Рішення № 88455186, 27.03.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

27 березня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/759/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом адвоката Суткового Андрія Миколайовича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов позовом адвоката Суткового Андрія Миколайовича (далі - представник позивача) в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Луганській області), у якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 61848-52 від 16.01.2020 та № Ф - 61848-52 від 11.02.2020.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 16.01.2020 приватний підприємець Дядик Олексій Васильович отримав вимогу про сплату боргу № Ф-61878-52 від 16.01.2020, видану ГУ ДПС у Луганській області щодо сплати суми заборгованості (недоїмки) з єдиного соціального внеску на суму 7 344,48 грн, 15.02.2020 - вимогу № Ф-61848-52 від 11.02.2020, видану відповідачем щодо сплати суми заборгованості з єдиного соціального внеску на суму 70 001,55 грн.

Позивач вважає дані позовні вимоги протиправними та такими, що підлягають скасуванню, адже позивач здійснює підприємницьку діяльність з 25.01.2000, місце провадження підприємницької діяльності позивача - Луганська область, м. Сєвєродонецьк.

У відповідності до п. 94 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання антитерористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014. визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу.

Таким чином, на думку позивача, його, в силу закону, звільнено, у тому числі від обов`язку своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Ухвалою суду від 24.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено строк звернення до суду із даним позовом, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без (виклику) сторін (арк.спр. 20-21).

Ухвалою суду від 27.03.2020 у задоволенні клопотання ГУ ДПС у Луганській області про залишення позовної заяви в частині визнання протиправною та скасування вимоги від 16.01.2020 за № Ф-61848-52 на суму 7344,48 грн без розгляду відмовлено.

12.03.2020 за вх. № 9731/2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк.спр. 28-30), у якому останній заперечував проти позовних вимог з огляду на таке.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачені Законом України від 08.07.2010 № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464).

Пунктами 2, 3, 4 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі - Інструкція) визначено, що сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Якщо платник має на кінець місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску - фіскальний орган (орган доходів і зборів) надсилає платнику вимогу про сплату недоїмки. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Так, сума боргу з єдиного внеску, зазначена у вимозі від 16.01.2020 за № Ф-61848-52 на суму 7344,48 грн, складається із залишку несплачених нарахувань за І квартал 2019 року в розмірі 1836,12 грн, нарахувань за II квартал 2019 року в розмірі 2754,18 грн та нарахувань за III квартал 2019 року в розмірі 2754,18 грн.

Враховуючи зазначене, у зв`язку з несплатою зобов`язань з єдиного внеску у позивача станом на 31.12.2019 виникла заборгованість в розмірі 7344,48 грн з основного платежу.

Станом на 31.01.2020 у ФОП ОСОБА_1 заборгованість з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування збільшилась та складала 70001,55 грн.

Зазначена сума боргу складається із нарахувань по КБК 71040000 в розмірі 9180,60 грн (які виникли за 2019 рік, в тому числі, за І квартал 2019 року в розмірі - 918,06 грн, за II квартал 2019 року в розмірі - 2754,18 грн, за III квартал 2019 року в розмірі - 2754,18 грн, за IV квартал 2019 року в розмірі - 2754,18 грн) та по КБК 71010000 в розмірі 60820,95 грн, які виникли за квітень - листопад 2019 року на підставі самостійно поданих розрахунків: від 21.01.2020 за № 9332383208 в розмірі 1959,32 грн по терміну сплати 21.01.2020, від 21.01.2020 за № 9332433010 в розмірі - 9397,09 грн по терміну сплати 21.01.2020, від 22.01.2020 за № 9332467251 в розмірі - 9350,00 грн по терміну сплати 22.01.2020, від 23.01.2020 за № 9332549635 в розмірі - 9400,90 грн по терміну сплати 23.01.2020, від 23.01.2020 за № 9332628707 в розмірі - 9386,82 грн, по терміну сплати 23.01.2020, від 24.01.2020 за № 9332732897 в розмірі - 8103,90 грн, по терміну сплати 24.01.2020, від 24.01.2020 за № 9332732927 в розмірі - 6560,40 грн, по терміну сплати 24.01.2020, від 24.01.2020 за № 9332732969 в розмірі - 6662,52 грн, по терміну сплати 24.01.2020, від 24.01.2020. На підставі зазначеного, податковим органом, було сформовано та вручено особисто вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.02.2020 за № Ф-61848-52 на суму 70001,55 грн.

Пунктом 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступиш за днем закінчення антитерористичної операції.

Слід зазначити, що доповнення розділу Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 пунктом 94 щодо звільнення певного кола платників внеску від виконання обов`язків, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464, втратили чинність згідно із Законом України від 24.12.2015 № 911-УІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 01 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом № 911.

Відповідач вважає, що у даному випадку існує законодавча неточність, що виникла внаслідок внесення зміни до закону про внесення змін до нього, замість внесення змін до оригінального закону. Так, п. 28 розділу І Закону України від 28.12.2015 № 911 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності 1 січня 2016 року, виключено п.п. 8 п. 4 ст. 11 Закону України від 02.09.2014 №1669 "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", яким вносились зміни до Закону України від 08.07.2010 № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в частині доповнення розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" п. 9.3, який з часом вважається пунктом 94, яким свого часу надавались пільги з єдиного внеску на територіях населених пунктів, де проводилася антитерористична операція. З метою усунення такої законодавчої неточності в частині виключення п. 94 із розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», зареєстровано проект Закону України № 6019 від 03.02.2017 р. «Про внесення зміни до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Головне управління ДПС у Луганській області звертає увагу, що метою внесених змін було позбавлення пільг з єдиного внеску на територіях населених пунктів, де проводилася антитерористична операція.

Крім того, Верховна Рада України 14.01.2020 прийняла Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 14.01.2020 р. № 440, пп. 83 п. З розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено пункт 94 розділу VIII Закону № 2464 виключити.

За таких обставин, позивач повинен сплатити заборгованість з єдиного внеску у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-77,90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця 25.01.2000 Сєвєродонецькою міською радою, перебуває на обліку в Сєвєродонецькому управлінні ДПІ у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області з 03.02.2000, номер взяття на облік 5401, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.02.2020 за вх. № 1006380385 (арк. спр. 18-19).

За даними інтегрованої картки позивача та розрахунку боргу з єдиного внеску за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 станом на 31.12.2019 обліковувалась недоїмка у сумі 7344,48 грн, яка складається з із залишку несплачених нарахувань за І квартал 2019 року в розмірі 1836,12 грн, нарахувань за II квартал 2019 року в розмірі 2754,18 грн та нарахувань за III квартал 2019 року в розмірі 2754,18 грн (арк. спр. 37).

ГУ ДПС у Луганській області 16.01.2020 сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 16.01.2020 № Ф-61848-52, в якій зазначено, що сума боргу позивача становить 7344,48 грн, у тому числі, недоїмка - 7344,48 грн, яка отимана особисто позивачем 17.01.2020 (арк. спр. 34).

Згідно з даними інтегрованої картки позивача та розрахунку боргу з єдиного внеску за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 станом на 31.01.2020 обліковувалась недоїмка у сумі 70001,55 грн, яка складається з нарахованих сум єдиного внеску, що підлягають обов`язковій сплаті. Зазначена сума боргу складається із нарахувань по КБК 71040000 в розмірі 9180,60 грн (які виникли за 2019 рік, в тому числі, за І квартал 2019 року в розмірі - 918,06 грн, за II квартал 2019 року в розмірі - 2754,18 грн, за III квартал 2019 року в розмірі - 2754,18 грн, за IV квартал 2019 року в розмірі - 2754,18 грн) та по КБК 71010000 в розмірі 60820,95 грн, які виникли за квітень - листопад 2019 року на підставі самостійно поданих розрахунків: від 21.01.2020 за № 9332383208 в розмірі 1959,32 грн по терміну сплати 21.01.2020, від 21.01.2020 за № 9332433010 в розмірі - 9397,09 грн по терміну сплати 21.01.2020, від 22.01.2020 за № 9332467251 в розмірі - 9350,00 грн по терміну сплати 22.01.2020, від 23.01.2020 за № 9332549635 в розмірі - 9400,90 грн по терміну сплати 23.01.2020, від 23.01.2020 за № 9332628707 в розмірі - 9386,82 грн, по терміну сплати 23.01.2020, від 24.01.2020 за № 9332732897 в розмірі - 8103,90 грн, по терміну сплати 24.01.2020, від 24.01.2020 за № 9332732927 в розмірі - 6560,40 грн, по терміну сплати 24.01.2020, від 24.01.2020 за № 9332732969 в розмірі - 6662,52 грн, по терміну сплати 24.01.2020, від 24.01.2020 (арк. спр. 40-45).

ГУ ДПС у Луганській області 11.02.2020 сформовано та направлено позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.02.2020 № Ф-61848-52, в якій зазначено, що сума боргу позивача становить 70001,55 грн, у тому числі, недоїмка - 70001,55 грн (арк. спр. 33).

Вказана вимога була направлена позивачу рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_1 , та отримана особисто позивачем (арк. спр. 33).

Відповідно до розрахунку боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування по КБК 71040000 у ФОП ОСОБА_1 наявна заборгованість у сумі 9180,60 грн та 7344,48 грн та по КБК 71010000 в розмірі 60820,95 грн (арк. спр. 35,36).

Згідно з даними інтегрованої картки позивача та розрахунку боргу з єдиного внеску за кодом класифікації доходів бюджету 71040000 та 71010000 станом на 31.01.2020 обліковувалась недоїмка у загальній сумі 70001,55 грн (арк. спр. 40-45).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 Закону № 2464-VI визначено таке:

- сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (частина п`ята);

- єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (частина сьома);

- платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (частина восьма);

- єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята).

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

З вищевикладеного слідує, що за загальними правилами орган доходів і зборів, у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску, надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 передбачено, що на платника єдиного внеску покладений обов`язок своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Згідно частини 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Відповідно до ч.8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 і частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Пунктом другим частини першої статті 7 Закону № 2464 передбачено, що для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

З вищевикладеного слідує, що за загальними правилами орган доходів і зборів, у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску, надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу.

Однак, особливістю даної справи є те, що на час виникнення спірних правовідносин - 2019 та січень 2020 року, позивач перебував на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення антитерористичної операції, а тому норми Закону № 2464-VI необхідно застосовувати з урахуванням пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, відповідно до якого платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон № 1669-VII) період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Згідно з абзацом 3 пункту 5 статті 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1669-VII перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція визначається Кабінетом Міністрів України.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" та від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, зокрема, віднесено місто Сєвєродонецьк.

З огляду на вищевикладене судом встановлено, що, як на час виникнення заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, так і на час формування спірної вимоги про сплату боргу, позивач перебував на обліку як платник єдиного внеску в органах доходів і зборів, розташованих на території проведення антитерористичної операції. Відповідно, позивач є суб`єктом правовідносин, на якого поширюється дія положень пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI.

З огляду на дію зазначеної норми, судом встановлено, що позивач звільнявся від виконання обов`язків платника єдиного внеску, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI, на період, починаючи з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.

Суд зауважує, що як на час виникнення спірних відносин, так і на час розгляду та вирішення даної справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався. Відповідно, у розумінні статті 1 Закону № 1669-VII проведення антитерористичної операції триває, і позивач має право надати заяву про звільнення від сплати ЄСВ протягом тридцяти днів з дня закінчення антитерористичної операції.

Судом встановлено, що вимоги від 16.01.2020 та від 11.02.2020 № Ф-61848-52 про сплату боргу (недоїмки) охоплюють період, у якому позивач звільнявся від виконання обов`язків платника єдиного внеску, а саме - 2019 рік та січень 2020 року. Відповідно за цей період орган доходів і зборів не мав повноважень формувати та направляти позивачу вимогу про сплату боргу.

Крім того, слід зазначити, що оскаржуване рішення органом доходів і зборів прийнято з посиланням на статтю 25 Закону № 2464-VI, абзацом 2 частини першої якої визначено, що положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Оскільки, як вже вищевказано, позивач на період проведення антитерористичної операції звільнений від виконання обов`язків платника єдиного внеску, орган доходів і зборів позбавлений можливості застосовувати заходи впливу та стягнення до такого платника за період його звільнення від виконання обов`язків, встановлених частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI.

Наявність заборони у застосуванні до позивача заходів впливу та стягнення, визначених статтею 25 Закону № 2464-VI, за невиконання обов`язків платника єдиного внеску на період проведення антитерористичної операції, унеможливлює й формування та направлення позивачу вимоги про сплату боргу за цей період.

Зазначена норма проіснувала з 15 жовтня 2014 року до 1 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-8.

З огляду на дію зазначеної норми позивач звільнявся від виконання зобов`язань платника єдиного внеску встановлених частиною другою статті 6 Закону України 2464, у тому числі передбачених підпунктом першим частини другої цієї статті а саме, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок у період з 14 квітня 2014 року по 1 січня 2016 року, а не взагалі перерахувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.

Посилання відповідачів на те, що позивачем заяву про звільнення від сплати єдиного внеску подано вже після формування та направлення вимоги про сплату боргу, як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог, суд вважає необґрунтованими з огляду на те, що згідно з п. 9-4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 платник єдиного внеску має право подати заяву про звільнення від виконання обов`язків у будь-який період, починаючи з 14 квітня 2014 року, та не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Станом на момент подання позивачем заяви про звільнення від виконання обов`язків платника єдиного внеску та станом на момент розгляду даної справи, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 - триває.

Що стосується посилань відповідачів на те, що доповнення розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 пунктом 9-4 втратили чинність згідно із Законом України від 24.12.2015 № 911-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 911), суд вважає за необхідне зазначити, що дійсно зазначена норма проіснувала в Законі № 1669 з 15 вересня 2014 року до 01 січня 2016 року, внаслідок її виключення згідно із Законом № 911, але в повній мірі зберіглася в Законі № 2464. Більш того, пункт 9-4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 й після внесення змін до Закону № 1669 Законом № 911 продовжує свою дію в часі.

За таких обставин судом встановлено, що вимога про сплату боргу від 16.01.2020 № Ф-61848-52 про визначення позивачу недоїмки зі сплати єдиного внеску, яка складається з із залишку несплачених нарахувань за І квартал 2019 року в розмірі 1836,12 грн, нарахувань за II квартал 2019 року в розмірі 2754,18 грн та нарахувань за III квартал 2019 року в розмірі 2754,18 грн є протиправною та підлягає скасуванню.

Вимога від 11.02.2020 № Ф-61848-52 щодо визначення позивачу недоїмки зі сплати єдиного внеску за І квартал 2019 року в розмірі - 918,06 грн, за II квартал 2019 року в розмірі - 2754,18 грн, за III квартал 2019 року в розмірі - 2754,18 грн, за IV квартал 2019 року в розмірі - 2754,18 грн та заборгованість в розмірі 60820,95 грн, яка виникла за квітень - листопад 2019 року на підставі самостійно поданих розрахунків: від 21.01.2020 за № 9332383208 в розмірі 1959,32 грн по терміну сплати 21.01.2020, від 21.01.2020 за № 9332433010 в розмірі - 9397,09 грн по терміну сплати 21.01.2020, від 22.01.2020 за № 9332467251 в розмірі - 9350,00 грн по терміну сплати 22.01.2020, від 23.01.2020 за № 9332549635 в розмірі - 9400,90 грн по терміну сплати 23.01.2020, від 23.01.2020 за № 9332628707 в розмірі - 9386,82 грн, по терміну сплати 23.01.2020, від 24.01.2020 за № 9332732897 в розмірі - 8103,90 грн, по терміну сплати 24.01.2020, від 24.01.2020 за № 9332732927 в розмірі - 6560,40 грн, по терміну сплати 24.01.2020, від 24.01.2020 за № 9332732969 в розмірі - 6662,52 грн, по терміну сплати 24.01.2020, від 24.01.2020 є протиправною та підлягає скасуванню.

За таких обставин судом встановлено, що оскаржувані вимоги про сплату боргу є протиправними, не відповідають критеріям правомірності, закріпленим у частині другій статті 2 КАС України, та підлягає скасуванню та підлягають скасуванню в повному обсязі.

Суд вважає, що факт подання позивачем заяви про звільнення від виконання обов`язків платника єдиного внеску, навіть й після винесення оскаржуваного рішення, але протягом визначеного законодавством строку на подання такої заяви, має бути врахований при розгляді та вирішенні даної адміністративної справи.

Щодо посилань відповідача про те, що Верховна Рада України 14.01.2020 прийняла Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 14.01.2020 р. № 440, пп. 83 п. З розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» якого передбачено пункт 94 розділу VIII Закону № 2464 виключити, суд зазначає таке.

З 13 лютого 2020 року пункт 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 виключено на підставі Закону України від 14 січня 2020 року № 440-IX "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи".

Отже, пункт 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 був діючим по 12 лютого 2020 року включно.

З аналізу зазначених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства слідує, що до 13 лютого 2020 року для звільнення платників єдиного внеску від виконання обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції згідно з положеннями пункту 9-4 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 достатньо було лише факту перебування відповідного платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

При цьому, суд зауважує, що платники єдиного внеску звільнялись від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, на період з 14 квітня 2014 року до 13 лютого 2020 року без встановлення додаткових умов, зокрема, отримання сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України. Отримання сертифікату (висновку) Торгово-промислової палати України було та є додатковою умовою звільнення від відповідальності для інших зобов`язань.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 січня 2019 року № 28-р) м. Сєвєродонецьк (Сєвєродонецька міська рада) Луганської області увійшло до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

З правового аналізу наведених законодавчих норм слідує, що до 13 лютого 2020 року факт перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, був підставою для звільнення платників єдиного внеску як від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону № 2464, так і від відповідальності за невиконання вимог законодавства щодо його вчасної сплати. При цьому, вказані норми не скасовували обов`язків платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а надавали можливість на період антитерористичної операції не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі, що було підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону № 2464.

Отже, з 14 квітня 2014 року по 12 лютого 2020 року включно в силу положень абзаців першого, третього пункту 9-4 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 контролюючий орган не мав правових підстав для застосування до платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, заходів впливу у вигляді формування та надіслання вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Відповідно, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та задовольняються.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1681,60 грн (арк. спр. 3).

Оскільки позовні вимоги визнані судом такими, що підлягають задоволенню, судовий збір належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги адвоката Суткового Андрія Миколайовича в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Луганській області (код за ЄДРПОУ 43143746, місцезнаходження юридичної особи: 93400, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, будинок 72) про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Луганській області від 16 січня 2020 року № Ф-61848-52 на суму 7 344,48 грн (сім тисяч триста сорок чотири грн 48 коп.), винесену у відношенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Луганській області від 11 лютого 2020 року № Ф-61848-52 на суму 70 001,55 грн (сімдесят тисяч одна грн 55 коп.), винесену у відношенні фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Луганській області судові витрати зі сплаті судового збору у розмірі 1681,60 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят одна грн 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Г. Секірська