Ухвала суду № 88453068, 27.03.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.03.2020

Справа № 937/2102/20

Провадження 1-кс/937/1533/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого слідчого судді Фоміна В.А.,

за участю секретаря Захарової І.І.,

розглянувши клопотання слідчого Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Плотнікова О.С., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Довгань М.А. в кримінальному провадженні №12020080140000475, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань «11» лютого 2020 року, про заміну обраного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою стосовно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця місто Мелітополь Запорізької області, українця, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 25.02.1994 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.2 ст. 141 КК України до 3 років позбавлення волі із відстрочкою виконання вироку на 2 роки відповідно до ст. 46-1 КК України;

-24.05.1996 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.4 ст. 81 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; звільнений 03.06.2000 з Вільнянської ВК № 20 по відбуттю покарання;

-08.06.2001 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч.2 ст. 81, ч.2 ст. 140, ч.3 ст. 140, ст. 42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

-01.11.2005 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 289, ч.1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі; звільнений 16.08.2004 з Оріхівської ВК № 88 по відбуттю покарання;

-15.07.2011 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.1 ст. 115 КК України до 9 років позбавлення волі; звільнений 08.12.2016 з Петрівської ВК № 49 по відбуттю покарання

-17.11.2017 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ч.1 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбуття покарання з випробувальним строком 3 роки;

-19.03.2018 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області направлено обвинувальний акт у об`єднаному кримінальному провадженні № 12018080140000560 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України;

- 29.11.2019 до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019080140002688 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України, за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Довгань М.А.,

слідчого - Плотнікова О.С.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника адвоката – Шрамікової П.М.,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Плотнікова О.С., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Довгань М.А. в кримінальному провадженні №12020080140000475, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань «11» лютого 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України, про заміну обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 11 лютого 2020 року, приблизно о 06 годині 30 хвилин, знаходячись біля пункту прийому металобрухту ПП «Галс-СВ», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Мічуріна, 11/3, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, скориставшись тим, що сторож ОСОБА_2 відійшла та за його діями не спостерігає, використовуючи фізичну силу, за допомогою дерев`яної палиці підняв одну зі створок металевих в`їзних воріт та відчинив їх, вийнявши штир з петлі, після чого проник на охоронювану територію вищевказаного підприємства, яке є сховищем, звідки повторно, таємно викрав майно ОСОБА_3 , а саме – дві автомобільні акумуляторні батареї марок «Atomic Platinum 60 Аh» в корпусі чорно-червоного кольору, вартістю 1000 гривень, та «Akom 100» в корпусі жовто-синього кольору, вартістю 1500 гривень, після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд, тим самим заподіявши потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 2500 гривень.

За даним фактом 11 лютого 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020080140000475, за фактом таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням у сховище, тобто за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

За наявністю достатніх доказів у кримінальному провадженні, «13» березня 2020 року о «15» годині «00» хвилин, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

17 березня 2020 року слідчим суддею Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області відносно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці, із застосуванням електронних засобів контролю, до 17 травня 2020 року включно та покладено наступні обов`язки: - прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; - не відлучатися цілодобово з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; - повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; - не спілкуватися з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні.

Крім того, в ході проведення подальшого досудового розслідування було встановлено, що 01 березня 2020 року, приблизно о 12 годині 35 хвилин, знаходячись у приміщенні ломбардного відділення № 391 ПТ «Ломбард Донкредит Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Ріелті і компанія», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Університетська, 4, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, скориставшись тим, що менеджер ОСОБА_4 відволіклась і за його діями не спостерігає, з торгової вітрини, шляхом вільного доступу, повторно таємно викрав майно, яке належить вищевказаному товариству, а саме – ноутбук «DELL» в корпусі чорного кольору, с/н: 0PRXM4-74431, вартістю 3770 гривень, чим заподіяв ПТ «Ломбард Донкредит Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Ріелті» в особі представника ОСОБА_5 , майнову шкоду на вищевказану суму.

За даним фактом 01 березня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020080140000663, за фактом таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, тобто за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

25 березня 2020 року кримінальні провадження за № 12020080140000475 від 11.02.2020 за ч.3 ст.185 КК України та за № 12020080140000663 від 01.03.2020 за ч.2 ст.185 КК України, було об`єднано в одне кримінальне провадження за № 12020080140000475.

25 березня 2020 року о 14 годині 40 хвилин, слідчим телефонним зв`язком здійснено виклик підозрюваного ОСОБА_1 на 17 годину 30 хвилин цього ж дня, до слідчого відділу Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області з метою проведення процесуальних дій за його участю, а саме – вручення повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та проведенні його допиту в якості підозрюваного, у об`єднаному кримінальному провадженні за № 12020080140000475 від 11.02.2020 за ч.3 ст.185, ч.2 ст. 185 КК України.

25 березня 2020 року о 16 годині 00 хвилин, о/у ВКП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області підозрюваного ОСОБА_1 було затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні нового кримінального правопорушення (злочину), за фактом вчинення якого 25 березня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020080140000932, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 25 березня 2020 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, знаходячись у приміщенні магазину «Антей», розташованого біля ринку по вул. Академіка Корольова в м. Мелітополь Запорізької області, ОСОБА_1 , маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), діючи повторно, керуючись корисливими мотивами, з метою подальшого відкритого викрадення грошових коштів, що належать власниці вказаного магазину ОСОБА_6 , схилився над холодильником ліворуч від столу продавця, та з шухляди столу продавця ОСОБА_7 , яка стояла за прилавком, вихопив дві картонні коробки з розмінними грошовими коштами всередині, на загальну суму 1000 гривень. Однак, ОСОБА_1 не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки його протиправні дії були помічені та припинені продавцем магазину ОСОБА_7 , яка вихопила з його рук вказані коробки з грошовими коштами, які знаходились всередині, після чого ОСОБА_1 з місця вчинення злочину втік. Тим самим, своїми умисними діями ОСОБА_1 міг заподіяти ОСОБА_6 власниці магазину «Антей» майнову шкоду на загальну суму 1000 гривень.

25 березня 2020 року о 19 годині 20 хвилин, затриманому у порядку ст. 208 КПК України підозрюваному ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст. 185 КК України.

26 березня 2020 року, кримінальне провадження за № 12020080140000932 від 25.03.2020 за ч.3 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, було об`єднано з кримінальним провадженням за № 12020080140000475 від 11.02.2020 за ч.3 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України, у одне кримінальне провадження за № 12020080140000475.

26 березня 2020 року о 15 годині 40 хвилин підозрюваному ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень (злочинів) обґрунтована наступними доказами, зібраними під час досудового розслідування: оглядом місця події від 11.02.2020; показами потерпілої ОСОБА_3 ; показами свідка ОСОБА_8 ; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_8 ; показами свідка ОСОБА_9 ; показами свідка ОСОБА_2 ; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_9 ; пред`явленням особи для впізнання свідку ОСОБА_2 ; оглядом двох акумуляторних батарей добровільно виданих свідком ОСОБА_8 ; оглядом місця події від 01.03.2020; показами свідка ОСОБА_10 ; показами свідка ОСОБА_4 ; показами свідка ОСОБА_11 ; оглядом відеозапису з камер відеоспостереження ломбарду «Благо»; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_10 ; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_4 ; оглядом місця події від 25.03.2020; показами потерпілої ОСОБА_6 ; оглядом відеозапису з камер відеоспостереження магазину «Антей»; показами свідка ОСОБА_7 ; додатковими показами свідка ОСОБА_7 ; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_7 ; показами свідка ОСОБА_12 ; показами свідка ОСОБА_13 ; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_14 ; показами свідка ОСОБА_15 ; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_15 ; показами свідка ОСОБА_16 ; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_17 протоколом затримання ОСОБА_1 у порядку ст. 208 КПК України.

Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 , порушивши обраний відносно нього слідчим суддею запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, залишив місце свого проживання з метою подальшого вчинення нового умисного корисливого злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, свідчить про неналежну процесуальну поведінку підозрюваного, пов`язану з ігнорування встановлених судом правил та обмежень та необхідність зміни йому запобіжного заходу на більш жорсткий, тобто тримання під вартою.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні ряду умисних корисливих злочинів, у тому числі тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років позбавлення волі, є особою, раніше неодноразово засудженою за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, в період обраного йому слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, повторно вчинив новий корисливий злочин, що свідчить про те, що на шлях виправлення ОСОБА_1 не став та продовжує свою злочинну діяльність. Крім цього, факти вчинення ОСОБА_1 інкримінованих йому кримінальних правопорушень (злочинів) в період перебування останнього на обліку уповноваженого органу з питань пробації, також свідчить про наявність ризику того, що він може продовжити свою злочинну діяльність, вчинивши інше кримінальне правопорушення.

Також враховуючи, що ОСОБА_1 не має стійких соціальних зв`язків, офіційно ніде не працевлаштований, постійного джерела доходів та особистого майна не має, не одружений, порушує обрані відносно нього судом та уповноваженим органом з питань пробації обмеження та зобов`язання, свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, та з метою ухилення від кримінальної відповідальності переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ОСОБА_1 , відносно якого на теперішній час у Мелітопольському міськрайонному суді не розглянуто два обвинувальних акта у кримінальних провадженнях за обвинуваченням у вчиненні аналогічних кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, під час призначеного йому вироком суду від 17.11.2017 випробувального строку покарання, у період перебування на обліку уповноваженого органу з питань пробації та порушивши обраний судом запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, повторно вчинив новий умисний корисливий злочин, свідчить про стійку злочинну поведінку підозрюваного, а тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , знаходячись на волі, продовжить вчиняти нові аналогічні корисливі кримінальні правопорушення (злочини), чітко усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та невідворотність покарання у вигляді позбавлення волі за їх вчинення. Вищенаведені підстави свідчать про наявність достатніх ризиків вважати, що перебуваючи на волі, ОСОБА_1 буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню.

Таким чином, сідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний ОСОБА_1 може: вчинити інше кримінальне правопорушення; переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту, підозрюваний зобов`язується не відлучатися з постійного місця проживання. Враховуючи особистість підозрюваного, який, порушивши обраний йому слідчим суддею запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, повторно вчинив новий умисний корисливий злочин, стійких соціальних зв`язків не має, відносно нього у Мелітопольського міськрайонного суду на даний час залишаються не розглянутими два обвинувальних акти за учинення аналогічних корисливих злочинів, свідчить про те, що на шлях виправлення не став та не виконує покладені на нього зобов`язання, з метою уникнення відповідальності за вчинений злочин, ОСОБА_1 може безперешкодно залишити будь-яке місце проживання та переховуватися від органів досудового слідства та суду. Отже, обрання відносно нього вказаних запобіжних заходів неможливо.

Враховуючи те, що особи, які заслуговують на довіру та які могли би поручитися за підозрюваного ОСОБА_1 відсутні, обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, згідно ст. 180 КПК України – неможливе.

Також, враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1 ніде не працює, постійного джерела доходів та особистого майна не має, вважає, що обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави згідно ч.4 ст. 183 КПК України - також неможливе.

Згідно ст. 107 КПК України здійснюється фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про викладеним у ньому доводам та підставам та просили задовольнити.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти зміни обраного запобіжного заходу, пояснив, що кримінальне правопорушення не вчиняв, 25.03.2020 року в приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » зайшов з метою придбання алкогольних напоїв, красти грошові кошти не мав наміру. Просив також врахувати його стан здоров`я.

В судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат Шрамікова П.М. також заперечувала проти зміни обраного запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , підтримала пояснення надані підозрюваним.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст.183 КПК України запобіжний захід - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Судом встановлено, що відповідно до копії витягу з кримінального провадження №12020080140000475 11 лютого 2020 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020080140000475 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

13 березня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

17 березня 2020 року ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області відносно підозрюваного ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, строком на два місяці, із застосуванням електронних засобів контролю, з покладенням наступних обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися цілодобово з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не спілкуватися з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні.

Так, 01 березня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020080140000663, за фактом таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого повторно, тобто за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

25 березня 2020 року кримінальні провадження за № 12020080140000475 від 11.02.2020 за ч.3 ст.185 КК України та за № 12020080140000663 від 01.03.2020 за ч.2 ст.185 КК України, було об`єднано в одне кримінальне провадження за № 12020080140000475.

25 березня 2020 року о 14 годині 40 хвилин, слідчим у телефонному режимі було здійснено виклик підозрюваного ОСОБА_1 на 17 годину 30 хвилин цього ж дня, до слідчого відділу Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області з метою проведення процесуальних дій за його участю, а саме – вручення повідомлення про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та проведенні його допиту в якості підозрюваного, у об`єднаному кримінальному провадженні за № 12020080140000475 від 11.02.2020 за ч.3 ст.185, ч.2 ст. 185 КК України.

25 березня 2020 року о 16 годині 00 хвилин, о/у ВКП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області підозрюваного ОСОБА_1 було затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні нового кримінального правопорушення (злочину), за фактом вчинення якого 25 березня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020080140000932, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України.

25 березня 2020 року о 19 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст. 185 КК України.

26 березня 2020 року, кримінальне провадження за № 12020080140000932 від 25.03.2020 за ч.3 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, було об`єднано з кримінальним провадженням за № 12020080140000475 від 11.02.2020 за ч.3 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України, у одне кримінальне провадження за № 12020080140000475.

26 березня 2020 року о 15 годині 40 хвилин ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України.

Під час досудового розслідування вина підозрюваного ОСОБА_1 обґрунтована наступними доказами: оглядом місця події від 11.02.2020; показами потерпілої ОСОБА_3 ; показами свідка ОСОБА_8 ; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_8 ; показами свідка ОСОБА_9 ; показами свідка ОСОБА_2 ; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_9 ; пред`явленням особи для впізнання свідку ОСОБА_2 ; оглядом двох акумуляторних батарей добровільно виданих свідком ОСОБА_8 ; оглядом місця події від 01.03.2020; показами свідка ОСОБА_10 ; показами свідка ОСОБА_4 ; показами свідка ОСОБА_11 ; оглядом відеозапису з камер відеоспостереження ломбарду «Благо»; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_10 ; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_4 ; оглядом місця події від 25.03.2020; показами потерпілої ОСОБА_6 ; оглядом відеозапису з камер відеоспостереження магазину «Антей»; показами свідка ОСОБА_7 ; додатковими показами свідка ОСОБА_7 ; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_7 ; показами свідка ОСОБА_12 ; показами свідка ОСОБА_13 ; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_14 ; показами свідка ОСОБА_15 ; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_15 ; показами свідка ОСОБА_16 ; пред`явленням особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_17 протоколом затримання ОСОБА_1 у порядку ст. 208 КПК України.

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Вирішуючи питання про заміну обраного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Тому, оцінюючи вагомість наданих органом досудового розслідування доказів, суд враховує рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 p., в якому викладено позицію, що «32. ... наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність таких фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин» та рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», згідно якого «…факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Крім того, Європейський суд з прав людини одним з критеріїв для визначення наявності обґрунтованої підозри вважає наявність фактів причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого її (особу) підозрюють (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства»). Доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має відповідати стандарту «розумна підозра» (рішення у справі «О`Хара проти Сполученого Королівства»), тобто наявності фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що саме ця особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Сполученого Королівства»).

Досліджуючи докази, які були надані органом досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що вони з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Доводи підозрюваного ОСОБА_1 стосовно його непричетності до викрадення грошових коштів 25.03.2020 року з магазину «Антей», були спростовані під час перегляду в судовому засіданні відеозапису інциденту з камери відеоспостереження магазину «Антей», які були вилучені органами досудового розслідування з місця вчинення злочину.

Крім того, а ні підозрюваним ОСОБА_1 , а ні його захисником в судовому засіданні не були надані докази в підтвердження погіршення стану здоров`я підозрюваного, або перебування останнього на обліку у лікарів, або звернення підозрюваного зі скаргами на стан здоров`я до лікарів.

Необхідно зазначити, що хоча наявні на момент вирішення питання про утримання під вартою докази і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було встановити винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої належності, допустимості та достовірності, і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям.

Таким чином, на виконання вимог п.1 ч.1 ст. 194 КПК України, прокурором на час розгляду вказаного клопотання надано належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження можливості вважати, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду, а саме, що підозрюваний не з`явиться до суду; вчинить дії, які будуть перешкоджати правосуддю; або ж створять загрозу суспільству; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень(Tiron v. Romania,§ 37; Smirnova v. Russia ,§ 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).

Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні ряду умисних корисливих злочинів, у тому числі тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, є особою, раніше неодноразово засудженою за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів та особистого майна не має, не одружений, а отже в нього відсутні міцні соціальні зв`язки, в період обраного йому слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, повторно вчинив новий корисливий злочин, що свідчить про неналежну процесуальну поведінку підозрюваного, пов`язану з ігнорування встановлених судом правил та обмежень, а тому, на думку слідчого судді, є ймовірність того, що він і надалі може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства

У справі «Ілійков проти Болгарії», заява № 33977/96 від 26.07.2001, Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що обраний відносно підозрюваного ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є не достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Європейський суд з прав людини підкреслює, що в кожному випадку, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, з урахуванням наданих в судовому засідань пояснень прокурора, пояснень самого підозрюваного та його захисника, матеріалів, які подані на підтвердження та спростування заявленого клопотання, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування надано докази на підтвердження існування ризиків, передбачених п.п.1, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_1 відносно якого обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту

в порушення покладених на нього судом обов`язків може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На виконання вимог п.3 ч.1 ст. 194 КПК України, слідчим суддею також враховується практика Європейського суду з прав людини, відповідно до якої національні суди повинні з`ясувати, чи є тримання особи під вартою до судового розгляду справи єдиним запобіжним заходом, який забезпечив би належну процесуальну поведінку особи та виконання нею процесуальних обов`язків, а також можливість обмежитися в даному випадку застосування менш сурового (альтернативного) запобіжного заходу: «Клішин проти України» від 23.02.2012 року «Підстави для тримання під вартою мають бути підтверджені фактами. Небажання особи зізнатися чи дати «потрібні показання» не можуть бути підставами для взяття під варту»; «Єлоєв проти України» від 06.11.2008 року «Після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою. Відмова у розгляді клопотання про скасування або зміну з причин неодноразового звернення не допускається».

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи учасників, слідчий суддя дійшов висновку, що всі зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що єдиним запобіжним заходом, адекватним особі підозрюваного, здатним забезпечити його належну поведінку та запобігти встановленим ризикам, є тримання під вартою.

Таким чином, клопотання слідчого підлягає задоволенню, необхідно змінити обраний запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 діб.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, а також те, що він офіційно не працює, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у вигляді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 176-178, 182-184, 194, 196, 331 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Плотнікова О.С., погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Довгань М.А. в кримінальному провадженні №12020080140000475, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань «11» лютого 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України, про заміну обраного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою стосовно ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити повністю.

Змінити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_1 , а саме з 25 березня 2020 року з 16 години 00 хвилин до 24 травня 2020 року до16 години 00 хвилин включно.

Строк дії ухвали визначити до 24 травня 2020 року до 16 години 00 хвилин включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, в сумі 84 080 (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. В призначенні платежу необхідно вказати: ПІБ сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа, суть справи, дата ухвали про депозитне стягнення.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити строком до 24 травня 2020 року до 16 години 00 хвилин включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошений 27 березня 2020 року о 17 годині 45 хвилин.

Слідчий суддя В.А. Фомін