Рішення № 88446415, 26.03.2020, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/307/20

номер провадження 2/695/801/20

26 березня 2020 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Середи Л.В.

за участю секретаря – Біліченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, –

ВСТАНОВИВ:

Сторони по справі мають спільного повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з позивачкою та перебуває на її повному утриманні. Рішенням Золотоніського міськрайонного суду з відповідача на користь позивача на утримання їх спільного сина стягувались аліменти до досягнення останнім повноліття.

На даний час син проживає з позивачем по справі та перебуває на її утриманні. Оскільки останній досяг повноліття, виплата аліментів на його утримання відповідачем не здійснюється. Так як син продовжує навчання і в зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, бо навчається у іншому місті на денній формі навчання та потребує коштів на придбання одягу, взуття та їжі, а батько матеріально нічим не допомагає, а тому ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів у твердій грошовій сумі 1500.0 грн. щомісяця, на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Враховуючи, що відповідно до ухвали суду розгляд справи призначений у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, і сторони проти такого порядку не заперечують, відзиву на позов відповідач до суду не направив, а у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини позивача та відповідача, суд розглядає справу за відсутності сторін по матеріалах справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.,ст. 199, 200 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжує навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином та з урахуванням стану здоров`я та матеріального становища дитини, платника аліментів, наявність у платника інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина.

Як вбачається із свідоцтва про народження (серії НОМЕР_1 від 23.01.2002 року) ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а його батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Як вбачається із свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 15.07.2010 року та свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 24.09.2010 року ОСОБА_4 змінила своє прізвище на прізвище « ОСОБА_5 ».

Відповідно до довідки Черкаського політехнічного технікуму за вих. № 645 від 11.11.2019 року, ОСОБА_3 є студентом другого курсу Черкаського політехнічного технікуму групи ПС2-1денної форми навчання за кошти фізичних осіб з 01.09.2019 року по 30.06.2021 року.

Згідно з довідкою голови квартального комітету № 17 м. Золотоноші Паєвської Н ОСОБА_6 О. за № 355 від 27.01.2020 року ОСОБА_3 , 2001 року народження, знаходиться на повному утриманні своє матері ОСОБА_1 .

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_3 є сином відповідача по справі, який досяг повноліття та навчається в навчальному закладі за денною формою навчання.

Із норм СК України вбачається, що утримання дітей, надання їм необхідного матеріального забезпечення, в тому числі і в період навчання у навчальному закладі покладається на обох батьків та не може бути покладено на одного із них.

Положеннями ст. 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Отже, кожній дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, що повинні забезпечувати обоє батьків.

Відповідно до п. 20 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Отже, за загальними принципами норм чинного законодавства, суд при визначені розміру аліментів має враховувати матеріальний стан обох батьків, наявність у них інших утриманців та інші обставини, які так чи інакше впливають на матеріальний стан сторін та визначають реальну можливість сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Так при вирішенні вказаної справи суд враховує, що відповідач має на своєму утриманні непрацездатних осіб не має, бо про таких не повідомив суд, має задовільний стан здоров`я, оскільки доказів протилежного суду не надав, як не повідомив суд і про інші обставини, що можуть впливати на матеріальний його стан.

Згідно із ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі 1500.0 грн., є, на думку суду справедливими.

Отже суд вважає, що аліменти на утримання сина підлягають стягненню з відповідача утвердій грошовій сумі 1500.0 грн., та виходячи з принципів розумності та справедливості, враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

Суд також приходить до висновку про стягнення судових витрат з відповідача на підставі ст. 141 ЦПК України.

На підставі зазначеного та керуючись

ст., ст. 141, 199, 200 СК України та

ст., ст. 12, 81, 141, 206, 224, 263-268,

ст. 280 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання – задовольнити в повному обсязі.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН невідомий, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_4 , жительки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання повнолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 1500.0 гривень щомісячно на період навчання, починаючи стягнення із дати подання позову, тобто з 11.02.2020 року, і до закінчення навчання, тобто до 30.06.2021 року, але не більше ніж до досягнення сином 23-річного віку.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя : Середа Л.В.