Ухвала суду № 88453305, 19.03.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/512/20

Пр. №4-с/336/25/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2020 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

у складі:головуючого судді Зарютіна П.В.,

за участі секретаря судового засідання: Когут С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Скрипника Олександра Анатолійовича, заінтересована особа ПАТ «Дельта Банк» ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції Скрипника О.А. під час здійснення виконавчого провадження з виконання рішення від 16.06.2010 р. Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.06.2010 р. по справі № 2-801/10 про стягнення заборгованості по кредитному договору.

В скарзі посилаються на те, що, старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Скрипником Олександром Анатолійовичем 15.11.2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №57706417 про примусове виконання судового рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя по справі №2801/10, яке набрало законної сили 29.06.2010 року, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, на підставі виконавчого листа № 2801/10 виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 21.02.2017р..

Вказане процесуальне рішення посадової особи державної виконавчої служби є передчасним, оскільки Державний виконавець діяв всупереч вимог закону на підставі заяви особи, яка не є стягувачем за виконавчим листом № 2801/10 виданим Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 21.02.2017р. та не являється уповноваженою особою стягувача.

У зв`язку з викладеним заявник просить про визнання неправомірними дій та скасування оскаржуваної постанови державного виконавця Скрипника О.А..

Ухвалою судді від 29 січня 2020 року скаргу ОСОБА_1 на дії та державного виконавця прийнято до провадження і призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Оскільки у судове засідання учасники справи не явилися, у порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Означені обставини в силу ч. 2 ст. 450 ЦПК України не є перешкодою для вирішення справи у відсутність її учасників.

Вивчивши доводи заяви, дослідивши надані заявником фактичні дані, суд знаходить скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних міркувань.

Судом встановлено, що 15 листопада 2018 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2801/10, який виданий 21 лютого 2017 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.06.2010 р. по справі № 2-801/10 про стягнення заборгованості по кредитному договору на суму 821530 гривень 85 копійок.

Зазначена постанова містить посилання на підстави, що передбачені ст. 3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження» .

Згідно із ст. 1291 Конституції України суд ухвалює рішення, яке є обов`язковим до виконання, іменем України.

Поняття виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження та примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) наведено в статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавче провадження це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) поряд з іншими органами і службовими особами за змістом статті 5 Закону України «Про виконавче провадження».

Однією з засад виконавчого провадження є законність (ст. 2 Закону), відповідно до якої виконавець зобов`язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч. 2 ст. 18 Закону).

Згідно п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до положень ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

З наведеного випливає, що рішенню виконавця про відкриття виконавчого провадження має передувати звернення стягувача із заявою та надання виконавчого документа.

Таке звернення можливе виключно стягувачем або уповноваженою особою стягувача.

21 лютого 2017 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя видано виконавчі листи у справі №2801/10, згідно з якими стягувачем є ТОВ «Український промисловий банк» в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк», строк пред`явлення виконавчих листів до виконання 30 червня 2013 року.

Задовольняючи заяву ПАТ «Дельта Банк» про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем залишено поза увагою ту обставину, що ПАТ «Дельта Банк» не має процесуального статусу стягувача за виконавчими листами №2801/10.

З огляду на зазначене, у державного виконавця відсутні були підстави для розгляду заяви ПАТ «Дельта Банк» та відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи, а згідно із ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Оскільки метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб, суд погоджується з твердженнями заявника і його представника про те, що державним виконавцем передчасно та необґрунтовано прийнято рішення про відкриття виконавчого провадження у відсутність підстав для вчинення таких дій.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 447-452, 352-354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Скрипника Олександра Анатолійовича задовольнити.

Визнати дії старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області Скрипника Олександра Анатолійовича неправомірними.

Постанову від 15.11.2018 року про відкриття виконавчого провадження ВП №57706417 за виконавчим листом №2801/10, згідно з якими стягувачем є ТОВ «Український промисловий банк» в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк», визнати неправомірною та скасувати.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя П.В. Зарютін