Вирок № 88452047, 27.03.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/6296/19

Провадження № 1-кп/265/251/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді - Гноєвого С.С.,

за участю секретаря Лапоног Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполя, Донецької області, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого в силу ст.. 89 КК України, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та мешкає за адресою АДРЕСА_2 ,

у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора Балаєва О.Є.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

27 липня 2019 року, біля 21-40 години, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в приміщенні квартири АДРЕСА_3 , переслідуючи мету умисного спричинення тілесних ушкоджень, в ході сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків з раніше знайомою ОСОБА_2 , утримуючи в обох руках кухонні ножі, підійшов до потерпілого, після чого, умисно, одночасно завдав вдари вказаними ножами в область спини останньої, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді: колото-різаної рани задньої поверхні грудної клітини зліва в проекції 7-8 ребер зліва, яка по ступеню тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричиняють за собою короткочасний розлад здоров`я, оскільки рана вимагає для свого загоєння і утворення спроможного рубця термін понад шість днів, садна задньої поверхні грудної клітини справа в області правої лопатки, яке по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 125 КК України, тобто спричнив легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 пояснив, що обвинувачення йому зрозуміле, вину у скоєному визнає повністю, та зазначив, що він мешкає разом із потерпілою ОСОБА_2 у її квартирі розташованій у АДРЕСА_2 . 27 липня 2019 року у вечерню годину, він разом із потерпілою перебували в гостях у ОСОБА_3 в квартирі 45 вказаного будинку та всі втрьох вживали спиртні напої. В ході розпивання спиртних напоїв, у нього із потерпілою сталась сваркі, під час якої остання ображала його нецензурної лайкою. Образившись на потерпілу, він узяв з кухні два ножа і зайшовши до зальної кімнати, де на той час перебувала потерпіла, і наніс останньої одночасно вдари вказаними ножами в область її спини. Після того ОСОБА_3 викликав швидку допомогу, а потерпіла вибігла на вулицю, він залишався у квартирі поки за ним не прийшли працівники поліції. Не заперечував, що скоїв кримінальне правопорушення у стані алкогольного сп`яніння. В скоєному щиросердно розкаявся та просив суворо його не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що обвинуваченому ніде жити і він мешкає за її місцем проживання. 27 липня 2019 року у вечерню годину прийшли до сусіда з квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_3 де сиділи спілкувались та вживали спиртні напої. В один з моментів у неї із обвинуваченим стався конфлікт з приводу побутових проблем. Вона в той час знаходилась у зальній кімнаті разом із ОСОБА_4 та дивилась телевізор, а обвинувачений знаходився на кухні. В ході вказаного конфлікту, обвинувачений несподівано підбіг до неї з кухні та наніс удар ножами які були у нього у руках в область її спини. Після того вона відчула, що у неї йде кров і попросила ОСОБА_5 викликати швидку допомогу. Після приїзду медиків її забрали до лікарні.

Фактичні обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення також встановлені письмовими доказами, наданими стороною обвинувачення та безпосередньо дослідженні судом в судовому засіданні, а саме: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019050790001174, відповідно до якого до ЄРДР 28.07.2019 року були внесені відомості за ч.2 ст. 125 КК України; заявою потерпілої ОСОБА_2 від 28.07.2019 року про вчинення відносно неї кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події від 28.07.2019 року відповідно до якого слідчим було оглянуто квартира АДРЕСА_3 , а саме місце вчинення кримінального правопорушення та під час якого було виявлено та вилучено два кухонних ножа; висновками судово-медичної експертизи №496 від 07.08.2019 року відповідно до якої тілесні ушкодження, виявлене у потерпілої ОСОБА_2 при зверненні по медичну допомогу у вигляді колото-різаної рани задньої поверхні грудної клітини зліва в проекції 7-8 ребер зліва, утворилось в результаті однієї дії колюче-ріжучого предмета, який міг бути клинок ножа, можливо в зазначений термін, при описаних обставинах і по ступеню тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричиняють за собою короткочасний розлад здоров`я, оскільки рана вимагає для свого загоєння і утворення спроможного рубця термін понад шість днів. Садно задньої поверхні грудної клітини справа в області правої лопатки, утворилось в результаті однієї дії загостреного предмета, яким міг бути кінчик клинка ножа, можливо в зазначений термін, при описаних обставинах і по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень; даними що містяться у довідці КЛПУ «Міський наркологічний диспансер» відповідно до яких, під час проведення огляду ОСОБА_1 28.07.2019 року у 2 годині 31 хвилина, у останнього встановлена гостра інтоксикація спричинена внаслідок вживання алкоголю, неускладнена.

Такі докази у кримінальному провадженні, як вважає суд, є належними, достатніми та допустимими, які підтверджують існування обставин, щодо вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 злочину при обставинах встановлених судом.

Достовірність та об`єктивність наведених доказів не викликають сумнівів у суду, оскільки вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, належність, допустимість та достатність яких встановлена судом.

Таким чином, аналізуючи пред`явлене ОСОБА_1 обвинувачення та оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення мала місце, вина ОСОБА_1 в скоєні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, тобто в спричиненні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, доведена повністю поза розумним сумнівом, а його дії правильно та обґрунтовано кваліфіковані за ч.2 ст. 125 КК України.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 вид та міру покарання, суд виходить з того, що відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації – покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Так, ОСОБА_1 скоїв злочин невеликої тяжкості, але при цьому повністю визнав свою провину в скоєнні вказаного кримінального правопорушення, щиросердно розкаявся, що суд визнає обставиною, яка пом`якшує покарання, раніше не судимий в силу ст.. 89 КК України, не працює, за місцем проживання характеризується негативно, на обліках в спеціалізованих медичних закладах міста Маріуполя не перебуває.

До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд відносить вчинення ним злочину у стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням наведеного, обставин скоєного кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визначити покарання у вигляді громадських робіт в межах санкції статі кримінального закону, при цьому не знаходить обставин для застосування вимог ст.ст.69,75,76 КК України.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_2 не заявлений.

До початку судового розгляду, прокурором в інтересах держави до обвинуваченого ОСОБА_1 було пред`явлено цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину. В обґрунтування позову, прокурор зокрема зазначив, що через злочинні дії ОСОБА_1 , потерпіла ОСОБА_2 перебувала на лікуванні в КУ «Маріупольська міська лікарня №4 ім. І.К.Мацука» в період з 27.07.2019 по 30.07.2019 року та на її лікування були витрачені бюджетні кошти. Посилаючись на ст.1206 ЦК України, просив суд стягнути на користь держави, грошові кошти в сумі 2697 гривень.

В судовому засіданні, прокурор повністю підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 цивільний позов прокурора визнав повністю.

Суд, заслухавши пояснення прокурора, обвинуваченого, вирішуючи питання щодо пред`явлених позовних вимог виходить з наступного.

Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно зі ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до довідки КУ «Маріупольська міська лікарня №4 ім. І.К.Мацука», загальна вартість лікування ОСОБА_2 за 4 дні за рахунок міського бюджету склала 2697 гривень.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також позицію обвинуваченого ОСОБА_1 про визнання позовних вимог про відшкодування витрат державі на лікування потерпілої, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не застосовувався.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст..100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити йому покарання за ч.2 ст.125 КК України у вигляді громадських робіт на строк 240 (двісті сорок) годин.

Початок строку покарання рахувати з моменту початку фактичного відбування покарання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не застосовувався.

Цивільний позов прокурора до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Маріупольської міської ради (Маріупольське УК/м. Маріуполь 2406030, р/р UA02999980000031411544005051, МФО 899998, код платежу 24060300, код ЄРДПОУ 37989721) у відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 суму в розмірі 2697 (дві тисячі шістсот дев`яносто сім) гривень.

Речові докази по справі: два кухонні ножі, зразки нігтів, залишки змивів, волокна, зразки крові, зразки змивів визнані речовими доказами та передані на зберігання до Лівобережного ВП (квитанція 1071 від 09.09.2019 року) - знищити.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя