Ухвала суду № 88452060, 25.03.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/3761/18

Провадження № 2-п/265/14/20

У Х В А Л А

Іменем України

25 березня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Мельник І. Г.,

за участю секретаря судового засідання – Муратової Д.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу суми виплаченого відшкодування, -

за участю:

заявника – ОСОБА_1 ,

представника заінтересованої особи – Іванникової А.Г.,

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 вересня 2018 року, ухваленим за позовом Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу суми виплаченого відшкодування, позовні вимоги були повністю задоволені, стягнено з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» в порядку регресу матеріальну шкоду виплаченого матеріального відшкодування у розмірі 80 953,37 гривень, а також з відповідача на користь позивача стягнено суму судового збору в розмірі 1762 грн.

18 лютого 2020 року відповідачка ОСОБА_1 звернулась до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області з заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 вересня 2018 року, посилаючись на те, що вона не була належним чином сповіщена про час та місце розгляду справи, на підставі чого була позбавлена можливості надати свої пояснення та заперечення, надати письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджували б заперечення проти позову. Окрім того, не згодна з розміром призначеного відшкодування, оскільки не надано роз`яснення з чого нарахована така сума, оскільки постановою апеляційного суду Донецької області від 03.03.2017 було змінено постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19.01.2017 в частині виключення з вищезазначеної постанови суду посилання на пошкодження транспортного засобу HYUNDAI ELANTRA державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та визнання останньої потерпілою, внаслідок вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Таким чином, просить суд скасувати заочне рішення від 17 вересня 2018 року та призначити справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Заявник ОСОБА_1 у судовому засіданні доводи заяви підтримала повністю та надала пояснення аналогічні викладеними в заяві, просила скасувати заочне рішення.

Представник заінтересованої особи Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління», яка діє на підставі довіреності, ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про скасування заочного рішення суду від 17 вересня 2018 року, оскільки відповідачка ОСОБА_1 про судовий розгляд справи була повідомлена належним чином за місцем її проживання та реєстрації, більш того цю ж адресу сама ОСОБА_1 вказувала в заяві про скасування заочного рішення, а також в судовому засіданні. Про існування рішення суду вона також знала, оскільки 02.10.2019 року ОСОБА_1 зверталась до позивача КП «МТТУ» з заявою про перегляд розміру суми, яку з неї стягує виконавча служба на підставі виконавчого провадження. Вважає доводи заявниці безпідставними та необґрунтованими, тому просить відмовити у задоволенні заяви про скасування заочного рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає подану заяву про перегляд заочного рішення суду такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно із ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного провадження.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився у судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ч.1 ст.288 ЦПК України випливає, що заочне рішення підлягає скасуванню лише за наявності двох підстав одночасно, а саме:

- якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з`явився у судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, та

- докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином зі змісту ст. 288 ЦПК випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом водночас двох обставин: відповідач не з`явився у судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка неодноразово викликалась до суду за адресою її проживання: АДРЕСА_1 , відповідно до вимог 128 ЦПК України. Копія судового рішення також була направлена своєчасно відповідачці рекомендованим листом із повідомленням за вказаною адресою. Однак адресат жодного разу до поштового відділення для отримання кореспонденції не прибув, конверти були повернуті суду з приміткою «за закінченням терміну зберігання».

Отже, як свідчать матеріали справи, відповідачка ОСОБА_1 , не бажаючи приймати участь у судовому розгляді справи по суті і реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову, тим самим не оспорювала підстави позову.

Відповідачка при поданні заяви про перегляд заочного рішення та при його розгляді не надала доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення від 17.09.2018 року.

Суд наголошує, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише за умови особливих непереборних обставин.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (справа Перетяка та Шереметьев проти України, заяви № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка неодноразово викликалась до суду за адресою її місцеперебування, зазначеною в позовній заяві, відповідно до вимог ч. 3 ст. 128 ЦПК України, однак жодного разу до суду не з`явилась, ніяких заяв чи клопотань від неї не надходило, доказів підтвердження поважності її неявки до суду не надано.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, як свідчать матеріали справи, відповідач не бажаючи приймати участь у судовому розгляді справи по суті і реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову, не оспорювала підстави позову.

Окрім того, з боку відповідача при зверненні до суду із заявою про скасування заочного рішення, до суду не надано додаткових доказів, які можуть вплинути на рішення та мають істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки обґрунтуванням заяви про перегляд заочного рішення власне є непогодження з винесеним рішенням.

Таким чином, суд проходить до висновку, що відсутність сукупності умов, передбачених ч.1 ст.288 ЦПК України, для перегляду заочного рішення, є підставою для відмови у задоволенні заяви про скасування заочного рішення, що не позбавляє відповідача оскаржити рішення в апеляційному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у справі за позовом Комунального підприємства «Маріупольське трамвайно-тролейбусне управління» до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу суми виплаченого відшкодування, залишити без задоволення.

Роз`яснити, що заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Донецького апеляційного суду.

Ухвала набирає чинності з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя І.Г.Мельник