Рішення № 88452383, 16.03.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/1359/19

Провадження № 2/307/104/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Ільницькій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» до ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу. Позовні вимоги мотивує тим, що 13 липня 2017 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія`Перша» та ОСОБА_1 було укладено договір серії АК №3310245 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно умов якого було застраховано цивільно-правову відповідальність водія транспортного засобу марки «IVECO», державний номерний знак НОМЕР_1 . 24 квітня 2018 року, о 16 год. 50 хв., в АДРЕСА_3, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «IVECO», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та транспортним засобом марки «Mersedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , за кермом якого в момент зіткнення перебував ОСОБА_4 . Винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та притягненою до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст..124 КУпАП, особою було визнано ОСОБА_2 . Вказане підтверджується постановою Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 травня 2018 року. Оскільки винною у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди особою був ОСОБА_2 , то за фактом її настання, з метою отримання страхового відшкодування, до ПрАТ «СК`Перша» з повідомленням про настання страхового випадку звернувся ОСОБА_4 . Згодом ОСОБА_3 було надано страховику заяву про виплату страхового відшкодування. Винуватцем дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 також надавалося в розпорядження ПрАТ «СК`Перша» повідомлення про настання страхового випадку. З метою встановлення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу марки «Mersedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , ПрАТ «СК «Перша» було замовлено звіт №59/05/2018 від 3 травня 2018 року. Відповідно до інформації, яка міститься у звіті, вартість відновлювального ремонту, з урахуванням зносу пошкодженого транспортного засобу марки «Mersedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , становила 144139,19 гривень. 11 липня 2018 року ПрАТ «СК`Перша», виходячи із зазначеної у звіті вартості відновлювального ремонту транспортного засобу «Mersedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , було складено страховий акт ЦВ2914750 та проведено виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 99000 гривень. Таким чином, ПрАТ «СК «Перша» набуло право вимоги відшкодування пов`язаних із виплатою страхового відшкодування до страхувальника, за умовами договору яким в даному випадку являється ОСОБА_1 , оскільки особа керувала транспортним засобом без відповідної категорії. Під час проведення врегулювання за страховим випадком, позивач в досудовому порядку звернувся до відповідача, а також третьої особи із претензіями №ЦВ-29-14750 про відшкодування в порядку регресу збитків, пов`язаних із виплатою страхового відшкодування, в яких просив здійснити виплату в порядку регресу грошових коштів на рахунок ПрАТ «СК «Перша», не доводячи справу до суду. Дії позивача в досудовому порядку щодо відшкодування в порядку регресу збитків за фактом ДТП від 24 квітня 2018 року носили винятково добровільний характер задля спрощення процесу реалізації зворотної регресної вимоги, що як виявилось, не дало жодного результату. У той же час, досудове врегулювання спору в даному випадку не є обов`язковою умовою перед звернення до суду. На день звернення до суду з позовом, з боку відповідача у справі шкода залишилася незадоволеною, понесені ПрАТ «СК «Перша» витрати - невідшкодованими, що суттєвим чином порушує його законні права та інтереси.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» суму матеріальної шкоди в розмірі 99000 гривень.

Відповідач ОСОБА_1 надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з позовними вимоги він не згідний та вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Порядок страхування в тому числв цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, регулюються вимогами ч.9 Закону України «Про страхування», якими встановлено страхування цивільно-правової відповідальності виключно власниками транспортних засобів. В наданих позивачем до позовної заяви матеріалах відсутні будь-які належні та допустимі докази, які стверджують, що саме відповідач являється власником транспортного засобу. Не являючись ні власником транспортного засобу, ні особою, яка володіла транспортним засобом, не керувала транспортним засобом під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, він не може являтися належним відповідачем в даній справі. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача Кричфалушій І.І . в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнав та просить в його задоволенні відмовити.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 13 липня 2017 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Перша»» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №АК/3310245 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого позивачем застраховано цивільно-правову відповідальність водія, пов`язану з експлуатацією автомобіля марки «IVECO 75E14», державний номерний знак НОМЕР_1 (а.с.8).

Згідно повідомлень про настання страхового випадку за договором страхування цивільної відповідальності ОСОБА_4 та ОСОБА_2 25.04.2018 року звернулися до ПрАТ «СК`Перша» з повідомленнями про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 24 квітня 2018 року за участю автомобілів марки «IVECO 75E14», державний номерний знак НОМЕР_1 , та марки «Mersedes Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с.9-11, 12-13)..

Згідно постанови Тячівського районного суду Закарпатської області від 21 травня 2018 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №083521 від 24.04.2018 року, третя особа ОСОБА_2 , 24 квітня 2018 року, о 16 год. 50 хв., біля будинку №178 по вул.. Головній в с. Дунковиця, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «IVECO 75E14», державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку на слизькій ділянці дороги, не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу руху та допустив зіткнення з транспортним засобом марки «Mersedes Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався йому назустріч, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, за що на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень (а.с.16-17).

Згідно звіту оцінювача ОСОБА_7 від 3 травня 2018 року за №59/05/2018 про визначення вартості матеріального збитку, вартість відновлювального ремонту, з урахуванням зносу пошкодженого транспортного засобу марки «Mersedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , становила 144139,19 гривень (а.с.18-46).

11 липня 2018 року ПрАТ «СК`Перша», виходячи із зазначеної у звіті вартості відновлювального ремонту транспортного засобу «Mersedes-Benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , було складено страховий акт № ЦВ2914750 , в якому зазначено суму страхового відшкодування потерпілій ОСОБА_3 в розмірі 99000 гривень (а.с.6-7).

Згідно платіжного доручення від 23 липня 2018 року за №70955 ПрАТ «СК`Перша» виплатило потерпілій ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 99000 гривень згідно страхового акту №ЦВ2914750 (а.с.5).

27 липня 2018 року ПрАТ «СК`Перша» було надіслано третій особі ОСОБА_2 претензію №1608 про відшкодування в порядку регресу збитків, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування в сумі 99000 гривень (а.с.47)..

27 серпня 2018 року ПрАТ «СК`Перша» також було надіслано відповідачу ОСОБА_1 претензію №ЦВ-29-14750 про відшкодування в порядку регресу збитків, пов`язаних зіз виплатою страхового відшкодування (а.с.48).

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За змістом ч.2 ст.9 Закону України «Про страхування» страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про страхування», страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією).

Відповідно до статті 36 Закону України «Про страхування» страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування або про відмову у здійсненні страхового відшкодування.

Згідно до ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України «Про страхування»).

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України «Про страхування».

До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Предметом позову є регресна вимога до страхувальника ОСОБА_1 за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв`язку з керуванням водієм ОСОБА_2 під час ДТП транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії

Згідно ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).

Згідно ч.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

В ч.1 ст.28 вказаного Закону зазначено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) за кожним страховим випадком суперечило б меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди, а тому стаття 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає виключні випадки, за яких страховик може подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року № 6-284цс15.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону).

Саме такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №755/18006/15-ц від 04.07.2018 року.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на п.п.«б» п.38.1.1 ст.38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до якої страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідно до листа територіального сервісного центру №2144 (на правах відділу м. Хуст) РСЦ МВС в Закарпатській області від 19 жовтня 2019 року за №31/7/4-350 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , отримував посвідчення водія категорії «В» серії НОМЕР_4 від 17.01.2007 року, виданого Тячівським ВРЕР (а.с.130).

Згідно з частиною другою статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст.ст.76-79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення по справі. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч. 1 та ч.6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, враховуючи те, що представником позивача в судовому засіданні належними та допустимими доказами не доведено, що водій транспортного засобу ОСОБА_2 , з вини якого сталася дорожньо-транспортна пригода, керував автомобілем марки «IVECO 75E14», державний номерний знак НОМЕР_1 , під час дорожньо-транспортної пригодибез права на керування транспортним засобом відповідної категорії, оскільки органом поліції за вчинення такого правопорушення за ст.126 КУпАП він до відповідальності не притягувався, що відповідач ОСОБА_1 є власником автомобіля марки «IVECO 75E14», державний номерний знак НОМЕР_1 , а також беручи до уваги ту обставину, що відповідач ОСОБА_1 не був визнаний винним в настанні дорожньо-транспортної пригоди, суд приходить до висновку, що позивач не має права регресної вимоги до відповідача, а тому в задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» до ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу слід відмовити.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 13, 76-81, 209, 223, 263, 265 ЦПК України, ст..ст.1, 5, 7, 8, , 9, 10, 36 Закону України «Про страхування», ст..ст.3, 22, 28, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.979, 980, 1191 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» до ОСОБА_1 , де третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п.15.5 п. 15 розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Перша», адреса: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30, України, ЄДРПОУ 31681672.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 .

Третя особа - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1 України, ідентифікаційний номер - НОМЕР_6 .

Повний текст рішення складено 23 березня 2020 року.

Головуючий : В.І.Бобрушко