Рішення № 88457121, 26.03.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2020 року справа № 580/4170/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним, скасування рішення та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

24.12.2019р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати неправомірним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №104/06 від 27.07.2018р.;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь позивача утриману суму в розмірі 5449,04 грн.;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь позивача 8000,00 грн. моральної шкоди.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначила, що прийняте відповідачем рішення про стягнення з неї, виплаченої їй за період з 12.04.2017р. по 30.09.2017р. пенсії по інвалідності, є необгрунтованим та порушує її права. Звертає увагу, що нею повідомлено органи Пенсійного фонду про власне звільнення з Управління культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації з 11.04.2017р. та надано підтверджуючи це документи. Зазначено, що останнім днем державної служби позивача є 11.04.2017р., в зв`язку з чим пенсія по інвалідності виплачена позивачу за період з 12.04.2017р. по 30.09.2017р. у відповідності до законодавства. Також, звернула увагу, що спірним рішенням з неї протиправно утримується 20% призначеної пенсії, в зв`язку з чим, з 01.09.2018р. по 30.11.2019р. стягнуто 5449,04 грн. Також зазначено, що протиправним рішенням відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яку визначено у розмірі 8000 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 03.02.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

21.02.2020р., в межах строку встановленого судом, до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що на підставі звернення позивача від 22.05.2017р. із заявою щодо проведення перерахунку пенсії по інвалідності у зв`язку із звільненням з роботи 12.04.2017р., відповідачем відновлено позивачу виплату пенсії в повному обсязі. Разом з тим згодом виявлено, що за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування до страхового стажу позивача зараховано квітень 2017 року та наявні дані про стаж за період з травня 2017 року по листопад 2018 року згідно із звітністю страхувальника «Департамент культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації». Також, відповідно до листів Департаменту культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації від 16.03.2018 №02.01/01-09/471 та від 05.06.2018 № 3931/02/01-04/01-02 ОСОБА_1 працює на посаді державного службовця з 01.06.2016р. Таким чином, у відповідача за вказаний період відсутні законні підстави вважати позивача непрацюючою, а прийняте рішення є законним та обгрунтованим.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до копії Довідки до акта огляду МСЕК сереї 12ААА №530592 виданої Обасною МСЕК №2 м. Черкаси (а.с.36) ОСОБА_1 21.07.2016р. встановлено ІІІ (третю) групу інвалідності.

Наказом Управління культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської ОДА від 11.04.2017р. №12-к (а.с. 10) позивача звільнено з посади головного спеціаліста Відділу культурно-мистецької, методично-освітньої та організаційно-кадрової роботи Управління культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської ОДА за угодою сторін.

Відповідно до запису №28 трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 (а.с.23), позивача звільнено зі вказаної посади на підставі Наказу від 11.04.2017р. №12-к.

Згідно з довідкою Черкаського міського центру зайнятості від 27.12.2018р. №0319 позивач перебувала на обліку як безробітна з 15.05.2017 до 28.02.2018 та отримувала допомогу з безробіття.

27.07.2018р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області прийнято Рішення №104/06, яким встановлено переплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності за період з 12.04.2017р. по 30.09.2017р. у розмірі 7913,09 грн., у зв`язку із порушенням пенсіонером ст. 102 ЗУ “Про пенсійне забезпечення”. Зазначений розмір переплати відповідно до вказаного рішення підлягає поверненню позивачем.

Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1058-IV).

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно статті 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах, зокрема, особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Згідно ст. 34 Закону №1058-IV, пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

Відповідно до ст. 47 Закону №1058-IV (в редакції Законів № 213-VIII від 02.03.2015, № 911-VIII від 24.12.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1774-VIII від 06.12.2016, № 2148-VIII від 03.10.2017 - застосовується з 1 жовтня 2017 року), тимчасово, по 30 вересня 2017 року: особам (крім осіб з інвалідністю I та II груп, осіб з інвалідністю внаслідок війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які займають посади державної служби, визначені Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу", а також працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

З аналізу вказаних норм, вбачається, що до 30.09.2017р., особам, які займають посади державної служби, за виключенням встановлених категорій осіб, призначена пенсії не виплачуються.

Відповідно до ст. 102 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) від 05.11.1991р., пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Згідно ст. 103 Закону №1788-XII, суми пенсії, над міру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав.

Таким чином, законом передбачено стягнення над міру виплаченої пенсіонерові суми пенсії за наслідками встановлених зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо).

При вирішенні даного спору по суті, суд зазначає наступне.

Як вбачається судом із аналізу спірного рішення, підставою для його прийняття відповідачем стала інформація Департаменту культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації викладена в листі від 16.03.2018р., де зазначено, що трудові відносини з позивачем є триваючими.

Судом встановлено, що Наказом Управління культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської ОДА від 11.04.2017р. №12-к (а.с. 10) позивача звільнено з посади головного спеціаліста Відділу культурно-мистецької, методично-освітньої та організаційно-кадрової роботи Управління культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської ОДА за угодою сторін.

Відповідно до запису №28 трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 (а.с.23), позивача звільнено зі вказаної посади на підставі Наказу від 11.04.2017р. №12-к.

Крім того, в ході розгляду адміністративної справи №580/1864/19 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації щодо визнання протиправним та скасування наказу від 07.12.2018р. “Про звільнення ОСОБА_1 ”, судом було допитано начальника Управління культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації - О.А. Островського, в якості свідка, який підтвердив, що видавав Наказ від 11.04.2017р. №12-к.

Також, в адміністративній справі №580/1864/19 судом встановлено, що заробітна плата позивачу з 12.04.2017р. і до часу звернення з позовом в даній справі (два роки) не нараховувалася та не виплачувалася.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №580/1864/19 від 27.09.2019р. набрало законної сили - 14.11.2019р.

Крім того, постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.03.2019р. у справі №712/11606/18, що набрала законної сили 02.04.2019, закрито провадження у справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-4 КУпАП (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності), у зв`язку з відсутністю в її діях складу правопорушення. В даній справі судом встановлено, що згідно з наказом №12-к від 11.04.2017р. «Про звільнення ОСОБА_1 », ОСОБА_1 припинила державну службу та звільнена з 11 квітня 2017 року відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП за угодою сторін. Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що була свідком того, як ОСОБА_1 11.04.2017 писала заяву про звільнення і її керівник підписав заяву.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, факт звільнення позивача з посади головного спеціаліста Відділу культурно-мистецької, методично-освітньої та організаційно-кадрової роботи Управління культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської ОДА наказом від 11.04.2017р. №12-к підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Суд зазначає, що у встановленому законом порядку наказ Управління культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської ОДА від 11.04.2017р. №12-к не оспорений та не скасований, а отже є чинним.

Крім того, суд бере до уваги, що згідно з довідкою Черкаського міського центру зайнятості від 27.12.2018р. №0319 позивач перебувала на обліку як безробітна з 15.05.2017р. до 28.02.2018р. та отримувала допомогу з безробіття.

Оцінюючи правомірність прийнятого відповідачем рішення про утримання переплаченої пенсії, суд зазначає, що статтею 103 Закону №1788-XІІ передбачено стягнення над міру виплаченої пенсіонерові суми пенсії за наслідками встановлених зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо)

З огляду на встановлений факт звільнення позивача з державної служби 11.04.2017р., що підтверджується матеріалами даної справи, а також відсутність з боку позивача зловживань, при зверненні до органів Пенсійного фонду щодо отримання пенсії з інвалідності, суд зазначає, що виплачена позивачу пенсія по інвалідності не може вважатися надміру виплаченою.

Посилання відповідача на лист Департаменту культури та взаємозв`язків з громадськістю Черкаської обласної державної адміністрації викладена в листі від 16.03.2018р., як на правову підставу порушення позивачем ст. 102 Закону України “Про пенсійне забезпечення” №1788-XII, спростовується матеріалами даної справи.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку про протиправність спірного рішення та як наслідок про необхідність його скасування.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про обгрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача утриману, на виконання спірного рішення, суму пенсії в розмірі 5449,04 грн.

З приводу позовної вимоги щодо стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 8000,00 грн., суд зазначає наступне.

В обгрунтування зазначеної вимоги позивачем зазначено, що спірне рішення, з огляду на його протиправність, принизило честь, гідність та ділову репутацію позивача.

Згідно зі ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до вимог статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства України, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі, інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд зазначає, що позивачем не надано суду належних обґрунтувань та доказів на підтвердження таких обгрунтувань щодо заявленого в позовній заяві розміру відшкодування моральної шкоди, в зв`язку з чим позовну вимогу про стягнення моральної шкоди суд вважає не обгрунтованою.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Згідно частин 1,3 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов належить задовольнити частково, а позивачем понесено судові витрати із сплати судового збору у сумі 768,40 грн, що підтверджується оригіналом квитанції від 13.01.2020р. № 0.0.1578852567.1 наявної у матеріалах справи, суд дійшов висновку про стягнення частини понесених позивачем судових витрат пропорційно частині задоволених позовних вимог за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 384,20 грн.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області №104/06 від 27.07.2018р.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ - 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) утриману, на виконання Рішення №104/06 від 27.07.2018р., суму в розмірі 5449 (п`ять тисяч чотириста сорок дев`ять) грн. 04 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ - 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) судові витрати із сплати судового збору у сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко