення ОСОБА_1 на посаді, яку вона займала до прийняття розпорядження №196-к від 12.09.2019, а саме на посаді начальника відділу діловодства, контролю та звернень громадян виконавчого комітету Смілянської міської ради із 12.09.2019.

Згідно зі ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Пунктом 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 (далі – Порядок №100) передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100, у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 8 Порядку №100 передбачено, що для нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

В разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Згідно наданої виконавчим комітетом Смілянської міської ради довідкою №13 від 12.02.2020 заробітна плата ОСОБА_1 нарахована за два попередні місяці липень та серпень 2019 року, що передували місяцю звільнення становить 15692,33 грн., кількість відпрацьованих робочих днів становить 30, отже середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 523,08 грн. (15692,33/30=523,08).

У вересні 2019 року кількість робочих днів вимушеного прогулу становить 12, у жовтні 2019 року – 21, у листопаді 2019 року – 21, у грудні 2019 року – 22, у січні 2020 року – 21, у лютому 2020 року – 18, що загалом складає 115 робочих днів.

Відповідно, середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню на користь позивача становить 60154,20 грн. (523,08х115=60154,2).

Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: 2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; 3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, рішення суду в частині стягнення середньомісячного заробітку в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 10984 грн. 68 коп. та поновлення позивача на займаній посаді підлягає негайному виконанню.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог про скасування розпорядження №195-к від 12.09.2019, яким скасовано розпорядження від 11.09.2019 про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника відділу діловодства, контролю та звернень громадян виконавчого комітету Смілянської міської ради, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, захисту в порядку адміністративного судочинства підлягають виключно порушені права особи у спірних правовідносинах з боку суб`єкта владних повноважень. Натомість у даному випадку правове становище ОСОБА_2 жодним чином не порушує права ОСОБА_1 , оскільки ОСОБА_2 не здійснює владні, управлінські функції по відношенню до позивача.

Також, суд звертає увагу, що законодавством не передбачено врегулювання в судовому порядку спору між двома працівниками щодо визначення можливості виконання ними своїх посадових обов`язків шляхом скасування розпорядження про їх призначення чи поновлення на роботі.

З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для скасування розпорядження №195-к від 12.09.2019.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Оскільки судом задоволено одну вимогу немайнового характеру про скасуваня розпорядження міського голови м. Сміли Цибка О.О. №196-к від 12.09.2019, за яку позивачем сплачено судовий збір, тому відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Смілянської міської ради.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295, 371 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови м. Сміли Цибка Олексія Олександровича №196-к від 12.09.2019, про скасування розпорядження №192-к від 11.09.2019 «Про переведення ОСОБА_1 » із посади радника міського голови на посаду начальника відділу діловодства контролю та звернень громадян виконавчого комітету Смілянської міської ради із 12.09.2019.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження міського голови м. Сміли Цибка Олексія Олександровича №197-к від 12.09.2019 про звільнення ОСОБА_1 із посади радника міського голови із 12.09.2019 відповідно до п.1 ст. 40 КЗпП України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу діловодства, контролю та звернень громадян виконавчого комітету Смілянської міської ради із 12.09.2019.

Стягнути з виконавчого комітету Смілянської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 60154 (шістдесят тисяч сто п`ятдесят чотири) грн. 20 коп.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу діловодства, контролю та звернень громадян виконавчого комітету Смілянської міської ради та присудження виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць 10984 (десять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 68 коп., – допустити до негайного виконання.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути з виконавчого комітету Смілянської міської ради (20701, Черкаська обл., місто Сміла, вулиця Незалежності, будинок 37, код ЄДРПОУ 04061553) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з урахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 26 березня 2020 року.

Суддя В.В. Гаращенко