Постанова № 8844581, 06.04.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2010 р. справа № 2а-6500/10/0570

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Крилової М.М.

при секретарі< Призвище секретаря >

при секретарі Гумуржи Т.В.

за участю

представника позивача Дмитрієвої О.О.

В С Т А Н О В И В:

Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя звернулась до суду з позовом до Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про скасування постанови та зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Донецьким окружним адміністративним судом винесено постанову від 04 липня 2008 року по справі № 2-а-10787/08, якою задоволено адміністративний позов Жовтневої МДПІ м. Маріуполя про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у сумі 2179,00 грн., на підставі якої виконавчий лист № 2-а-10787/08 від 22.10.2008 року, що направлений позивачем до відповідача для примусового виконання. Разом з тим, позивач, як стягувач, не отримував від відповідача копії постанови про відкриття виконавчого провадження на виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2008 року.

Крім того, 06.10.2009 року відповідачем винесено постанову про повернення виконавчого документу №2-а-10787 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 у розмірі 2179,00грн, в якій зазначено, що боржник за адресою не мешкає, вжитими заходами майно, належне боржнику, державним виконавцем не виявлено.

Позивач вважає зазначену постанову протиправною, оскільки відповідно до відповіді з БТІ за ОСОБА_1. зареєстровано майно, розташоване за адресою в АДРЕСА_1, на підставі права власності (№23764 від 05.09.1994р.). Також, за період 2008 року та 2009 року боржником надано: декларацію про доходи від заняття підприємницькою діяльністю за 2007 рік (вх. №859/м від 11.02.08р.) та звіт про суму нарахованого збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства за січень 2008р. (вхід. №1661 від 13.02.2008р.), що свідчить про заняття ОСОБА_1 підприємницькою діяльністю, але даний факт державним виконавцем не з'ясований та не прийнято належних заходів щодо погашення суми боргу перед державою, тобто державним виконавцем не зроблено повних дій по стягненню коштів, які повинні бути сплачені боржником до бюджету.

Позивач просив скасувати постанову від 06.10.2009 року про повернення виконавчого документа та зобов'язати вчинити виконавчі дії стосовно виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2008 року по справі № 2-а-10787/08 та стягнути з фізичної особи-підприємця Магльованого О.В. суму боргу згідно виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача до судового засідання не зявився, про час та місце судового засідання був повідомлений, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Згідно розписки на судовій повістці, відповідач отримав виклик до суду особисто. За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату і місце судового засідання, в звязку з чим вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 7 Закону України «Про виконавчу службу», зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження» - використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.

В силу ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Судом встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2008 року по справі № 2-а-10787/08 задоволений позов прокурора Жовтневого району м. Маріуполя в інтересах Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя до Приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості перед бюджетом України та з Приватного підприємця ОСОБА_1 стягнуто заборгованість перед бюджетом по сплаті штрафних санкцій в сумі 2179,00 грн. на користь місцевого бюджету Жовтневого району м. Маріуполя на р/р 31415541700052, код платежу - 21080900, ЄДРПОУ- 34686694, МФО 834016, отримувач ГУДКУ в Донецькій області.

На підставі зазначеного рішення суду 22.10.2008 року Донецьким окружним адміністративним судом виданий виконавчий лист № 2-а-10787/08, який 19.11.2008 року направлений Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя на виконання до Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Разом з тим, як зазначає позивач, відповідачем не надіслана копія постанови про відкриття виконавчого провадження при виконанні виконавчого листа Донецького окружного адміністративного суду № 2-а-10787/08, а лише листом від 09.09.2009 року повідомлено про відкриття зазначеного виконавчого провадження постановою від 03.12.2008 року.

З наведеного виходить, що факт порушення відповідачем ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений у судовому засіданні, не спростований відповідачем та підтверджується матеріалами справи, тобто відповідачем не здійснені заходи щодо своєчасного направлення документа, які передбачені законом.

Крім того, постановою Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції від 06.10.2009 року виконавчий лист № 2а-10787 від 22.10.2008 року про стягнення з приватного підприємця ОСОБА_1 боргу в сумі 2179,00 грн. повернутий.

Підставою винесення постанови від 06.10.2009 року відповідач визначив положення статей 40, 76 Закону України «Про виконавче провадження».

Суд вважає таке посилання відповідача необґрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (із змінами та доповненнями) передбачено, що виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не проводилось або було проведено частково, повертається стягувачеві:

1)за письмовою заявою стягувача;

2)якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

3)якщо стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення, одержати певні предмети, що повинні бути передані йому від боржника згідно з рішенням;

4)у разі якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа; 5)якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання боржника - фізичної особи (за винятком виконавчих документів, зазначених у частині першій статті 42 цього Закону), а також виконавчих документів, за якими мають бути стягнені грошові кошти чи інше майно, та інших виконавчих документів, які можуть бути виконані без безпосередньої участі боржника; 6)якщо у боржника відсутнє майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу, або майно, визначене виконавчим документом, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Підстави для повернення виконавчого документу стягувачу, викладені в ст. 40 Закону є вичерпними. Частина друга даної статті передбачає, що про наявність обставин, зазначених у пунктах 2 - 6 частини першої цієї статті, державний виконавець складає акт.

Наявність чи відсутність даного акта відповідачем не доведена, матеріали справи взагалі не містять беззаперечних доказів про вчинення відповідних дій щодо майна боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ч. 4 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на суб'єкта владних повноважень подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Отже, вказана норма встановлює презумпцію протиправності рішення суб'єкта владних повноважень, та покладає на нього обов'язок довести суду правомірність свого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на вимогу суду зазначені документи не надані, матеріали справи взагалі не містять беззаперечних доказів про вчинення відповідних дій щодо майна боржника.

З огляду на це, суд вважає, що відповідач не виконав вимог, встановлених ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в частині доказування та обґрунтування правомірності прийнятих рішень та вчинених дій, а тому вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя до Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про скасування постанови та зобовязання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Скасувати постанову Жовтневого відділу Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції від 06.10.2009 року про повернення виконавчого документа при виконанні постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2008 року по справі № 2-а-10787/08.

Зобовязати Жовтневий відділ Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції вчинити виконавчі дії по виконанню постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.07.2008 року по справі № 2-а-10787/08.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 06 квітня 2010 року. Постанова виготовлена в повному обсязі 12 квітня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Крилова М.М.