Вирок № 88446486, 10.03.2020, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 710/437/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2020 року

м.Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі колегії:

головуючого: судді Степаненка О.М., суддів Позарецької С.М., Кондрацької Н.М.,

за участю

секретарів Нарадько Л.О., Буйновської А.П., Чмих І.С.,

прокурора Невмитого О.Ю.,

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників - Гаврильченка В.М., Хворова В.В.. Анашкевича Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.5 ст.185 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Листопадове, Новомиргородського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого;

у вчиненні злочинів, передбачених ст. 257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.5 ст.185 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Кримки, Шполянського району, Черкаської області, українця, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше судимого 15.11.2010 Голосіївським районним судом м. Києва за ч.2 ст.186, 71 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі,

у вчиненні злочині, передбачених ст. 257, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263, ч.5 ст.185 КК України

І.Формулювання обвинувачення ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнаного судом доведеним.

ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , наприкінці липня 2015 року (точної дати встановити не представилось можливим) попередньо домовились про вчинення крадіжки у ОСОБА_4 , яку вчинили за наступних обставин.

30.07.2015 ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а ОСОБА_7 , будучи раніше судимим за ч.3 ст.185 та ч.2 ст. 186 КК України повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, на автомобілі ОСОБА_5 - FIAT Linea, державний знак НОМЕР_1 , під його керуванням прибули в м. Шпола Черкаської області. На автомобілі до будинку не під`їжджали, щоб не привертати уваги та залишили його в іншому місці. Дочекавшись темної пори доби, втрьох пішки підійшли до будинку за адресою: АДРЕСА_6 , де проживала потерпіла ОСОБА_4 . До подвір`я будинку потрапили перетнувши паркан. Після чого, в період часу з 21 год. до 00 год. (точного часу встановити не представилось можливим) ОСОБА_6 через вікно, яке відкрив металевою палкою ОСОБА_5 , проник у будинок, та відчинивши вхідні двері впустив до нього ОСОБА_5 . В свою чергу ОСОБА_7 залишився у дворі будинку для спостереження за навколишньою обстановкою з метою своєчасного повідомлення про небезпеку. Перебуваючи у будинку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 таємно викрали майно ОСОБА_4 а саме: грошові кошти в сумі 46000 грн., дві золоті каблучки вагою по 3 гр. кожна на загальну суму 4591,26 грн., золотий ланцюжок вагою 7 гр., вартістю 5356,47 грн., золотий браслет вагою 5 гр. вартістю 3826,05 грн. фотоапарат Nikon D5100 вартістю 6865,56 грн., об`єктив Nikon 16-85mm f/3.5-5 6G ED VR AF-S DX Nikkor вартістю 9153,40 грн., відеокамеру вартістю 3000 грн., після чого залишили будинок, а майном розпорядились на власний розсуд.

За вчинення такого злочину суд визнає винуватим:

ОСОБА_5 та кваліфікує його дії за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло.

ОСОБА_6 та кваліфікує його дії за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло.

ОСОБА_7 та кваліфікує його дії за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , попередньо домовившись про спільне вчинення розбійного нападу на сім`ю ОСОБА_8 , 02.08.2015 прибули на автомобілі ОСОБА_5 - FIAT Linea, державний знак НОМЕР_1 , під його керуванням в м. Новомиргород (Кіровоградська область). На автомобілі до будинку не під`їжджали, щоб не привертати уваги та залишили його в іншому місці. Приблизно о 05 год. 40 хв. вони трьох пішки підійшли до будинку АДРЕСА_7 , де проживала сім`я ОСОБА_8 . Після цього одягнувши на голову маски, а на руки рукавиці, які вони завчасно приготовили для вчинення цього злочину, маючи умисел на відкрите заволодіння чужого майна та усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, озброївшись дерев`яною палицею (бітою), яка була в руках ОСОБА_5 та предметом схожим на пістолет, який був у ОСОБА_6 , зайшли через незачинені двері до будинку, де в цей час знаходились ОСОБА_1 та її малолітній син - ОСОБА_2 , 2002 року народження, та вчинили напад на них, маючи на меті заволодіння їх майном. Під час такого нападу, для подолання опору потерпілих та появи у них враження, про те що, у разі якщо вони не виконають їх вимоги, а саме не повідомлять, де зберігаються гроші та коштовності, то така погроза буде реалізована, зв`язали потерпілих ліпкою стрічкою (скотчем), при цьому ОСОБА_6 залякував потерпілих демонструючи предмет, схожий на пістолет, а ОСОБА_5 умисно один раз ударив дерев`яною палкою (бітою) ОСОБА_1 по голові, спричинивши рану тім`яної області голови, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Після цього, обстеживши шафи, тумби та інші меблі та речі в різних кімнатах будинку заволоділи 98000 грн., золотою обручкою вагою 6,68 гр. вартістю 5177,00 грн., двома золотими каблучками вагою відповідно 4,04 гр. та 4,75 гр. вартістю відповідно 3131,00 грн. та 3681,25 грн., золотим ланцюжком з хрестиком вагою відповідно 22,14 гр. вартістю 17158,50 грн. та 2,5 гр. вартістю 1937,50 грн., який зняли із шиї потерпілої ОСОБА_1 , а також колекцією старовинних монет, після чого залишили будинок, а майном розпорядились на власний розсуд.

За вчинення такого злочину суд визнає винуватим:

ОСОБА_5 та кваліфікує його дії за ч.3 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

ОСОБА_6 та кваліфікує його дії за ч.3 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

ОСОБА_7 та кваліфікує його дії за ч.3 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

Крім того, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, попередньо домовившись про спільну участь у вчиненні злочину, 23.08.2015, разом на автомобілі ОСОБА_5 - FIAT Linea, державний знак НОМЕР_1 , під його керуванням прибули в с. Лебедин, Шполянського району, Черкаської області. На автомобілі до будинку не під`їжджали, щоб не привертати уваги та залишили його в лісосмузі. Дочекавшись темної пори доби, втрьох пішки підійшли до будинку АДРЕСА_8 , де проживає потерпілий ОСОБА_9 . До подвір`я будинку потрапили через ворота, які були відкритими. Після чого, в період часу з 21 год. до 00 год. (точного часу встановити не представилось можливим) ОСОБА_6 через вікно, яке відкрив металевою палкою шляхом «віджиму», разом із ОСОБА_7 проникли у будинок. В свою чергу ОСОБА_5 залишився на у дворі будинку для спостереження за навколишньою обстановкою з метою своєчасного повідомлення про небезпеку. Перебуваючи у будинку, таємно викрали грошові кошти в сумі 16800 доларів США, що за офіційним курсом гривні до долара США становить 370104 грн., чим спричинили потерпілому матеріальну шкоду в особливо великих розмірах (370104 : 609 = 607,7, тобто більше 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину). Після вчинення крадіжки вони залишили будинок, а майном розпорядились на власний розсуд.

За вчинення такого злочину суд визнає винуватим:

ОСОБА_5 та кваліфікує його дії за ч.5 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, вчинена в особливо великих розмірах.

ОСОБА_6 та кваліфікує його дії за ч.5 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, вчинена в особливо великих розмірах.

ОСОБА_7 та кваліфікує його дії за ч.5 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, вчинена в особливо великих розмірах.

Крім цього, ОСОБА_6 у невстановлений час незаконно невстановленим шляхом придбав та в подальшому зберігав за місцем свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_4 , револьвер системи «Наган» калібру 7,62мм, шість револьверних патронів центрального бою калібру 7,62х38мм, засіб підриву промислового виготовлення - уніфікований підривник ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ з бойовим запалом, корпус ручної осколкової гранати наступальної дії РГД-5, спорядженого бризантною вибуховою речовиною, які вилучені 03.11.2015 під час огляду вищевказаного домоволодіння.

За вчинення такого злочину суд визнає винуватим ОСОБА_6 та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 263 КК України як придбання та зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин та мотиви суду.

Обвинувачений ОСОБА_5 винуватим себе не визнав, обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнали свою вину у вчиненні злочинів частково, пояснивши, що вони вчиняли деякі злочини, але за інших обставинах ніж вказано в обвинуваченні, всі показали наступне.

Так обвинувачений ОСОБА_6 суду дав наступні показання:

По епізоду крадіжки у ОСОБА_10 (м. Шпола):

Показав, що 30.07.2015 зустрівся із ОСОБА_11 та запропонував йому вчинити крадіжку, на що він відмовився. Під час крадіжки з ним був його знайомий на ім`я ОСОБА_12 . Разом із ним приїхали в м. Шпола та вчинили крадіжку із будинку ОСОБА_10 . Навів на цей будинок ОСОБА_12 . Вкрали фотоапарат Nikon, який лежав в комоді в спальні; 10000 грн. в комоді в тумбочці в спальні; 2000 російських рублів - лежали також в тумбочці; золоті каблучку та ланцюжок - лежали в шкатулці в тумбочці. Всі гроші та речі забрав ОСОБА_12 .

По епізоду розбійного нападу на сім`ю ОСОБА_8 :

Показав, що ОСОБА_12 після крадіжки з будинку ОСОБА_10 під приводом, що начебто він ( ОСОБА_13 ) винен йому гроші 2000 доларів США, за рахунок боргу має вчинити ще одну крадіжку. Сказав, щоб він найшов ще особу, хто має автомобіль. Він запропонував ОСОБА_14 , у якого був автомобіль FIAT. Зателефонував ОСОБА_14 та попросив підвезти. ОСОБА_14 не знав куди вони мали їхати. Дорогу показував ОСОБА_12 . Приїхали на окраїну м.Новомиргород. Він двох з ОСОБА_12 пішки підійшли до будинку ОСОБА_8 . ОСОБА_14 залишився біля автомобіля. Двері в будинок ОСОБА_3 були відчинені. Першим в будинок зайшов він. Він був одягнутий в камуфляжний костюм. Побачив жінку, яка лежала на дивані. ОСОБА_12 наказав шукати гроші. В спальні знайшов гроші - пачку по 500 грн., там же знайшов золоту каблучку з камінцем. Забрали також старі монети. В якийсь момент почув крики. Зайшовши на кухню то побачив, що жінка сиділа на дивані, а на стільці сидів син зі зв`язаними руками скотчем. У нього в руках був пістолет, який йому дав ОСОБА_12 . Коли він знімав ланцюжок із шиї жінки, випадково вистрелив. Після цього вони вийшли із будинку, переодяглись. ОСОБА_12 пішов окремо, а він з ОСОБА_14 поїхали в м. Мала Виска. Підтвердив факт розмови із ОСОБА_16 , але вважає, що спілкуючись із ОСОБА_16 він був в нетверезому стані, а тому не розумів що казав.

По епізоду крадіжки у ОСОБА_11 :

Не назвавши дату, він відпочивав разом із ОСОБА_7 в с.Лебедин Шполянського району. Близько 02 години ночі збирались їхати додому. Коли виїздили із села побачили хату. Він запропонував ОСОБА_11 вчинити крадіжку, на що він погодився. Залізли в будинок через вікно - він перший, а за ним ОСОБА_11 . Шукали гроші. Він знайшов гаманець в якому було 2700 доларів США, після цього залишили будинок і поїхали в м.Новомиргород.

По епізоду зберігання зброї, боєприпасів та вибухової речовини:

Гранату і пістолет купив в інтернеті. Пістолет за 7000 грн., за 300 грн. гранату. Пістолет, який вилучений у ОСОБА_11 - це теж його.

Даючи показання, ОСОБА_6 висловив каяття, просив суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_7 дав наступні показання:

30.07.2015 близько 17-18 год. до нього приїхав ОСОБА_13 з невідомою особою. Запропонував заробити гроші в м. Шпола, на що він відмовився.

23.08.2015 знову до нього прийшов ОСОБА_13 та запросив поїхати з ним в с. Лебедин на свято села. В селі ОСОБА_6 запропонував вчинити крадіжку, в цей раз він погодився. Підійшли до будинку. ОСОБА_13 відчинив вікно, залізли в будинок. Коли ОСОБА_13 повідомив, що знайшов гроші в чорному гаманці, вони залишили цей дім. Зі слів ОСОБА_13 в гаманці були долари, а коли він їх поміняє, то частину дасть йому, але так і не привіз. Інших злочинів не вчиняв. Пістолет привіз і залишив ОСОБА_13 . Заперечував факт вилучення у нього будь-яких телефонів. До ОСОБА_14 ніколи не телефонував, ОСОБА_16 знає, працював у нього на ставку.

ОСОБА_7 висловив каяття, просив суворо не карати.

Обвинувачений ОСОБА_5 дав наступні показання:

01.08.2015 відбулась розмова із знайомим ОСОБА_13 , який був із невідомим йому чоловіком. ОСОБА_13 попросив їх підвезти, на що він погодився. 02.08.2015 о 5 годині ранку він зустрівся із ОСОБА_13 і вищевказаним невідомим чоловіком. Він не знав куди їхати, показував дорогу хтось із них. Приїхали в м. Новомиргород. ОСОБА_6 і невідомий чоловік вийшли із автомобіля і кудись пішли. Через 20 хвилин ОСОБА_13 повернувся сам і вони поїхали в м.Мала Виска. ОСОБА_6 він неодноразово підвозив. Користувався телефоном НОМЕР_2 . Ні в яких злочинах не приймав участь. Просив його виправдати.

Незважаючи на те, що ОСОБА_13 та ОСОБА_11 вину визнають частково, а ОСОБА_14 взагалі вину не визнає, суд переконався, що обвинувачені причетні до вищевказаних злочинів, оцінивши наступні доказі в їх сукупності. При цьому суд керувався нормами Кримінального процесуального кодексу, якими встановлено:

Стаття 22.

«Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом.

Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків».

Стаття 23.

«Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим кодексом».

Стаття 94.

«… суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили».

Стаття 95.

«Суд може обґрунтувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 цього кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них».

По факту крадіжки у ОСОБА_10 , розбійного нападу на сім`ю ОСОБА_8 та крадіжки у ОСОБА_18 :

1.Потерпіла ОСОБА_4 суду показала, що вона проживає в АДРЕСА_9 . Влітку (точної дати не пам`ятає в зв`язку зі спливом значного часу) 2015 року вони були на відпочинку, дома їх не було. Її сім`я працює приватними підприємцями (для діяльності використовують два магазини). Крадіжку виявив син, в будинку все було перевернуто. Було викрадено 46000 грн., 2 золоті каблучки, золотий браслет на руку, золотий ланцюжок, фотоапарат Nikon та об`єктив до нього, відеокамера. Фотоапарат лежав на комоді біля телевізору, об`єктив в комоді, а гроші та золоті прикраси лежали в шкатулці в тумбочці біля ліжка. Також потерпіла повідомила суду, що під час слідчого експерименту ОСОБА_6 в точності показав де лежали викрадені речі.

2.Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_19 датовану 31.07.2015, згідно відомостей якого останній повідомив, що в період часу з 18 год. 30.07.2015 по 10 год. 31.07.2015 невідома особа проникла через вікно до будинку за адресою: АДРЕСА_9 , та вчинила крадіжку грошей та золотих прикрас та декілька одиниць техніки (т.1 а.с. 86).

Цей протокол за висновками суду є документом, який є джерелом доказу та який в силу положень ст. 99 КПК України зафіксував відомості про місце вчинення злочину, обставини кримінального правопорушення, та майно, яким заволоділи крадії.

3.Протоколом огляду місця події від 31.07.2015 (т.3 а.с. 2-6), за яким оглянуто домоволодіння за адресою: АДРЕСА_9 , що належить ОСОБА_4 , та яким встановлено місце вчинення злочину.

4.Висновком експерта №47 від 04.02.2016 доведена вартість викраденого майна у ОСОБА_10 (т.3 а.с. 40-45).

5.Потерпіла ОСОБА_1 суду показала, що 02.08.2015 близько 06 години ранку вона була в своєму будинку за адресою: АДРЕСА_7 , зокрема лежала на дивані. Почула, що відкрились двері, і в цей час забіг невідомий чоловік і, наставивши пістолет, спитав де знаходяться гроші. З коридору забіг другий і наніс удар битою по голові. З битою був чоловік високого росту міцної статури. Коли піднялась, то побачила, що син був прив`язаний до стільця. Продовжували знову питати де зберігались гроші. Чоловік меншої статури побіг в кімнату. Був ще третій - він стояв в коридорі. У двох на голові були одягнені балаклави, а у третього - панчоха. У одного із них була татуїровка, побачила її коли він зняв рукавиці для того щоб розчепити замок на ланцюжку коли знімав його із її шиї. Впевнено може сказати, що злочин вчинили обвинувачені ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_7. ОСОБА_5 був в чорному костюмі в балаклаві з бітою. ОСОБА_11 впізнає по татуюванню на руці та статурі, а ОСОБА_13 по голосу і говору. До сина ніхто насильство не застосовував. Забрали 980000 грн. - дві пачки по 500 грн., золоту обручку, 2 золоті каблучки, золотий ланцюжок з хрестиком, який був у неї на шиї, а також колекцію старовинних монет.

6.Допитаний потерпілий ОСОБА_2 показав, що на момент злочину був дома. Почув матері крик. Коли вибіг до кімнати, де вона знаходилась, то бачив чоловіка в камуфляжній формі і сіткою на голові. В будинку було 3 особи, один із яких був в чорному костюмі з бітою, а двоє - в камуфляжній одежі.

7.Потепілий ОСОБА_21 показав, що 02.08.2015 близько 05 години ранку поїхав на базар. В будинку залишились син та дружина. Двері не зачиняв. Будинок парканом не огороджений. Коли йому повідомили про розбійний напад на його будинок, він відразу приїхав. У дружини була розбита голова. В будинку був безлад. Забрали 98000 грн. (дві пачки по 500 грн., у одній пачці не доставало 2000 грн.), золоті прикраси, із шиї дружини зняли ланцюжок з хрестиком.

Об`єктивність показань потерпілих ОСОБА_8 також підтверджується відсутністю доведеного стороною захисту мотиву для оговорення підсудних. Такі показання потерпілих отримано у порядку, визначеному законом, безпосередньо, вони є конкретними та узгоджуються з іншими зібраними доказами, зокрема:

8. Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_1 датовану 02.08.2015, згідно відомостей якого остання повідомила, що невідомі їй чоловіки в масках 02.08.2015 близько 05 год. 40 хв. здійснили напад на неї в її будинку за адресою: АДРЕСА_7 , при цьому погрожували предметом схожим на пістолет та «біту», застосували силу. Під час нападу заволоділи грошима, золотими прикрасами (т.1 а.с. 4).

9.Протоколом огляду місця події від 02.08.2015, за відомостями якого було оглянуто домоволодіння за адресою АДРЕСА_7 , тобто встановлено місце вчинення злочину та вилучено прозору ліпку стрічку з нашаруванням речовини бурого кольору та об`єктів схожих на волосся, прозорі липкі стрічки, змиви речовини бурого кольору та контрольні змиви (т. 1 а.с. 117-133).

Вилучені прозорі ліпки стрічки доводять показання потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про їх застосування з метою запобігання вчинення їх опору. Застосування такої стрічки (скотчу) також підтверджує обвинувачений ОСОБА_13 та ОСОБА_11 під час слідчої дії як відтворення подій.

10.Протокол додаткового огляду місця події від 06.08.2015 за адресою: АДРЕСА_7 , де скоєний напад на потерпілих ОСОБА_8 , в ході якого було виявлений отвір в дивані наскрізний. Крім того, виявлений та вилучений еластичний полімерний предмет чорного кольору круглої форми діаметром близько 9 мм (т. 1 а.с. 199- 202).

11.Висновок експерта №178 від 07.08.2015 (т.1 а.с. 207-209) доводить те, що предмет, вилучений 06.08.2015 в ході проведення огляду домоволодіння, де проживають Фільченкови за адресою: АДРЕСА_7 , боєприпасам не являється, а є метальним снарядом гумовою кулею промислового виготовлення, яка використовується для спорядження пістолетних та револьверних патронів «несмертельної дії» калібру 9 мм Р.А., R.A.

Вилучення цього предмету доводить факт використання обвинуваченими зброї під час нападу на ОСОБА_8 та об`єктивність показань ОСОБА_13 під час слідчого експерименту, про що буде зазначено нижче.

12.На підтвердження показань потерпілої ОСОБА_1 про те, що у одного із нападників була дерев`яна біта, судом оцінений як доказ висновок експерта №151 від 03.09.2015, за яким на тілі ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження: рана тім`яної області голови, крововиливи правого плеча, грудної клітки справа. Рана голови могла виникнути від не менше одного травматичного контакту з тупим об`єктом, може відповідати строку вчинення злочину, і відноситься до категорії легких, що спричинили короткочасний розгладь здоров`я. Крововиливи плеча, грудної клітки могли виникнути від не менше 4-х травматичних контактів з тупим(ими) об`єктом(ами), можуть відповідати строку вчинення злочину і відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень (т. 1 а.с. 215-216).

13.Відомостями протоколу освідування особи від 20.11.2015, за якими на зовнішній стороні лівої долоні ОСОБА_7 на ділянці між великим та вказівним пальцем мається татуювання синього кольору у вигляді листка клену, який має п`ять країв (т.1 а.с. 287-288).

Виявлене татуювання узгоджується із показаннями ОСОБА_1 та відомостями отриманими під час слідчого експерименту із ОСОБА_14 , про що буде зазначено нижче, та в сукупності доводить причетність ОСОБА_11 у розбійному нападі на ОСОБА_8 .

14.Висновком експерта №913 від 08.12.2015 (т.1 а.с. 293-296), яким визначалась вартість ювелірних виробів, якими заволоділи обвинувачені під час розбійного нападу на ОСОБА_8 , зокрема золотих обручок, каблучок, ланцюжка, хрестика, з урахуванням виданих потерпілою ОСОБА_8 бірок від викрадених ювелірних виробів (т. 1 а.с. 262-263).

15.Сторона обвинувачення як доказ причетності обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до розбійного нападу на ОСОБА_8 використовує показання свідка ОСОБА_22 , отриманими в порядку ст. 225 КПК України, які є доказами за приписами ч. 4 ст. 95 КПК України.

Суд дослідив звукозапис цих показань (т.2 а.с. 244-246) та встановив, що ОСОБА_22 слідчому судді повідомив, що він знає ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_14 . Останнього знає близько 2 років, познайомився через друзів. У нього був автомобіль Fiat. ОСОБА_11 знає менше всіх. Бачив їх разом. ОСОБА_8 знає як підприємця. Розказував ОСОБА_13 , що горіховий бізнес є вигідним. Ніхто не питав, де проживають ОСОБА_8 . Про розбійний напад на ОСОБА_8 йому відомо. ОСОБА_13 , будучи в нетверезому стані, повідомив, що це вони напали на ОСОБА_8 , як він виразився: «Ми зробили дело…». З 01.08. на 02.08 вночі близько 04 чи 05 години зателефонував ОСОБА_13 та просив поставити авто Fiat біля його будинку. Чи був припаркований автомобіль біля хати він не знає, так як його не було.

На думку колегії суду така інформація може непрямо доводити причетність обвинувачених до розбійного нападу на ОСОБА_8 , при цьому такі відомості прийняті судом лише у сукупності з іншими доказами, в тому числі, які здобуті під час слідчих експериментів з ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_23

16.Згідно із ч.1 ст. 240 КПК слідчий експеримент - слідча дія, яка проводиться шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

З обвинуваченим ОСОБА_13 05.11.2015 проведено слідчий експеримент (т.6 а.с. 257-269), під час якого він відтворив наступні обставини:

За результатами слідчого експерименту встановлено, що ОСОБА_13 вказав на ОСОБА_14 та ОСОБА_11 як на співучасників вчинення розбою на ОСОБА_8 . Перед цим вони разом зустрілись, взяли із собою печатки, біту, монтировку та пістолет дві маски, у ОСОБА_11 була панчоха. Вони пересувались на автомобілі ОСОБА_14 - Fiat . Близько 04 години ранку вони зустрілись (дати він не пам`ятає). Автомобіль залишили в іншому місці, до будинку йшли пішки. Будинок парканом не огороджений. Дочекались поки чоловік поїхав. Коли він підійшов до дверей, то помітив, що вони відчинені. В будинку перебували жінка та її син. В будинку він показав кімнату, де лежала потерпіла, точно показав місця, де він знайшов гроші, указав їх кількість - дві пачки по 500 грн., золоті прикраси та детально їх описав.

При цьому колегія суду зауважує, що ОСОБА_13 , не будучи жителем м.Новомиргород, на слідчому експерименті в достатній мірі орієнтувався на місцевості, без зволікань показав місце, де розташований будинок ОСОБА_3. Він вказував на деталі, які не були всім відомі, зокрема повідомив про те, що будинок парканом не огороджений (про це повідомляв лише потерпілий ОСОБА_21 ), заявив про викрадені монети, що було відомо тільки потерпілим, вказав, що на потерпілій був ланцюжок з хрестиком, що підтверджує показання самої потерпілої ОСОБА_8 . Підтвердив здійснення випадкового пострілу. Також вказав на місця де знаходились кожен із них, також повідомив, що ОСОБА_14 був одягнений в темний одяг, що також узгоджується із показаннями потерпілих.

Також варто уваги, що на слідчому експерименті ОСОБА_13 вказав місце, де він сховав камуфляжну куртку, маску та біту, які були виявлені під час цієї слідчої дії безпосередньо. Факт виявлення під час слідчого експерименту біти, камуфляжної куртки та маски доведений окремим протоколом від 05.11.2015 (т.6 а.с. 270-276). Ці речі були вилучені.

Із додатку до протоколу (відеозапису) суд переконався у тому, що на волевиявлення ОСОБА_13 під час вказаної слідчої дії, яка проведена за участю захисника, не було стороннього впливу.

Також із ОСОБА_6 24.12.2015 був проведений слідчий експеримент з метою відтворення обставин вчинення крадіжки у потерпілої ОСОБА_10 в м Шпола . При цьому було встановлено, що крадіжку він вчиняв разом із ОСОБА_14 та ОСОБА_11 , повідомив про обставини вчинення крадіжки, показав як проникали в будинок. Точно назвав суму грошей та описав ювелірні вироби, при цьому вказав на місця, де були вони знайдені.

Відтворення проводилось за згодою власника ОСОБА_10 , яка була присутня під час слідчого експерименту, що доводиться відеозаписом слідчої дії (т.6 а.с.296-297).

Необхідно повторно загадати, що потерпіла ОСОБА_10 в суді показала, що була присутня під час слідчого експерименту з участю ОСОБА_6, під час якого він без стороннього впливу детально розповідав і відтворював обставини вчинення у неї крадіжки.

Відомості слідчого експерименту із ОСОБА_13 , який проведений 24.12.2015 в с.Лебедин Шполянського району окремо підтверджують, що крадіжка вчинена за попередньою змовою та за участю ОСОБА_14 та ОСОБА_26 на місці відтворив спосіб проникнення, а саме через вікно, зазначивши, що до будинку проникли він та ОСОБА_11 , а ОСОБА_14 залишився на подвір`ї. Також указав, що гроші були знайдені в гаманці. Коли ділили гроші то кожному вийшло по 5600 доларів США. (т.6 а.с. 299-300).

Судом взято до уваги і відомості, отримані під час слідчого експерименту із обвинуваченим ОСОБА_11 (протокол від 05.11.2015 т.6 а.с. 284-291), під час якого він відтворив наступні обставини:

Під час слідчого експерименту було з`ясовано, що у нападі на сім`ю ОСОБА_8 він був разом із ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Вказав, на ньоанси, зокрема на той факт, що двері в будинок були відчинені, що було відомо тільки потерпілому, також достатньо впевнено орієнтувався в будинку, показав місця, де знаходилась потерпіла та її син.

При цьому колегія суду зауважує, що можливо його показання не були такі детальні як у ОСОБА_13 , але сам ОСОБА_11 пояснював це тим, що за спливом певного часу він деякі деталі забув. Вцілому його показання узгоджуються із інформацією, яку повідомив при слідчому експерименті ОСОБА_13 .

Таким чином ОСОБА_13 та ОСОБА_11 під час слідчої дії орієнтувались в просторі, описали будинок і детально описали події, які відбувались в будинку ОСОБА_8 , вказали дії кожного із спільників і шлях відходу з місця вчинення злочину, що, на переконання суду, могли зробити тільки виконавці злочину.

Варто уваги, що під час слідчого експерименту за участю ОСОБА_14 , який проведений 09.11.2015, він хоча і заперечував свою причетність до розбійного нападу на ОСОБА_8 (т.6 а.с. 277-283), але зауважив, що у невідомого хлопця, якого він називав ОСОБА_27 , було татуювання на лівій чи на правій руці. Така інформація отримана від ОСОБА_14 разом з іншими доказами у їх сукупності підтверджує участь ОСОБА_11 у розбійному нападі на ОСОБА_8 .

Отримана в результаті слідчого експерименту інформація не оцінюються судом як показання підозрюваних з огляду на таке.

Процесуальними джерелами доказів у відповідності до ч.2 ст. 84 КПК України є: 1) показання, 2) речові докази, 3) документи, 4) висновки експертів.

Згідно із ч.1 ст. 95, ст. 104 та ст. 224 КПК показання - це відомості, які даються під час допиту і фіксуються в протоколі допиту.

Протокол процесуальної дії (слідчого експерименту) згідно з положеннями п.3 ч.2 ст. 99 вказаного Кодексу є документом, тобто самостійним джерелом доказів, відмінним від показань.

У зв`язку із цим суд, обґрунтовуючи вирок документом, у якому зафіксовані отримані в результаті слідчого експерименту відомості, не порушує приписів ч. 4 ст. 95 КПК, згідно з якими суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

При слідчих експериментах у ОСОБА_13 був присутній захисник ОСОБА_33., у ОСОБА_11 та ОСОБА_14 - ОСОБА_34 Дійсно судом встановлено, що під час слідчих експериментів показання у ОСОБА_11 та ОСОБА_14 відрізнялись, але при цьому ОСОБА_14 не давав визнавальні показання, які б можна було використати проти нього, а тому суд відкидає доводи сторони захисту про те, що участь захисника Гахова суперечило інтересам будь кого із підозрюваних.

17.Як доказ спільної участі у вчинення таких злочинів підтверджується проаналізованою судом інформацією, яка отримана від операторів телекомунікацій.

Сумнівів щодо законності отримання дозволів на тимчасові доступи до такої інформації у суду не виникає, що підтверджується відповідними судовими рішеннями.

В тому №5 стороною обвинувачення проведений аналіз інформації, яка отримана від операторів телекомункацій. Суд з цього приводу має свої висновки, які не в повній мірі співпадають із висновками прокурора.

Так, слідчий доручає відповідним спеціалістам поліції скласти статистичну таблицю щодо зафіксованих зв`язків включаючи SІМ та ІМЕІ (т.5 а.с. 2, 5-6, 137-138, 161-162, 234).

Аналізу були представлені телефонні номері, які начебто належали обвинуваченим та їхні ІМЕІ, зокрема:

А)телефонних номерів НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , які належали ОСОБА_5 ;

НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , які належали ОСОБА_6 ;

НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , які належали ОСОБА_7 ;

Б)ІМЕІ: НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , які належали ОСОБА_5 ;

ІМЕІ: НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , які належали ОСОБА_6 , ІМЕІ: НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , які належали ОСОБА_7 .

Суд, оцінюючи відомості, які надані учасниками кримінального провадження, керується положеннями статті 84 КПК України, які визначають, що є доказами, а також визначають процесуальні джерела доказів, якими є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Крім того, оцінюючи вказані докази, суд також керується правилами, передбаченими ч.1 ст. 86 КПК України, які наголошують, що доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

В даному випадку суд перевіряв на предмет допустимості докази, які могли б підтвердити, що вказаними номерами телефонів та ІМЕІ користувались обвинувачені, або належали їм.

Під час судового розгляду обвинувачені суду повідомили, що на час інкримінованих подій вони користувались наступними номерами телефонів:

ОСОБА_7 НОМЕР_22 ;

ОСОБА_6 НОМЕР_8 ;

ОСОБА_5 заявив суду, що не пам`ятає яким номером телефону він користувався, вказав, що їх було декілька. Під час допиту в судовому засіданні 17.01.2020 повідомив, що користувався телефоном НОМЕР_2 .

З цього приводу також суд проаналізував результати проведених слідчих дій, які зафіксовані в протоколах огляду, а також протоколах допитів самих обвинувачених (на той час підозрюваних).

Зокрема, телефон Lenovo A536 був вилучений у ОСОБА_5 відповідно до протоколу огляду місця події від 04.11.2015, за яким був вилучений телефон Lenovo A536 IMEI1: НОМЕР_14 та IMEI2: НОМЕР_15 з двома сім картками «Київстар» № НОМЕР_23 та «Лайф» № НОМЕР_24 , а також флеш картку об`ємом 4 Gb.

Однак суд ставить під сумнів законність цього протоколу, виходячи з наступного:

Обвинувачений ОСОБА_29 в судовому засіданні заперечував факт добровільної видачі цього телефону.

Як зазначено в протоколі вказаний телефон добровільно видав ОСОБА_5 , водночас будь який процесуальний документ, який був складений на підтвердження волі ОСОБА_5 добровільно його видати (протокол добровільної видачі, заява на добровільну видачу тощо) в матеріалах кримінального провадження відсутні.

В томі №6 а.с. 4-5 міститься повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 04.11.2015. В цьому процесуальному документі мається підпис останнього із зазначенням часу та дати повідомлення, а саме «11 год. 00 хв. 04.11.2015». Підозра повідомлена за ч.3 ст. 187 КК України, тобто у особливо тяжкому злочині.

За положеннями ч. 1 ст. 52 КПК України участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Згідно відомостей протоколу огляду місця події від 04.11.2015, яким оформлено начебто добровільна видача ОСОБА_5 телефону, така слідча дія проводилась в період з 11 год. 30 хв. до 11 год. 42 хв.

Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 87 КПК України суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод уразі порушення права особи на захист.

Таким чином, обставини конкретної справи свідчать, що ОСОБА_5 станом на 11 год. 30 хв. фактично був у статусі підозрюваного, який з цього моменту повинен був забезпечений захисником.

Суд має визнати, що вилучення цього телефону під виглядом огляду місця події призводить до порушення права на захист, так як таке вилучення без забезпечення доступу до захисника, використовується стороною обвинувачення з метою його засудження.

Допущене порушення є істотним, що слугує для суду безперечною підставою для визнання протоколу огляду місця події від 04.11.2015, на якому певною мірою ґрунтується обвинувачення ОСОБА_5 , недопустимим доказом.

Крім того, з урахуванням установлених процесуальних порушень, факту недодержання конституційних прав і свобод людини суд, керуючись ст. 87 КПК, визнав також недопустимими решту доказів сторони обвинувачення, які є похідними від згаданого протоколу огляду місця події за принципом «плодів отруйного дерева».

Так, недопустимим доказом суд визнає висновок експерта №31 від 07.12.2015, за яким експертом досліджувався телефон Lenovo A536, який вилучений протоколом огляду місця події від 04.11.2015, в результаті дослідження було виявлено графічні файли та аудіовізуальні файли, а також інформація про дзвінки та СМС повідомлення (т.2 а.с. 8-11).

Наведена позиція колегії суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 30.06.2008, 21.04.2011, справи «Гефген проти Німеччини» та «Нечипорук і Йонкало проти України» відповідно). Зокрема, згідно з доктриною цього Суду, якщо джерело доказів є недопустимим, то всі інші фактичні дані, отримані з його допомогою, будуть такими ж.

В аналітичних довідка співпадає ІМЕІ телефону, який вилучений у ОСОБА_14 , водночас приймаючи до уваги, що вказаний протокол визнаний судом недопустимим доказом, суд відомості з використанням цих ІМЕІ також не допускає до оцінки під час з`ясування обставин обвинувачення (похідні доказі, які отримані від недопустимих доказів - «плоди отруйного дерева»).

При аналізі інформації, яка отримана від операторів телекомункацій, суд використає номери телефону НОМЕР_5 , НОМЕР_3 , відомості про які законно отримано під час допиту ОСОБА_5 в якості підозрюваного за участю захисника Дубовенка В.М. (т.6 а.с. 19-20) так і в судовому засіданні 17.01.2020.

Під час інших його допитах, останній ніякої інформації щодо номерів телефонів, якими він користувався не повідомляв, а в його анкетних даних, які слідчий з`ясовував та вказував у протоколах, такої інформації також не міститься (т.6 а.с. 34).

Суд також при дослідженні даних, отриманих від операторів телекомункацій використовує номер телефону НОМЕР_8 , яким користувався ОСОБА_6 , так як він особисто про це повідомив в суді, крім того використання цього номеру телефону підтверджується результатами слідчої дії - огляду домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4 , в результаті якої був вилучений телефон Iphone 4 білого кольору ІМЕІ: НОМЕР_25 з номером НОМЕР_26 .

При допитах в якості підозрюваного ОСОБА_6 інших номерів телефонів, якими він також користувався, не повідомляв, в його анкетних даних така інформація відсутня (т.6 а.с. 91-93, 97-124, 143)

Під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_7 (т.6 а.с. 184-186, 187-191) телефонні номери, якими він користувався, не вказував, в анкетних даних такої інформації немає.

Водночас слідчий у вищезгаданих дорученнях щодо проведення аналітичного дослідження інформації, яка отримана від операторів телекомункацій, зазначає, що він користувався телефонними номерами НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , а також телефоном Qumo ІМЕІ1: НОМЕР_27 , ІМЕІ»: НОМЕР_28 , який був вилучений за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4 . Таким чином сторона обвинувачення не надала доказів, якими можна було б підтвердити, що вказаним телефоном і вищевказаним номером телефону користувався ОСОБА_7 , що дає підстави інформацію з використанням мобільних телефонів НОМЕР_12 , НОМЕР_13 та ІМЕІ: НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , якими начебто користувався ОСОБА_7 , визнати недопустимою.

Оперативна інформація, яка можливо і могла підтвердить належність цих номерів і ІМЕІ ОСОБА_7 має також буди здобута в спосіб, передбачений КПК, але таких доказів сторона обвинувачення суду не надала.

Таким чином, аналіз інформації про зв`язок абонентів, телекомунікаційні послуги, їх тривалість, маршрути тощо по номеру телефону НОМЕР_29 , НОМЕР_12 , яким нібито користувався ОСОБА_7 (т. 5 а.с. 7-61, 83-84) визнається судом недопустимим доказом і під час ухвалення рішення не використовується.

Аналіз такої ж інформації по номеру мобільного телефону НОМЕР_7 , НОМЕР_11 яким нібито користувався ОСОБА_6 та по номеру телефонів НОМЕР_6 , і НОМЕР_3 , яким нібито користувався ОСОБА_5 , в силу відсутності доказів, що саме цими номерами вони користувались, суд визнає недопустимим доказом.

При цьому судом взято до уваги інформація, яка міститься в т. 5 а.с. 63, 84, 163-164, яка підтверджує, що по номерах телефону НОМЕР_5 , НОМЕР_3 , якими користувався ОСОБА_5 , на номер телефону НОМЕР_8 , яким користувався ОСОБА_6 зафіксовано відповідно 50, 109 та 92 з`єднань з 04.08.2015 по 18.10.2015, та з 19.10.2015 по 03.11.2015, що в свою чергу доводить факт тривалих взаємовідношень між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Також судом враховано, що згідно аналітичних відомостей номер телефону НОМЕР_5 , яким користувався ОСОБА_5 30.07.2015 о 07 год. 20 хв., о 09 год. 23 хв. перебував в м.Шпола Черкаської області, що разом з іншими доказами доводить його причетність до вчинення крадіжки у ОСОБА_10 (т.5 а.с. 101).

Також є належним та допустимим доказом, який разом з іншими доказами доводить, що ОСОБА_5 , використовуючи номер телефону НОМЕР_5 , 02.08.2015 починаючи з 04 год. 30 хв. і до 09 год. 02 хв. був в м. Новомиргород і приймав участь у розбійному нападі на сім`ю ОСОБА_8 (т.5 а.с.106, 235-236) .

Також суд використовує отриману інформацію від операторів телекомунікацій, яка міститься в т. 5 а.с. 108, яка підтверджує, що ОСОБА_5 , використовуючи номер телефону НОМЕР_5 , 23.08.2015 перебував в с. Лебедин Шполянського району і приймав участь у крадіжки майна у ОСОБА_18 .

Інформація з використанням інших мобільних телефонів судом не взята до уваги за обґрунтуванням, яке надано вище.

Обвинуваченим ОСОБА_14 висунута версія про те, що в день вчинення крадіжок у потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_18 він не міг знаходитись як в м. Шпола та і в с. Лебедин, в той же час його доводи спростовані аналізом інформації, яка отримана від операторів телекомунікацій.

Ці відомості переконують суд у доведеності того, що обвинувачені ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_11 за попередньою змовою між собою вчинили крадіжки у ОСОБА_10 та ОСОБА_18 з проникненням до житла, а також вчинили розбійний напад на сім`єю ОСОБА_8 .

Показання ОСОБА_13 та ОСОБА_11 в частині непричетності до цих злочинів ОСОБА_14 пояснюються намаганням полегшити долю свого поплічника і уникнення ним відповідальності за фактично вчинені злочини.

З приводу заяв підсудних ОСОБА_13 , ОСОБА_11 та ОСОБА_14 про застосування до них незаконних методів дізнання, за якими їм наносили тілесні ушкодження, катували, надівали протигаз, залякували тощо, що змусило їх давати неправдиві показання в якості підозрюваних та на слідчих експериментах, суд робить наступні висновки.

В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які документи, які прямо чи не прямо могли б підтверджувати наявність у обвинувачених тілесних ушкоджень. Скарги на незаконні дії правоохоронців ніхто з підсудних не заявляв ні під час допиту, ні під час слідчих експериментів, проведених за участю захисників. Подальші скарги обвинувачених, які заявлені під час судового розгляду суд розцінює як спосіб уникнути відповідальності за вчинені злочини. При цьому органом досудового розслідування перевірено доводи обвинувачених про буцімто застосовані до них незаконні методи з боку працівників правоохоронних органів і за результатами розслідування винесено постанову про закриття кримінального провадженні відносно працівників поліції (т. 13 а.с.191-192).

Вина ОСОБА_6 у вчинені злочину передбаченого ч.1 ст. 263 КК України доводиться наступними доказами:

1.Відомостями протоколу огляду місця події від 03.11.2015 (т.2 а.с. 14-16) доведений факт вилучення за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4 : запалу УЗРГМ 583, корпусу від гранати, пістолету та 6 набоїв, шести мобільних телефонів.

Суд не приймає доводи сторони захисту, що вказаний огляд домоволодіння проведений без дозволу суду, а також без добровільної згоди особи, яка ним володіє, так як огляд проведений згідно протоколу від 03.10.2015, а дозволи від ОСОБА_6 , який на той час орендував житло, отримано через місяць - 03.11.2015.

З цього приводу суд констатує, що зазначаючи дату складання протоколу слідчий здійснив описку, та замість 11 місяця (листопада) зазначений 10 місяць (жовтень), це підтверджується записом у верхній частині третьої сторінки другого аркушу цього процесуального документу, де слідчий його назвав як «продовження до протоколу ОМП від 03.11.2015». (т.2 а.с. 15).

Таким чином заяви, які містяться у томі №2 а.с. 13 від 03.11.2015 від ОСОБА_6 , який на той час законно користувався цим житлом, підтверджують законність цієї слідчої дії, що узгоджується із правилами ч.1 ст. 233 КПК України.

Водночас суд відкидає посилання прокурора на пояснення ОСОБА_6 , які описані в цьому протоколі, що начебто ці речі, в тому числі й телефони є його власністю, тому що такі пояснення не є допустимими доказами, так як вони отримані не в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом, зокрема, отримані у ОСОБА_6 без роз`яснення права на захист та самовикриття. Тому такі пояснення суд не використовує при оцінюванні винуватості останнього.

2.За висновками експерта №249 від 05.11.2015 (т.2 а.с. 27-31) встановлено, що предмет із знищеними номерними позначеннями, вилучений 03.11.2015 під час огляду домоволодіння АДРЕСА_10 , є нарізною короткоствольною вогнепальною зброєю - револьвер системи «Наган» калібру 7,62мм зразка 1895 року, 1943 року випуску, виготовлений промисловим способом виробництва Іжевського збройового (машинобудівного) заводу (СРСР), який придатний для стрільби.

Надані на дослідження шість патронів являються боєприпасами - револьверними патронами центрального бою калібру 7,62х38мм, які придатні для стрільби, а вистріляний снаряд при цьому володіє достатньою вражаючою здатністю.

3.За висновками експерта №78/967 від 05.11.2015 (т.2 а.с.35-42) встановлено, що предмети, які вилучені 03.11.2015 під час огляду домоволодіння АДРЕСА_10 , є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини - корпусом ручної осколкової гранати наступальної дії РГД-5, спорядженого бризантною вибуховою речовиною, до категорії боєприпасів не відноситься; засіб підриву промислового виготовлення - уніфікованим підривником ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ з бойовим запалом, відноситься до категорії боєприпасів. Вибухова речовина, якою споряджений корпус гранати РГД-5 та підривник УЗРГМ придатні для здійснення вибуху. Корпус ручної осколкової гранати наступальної дії РГД-5 споряджено бризантною вибуховою речовиною - тринітротолуолом (тротилом) вагою згідно ТТХ 100-115г.

Формулювання обвинувачення підсудним ОСОБА_14 та ОСОБА_11 за ст.257 КК України та за ч.1 ст. 263 КК України, яке пред`явлене підсудним і визнане судом недоведеним.

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ст. 257 КК України - у бандитизмі.

Сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_14 організував стійку організовану озброєну групу, до якої увійшли ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , з метою вчинення розбійних нападів. При цьому керівником цієї банди був ОСОБА_14 , який за висновками сторони обвинувачення розробляв схеми злочинної діяльності, яка передбачала підбір об`єктів посягання; спостереження за цими об`єктами; розподіл між учасниками групи ролей; придбання знарядь вчинення нападів; придбання вогнепальної зброї тощо.

Як зазначено в обвинуваченні, ОСОБА_14 наприкінці липня 2015 створив таку групу у складі 3-х осіб, дії якої були узгоджені, об`єднані єдиним планом, направленим на систематичне вчинення особливо тяжких насильницьких злочинів корисливого мотиву.

Для цього ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 наприкінці липня 2015 придбали зброю та бойові припаси: револьвер системи Наган, револьвер Safari, корпус ручної гранати та підривник до неї з бойовим запалом. Крім того, ними був придбаний револьвер «Флобер», який буцімто був переданий ОСОБА_22 та зберігався при ньому поки не був вилучений із автомобіля, яким він користувався.

З цього приводу суд констатує наступне:

Із нормативного визначення поняття банди (стаття 257 КК) як одного з виду складної форми співучасті й тлумачення цього поняття судовою практикою, зокрема у роз`ясненнях, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 13 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями», бандою необхідно визнавати озброєну організовану групу або злочинну організацію, яка попередньо створена з метою вчинення кількох нападів на підприємства, установи організації чи на окремих осіб або одного такого нападу, який потребує ретельної довготривалої підготовки. Банду слід вважати створеною з моменту досягнення її учасниками згоди щодо вчинення першого нападу за наявності планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності такого ж характеру та за умови, що об`єднання набуло всіх обов`язкових ознак банди.

При кваліфікації бандитизму слід установлювати п`ять обов`язкових, невід`ємних ознак банди як стійкого злочинного об`єднання: наявність у ній кількох (трьох і більше) суб`єктів злочину; стійкість; озброєність; загальна мета її учасників - вчинення нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих громадян; спосіб вчинення злочину - напад.

Стійкість полягає в її здатності забезпечити стабільність і безпеку свого функціонування, тобто ефективно протидіяти чинникам, що можуть її дезорганізувати, як внутрішнім (невиконання наказів керівника), так і зовнішнім (діяльність правоохоронних органів, конкуруючих організацій тощо).

Метою діяльності банди - є напад, тобто дії, спрямовані на досягнення злочинного результату шляхом застосування насильства до потерпілого.

Організована група або злочинна організація, яка відповідає першим чотирьом ознакам банди, але учасники якої не мають на меті вчинення насильницьких злочинів (вчиняють крадіжки тощо), не може вважатись бандою.

В даному випадку фактичні обставини розбійного нападу на сім`ю ОСОБА_8 подібні до діяння, інкримінованого ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 , однак не містять кваліфікуючих ознак, властивих бандитизму. Дійсно, вказаний злочин вчинявся групою осіб і з використанням зброї, однак така група за рівнем стійкості, природи та міцності взаємозв`язків співучасників не були організованими та не були структурованими за свою побудовою. Ця група фактично була ситуативна, спонтанна, вона не була стійкою. В основі утворення цієї групи лежало бажання епізодично незаконно отримати матеріалі блага, а не заняття спільною злочинною діяльністю - вчинення нападів на окремих осіб у складі стійкого організованого озброєного об`єднання. При цьому такий напад був єдиним випадком у злочинній діяльності підсудних, решта злочинів, а їх була більшість, були крадіжками.

При перевірки обставин обвинувачення за ст. 257 КК України суд керується висновками рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України», зокрема критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

За таких досліджених обставин колегія суддів переконливо прийшла до висновків, що ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 необхідно визнати невинуватими та виправдати за недоведеністю того, що в їх діянні є склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 257 КК України.

Що стосується обвинувачення, яке інкриміновано підсудним ОСОБА_14 та ОСОБА_11 за ч.1 ст.263 КК України суд зазначає про наступне:

Судом вище проаналізовані всі докази сторони обвинувачення, якими, на думку прокурора, доводиться їх винуватість (т.16 а.с. 207-210), а також у виступі в дебатах, та наведена мотивація їх оцінки.

При цьому судом не встановлено, що ОСОБА_14 та ОСОБА_11 були достеменно обізнати про те, що ОСОБА_13 у себе зберігає вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухову речовину.

Вказані обставини не підтверджені самими підсудними, відсутні інші докази, які б могли це підтвердити (показання свідків, негласні слідчі (розшукові) дії тощо). Не доведено це і під час слідчих експериментів, відомості яких суд визнав допустимими доказами.

Крім того, на підтвердження наявності складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України сторона обвинувачення посилається на відомості, отримані в результаті огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_11 проживав АДРЕСА_9 (т.2 а.с. 92-98).

Так, відповідно до протоколу огляду місця події від 04.11.2015 було оглянуто домоволодіння за адресою: АДРЕСА_11 , де було виявлено та вилучено предмет зовні схожий на пістолет.

Колегія суддів визнає вищевказаний протокол недопустимим доказом, оскільки слідчий фактично провів огляд з порушенням правил проведення обшуку, тобто без наявності у нього ухвали слідчого судді, оскільки, незважаючи на те, що дозвіл на проведення огляду дали власники цього житла ОСОБА_30 та ОСОБА_31 (т.2 а.с. 90, 91), водночас на думку суду, вони не мали права давати дозвіл на огляд цього помешкання, яку винаймав на той час ОСОБА_7 , тому проведення цієї слідчої дії без ухвали слідчого судді чи дозволу особи, яка на правових підставах фактично користувалась цим помешканням, є безумовним порушенням права останнього на недоторканість житла.

Суд формуючи такі висновки, використовував позицію Верховного Суду у Постанові №346/7477/13-к від 31.10.2019.

З огляду на це, керуючись ст. 87 КПК, визнав також недопустимими решту доказів сторони обвинувачення, які є похідними від згаданого протоколу огляду місця події за принципом «плодів отруйного дерева», зокрема висновок експерта №253 від 13.11.2015 (т.2 а.с. 107-110), за яким досліджувався гладкоствольна вогнепальна зброя - пристрій SAFARI, моделі 820G, калібру 9 мм R.A.

При тій умові, що вилучена у ОСОБА_11 вогнепальна зброя - пристрій SAFARI, визнана недопустимим доказом, а інших доказів про зброю, яка використовувалась при нападі на ОСОБА_8 не отримано, суд при визначені обставин вчинення розбою не вправі вказувати конкретну марку та вид зброї, яка знаходилась у ОСОБА_13 при нападі, а лише встановлює, що ОСОБА_13 використовував предмет схожий на пістолет. За таких обставин не можна інкримінувати ОСОБА_14 злочин, передбачений ч.1 ст. 263 КК України, навіть при тій умові, що він приймав участь у розбої на ОСОБА_8 , та усвідомлював мотиви використання ОСОБА_13 предмету схожому на пістолет.

З цього приводу суд робить висновки про недоведеність в діяннях ОСОБА_14 та ОСОБА_11 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, що є наслідком визнання їх невинуватими та виправдання.

Мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою.

1.Суд, проаналізувавши отримані докази, змінив обвинувачення підсудним за фактом крадіжки у ОСОБА_9 в с. Лебедин, Шполянського району Черкаської області в частині суми викрадених грошей за наступним обґрунтуванням.

Потерпілий ОСОБА_9 на судовий розгляд не з`явився, неодноразово повідомлявся про час і місце його проведення, на що потерпілий та його представник відреагували та подали до суду письмові заяви, в яких вони просили проводити судовий розгляд без їх участі та висловлювали свою позицію по питанням, які суд повинен з`ясувати під час судового розгляду (т.16 а.с. 18, 77, т. 17 а.с. 2).

Такій поведінці суд дав оцінку з використанням судової практики щодо випадків змушеного судового розгляду кримінального провадження за відсутності потерпілого і констатує наступне. Сторона обвинувачення, на яку відповідно до положень ч. 1 ст. 92 КПК покладено обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК, повинна забезпечити явку потерпілих, показання яких могло мати ключове значення при доказуванні винуватості обвинувачених. Верховний Суд у своїх постановах від 02.04.2019 (провадження № 51-5008км18), від 15.05.2019 (провадження № 51-8984км18) дійшов до висновків про те, що якщо суд першої інстанції вжив усіх можливих і необхідних заходів для повідомлення потерпілих та забезпечення їх явки до суду, однак через їх неодноразову неявку до суду був позбавлений можливості провести їх допит для встановлення обставин події та причетності обвинуваченого, то у суду першої інстанції були підстави для ухвалення рішення з урахуванням наданих сторонами доказів, які він мав можливість безпосередньо дослідити в судовому засіданні. Так, хоча суд дійсно повинен створити необхідні умови для реалізації сторонами їх прав і обов`язків, але це не означає, що саме на суд покладено безумовний обов`язок забезпечити участь потерпілих, показання яких є ключовим доказом обвинувачення, оскільки доказування вини особи, а отже надання відповідних доказів суду, за законом є обов`язком сторони обвинувачення. Суд належним чином повідомляв потерпілого ОСОБА_18 про дату, час і місце проведення судових засідань, отже він знав, що у місцевому суді здійснюється судовий розгляд вказаного кримінального провадження. Європейський суд у справах людини у своїй практиці доходив висновку, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справах «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007 п. 27, «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 п.41). Вказане свідчить про відсутність зацікавленості у розгляді кримінального провадження потерпілого ОСОБА_18 , який будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, жодного разу не з`явився в судові засідання.

Водночас факт крадіжки його майна доводиться наступними доказами, яким судом надана оцінка з урахуванням неотримання показань потерпілого ОСОБА_18 .

1.Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 датовану 24.08.2015, згідно відомостей якого останній повідомив, що в період часу з 16 год. до 24 год. 23.08.2015 з будинку АДРЕСА_8 невідома особа шляхом проникнення викрала 67000 доларів США (т.1 а.с. 96).

2.Протоколом огляду місця події від 24.08.2015 (т.3 а.с. 60-66), за яким оглянуто домоволодіння за адресою: АДРЕСА_8 , де відбулась крадіжка у ОСОБА_9 , таким чином встановлено місце та обставини вчинення злочину.

3.Відомостями, отриманими під час слідчих експериментів за участю ОСОБА_13 та ОСОБА_7.

4.Аналізом інформації, отриманої від операторів телекомункацій, та якій суд дав оцінку вище.

Як вже наголошувалось, при обґрунтуванні доказів, суд керується ч.2 ст. 84 КПК України, яка зазначає, що джерелом доказів є, в тому числі й показання, а також принципом безпосередності дослідження судом доказів, що регламентовано ч. 1 ст. 23 КПК України.

Обвинувачені поставили під сумнів суму викраденого, яку визначив прокурор в обвинуваченні - 67000 доларів США, при цьому посилались на попередні показання потерпілого, який показав слідчому, що ці гроші отримані від купівлі-продажу квартири, та використовували інформацію, яка зазначена в договорі купівлі-продажу щодо ціни квартири, яка є значно меншою ніж 67000 доларів США.

Як вже зазначено вище потерпілий в суд не з`явився, таким чином судом не отримано показань потерпілого за принципом «очі в очі» у випадку необхідності переоцінки відомостей, які повідомив і міг повідомити він.

Крім того підсудним не забезпечено право відповідної та належної можливості заперечувати показання потерпілого й допитати його або під час надання останнім своїх показань, або пізніше. Суд вважає, що вирок не може ґрунтуватися виключно або вирішальною мірою на показаннях, які сторона захисту не може заперечити (акти ЄСПЛ у справах «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів» та «Люді проти Швейцарії»).

Такі суперечності у наданих доказах викликають сумнів у правильності визначеної доведеної суми викраденого майна, а тому такий сумнів тлумачиться судом на користь сторони захисту.

При цьому суд вважає, що сума викрадених грошей в розмірі 16800 доларів США, що за офіційним курсом гривні до долара США становить 370104 грн., об`єктивно доведена інформацією, отриманою із слідчого експерименту за участю ОСОБА_13 , що в свою чергу лягло в основу обвинувачення підсудним.

2.Мотиви виключення кваліфікуючої ознаки як вчинення злочину «організованою групою» із обвинувачення ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 за ст. 187 та ст. 185 КК України та зміна її на вчинення таких злочинів «за попередньою змовою групою осіб».

Суд, досліджуючи складові діянь підсудних при перевірки наявності складу злочину, передбаченого ст. 257 КК України, не встановив кваліфікуючих ознак, властивих бандитизму, а лише вбачав примітивну організацію співучасті. Аналіз фактичних та правових підстав кваліфікації діянь, інкримінованих підсудним дає підстави для висновку, що правова оцінка цих діянь проведена у точній відповідності зі змістом Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», положення якої визначають поняття злочину, вчиненому за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб`єктами цього злочину.

Таким чином дії ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК (крадіжка у ОСОБА_10 ), ч.3 ст. 187 КК (розбій щодо ОСОБА_8 ) та ч.5 ст. 185 КК (крадіжка у ОСОБА_18 ) України, при цьому кваліфікація по крадіжці у ОСОБА_18 залишається за ч.5 ст. 185 КК України враховуючи особливо великий розмір крадіжки, змінює кваліфікацію діянь підсудних по епізоду крадіжки у ОСОБА_10 із ч.5 ст. 185 на ч.3 ст. 185 КК України, по епізоду розбою стосовно ОСОБА_8 із ч.4 ст. 187 на ч. 3 ст. 187 КК України, враховуючи доведеність вчинення злочину лише за попередньою змовою групою осіб.

3.Встановлюючи обставини, за якими ОСОБА_13 визнано судом винуватим за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, які по суті відрізняються від обвинувачення прокурора, суд керувався виключно доказами, які отримані за результатами проведеного огляду в домоволодінні, де він проживав (мотивація наведена раніше).

При зміні обвинувачення суд керувався нормами, визначеними в ч.3 ст. 337 КПК України, та діяв виключно з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, встановивши, що це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Неврахування окремих доказів сторони обвинувачення.

1.Не може бути належним доказом висновки експерта № 691 та № 692 обидва від 17.08.2015, за якими досліджувались змиви речовини бурого кольору та контрольні змиви, які були вилучені під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_7 , де скоєний напад на потерпілих ОСОБА_8 , так як за такими висновками не отримано відомостей щодо обставин, які мають значення для кримінального провадження хоча і в цих зразках були виявлена кров, без визначення її належності певній особі (т. 1 а.с. 146-148, а.с. 153-155 ).

2.Висновок експерта №33 від 14.12.2015 (т.2 а.с. 60-71) яким досліджувалась інформація на мобільних телефонах, які вилучені за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_4 , зокрема Iphone 4 білого кольору ІМЕІ: НОМЕР_25 з номером НОМЕР_26 , мобільний телефон Nokia С2-01, ІМЕІ: НОМЕР_16 з сім картою «Київстар», мобільний телефон Nokia RM-1133, ІМЕІ1: НОМЕР_20 , ІМЕІ2: НОМЕР_21 з сім картою «МТС», мобільний телефон Nokia RM-1133, ІМЕІ1: НОМЕР_18 , ІМЕІ2: НОМЕР_19 з сім картою «МТС», мобільний телефон Iphone 4 у несправному стані, мобільний телефон Qumo ІМЕІ1: НОМЕР_27 , ІМЕІ»: НОМЕР_28 з сім картою «Київстар», також визнаний судом неналежним доказом, який не здатний підтвердити існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

3.Необхідно також звернути увагу, що прокурор в судових дебатах посилається на слідчі дії як протокол пред`явлення особи для впізнання свідком ОСОБА_32 , водночас суд не допускає цей доказ, так як свідок в судовому засіданні безпосередньо не допитувався (про що не заявлялось прокурором), що не дає можливості оцінити показання цього свідка щодо обставин, за якими він впізнає одного із обвинувачених (т.2 а.с. 162-163).

4.Також є недоведеними обставини, які прокурор, пов`язує із свідком ОСОБА_22 , який нібито напередодні розбійного нападу возив обвинувачених до будинку ОСОБА_8 з метою їх орієнтування щодо його місцерозташування.

5.Крім того прокурор посилається на відомості, які отримані під час огляду автомобіля ВАЗ-21099 сірого кольору д.н.з. НОМЕР_30 , яким користувався ОСОБА_22 (т.2 а.с. 73), і в результаті якого був вилучений пістолет типу наган. В той же час судом не отримано доказів потрапляння цього нагану до ОСОБА_7 , який за висновками сторони обвинувачення використовував його при розбійному нападі на ОСОБА_8 .

До таких висновків суд прийшов, дослідивши всі досліджені докази, в тому числі й допит ОСОБА_22 , який проведений в порядку ст. 225 КПК України, показання підсудних, відомості, отримані за результатами проведених з ними слідчих експериментів, однак такої інформації встановлено не було. Таким чином відомості, які отримані під час огляду автомобіля, а також висновок експерта №255 від 18.11.2015, яким досліджувався вказаний пістолет (т.2 а.с. 85-89) суд визнає неналежним доказом. З огляду такої констатації, колегія суддів виключає із обвинувачення всі обставини, які пов`язані із свідком ОСОБА_22 .

Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання за вчинені підсудними злочини у межах, встановлених у санкціях статей (частинах статті), що передбачають відповідальність за вчинені злочини, суд враховує обставини їх скоєння, ступінь їх тяжкості, особу винних, обставини, що пом`якшують та обтяжують їх покарання.

За кваліфікацією злочинів, визначеною ст. 12 КК України, злочин, вчинений ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 за ч. 3 ст. 185 КК України є тяжким злочином, за ч.3 ст. 187 та ч.5 ст. 185 КК України особливо тяжкими злочинами.

Обставини, передбачені ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання всім обвинуваченим судом не встановлені.

Обставини, передбачені ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченим, за вчинення злочину по епізоду розбійного нападу на ОСОБА_8 - вчинення злочину щодо малолітньої особи та в присутності дитини.

За ступеню тяжкості злочин, вчинений ОСОБА_13 та кваліфікований за ч.1 ст. 263 КК України, є тяжким злочином.

Пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_14 позитивна характеристика за місцем останньої роботи - ДСНС України у Кіровоградській області (т.7 а.с. 24); відсутність негативної характеристики за місцем проживання (т.7 а.с. 25); відсутність у нього судимостей; те, що він на спеціальних обліках не перебуває; наявність грамот на нагород (т. 17 а.с. 97).

При призначенні покарання ОСОБА_13 суд враховує те, що він раніше не судимий, частково визнав вину, на спеціальних обліках не знаходиться, його негативну характеристику (т.7 а.с. 73).

Також врахована судом попередня судимість ОСОБА_11 ( т. 7 а.с. 77), яка обґрунтовано породжує сумніви щодо належного усвідомлення обвинуваченим вчиненого та зроблених в зв`язку з цим належних висновків. Останній на обліках не перебуває, негативно характеризується (т.7 а.с. 95).

Суд ураховує кількість і тяжкість вчинених обвинуваченими умисних злочинів і приходить до висновку про те, що їм необхідно призначити остаточні покарання у виді позбавлення волі, які вони повинні відбувати реально.

Враховуючи судимість ОСОБА_11 , суд вважає, що строк покарання, яке суд призначить йому має бути більшим ніж строк, який буде призначений ОСОБА_14 , який раніше не судимий та має позитивні характеристики, а також ОСОБА_13 , який в більшій ступені сприяв встановленню обставин кримінального провадження. В свою чергу покарання ОСОБА_13 має бути призначено меншим ніж ОСОБА_14 , так як останній вину не визнав, що вказує на те, що він не бажає ставати на шлях виправлення.

Суд призначає обвинуваченим ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 додаткове покарання у виді конфіскації всього їх майна, тому що вони вчинили умисні корисливі злочини, передбачені ч.5 ст. 185 та ч. 3 ч. 187 КК України.

Підстави для задоволення цивільних позовів, залишення їх без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_21 до ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 про стягнення матеріальної шкоди на суму 100000 грн. та моральної шкоди на суму 50000 грн., а також цивільний позов ОСОБА_1 до цих же обвинувачених про стягнення 50000 грн. матеріальних шкоди та 50000 грн. моральної шкоди суд вважає за необхідне об`єднати в одне провадження.

Заслухавши доводи позивачів, при цьому ОСОБА_3 обґрунтовуючи матеріальні збитки пояснював заволодінням відповідачами грошей на суму 100000 грн., а ОСОБА_1 - заволодінням ювелірних виробів, які вона оцінює в 50000 грн., суд задовольняє їх частково.

До стягнення із обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 солідарно підлягають стягненню на користь ОСОБА_21 матеріальні шкоди в сумі 98000 грн. Така сума викрадених грошей підтвердилась під час його допиту в суді, а також 10000 грн. моральної шкоди, оскільки він переживав із-за незаконного вторгнення до його житла і втрати свого майна. Задовольняючи частково моральну шкоду суд врахував той факт, що під час вчинення злочину ОСОБА_21 в будинку не був, а також те, що непоправних наслідків для нього не наступило.

Позов ОСОБА_1 суд також задовольняє частково. На її користь із обвинувачених солідарно підлягають стягненню матеріальна шкода в розмірі визначеної вартості ювелірних виробів та в межах висунутого обвинувачення на загальну суму 31085,25 грн. Моральну шкоду суд задовольняє в повному обсязі на суму 50000 грн. Задовольняючи моральну шкоду в повному обсязі суд встановив, що з`ясовані судом обставини розбійного нападу щодо неї та її малолітньої дитини безспірно спричинили психоемоційний стрес потерпілій. Безумовно у неї були порушені привичні стосунки, які стали наслідком спричинення їй тілесних ушкоджень та втрати її майна.

Позов ОСОБА_4 суд задовольняє повністю. Таким чином із обвинувачених на її користь підлягають стягненню солідарно матеріальні шкоди в сумі 74000 грн. Суд при цьому звертає увагу, що загальна сума шкоди, яка спричинена потерпілій за обвинуваченням з урахуванням вкрадених грошей, техніки та золотих виробів складає 78792,74 грн., водночас суд стягнув шкоду в межах пред`явлених вимог з урахуванням принципу диспозитивності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України позовну заяву потерпілого ОСОБА_9 про стягнення із обвинувачених матеріальної шкоди в сумі 67000 доларів США та моральної шкоди в розмірі 50000 грн. необхідно залишити без розгляду з підстав повторного нез`явлення позивача в судове засідання.

Позивачу ОСОБА_18 , заява якого судом залишена без розгляду, роз`яснюється право, передбачене ч.2 ст. 257 ЦПК України, про можливість повторного звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Рішення щодо речових доказів та про відшкодування процесуальних витрат.

Вирішуючи питання про речові докази, суд керується положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України, а відтак: 2 недопалки сигарет з фільтром в експ. пакеті №0650599 (т. 1 а.с. 142); змиви речовини бурого кольору та контрольні змиви в експ. пакеті 0650554, 0650558 (т.1 а.с. 149, 156); 4 темні дактилоскопічні плівки зі слідами взуття в експ. пакеті 2244982 (т.1 а.с 167); сліди тканини в експ. пакеті 0214895 (т.1 а.с. 176); сліди рук в експ. пакеті 2329050 (т.1 а.с. 196); прозорі ліпкі стрічки в тому числі й з нашаруванням речовини бурого кольору та об`єктом схожим на волосся (т. 1 а.с. 197); гумову кулю в експ. пакеті 0603376 (т.1 а.с. 210); револьвер Наган, 5 гільз, 1 патрон, вогнепальний пристрій - Safari, фрагмент корпусу гранати ГРД-5 та підривач УЗРГМ, револьвер Флобер, дев`ять патронів та сім гільз (т.2 а.с. 129); фрагменти ліпкої стрічки, куртка, штани, дерев`яну біту, куртку камуфльовану, балаклаву (т.2 а.с. 231); змиви, недопалки від сигарет, ключі (т.2 а.с. 234) - підлягають знищенню.

Мобільний телефон «Lenovo А536», 2 сім картки та флеш карту на 4 Gb, мобільний телефон Nokia RM-1133, ІМЕІ1: НОМЕР_20 , ІМЕІ2: НОМЕР_21 з сім картою «МТС», мобільний телефон Nokia RM-1133, ІМЕІ1: НОМЕР_18 , ІМЕІ2: НОМЕР_19 з сім картою «МТС», мобільний телефон Iphone 4 у несправному стані, мобільний телефон Qumo ІМЕІ1: НОМЕР_27 , ІМЕІ»: НОМЕР_28 з сім картою «Київстар» (т.2 а.с. 3, 136) необхідно конфіскувати в дохід держави.

Вирішуючи питання про процесуальні витрати, суд стягує із обвинувачених витрати на залучення експертів по епізодах, у яких їх винуватість доведена (т. 1 а.с. 205, 291, т.2 а.с. 26, 34, т. 3 а.с. 38). Процесуальні витрати по епізодах, у яких обвинувачені виправдані або їх вина не підтверджена, необхідно віднести на рахунок держави. Із обвинувачених ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_11 в рівних долях підлягають стягненню процесуальні витрати на загальну суму 2640,24 грн., тобто по 880,08 грн. з кожного.

Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 30.11.2015 (справа №405/8215/15-к) накладений арешт на автомобіль марки Fiat Linea, 2012 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 .

З метою забезпечення цивільного позову та конфіскації майна під час виконання вироку такий арешт залишається в силі.

Рішення суду щодо заліку досудового тримання під вартою обвинуваченим.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 12.03.2016 ОСОБА_5 змінений запобіжний захід із домашнього арешту на тримання під вартою (т. 6 а.с. 57-58). Такий запобіжний захід неодноразово продовжувався і триває на момент ухвалення вироку. Таким чином період з 12.03.2016 по 10.03.2020 є строком попереднього ув`язнення (3 роки 11 місяців 27 днів).

Застосування положень ч.5 ст. 72 КК України в ред. ЗУ від 26.11.2015 за №838-VIII "день за два" можливе у наступних випадках: 1)якщо особа вчинила злочин в період з 24.12.2015 до 20.06.2017 включно (пряма дія Закону № 838-VIII); 2) якщо особа вчинила злочин в період до 23.12.2015 включно (зворотна дія Закону № 838-VIII як такого, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України); 3) якщо особа вчинила злочин до 20.06.2017 включно (в силу як прямої, так і зворотної дії кримінального закону в часі); 4) якщо особа вчинила злочин до 20.06.2017 включно і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21.06.2017 (переживаюча (ультраактивна) дія закону).

Враховуючи що ОСОБА_14 вчинив злочини в період до 23.12.2015, до нього застосовується зворотна дія Закону № 838-VIII, який «іншим чином поліпшує становище особи» у розумінні ч. 1 ст. 5 КК України, тому вказані обставини дають підстави для застосування Закону України від 26.11.2015 №838-VIII щодо зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання із розрахунку день за два.

До ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 04.11.2015 (ухвала Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 04.11.2015, т. 6 а.с.146-147), який тривав до 17.01.2020. Таким чином, за наведених вище підстав період з 04.11.2015 по 17.01.2020 (4 роки 2 місяці 13 днів) підлягає зарахуванню у строк покарання день за два.

До ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з 04.11.2015 (ухвала Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 04.11.2015 т. 6 а.с. 228-229), який триває до 10.03.2020. Таким чином, за наведених вище підстав період з 04.11.2015 по 10.03.2020 (4 роки 4 місяці 6 днів) підлягає зарахуванню у строк покарання день за два.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ухвалив:

Визнати ОСОБА_5 невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ст. 257 КК України, та виправдати його у зв`язку з недоведеністю того, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.

Визнати ОСОБА_5 невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст. 263 КК України, та виправдати його у зв`язку з недоведеністю того, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.

Визнати ОСОБА_6 невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ст. 257 КК України, та виправдати його у зв`язку з недоведеністю того, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.

Визнати ОСОБА_7 невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ст. 257 КК України, та виправдати його у зв`язку з недоведеністю того, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.

Визнати ОСОБА_7 невинуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст. 263 КК України, та виправдати його у зв`язку з недоведеністю того, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.

Визнати ОСОБА_5 винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 187, ч.5 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання:

за ч.3 ст. 185 КК України п`ять років позбавлення волі;

за ч.3 ст. 187 КК України 07 років 11 місяців позбавлення волі із конфіскацією майна;

за ч.5 ст. 185 КК України 07 років 06 місяців позбавлення волі із конфіскацією Ѕ частини майна;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити - 07 років 11 місяців позбавлення волі із конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 12.03.2016.

Згідно із ч.5 ст. 72 КК України в редакції від 26.11.2015 у строк покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі за період з 12.03.2016 по 10.03.2020, що становить 07 років 11 місяців 24 дні. Звільнити ОСОБА_5 в залі суду після проголошення вироку від відбування покарання у зв`язку з перевищенням строку попереднього ув`язнення фактично призначеного йому основного покарання у виді позбавлення волі.

Визнати ОСОБА_7 винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 187, ч.5 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання:

за ч.3 ст. 185 КК України п`ять років позбавлення волі;

за ч.3 ст. 187 КК України 08 років і 08 місяців позбавлення волі із конфіскацією майна;

за ч.5 ст. 185 КК України 08 років позбавлення волі із конфіскацією Ѕ частини майна;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити - 08 років і 08 місяців позбавлення волі із конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з 04.11.2015.

Згідно із ч.5 ст. 72 КК України в редакції від 26.11.2015 у строк покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі за період з 04.11.2015 по 10.03.2020, що становить 08 років 08 місяців 12 днів. Звільнити ОСОБА_7 в залі суду після проголошення вироку від відбування покарання у зв`язку з перевищенням строку попереднього ув`язнення фактично призначеного йому основного покарання у виді позбавлення волі.

Визнати ОСОБА_6 винуватим у скоєнні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 187, ч.5 ст. 185, ч.1 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання:

за ч.3 ст. 185 КК України 04 роки позбавлення волі;

за ч.3 ст. 187 КК України 07 років і 03 місяці позбавлення волі із конфіскацією майна;

за ч.5 ст. 185 КК України 07 позбавлення волі із конфіскацією Ѕ частини майна;

за ч.1 ст. 263 КК України 03 роки позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити - 07 років і 03 місяці позбавлення волі із конфіскацією майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 рахувати з 04.11.2015.

Згідно із ч.5 ст. 72 КК України в редакції від 26.11.2015 у строк покарання зарахувати строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі за період з 04.11.2015 по 17.01.2020, що становить 08 років 04 місяці 26 днів. Враховуючи строк призначеного покарання ОСОБА_6 , а також у зв`язку з перевищенням строку попереднього ув`язнення фактично призначеного йому основного покарання у виді позбавлення волі, вважати, що він відбув покарання повністю.

Цивільний позов ОСОБА_21 задоволити частково. Стягнути із ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно на користь ОСОБА_21 на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 98000 грн., моральної шкоди 10000 грн., а всього 108000 грн.

Цивільний позов ОСОБА_1 задоволити частково. Стягнути із ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 31085,25 грн., моральної шкоди 50000 грн., а всього 81085,25 грн.

Цивільний позов ОСОБА_4 задоволити повністю. Стягнути із ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно на користь ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 74000 грн.

Позовну заяву ОСОБА_9 про стягнення із обвинувачених матеріальної шкоди в сумі 67000 доларів США та моральної шкоди в розмірі 50000 грн. залишити без розгляду.

Речові докази: 2 недопалки сигарет з фільтром в експ. пакеті №0650599 (т. 1 а.с. 142); змиви речовини бурого кольору та контрольні змиви в експ. пакеті 0650554, 0650558 (т.1 а.с. 149, 156); 4 темні дактилоскопічні плівки зі слідами взуття в експ. пакеті 2244982 (т.1 а.с 167); сліди тканини в експ. пакеті 0214895 (т.1 а.с. 176); сліди рук в експ. пакеті 2329050 (т.1 а.с. 196); прозорі ліпкі стрічки в тому числі й з нашаруванням речовини бурого кольору та об`єктом схожим на волосся (т. 1 а.с. 197); гумову кулю в експ. пакеті 0603376 (т.1 а.с. 210); револьвер Наган, 5 гільз, 1 патрон, вогнепальний пристрій - Safari, фрагмент корпусу гранати ГРД-5 та підривач УЗРГМ, револьвер Флобер, дев`ять патронів та сім гільз (т.2 а.с. 129); фрагменти ліпкої стрічки, куртка, штани, дерев`яну біту, куртку камуфльовану, балаклаву (т.2 а.с. 231); змиви, недопалки від сигарет, ключі (т.2 а.с. 234) -знищити.

Мобільний телефон «Lenovo А536», 2 сім картки та флеш карту на 4 Gb, мобільний телефон Nokia RM-1133, ІМЕІ1: НОМЕР_20 , ІМЕІ2: НОМЕР_21 з сім картою «МТС», мобільний телефон Nokia RM-1133, ІМЕІ1: НОМЕР_18 , ІМЕІ2: НОМЕР_19 з сім картою «МТС», мобільний телефон Iphone 4 у несправному стані, мобільний телефон Qumo ІМЕІ1: НОМЕР_27 , ІМЕІ»: НОМЕР_28 з сім картою «Київстар» (т.2 а.с. 3, 136) конфіскувати в дохід держави.

Стягнути із обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в рівних долях процесуальні витрати по 880,08 грн. з кожного. Інші процесуальні витрати компенсувати за рахунок держави.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору, інші учасники судового провадження мають право на отримання в суді копії вироку.

Головуючий: О. М. Степаненко

Судді С.М. Позарецька Н.М.Кондрацька