Вирок № 88441120, 26.03.2020, Машівський районний суд Полтавської області

Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 531/454/18

Номер провадження 1-кп/948/3/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2020 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Косик С.М.,

за участю: секретарів Ткач Н.М., Сизоненко Н.М.,

прокурора Крихтенка А.О.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Дудченко В.В.,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників: Янко О.О., Михайлова С.С., Бульбах Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка кримінальне провадження № 12018170180000072 від 01.02.2018, № 12018170180000144 від 07.03.2018 стосовно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, освіта середня, непрацюючого, невійськовозобов`язаного, раніше судимого:

-17.11.2009 року Сахновщинським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ст. ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки 2 місяці. Звільнений з місць позбавлення волі 10.02.2012 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 8 місяців 23 дні позбавлення волі;

-25.02.2015 року Полтавським районним судом Полтавської області за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 6 місяців з конфіскацією майна. На підставі ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 16.06.2015 року, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком 7 років 3 місяці позбавлення волі із конфіскацією майна. 28.04.2017 року на підставі ухвали Крюківського районного суду м. Кременчук Полтавської області від 13.04.2017 звільнений з місць позбавлення волі умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 8 місяців 13 днів позбавлення волі,

- 12.10.2018 року Карлівським районним судом Полтавської області за ч.2 ст.185, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 2 роки 1 місяць;

- 02.05.2019 року Ленінським районним судом м.Полтава за ч.1 ст.263, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, -

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , громадянина України, неодруженого, освіта середня, працює електрогазозварником на приватному підприємстві «ЛАЙФ - L», невійськовозобов`язаного (зі слів), раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Полтава, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , мешканця АДРЕСА_4 , громадянина України, неодруженого, освіта середня, непрацюючого, не депутата, військовозобов`язаного (зі слів), згідно зі ст.89 КК України раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Дубрівськ Зарічненського району Рівненської області, мешканця АДРЕСА_5 , громадянина України, неодруженого, перебуває в цивільному шлюбі, освіта базова вища, непрацюючого, є особою з інвалідністю, раніше судимого:

- 10.02.2017 року Машівським районним судом Полтавської області за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у розмір 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 850,00 грн, штраф сплачений 15.03.2018 року;

- 02.04.2019 року Ленінським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.289 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців без конфіскації майна,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

у період часу з 10 по 12 січня 2018 року, близько 19:00 години ОСОБА_2 , з метою таємного викрадення чужого майна, прийшов до місця розташування будинку оператора ГРС Диканського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» ПАТ Укртрансгаз», розташованого за адресою: АДРЕСА_6, де користуючись тим, що його ніхто не бачить, проник до вказаного будинку через пошкоджене віконне скло першого поверху, звідки умисно, таємно, повторно, з корисних мотивів, шляхом демонтажу, вчинив крадіжку двох батарей опалення по 5 секцій кожна, загальною вартістю 2167,5 грн., двох батарей опалення по 8 секцій кожна, загальною вартістю 3468,00 грн. та однієї батареї опалення на 12 секцій вартістю 2601,11 грн.

У подальшому, ОСОБА_2 реалізував вищевказане, здобуте злочинним шляхом, майно, місцевому жителю ОСОБА_7 , як своє власне, таким чином розпорядився викраденим на власний розсуд, в повному обсязі, чим спричинив потерпілому ПАТ «Укртрансгаз» в особі Філії «УМГ «Київтрансгаз» ПАТ Укртрансгаз» матеріальну шкоду на загальну суму 8236,61 грн.

Крім того, в період часу з 13 по 15 січня 2018 року, близько 20:00 години ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , за попередньою змовою між собою, з метою таємного викрадення чужого майна, прийшли до місця розташування будинку оператора ГРС Диканського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз», розташованого за адресою: АДРЕСА_6, де користуючись тим, то їх ніхто не бачить, проникли до вказаного будинку шляхом відчинення вхідних дверей, звідки умисно, таємно, а ОСОБА_2 повторно, з корисних мотивів, шляхом демонтажу, вчинили крадіжку котла опалення АОГВ - 10,5Є, вартістю 7096,00 грн., що належить потерпілому ПАТ «Укртрансгаз» та алюмінієвої труби, довжиною 120 см, діаметром 10 см, вартістю . 193,58 грн., належної ОСОБА_1 .

У подальшому, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 реалізували вищевказане, здобуте злочинним шляхом майно, місцевому жителю ОСОБА_9 , як своє власне, таким чином розпорядились викраденим на власний розсуд, в повному обсязі, чим спричинили потерпілому ПАТ «Укртрансгаз» в особі Філії «У МГ «Київтрансгаз» - АТ «Укртрансгаз» матеріальну шкоду на суму 7096,00 грн. та потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму 193,58 грн.

Крім того, у період часу з 16 по 18 січня 2018 року, близько 20:00 години ОСОБА_8 , за попередньою змовою із ОСОБА_4 та особою, матеріали кримінального провадження стосовно якого виділені в окреме провадження, з метою таємного викрадення чужого майна, приїхали на автомобілі ОСОБА_4 марки ЗАЗ-1103 «Славута», до місця розташування будинку оператора ГРС Диканського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз», достовірно знаючи, що там ніхто не проживає, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 .

Після чого, ОСОБА_2 та особа, матеріали кримінального провадження стосовно якого виділені в окреме провадження, шляхом відчинення вхідних дверей, проникли до вказаного будинку, у свою чергу ОСОБА_4 залишився чатувати поряд автомобіля, поблизу вказаного будинку, спостерігаючи за оточуючою територією, з метою відповідного реагування у разі появлення сторонніх осіб.

У подальшому, реалізуючи свій спільний, корисливий злочинний умисел до кінця, направлений на таємне викрадення чужого майна, користуючись тим, що їх ніхто не бачить, проникши до вказаного будинку, ОСОБА_2 та особа, матеріали кримінального провадження стосовно якого виділені в окреме провадження, із підсобного приміщення умисно, таємно, а ОСОБА_2 повторно, з корисних мотивів, викрали металевий газовий котел опалення КСТ, вартістю 599 грн., що належить потерпілому ОСОБА_10 .

Після чого, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та особа, матеріали кримінального провадження стосовно якого виділені в окреме провадження, завантажили викрадене майно до вищевказаного належного ОСОБА_4 автомобіля та з місця пригоди зникли.

У подальшому, ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та особа, матеріали кримінального провадження стосовно якого виділені в окреме провадження, реалізували вищевказане, здобуте злочинним шляхом майно, місцевому жителю ОСОБА_11 , як своє власне, таким чином розпорядились викраденим на власний розсуд, в повному обсязі, чим спричинили потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у період часу із 19 по 21 січня 2018 року, близько 20:00 години ОСОБА_8 , з метою таємного викрадення чужого майна, прийшов до місця розташування будинку оператора ГРС Диканського лінійного виробничого управління магістральнх газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів Київтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз», розташованого за адресою: АДРЕСА_6, де користуючись тим, що його ніхто не бачить, проник до вказаного будинку шляхом відчинення вхідних дверей, звідки умисно, таємно, повторно, з корисних мотивів, шляхом демонтажу вчинив крадіжку газової плити, вартістю 3003,00 грн., та 5 - тисекційної батареї опалення, вартістю 1083,75 грн., що належать ПАТ «Укртрансгаз» в особі Філії «УМГ «Київтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз». У подальшому, ОСОБА_2 реалізував вищевказане, здобуте злочинним шляхом майно, місцевому жителю ОСОБА_9 , як своє власне, таким чином розпорядився викраденим на власний розсуд, в повному обсязі, чим спричинив потерпілому ПАТ «Укртранстаз» в особі Філії «УМГ «Київтрансгаз» ПАТ Укртранстаз» матеріальну шкоду на загальну суму 4086,75 грн.

У період часу з 01 по 03 лютого 2018 року, близько 02:00 години ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , за передньою змовою між собою, з метою таємного викрадення чужого майна, приїхали на автомобілі ОСОБА_5 марки ВАЗ 2101 до місця розташування нежитлової будівлі прийомного комплексного пунктуПАТ «КМЗ», розташованого за адресою: м. Карлівка, вул. Гориста 13, Полтавська область.

Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , шляхом віджиму металевого листа на вікні першого поверху, проникли до вказаного приміщення, в свою чергу, відповідно до злочинної домовленості, ОСОБА_5 залишився чатувати поряд автомобіля, поблизу вказаної будівлі, спостерігаючи за оточуючою територією, з метою відповідного реагування у разі появлення сторонніх осіб. У подальшому, реалізуючи свій спільний, корисливий злочинний умисел до кінця, направлений на таємне викрадення чужого майна, користуючись тим, що їх ніхто не бачить, проникши до вказаного нежитлового приміщення, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 умисно, таємно, повторно, з корисних мотивів, шляхом демонтажу, від`єднали від системи опалення та викрали 48 секцій радіаторів системи опалення, вартістю 70 грн. за секцію, загальною вартістю 3360 грн., що належать потерпілому ПАТ «КМЗ». Після чого, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 завантажили викрадене майно до вищевказаного належного ОСОБА_5 автомобіля та з місця пригоди зникли.

У подальшому, ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 реалізували вищевказане, здобуте злочинним шляхом майно, жителю м. Красноград Харківської пласті - ОСОБА_12 , як своє власне майно, таким чином розпорядились викраденим на власний розсуд, в повному обсязі, чим спричинили потерпілому ПАТ КМЗ» матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, у період часу із 15 по 17 лютого 2018 року близько 22:00 години ОСОБА_8 та ОСОБА_5 , за попередньою змовою між собою, з метою таємного викрадення чужого майна, приїхали на автомобілі ОСОБА_5 марки ВАЗ - 2101, до місця розташування нежитлової будівлі прийомного комплексного пункту ПАТ «КМЗ», розташованого за адресою: м. Карлівка, вул. Гориста, 13, Полтавської області. У подальшому, реалізуючи свій спільний, корисливий злочинний умисел до кінця, направлений на таємне викрадення чужого майна, користуючись тим, що їх ніхто не бачить, проникши через пошкоджене вікно до вказаного нежитлового приміщення, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 умисно, таємно, повторно, з корисних мотивів, вчинили крадіжку двох великих компресорів та охолоджувачів холодильного обладнання, вартістю 380 грн., за один,загальною вартістю 760 грн. та двох малих компресорів та охолоджувачів холодильного обладнання, вартістю 215 грн., за один, загальною вартістю 430 грн., що належать потерпілому ПАТ «КМЗ».

Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 завантажили викрадене майно до вищевказаного належного ОСОБА_5 автомобіля та з місця пригоди зникли.

У подальшому, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 реалізували вищевказане, здобуте злочинним шляхом майно, жителю м. Красноград Харківської області - ОСОБА_12 , як своє власне, таким чином розпорядились викраденим на власний розсуд, в повному обсязі, чим спричинили потерпілому ПАТ «КМЗ» матеріальну шкоду на загальну суму 1190 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 05 березня 2018 року, близько 04:00 години ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , за попередньою змовою між собою, з метою таємного викрадення чужого майна, приїхали на автомобілі ОСОБА_5 марки ВАЗ - 2101, до місця розташування нежитлової будівлі прийомного комплексного пункту ПАТ «КМЗ», розташованого за адресою: м. Карлівка, вул. Гориста, 13, Полтавської області.

Після чого, ОСОБА_2 , через пошкоджене вікно, проник до вказаного приміщення, в свою чергу, відповідно до злочинної домовленості, ОСОБА_5 лишився чатувати поряд вказаного вікна будівлі, готуючись приймати від останнього викрадене майно та завантажувати до вищевказаного автомобіля, а також спостерігав за оточуючою територією, з метою відповідного реагування у разі появлення сторонніх осіб.

У подальшому, реалізуючи свій спільний, корисливий злочинний умисел до кінця, направлений на таємне викрадення чужого майна, користуючись тим, що їх ніхто не бачить, проникши до вказаного нежитлового приміщення ОСОБА_2 та ОСОБА_5 умисно, таємно, повторно, з корисних мотивів, вчинили крадіжку металевих елементів стелажів, загальною вагою 200 кг, вартістю 1400 грн., що належать потерпілому ПАТ «КМЗ». Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 завантажили викрадене майно до вищевказаного належного ОСОБА_5 автомобіля та з місця пригоди зникли.

У подальшому, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 реалізували вищевказане здобуте злочинним шляхом майно місцевому жителю - ОСОБА_13 , як своє власне, таким чином розпорядились викраденим на власний розсуд, в повному обсязі, чим спричинили потерпілому ПАТ «КМЗ» матеріальну шкоду на загальну суму 1400 грн.

Кримінальна відповідальність за діяння, що містять склад злочину, винним у вчиненні яких визнається ОСОБА_2 , передбачена ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднана із проникненням у житло, інше приміщення.

Кримінальна відповідальність за діяння, що містять склад злочину, винним у вчиненні яких визнається ОСОБА_3 , передбачена ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднана із проникненням у житло, інше приміщення.

Кримінальна відповідальність за діяння, що містить склад злочину, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_4 передбачена ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана із проникненням у житло.

Кримінальна відповідальність за діяння, що містить склад злочину, винним у вчиненні яких визнається ОСОБА_5 , передбачена ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднана із проникненням в інше приміщення.

Обвинувачений ОСОБА_2 від дачі показів відмовився в порядку ст.63 Конституції України, але винуватість за висунутими йому обвинуваченнями визнав повністю, в скоєному кається.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні злочинів визнав за обставин вказаних в обвинуваченні, заперечив проникнення до будинку оператора ГРС, оскільки за спільною позицією із захисником уважав що був вільний доступ, бо ОСОБА_2 вже раніше вчинив крадіжку зі вказаного будинку, та показав, що вони з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 домовилися вчинити крадіжку та приїхали до машинобудівного заводу в м.Карлівка, вирішили що всередину полізуть він та ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_5 не пролізе у вікно та після цього він із ОСОБА_2 проникли через вікно всередину, звідки викрали батареї, потім зняли з вікна решітки, які вони попередньо віджали, повиносили батареї, які в послідуючому відвезли продали на метало приймальний пункт, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , гроші йому не дали. Також повідомив, що разом із ОСОБА_2 пішли до будинку оператора в м.Карлівка, куди проникли знявши двері з петель, всередині побачили котел та викрали його, на санках повезли до нього додому та продали за 400 грн незнайомому чоловікові, злочини вчинив через скрутне матеріальне становище, в скоєному щиро кається, цивільний позов визнає та водночас заперечує вартість викраденого майна.

ОСОБА_18 винуватість у вчиненні злочину визнав повністю за обставин вказаних в обвинуваченні та показав, що в січні 2018 року, він зі ОСОБА_2 та ОСОБА_19 , приїхали на його автомобілі до будинку в АДРЕСА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_19 зайшли до будинку оператора ГРС та винесли газовий котел, він в цей час стояв біля автомобіля. Потім вони разом погрузили котел до автомобіля та продали місцевому жителю, гроші використали на власні потреби. Також пояснив, що визнавав вину і раніше та надав письмові пояснення, в скоєному щиро кається.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні злочинів визнав повністю за обставин вказаних в обвинуваченні та показав, що в лютому 2018 року дійсно за попередньою домовленістю про крадіжку приїхали із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до нежитлового приміщення ПАТ «КМЗ», де ОСОБА_2 та ОСОБА_3 віджали вікно та проникли всередину приміщення, він в цей час дивився щоб ніхто їх не побачив, потім допоміг останнім спустити радіатори вниз, після чого вони разом погрузили викрадене майно та продали незнайомому чоловікові в м.Краснограді. Також повідомив, що в лютому 2018 року за попередньою домовленістю із ОСОБА_2 вони з приміщення ПАТ «КМЗ» викрали 2 великих та 2 маленьких компресори та продали на метало приймальний пункт в м.Красноград, гроші поділили та використали на власні потреби. В березні 2018 року разом із ОСОБА_2 проникли до приміщення ПАТ «КМЗ», звідки викрали металеві профілі, він стояв біля столової, дивився щоб їй ніхто не побачив, потім допоміг ОСОБА_2 погрузити та разом продали вказані речі на метало приймальний пункт. Вікна в приміщеннях ПАТ «КМЗ» були, але одне було забите дошками. В скоєному кається, причиною вчинення крадіжок уважає відсутність коштів на лікування та продукти, оскільки він має порок серця та проживав з мамою, яка є пенсіонером.

Крім показів обвинувачених, суд уважає, що їх винуватість в скоєні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, підтверджується іншими зібраними в ході досудового розслідування та дослідженими в судовому засіданні доказами в сукупності, які узгоджуються між собою, зокрема документами, показами потерпілих і свідків та уважає їх винуватість у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України повністю доведеною.

Так, за витягом з кримінального провадження № 12018170180000072 убачається, що 01.02.2018 року внесено відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 про те, що в період часу з 21.01.2018 року по 01.02.2018 року невідома особа проникла до приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_6 шляхом пошкодження віконного скла та вчинила крадіжку 5 батарей газового опалення, газового котла АГВ, газової плити і латунної телевізійної антени (а.с.2-4 т.4).

Потерпілий ОСОБА_1 показав, що два роки тому на початку лютого, коли він прийшов до будинку оператора ГРС, де жив з сім`єю під час чергування, виявив відсутність котла АГОВ (робочого) та КСТ, системи опалення та належних йому речей, про що він повідомив поліцію. Котел КСТ йому повернуто, претензій він до обвинувачених не має та по мірі покарання покладається на розсуд суду.

01.02.2018 року про крадіжку приладів опалення та побутових газових приладів з будинку оператора за адресою: АДРЕСА_6 повідомило також Диканське ЛВУМГ Філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» (а.с.5 т.4).

Згідно з актом ревізії будинку в АДРЕСА_6 , проведеного станом на 01.02.2018 року, встановлено відсутність такого майна: котла опалення АГОВ - 10,5 Є, побутової газової плити, чавунної батареї опалення 3 шт. 5 секцій, чавунної батареї опалення 2 шт. по 8 секцій, чавунної батареї опалення 1 шт. по 12 секцій (а.с.7 т.4).

Представник ПАТ «Укртрансгаз» Дудченко В.В. повідомила, що 01.02.2018 року було виявлено крадіжку котла опалення, батарей опалення та плити газової з будинку оператора ГРС Диканського лінійного виробничого управління магістральнх газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів Київтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз», розташованого за адресою: АДРЕСА_6. Про факт крадіжки, яким завдано збитків підприємству на суму 19419,36 грн, повідомлено поліцію та подано цивільний позов, до якого внесено уточнення у зв`язку з поверненням деякого майна та який ПАТ «Укртрансгаз» підтримує. Також пояснила, що будівля оператора не охороняється, але контролюється працівниками підприємства, які цілодобово присутні на ГРС, яке розташоване поряд з будинком оператора, який завжди зачинений, вікна та двері в наявності, безперешкодно потрапити до будинку неможливо. Будинок оператора ГРС та майно, яке знаходиться в будинку, в тому числі система опалення знаходиться на балансі ПАТ «Укртрансгаз», яке є державним підприємством, та вказане майно має певні балансові амортизаційні відрахування, будинок оператора та система опалення будинку буда діючою. По мірі покарання покладається на розсуд суду.

За довідкою Диканського ЛВУМГ № 388/22-01 від 08.02.2018 року внаслідок крадіжки з будинку оператора ГРС, що розташований в АДРЕСА_6 , підприємству нанесено збитки в сумі 19419,36 грн, в т.ч. ПДВ - 3236,56 грн, вартість котла опалення АГОВ - 10,5 Є складає 7096,00 грн, в т.ч. ПДВ - 1182,67 грн, плити газової - 3003,00 грн, в т.ч. ПДВ -500,50 грн, батареї опалення 3 шт. 5 секцій - 3251,25 грн, в т.ч. ПДВ 541,87 грн, батареї опалення 2 шт. по 8 секцій - 3468,00 грн, в т.ч. ПДВ 578,00 грн, батареї опалення 1 шт. по 12 секцій - 2601,11 грн, в т.ч. ПДВ - 433,52 грн, вартість 1 секції батареї становить 216,75 грн (а.с.6 т.4).

За повідомленням Диканського ЛВУМГ № 387/22-01 від 08.02.2018 року, фізична охорона житлового будинку оператора нормативними документами, що регламентують здійснення охорони об`єктів газотранспортної системи, не передбачена, на підтвердження вказаної обставини надано витяг із СОУ 60.3-300119801.063.2008 (а.с.8,9 т.4).

З копії технічного паспорту на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_6 , убачається, що будинок має 2 квартири та перебуває на балансі ПАТ «Укртрансгаз» (а.с.10-27 т.4).

01.02.2018 проведено огляд житлового будинку садибного типу за адресою: АДРЕСА_6 , під час якого встановлено місце розташування приладів опалення та побутових газових приладів, які були викрадені з будинку, виявлено пошкодження віконного скла у приміщенні кухонної кімнати квартири, що стверджується протоколом огляду місця події від 01.02.2018 року з доданими фото таблицями (а.с. 36-47 т.4).

Як убачається з протоколу огляду місця події від 08.02.2018 року з фото таблицями, постанови про визнання та прилучення до справи речових доказів від 08.02.2018 року та заяв потерпілих(а.с.48-53,63 т.4), 08.02.2018 року було оглянуто ділянку місцевості, що розташована на огородженій території складських приміщень в АДРЕСА_8 , на якій знаходилися речові докази: газова плита в напіврозібраному стані, металева батарея на 5 секцій та алюмінієва труба довжиною 120 см діаметром 10 см, що слугувала витяжкою котла опалення, які в ході огляду було вилучено та передано на зберігання представнику потерпілого ПАТ «Укртрансгаз» та потерпілому ОСОБА_1 .

Також 08.02.2018 року було оглянуто та вилучено речові докази: 5-ти та 12-ти секційні батареї газового опалення, що добровільно видав ОСОБА_7 , вказані речі передано на зберігання представнику потерпілого ПАТ «Укртрансгаз» (а.с.54-58 т.4).

09.02.2018 року виявлено та вилучено речовий доказ - стальний газовий котел КСТ, який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_1 під схорону розписку (а.с.59-63 т.4).

Згідно з висновком № 21/18 по визначенню вартості рухомого майна від 12.02.2018, вартість металевого газового котла опалення Кст б/в, без автоматики складає 599,00 грн, труби алюмінієвої діаметром 100 товщиною стінки 3 мм довжиною 1.20 м. - 193,58 грн, а всього вартість вказаного майна складає 832,00 грн (а.с.64 т.4).

За рапортом слідчого СВ Карлівського ВП Штучки О.О. від 13.02.2018 року, відомості за яким в цей же день внесено до ЄРДР № 12018170180000093, в період часу з 13 по 15 січня 2018 року ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_3 проникли до будинку оператора ГРС, що розташований в АДРЕСА_6 , звідки викрали котел опалення АГОВ -10,5 Є та алюмінієву трубу (а.с.68,69 т.4).

13.02.2018 року внесено відомості до ЄРДР за № 12018170180000092 про те, що в період часу з 16 по 18 січня 2018 року ОСОБА_2 за попередньою змовою із ОСОБА_19 та ОСОБА_4 , проникли до будинку оператора ГРС, що розташований в АДРЕСА_6 , звідки викрали металевий газовий котел опалення КСТ, вартістю 599 грн., що належить потерпілому ОСОБА_10 (а.с.75,76 т.4).

Також 13.02.2018 року до ЄРДР за № 12018170180000094 внесено відомості про те, що в період часу із 19 по 21 січня 2018 року ОСОБА_8 , проник до будинку оператора ГРС Диканського лінійного виробничого управління магістральнх газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів Київтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз», розташованого за адресою: АДРЕСА_6, звідки вчинив крадіжку газової плити та 5 - тисекційної батареї опалення (а.с.84,85 т.4).

Постановою начальника Карлівського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області від 21.02.2018 року матеріали досудового розслідування у кримінальних провадженнях за №№ 12018170180000072, 12018170180000092, 12018170180000093, 12018170180000094 об`єднано в одне провадження за № 12018170180000072 (а.с.89,90 т.4). 07.03.2018 року до чергової частини Карлівського ВП надійшло повідомлення від Кузьменка О.О. про те, що 07.03.2018 року близько 13 год працівниками ПАТ «КМЗ» виявлено факт крадіжки металевих радіаторів опалення та розукомплектування стелажів та холодильного обладнання, вчиненого невідомою особою шляхом пошкодження віконного скла та проникнення до одного з приміщень підприємства, розташованого за адресою: вул..Гориста, 13 м.Карлівка Полтавської області , чим спричинено матеріальну шкоду ПАТ «КМЗ», відомості за вказаним повідомленням в цей же день внесено до ЄРДР за № 12018170180000144 (а.с.137-139 т.4).

Представник потерпілого ПАТ «Карлівський машинобудівний завод» Кузьменко О.О. в заяві від 01.02.2019 року (а.с.99-101 т.2) просить розглядати кримінальне провадження за його відсутності та по мірі покарання покладається на розсуд суду, матеріальних претензій потерпіла сторона не має.

07.03.2018 року оглянуто нежитлову будівлю, належну ПАТ «КМЗ» та розташовану за адресою: м.Карлівка, вул.Гориста, 13 Полтавської області, виявлено ушкодження скла вікна та металевої решітки з лівої сторони та у верхній частині міжкімнатних дверей виявлено та вилучено речовий доказ - пилку по металу, що стверджується протоколом огляду місця події від 07.03.2018 року з фототаблияцми та постановою слідчого про визнання та прилучення до справи речових доказів (а.с.140-146 т.4).

12.03.2018 року оглянуто та вилучено речові докази - 8-ми секційну батарею опалення, яку добровільно видав гр. ОСОБА_12 (а.с.147-150 т.4), які передано на зберігання представнику ПАТ «КМЗ» Кузьменку О.О. (а.с.151 т.4).

12.03.2018 року оглянуто та вилучено речові докази: 23 елементи стелажів, викрадених в ПАТ «КМЗ», які добровільно видав гр. ОСОБА_13 та які передано на зберігання представнику ПАТ «КМЗ» Кузьменку О.О. (а.с.152-156 т.4).

При проведенні ревізії нежитлового приміщення ПАТ «КМЗ», розташованого за адресою: м.Карлівка, вул.Гориста, 13 Полтавської області, встановлено відсутність чавунних радіаторів системи опалення загальною кількістю 48 секцій вагою 340,8 кг, металевих елементів стелажів загальною вагою 200 кг, компресорів та охолоджувачів холодильного обладнання загальною вагою 170 кг (а.с.157 т.4).

Згідно з довідками, виданими ПАТ «КМЗ», вартість однієї секції чавунних радіаторів системи опалення станом на 07.03.2018 року складає 70 грн, вартість 48 секцій чавунних радіаторів системи опалення станом на 07.03.2018 року складає 3360,00 грн; вартість 2 великих компресорів та охолоджувачів холодильного обладнання складає 760,00 грн, 380,00 грн кожен, вартість 2 малих компресорів та охолоджувачів холодильного обладнання станом на 07.03.2018 року становить 430,00 грн, по 215,00 грн кожен; загальна вартість елементів стелажів нежитлової будівлі в м.Карлівка, вул. Гориста , 13 Полтавської області вагою 200,00 кг складає 1400,00 грн (а.с.158- 160 т.4).

За довідкою ПАТ «КМЗ» від 27.03.2018 року за № 709 належна підприємству нежитлова будівлі м.Карлівка, вул.Гориста, 13 Полтавської області під охороною не перебуває (а.с.161-163 т.4).

15.03.2018 року внесено відомості до ЄРДР за № 12018170180000159 про те, що у період часу із 15 по 17 лютого 2018 року ОСОБА_8 , за попередньою змовою з ОСОБА_5 , проникли до нежитлової будівлі прийомного комплексного пункту ПАТ «КМЗ», розташованого за адресою: м.Карлівка, вул. Гориста, 13, Полтавської області, звідки вчинили крадіжку чотирьох компресорів та охолоджувачів холодильного обладнання, , чим спричинили потерпілому ПАТ «КМЗ» матеріальну шкоду на загальну суму 1190 грн (а.с.178,179 т.4).

15.03.2018 року внесено відомості до ЄРДР за № 12018170180000160 про те, що 05.03.2018 року ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_5 , проникли до нежитлової будівлі прийомного комплексного пункту ПАТ «КМЗ», розташованого за адресою: вул. Гориста, 13, м. Карлівка Полтавської області, звідки вчинили крадіжку чотирьох компресорів та охолоджувачів холодильного обладнання, , чим спричинили потерпілому ПАТ «КМЗ» матеріальну шкоду на загальну суму 1400 грн (а.с.182,183 т.4).

Матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №№12018170180000144, 12018170180000159, 12018170180000160 об`єднано в одне провадження за № 12018170180000144 (а.с.186-188 т.4).

Ухвалою суду від 17.04.2018 року матеріали кримінального провадження № 12018170180000144 від 07.03.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України об`єднано з матеріалами кримінального провадження № 12018170180000072 від 01.02.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_19 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, присвоїно унікальний номер 531/454/18 (а.с.98 т.1).

Ухвалою суду від 05.03.2020 року з кримінального провадження № 1-кп/948/3/20 (справа № 531/454/18) виділено в окреме провадження матеріали за обвинуваченням ОСОБА_19 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України (а.с.53,79 т.5).

Даючи оцінку доводам захисника Михайлова С.С. про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфікуючої ознаки, як проникнення до приміщення, суд зазначає наступне.

Під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом (із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання; шляхом обману; з використанням підроблених документів тощо або за допомогою інших засобів), який дає змогу винній особі викрасти майно без входу до житла, іншого приміщення чи сховища.

У своєму рішенні від 18.04.2018р. при розгляді справи № 569/1111/16-к ВП ВС вказала, що при здійсненні такої правової оцінки необхідно виділяти фізичний та юридичний критерії розуміння поняття «проникнення». Зокрема, для визначення фізичного критерію підлягають встановленню: 1) факт входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища); 2) час, спосіб, місце та обставини входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) з урахуванням режиму доступу до нього та до майна, яким бажає заволодіти особа.

Для з`ясування юридичного критерію слід встановлювати: 1) незаконність входження (потрапляння) у приміщення (житло, інше приміщення чи сховище) або перебування в ньому, що обумовлюється відсутністю в особи права на перебування там, де знаходиться майно, яким вона бажає незаконно заволодіти; 2) мету, яку досягає особа, вчиняючи обрані дії, усвідомлення нею характеру вчиненого суспільно небезпечного діяння, зокрема й факту незаконного входження (потрапляння) до приміщення (житла, іншого приміщення чи сховища) чи перебування в ньому, передбачення наслідків вчиненого діяння.

Як установленому в судовому засіданні, метою потрапляння обвинуваченого ОСОБА_3 до будинку оператора ГРС, було заволодіння майном, яке знаходилося в будинку, до будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проникли шляхом відкриття вхідних дверей, тобто з подоланням перешкоди, а відтак кваліфікуюча ознака як «проникнення в житло» знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.

Суд відкидає доводи захисника Михайлова С.С. щодо відсутності перешкод з посиланням на те, що раніше ОСОБА_2 вже вчинив крадіжку з приміщення будинку оператора ГРС та до приміщення був вільний доступ, оскільки раніше ОСОБА_2 проник до будинку ГРС через вікно, натомість крадіжку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з будинку оператора ГРС, який мав вікна, двері та діючу систему опалення, тобто був придатний для проживання, останні вчинили за попередньою змовою та шляхом проникнення через вхідні двері.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд зазначає, що за місцем проживання Карлівською міською радою ОСОБА_2 характеризується позитивно, фактично проживає в АДРЕСА_1 один, працює на сезонних роботах, із сусідами підтримує добросусідські відносини, неконфліктний, скарг на поведінку не надходило (а.с. 100 т.4), за довідкою Карлівської ЦРЛ від 09.02.2018 року № 165 на «Д» обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 136 т.4), раніше неодноразово судимий за умисні корисливі злочини та судимості непогашені (а.с.98, 101, 103-117 т.4, а.с.42-46 т.5).

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає щире каяття.

Так, щире каяття як таке, характеризує суб`єктивне ставлення винного до вчиненого злочину, яке полягає в тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, що склалася.

Під активним сприянням розкриттю злочину слід вважати надання особою органам досудового розслідування допомоги в установленні невідомих їм обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Тобто, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 66 КК обставини, що пом`якшують покарання, а саме: щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину не виступають однією обставиною, а є самостійними і незалежними обставинами та можуть існувати відокремлено одна від одної.

Оскільки під час досудового слідства ОСОБА_2 активної участі в установлені обставин вчинення злочинів не брав, від слідчих експериментів відмовлявся, в судовому засіданні від дачі показів відмовився, суд не вбачає активного сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують його покарання не вбачається.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , у відповідності зі ст. 65-67 КК України, враховуючи характер, ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, який неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів та судимості не погашені, обставину, яка пом`якшує та відсутність обтяжуючих покарання обставин, відношення до вчинених злочинів та обставини їх вчинення, кількість викраденого, відсутність даних про відшкодування завданих потерпілим збитків, і приходить до висновку, що його виправлення та попередження вчинення нових злочинів неможливе без ізоляції від суспільства необхідним та достатнім покаранням обвинуваченому буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 185 ч.3 КК України в розмірі наближеному до нижньої межі, на строк 4 роки, яке ОСОБА_2 повинен відбувати реально.

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_2 був засуджений 02.05.2019 року Ленінським районним судом м.Полтави за ч.1 ст.263, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців (а.с.42-44 т.5).

Злочини, яким обвинуваченому призначено покарання у виді позбавленні волі на строк 4 роки з реальним його відбуванням, ОСОБА_2 вчинив до постановлення вищевказаного попереднього вироку.

Згідно з ч.4 ст. 70 ч.4 КК України, оскільки після ухвалення останнього вироку стало відомо, що ОСОБА_2 винен ще і в інших злочинах, вчинених до його постановлення, обвинуваченому слід визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання за цим вироком та вироком Ленінського районного суду м.Полтави від 02.05.2019 року, визначивши ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки 1 місяць.

З огляду на те, що ОСОБА_2 вже засуджений до покарання у виді реального позбавлення волі за вироком Ленінського районного суду м.Полтави від 02.05.2019 року, який набрав законної сили, а тому суд не вбачає підстав для обрання йому запобіжного заходу.

Підстави для зарахування строку попереднього ув`язнення в строк відбування покарання згідно з ч.5 ст.75 КК України відсутні, оскільки злочини, за вчинення яких ОСОБА_2 засуджений вироком Ленінського районного суду м.Полтави від 02.05.2019 року, обвинувачений вчинив після втрати чинності Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», за яким зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадилось з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Вказаний Закон 21.06.2017 року втратив чинність і з цієї ж дати набрав чинності Закон України № 2046-VIII від 18 травня 2017 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення», за яким ч. 5 ст. 72 КК України викладено в такій редакції «Попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування».

Як особа, ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується позитивно - зареєстрований та проживає в АДРЕСА_2 разом з матір`ю, неодружений, з сусідами підтримує добросусідські стосунки, скарг на протиправну поведінку не надходило (а.с.127-129 т.4), раніше не судимий (а.с.130 т.4), за довідкою, виданою ПП «ЛАЙФ-L» ОСОБА_3 працює на вказаному підприємстві з 01.08.2019 року електрогазозварником (а.с.82 т.5), згідно з довідкою Карлівської ЦРЛ від 09.02.2018 року № 165 на обліку в лікаря нарколога не перебуває, перебуває на обліку в лікаря-психіатра з 2003 року з діагнозом F 70 та за актом судово-психіатричного експерта №111 від 15.03.2018 року на час дослідження та на час вчинення протиправного діяння будь-яким хронічним психічним захворюванням не страждає і не перебував в стані тимчасового розсліду психічної діяльності, здатний усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.с.131-135 т.4).

За досудовою доповіддю стосовно ОСОБА_3 виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі, оскільки він не становить високої небезпеки для суспільства , виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів (а.с.150-153 т.3).

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 суд визнає активне сприяння розкриттю злочину.

Суд не вбачає в діях ОСОБА_3 щирого каяття, оскільки обвинувачений завдані ним збитки потерпілому не відшкодував, цивільний позов фактично не визнав.

Щире каяття характеризує суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється у тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася. Відсутність вказаних ознак у схожих діях особи не може бути визнане щирим розкаянням при призначенні покарання. (Постанова Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).

Обставин, що обтяжують його покарання не вбачається.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , у відповідності зі ст. 65-67 КК України, враховуючи характер, ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, особу винного, обставину, яка пом`якшує та відсутність обтяжуючих покарання обставин, висновок органу пробації, кількість викраденого та розмір шкоди, думку потерпілого, і доходить висновку, що необхідним та достатнім покаранням обвинуваченому для його виправлення та попередження нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі, призначене в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України у мінімальному розмірі.

Водночас ураховуючи обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого, зокрема щире каяття, той факт, що ОСОБА_3 раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та працює, суд вважає за доцільне застосувати до нього звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України на мінімальний строк, оскільки вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених пп. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КК за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Оскільки суд визнав пом`якшуючою покарання тільки одну обставину - активне сприяння розкриттю злочину, підстави для призначення покарання ОСОБА_3 із застосуванням ст.69 КК України відсутні.

ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується позитивно - зареєстрований по АДРЕСА_3 , фактично проживає по АДРЕСА_4 разом з матір`ю, працює на сезонних роботах, скарг від сусідів не надходило(а.с.118-120 т.4), за довідкою Карлівської ЦРЛ від 09.02.2018 року № 165 на диспансерному обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.136 т.4), згідно зі ст.89 КК України раніше не судимий (а.с.121 т.4).

За досудовою доповіддю стосовно ОСОБА_4 (а.с.140-144 т.3) існує високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, виправлення обвинуваченого без обмеження або позбавлення волі може становити високу небезпеку для суспільства. Для виправлення та запобігання повторного вчинення злочину потрібно здійснювати в умовах цілодобового контролю в умовах ізоляції від суспільства.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, упродовж досудового розслідування ОСОБА_4 давав визнавальні показання, від дачі показів в судовому засіданні не відмовлявся, щиро розкаявся у вчиненому. При цьому, сторона обвинувачення в обвинувальному акті також визнала обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Таким чином, суд уважає, що з урахуванням висновку органу з питань пробації ОСОБА_4 слід визначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.185 КК України в мінімальному розмірі. Таке покарання відповідатиме вимогам статей 50, 65 КК та принципу індивідуалізації призначеного покарання, буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Враховуючи обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, зокрема щире каяття, той факт, що попередні судимості погашені, тобто він вважається раніше не судимим, суд уважає за доцільне застосувати до нього звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України на мінімальний строк, оскільки вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов`язків, передбачених пп. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.

Як особа, ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується посередньо - мешканець АДРЕСА_5 , за життя заробляє випадковими заробітками, із сусідами відносин не підтримує, не одружений, дітей не має, були раніше приводи до поліції (а.с.198,199 т.4), раніше судимий - (а.с. 174-176 т.2, а.с.203 т.4), згідно з довідкою Карлівської ЦРЛ від 14.03.2018 року № 283 на «Д» обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.202 т.4), є особою з інвалідністю, внаслідок аварії на ЧАЕС, переніс тяжку хворобу після ДТП (відкриту проникаючу черепно-мозкову травму, забій головного мозку тяжкого ступеню, після травматичний менінгоенцефаліт та страждає на вірусний хронічний гепатит С (а.с.68-73 т.3, а.с.83,84 т.5).

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, упродовж досудового слідства та суду ОСОБА_5 давав визнавальні показання, від дачі показів в судовому засіданні не відмовлявся, щиро розкаявся у вчиненому. При цьому, сторона обвинувачення в обвинувальному акті також визнала обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують його покарання не вбачається.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , у відповідності зі ст. 65-67 КК України, враховуючи характер, ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, особу винного, який неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів та судимості не погашені, обставини, які пом`якшують та відсутність обтяжуючих покарання обставин, відношення до вчинених злочинів та обставини їх вчинення, кількість викраденого, відсутність даних про відшкодування завданих потерпілим збитків, і приходить до висновку, що його виправлення та попередження вчинення нових злочинів неможливе без ізоляції від суспільства необхідним та достатнім покаранням обвинуваченому буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України, зважаючи на стан здоров`я обвинуваченого - наявність інвалідності та хронічних хвороб, у мінімальному розмірі на строк 3 роки, яке ОСОБА_5 повинен відбувати реально.

Як убачається з матеріалів справи 02.04.2019 року ОСОБА_5 засуджений Ленінським районним судом м.Харкова за ч.2 ст.289 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців без конфіскації майна (а.с.174-176 т.2).

Злочини, за яким обвинуваченому призначено покарання у виді позбавленні волі на строк 3 роки з реальним його відбуванням, останній вчинив до постановлення вищевказаного попереднього вироку.

Згідно з ч.4 ст. 70 КК України, оскільки після ухвалення останнього вироку стало відомо, що ОСОБА_5 винен ще і в іншому злочиіх, вчиненого до його постановлення, обвинуваченому слід визначити остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання за цим вироком та вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 02.04.2019 року, яким ОСОБА_5 засуджений за ч.2 ст.289 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців без конфіскації майна, визначивши остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 9 місяців.

З огляду на те, що ОСОБА_5 вже засуджений до покарання у виді реального позбавлення волі за вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 02.04.2019 року,який набрав законної сили, суд не вбачає підстав для обрання йому запобіжного заходу.

Водночас суд уважає, що клопотання захисника Бульбах Н.М., яке підтримане обвинуваченим ОСОБА_5 , про зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання потрібно частково задовольнити.

Так, відповідно до ч.5 ст. 72 КК України (в редакції, яка діяла до 21.06.2017р.), зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

У строк попереднього ув`язнення включається строк: а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання; в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження; г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи; ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув`язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Відповідно до Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» зарахування судом строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, провадилось з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Даний Закон 21.06.2017 року втратив чинність і цієї ж дати набрав чинності Закон України № 2046-VIII від 18 травня 2017 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правил складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення», за яким ч. 5 ст. 72 КК України викладено в наступній редакції - «Попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування».

Водночас за постановою Великої Палати Верховного Суду від 29 серпня 2018 року в справі №663/537/17, провадження №13-31кс18, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув`язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.

Вирок Ленінського районного суду м.Харкова від 02.04.2019 року, яким ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст.289 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки 6 місяців без конфіскації майна набрав законної сили 03.05.2019 року (а.с.174-176 т.2).

Згідно зі вказаним вироком строк покарання ОСОБА_5 зараховано з моменту його фактичного затримання - 31.01.2019 року та злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 визнаний винним вказаним вироком, останній вчинив 01.06.2017 року.

Таким чином, в строк покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , підлягає зарахуванню строк попереднього ув`язнення з 31.01.2019 року до 03.05.2019 року (день набрання вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 02.04.2019 року законної сили), з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а тому заяву засудженого в цій частині слід задовольнити.

В іншій частині клопотання захисника не підлягає задоволенню, оскільки попереднє ув`язнення у розумінні положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув`язнення» закінчується з моменту набрання вироком законної сили.

Розглядаючи цивільний позов, заявлений ПАТ «Укртрансгаз» в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.11-13, 115-118 т.1), про стягнення з обвинувачених в солідарному порядку на користь позивача 7096,00 грн на відшкодування вартості котла опалення АГОВ -10,5Є та з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь позивача кошти в сумі 7771,61 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди вартості плити газової, батареї опалення 1 шт. по 5 секцій, батареї опалення 2 шт. 8 секцій, батареї опалення 1 секції, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

До складу реальних збитків, як одного з елементів майнової шкоди відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, входять втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які вона зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Положенням п.25 Постанови Пленуму ВСУ № 10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності» визначено, що вартість викраденого майна визначається за роздрібними (закупівельними) цінами, що існували на момент вчинення злочину, а розмір відшкодування завданих злочином збитків за відповідними цінами на час вирішення справи у суді. За відсутності зазначених цін на майно, його вартість може бути визначено шляхом проведення відповідної експертизи.

Відтак цивільний позов потрібно задовольнити, оскільки він є доведеним сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, в ході судового розгляду обвинуваченими вартість викраденого майна не заперечувалась, система опалення будинку оператора ГРС на час вчинення крадіжка була діюча, натомість захисники останніх поставили під сумнів доведеність вимог за цивільним позовом.

Доводи обвинувачених щодо меншої вартості викраденого ними майна спростовуються довідкою про вартість Диканського ЛВУМГ № 388/22-01 від 08.02.2018 року, за якою внаслідок крадіжки з будинку оператора ГРС, що розташований в АДРЕСА_6 , підприємству нанесено збитки в сумі 19419,36 грн, в т.ч. ПДВ - 3236,56 грн, вартість котла опалення АГОВ - 10,5 Є складає 7096,00 грн, в т.ч. ПДВ - 1182,67 грн, плити газової - 3003,00 грн, в т.ч. ПДВ -500,50 грн, батареї опалення 3 шт. 5 секцій - 3251,25 грн, в т.ч. ПДВ 541,87 грн, батареї опалення 2 шт. по 8 секцій - 3468,00 грн, в т.ч. ПДВ 578,00 грн, батареї опалення 1 шт. по 12 секцій - 2601,11 грн, в т.ч. ПДВ - 433,52 грн, вартість 1 секції батареї становить 216,75 грн (а.с.6 т.4).

Доводи захисника Михайлова С.С. щодо відсутності доказів про належність викраденого майна ПАТ «Укртрансгаз» також суд відкидає з огляду на те, що батареї опалення та котел, які є складовим системи опалення будинку оператора ГРС, що перебуває на балансі ПАТ «Укртрансгаз».

Долю речових доказів, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України і вважає, що 5 та 12-ти секційні батареї опалення, газову плиту в напіврозібраному стані, які були передані на зберігання представнику потерпілого ПАТ «Укртрансансгаз» (а.с.53,57,58 т.4.), слід передати ПАТ «Укртрансансгаз як власнику; алюмінієву трубудовжиною 120 см діаметром 10 см, що слугувала витяжкою котла опалення, та стальний газовий котел КСТ, які передано на зберігання потерпілому ОСОБА_1 під схоронну розписку (а.с.62,63 т.4), слід залишити потерпілому ОСОБА_1 за приналежністю; 1-ну 8-ми секційну баратею опаленя та 23-ти елементи стелажів, які передано на зберігання представнику ПАТ «КМЗ» Кузьменку О.О . (а.с.147-156 т.4), потрібно передати власнику ПАТ «КМЗ»; пилку по металу, яка передана на зберігання до кімнати речових доказів Карлівського ВП ГУНП (а.с.140-146 т.4), слід знищити.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави слід стягнути процесуальні витрати затрачені на проведення дактилоскопічної експертизи № 693 від 19.03.2018 року в розмірі 572,00 грн(а.с.170-177 т.4).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання визначеним за цим вироком та вироком Ленінського районного суду м.Полтави від 02.05.2019 року, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 1 (один) місяць.

Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання, частково відбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м.Полтави від 02.05.2019 року і строк відбування покарання рахувати з 12 жовтня 2018 року.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Зобов`язати ОСОБА_3 відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України в період іспитового строку:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

У відповідності зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Зобов`язати ОСОБА_4 відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України в період іспитового строку:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання визначеним за цим вироком та вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 02.04.2019 року, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 9 (дев`ять) місяців.

Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбування покарання, частково відбуте покарання за вироком Ленінського районного суду м.Харкова від 02.04.2019 рокуі строк відбування покарання рахувати з 31 січня 2019 року.

Зарахувати ОСОБА_5 на підставі ч.5 ст. 72 КК України в редакції Закону України №838-VІІІ від 26.11.2015 року в строк покарання строк перебування його в установі попереднього ув`язнення з 31.01.2019 року до 03.05.2019 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов ПАТ «Укртрансгаз» в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь ПАТ «Укртрансгаз» в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» 7096,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укртрансгаз» в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз» 7771,61 грн.

Речові докази: 5 та 12-ти секційні батареї опалення, газову плиту в напіврозібраному стані, які були передані на зберігання представнику ПАТ «Укртрансгаз» - передати ПАТ «Укртрансансгаз; алюмінієву трубудовжиною 120 см діаметром 10 см та стальний газовий котел КСТ, які передано на зберігання потерпілому ОСОБА_1 - залишити ОСОБА_1 ; одну 8-ми секційну батарею опаленя та 23-ти елементи стелажів, які передано на зберігання представнику ПАТ «КМЗ» Кузьменку О.О. - передати ПАТ «КМЗ»; пилку по металу, яка передана на зберігання до кімнати речових доказів - знищити.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати затрачені на проведення дактилоскопічної експертизи № 693 від 19.03.2018 року в сумі 572,00 грн.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд. Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя С.М.Косик