Постанова № 8844045, 06.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.04.10Справа №2а-9654/09/9/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С., при секретарі Павленко Н.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Керченський металургійний комбінат»

до Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивача – Нормберг Л.Л., довіреність № 10/25 від 02.03.2010 року;

відповідача – Газіна І.О., довіреність № 7365/10/10-0 від 20.03.2010 року;

                     Трясогуб О.Ф., довіреність № 8483/10/10-0 від 01.04.2010 року;

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Керченський металургійний комбінат» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим про:

- визнання недійсними податкового повідомлення-рішення № 000262304/0 від 30.07.2009 року, яким зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2009 року на суму 82045,00 грн. та податкового повідомлення-рішення № 0001562304/0 від 30.07.2009 року, яким донараховано податку на додану вартість на суму 115041,00 грн. та нараховані штрафні санкції в сумі 46016,40 грн.;

- визнати право позивача на відшкодування з бюджету податку на додану вартість за квітень 2-009 року в сумі 82045,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.08.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 06.04.2010 року наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не вірно було порушені норми Закону України «Про податок на додану вартість» в частині нарахування податкового кредиту, у зв’язку з чим і були прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.07.2009 року № 000262304/0 та № 0001562304/0. Враховуючи зазначене вище, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

          Відкрите акціонерне товариство «Керченський металургійний комбінат» 16.02.1996 року зареєстровано виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим як юридична особа, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 444048 (а.с.77).

          Згідно з довідкою з ЄДРПОУ № 34.01.22.54/355 від 07.06.2006 року (а.с.76), а також статуту ВАТ «Керченський металургійний комбінат», затвердженого протоколом № 10 від 24.12.2004 року загальних зборів акціонерів, зареєстрованого виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 22.02.2005 року (а.с.78-91) основними видами діяльності товариства є: виготовлення інших металевих виробів, іншої поліграфічної діяльності, оброблення та нанесення покриттів на метали, виробництво інших виробів з пластмас, оптова торгівля посудом, виробами зі скла, фарфору та кераміки, шпалерами та засобами для чищення, роздрібна торгівля іншими товарами для дому.

Згідно зі свідоцтвом № 00322978 від 23.07.1997 року ВАТ «Керченський металургійний комбінат» є платником податку на додану вартість (а.с.75).

          Позивачем 17.04.2009 року до Державної податкової інспекції в м. Керч в порядку податкової звітності було подано декларацію № 9924 з податку на додану вартість за березень 2009 року, в якій було визначено суму податкового кредиту за звітний податковий період у розмірі 1142743,00 грн. (а.с.153-156).

          Згідно з декларацією № 15775 від 20.05.2009 року з податку на додану вартість за квітень 2009 року позивачем було заявлено до бюджетного відшкодування (залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду) суму у розмірі 82045,00 грн. (а.с.149-152).

          В період з 08.07.2009 року по 17.07.2009 року Державною податковою інспекцією в м. Керч АР Крим було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення податку на додану вартість, що декларувалося в березні 2009 року.

          За результатами перевірки було складено акт № 1249/23-4/00191493 від 17.07.2009 року (а.с.9-46), в якому зафіксовано порушення позивачем порушення п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв’язку з чим було завищено суму податкового кредиту за березень 20009 року на суму 388943,00 грн., а також порушення п.п.7.7.1 та абз. «а» п.п.7.7.2 п.7.7. ст. 7           Закону України «Про податок на додану вартість» у зв’язку з чим було завищено суму бюджетного відшкодування за квітень 2009 року у розмірі 82045,00 грн.

          Висновки Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим ґрунтуються на тому, що позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року було задекларовано податковий кредит по тридцять одній податковій накладній, які отримані товариством у березні 2009 року, однак оплата по ним відбулась у попередніх податкових періодах: листопаді-грудні 2008 року, січні-лютому 2009 року. Об’єм постачання за даними податковими накладними (без ПДВ) становить 1945016,56 грн., ПДВ – 389003,30 грн.

Перевірку було проведено в присутності представників «Керченський металургійний комбінат», з актом перевірки вони ознайомлені, акт перевірки ними підписаний один примірник акту отриманий.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією в м. Ялта АР Крим було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.07.2009 року № 00191493, в якому визначено завищення бюджетного відшкодування на суму 82045,00 грн., яке невідшкодоване на момент перевірки (а.с.6).

          У зв’язку з допущеною в акті перевірки № 1249/23-4/00191493 від 17.07.2009 року технічною помилкою, Державною податковою інспекцією в м. Керч на адресу позивача 27.07.2009 року було направлено листа № 11637/10/23-4, в якому, зокрема, було викладено п.2 розділу 4 «Висновок» акту перевірки у наступній редакції: «на порушення вимог п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено суму податкового кредиту за березень 2009 року на суму 388943,00 грн., що призвело до несплати податку на додану вартість за березень 2009 року у сумі 115041,00 грн.» (а.с.8).

          На підставі внесених до акту перевірки № 1249/23-4/00191493 від 17.07.2009 року змін Державною податковою інспекцією в м. Керч АР Крим 30.07.2009 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001562304/0, в якому визначено суму податкових зобов’язань позивача з податку на додану вартість у розмірі 161057,40 грн., з них 115041,00 грн. за основним платежем та 46016,40 за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.7).

          В ході судового розгляду справи судом було перевірено правове обґрунтування прийняття Державною податковою інспекцією в м. Керч АР Крим податкових повідомлень-рішень від 30.07.2009 року № 00191493 та № 0001562304/0 і встановлено наступне.

          Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України «Про податок на додану вартість» (далі – Закон).

Вказаним Законом передбачено право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачені ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

          Згідно з п.п. 7.2.3 Закону податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення затверджені Наказом державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037.

Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону)

          Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.7.2 п.7.2 ст. 7 Закону визначено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду

Таким чином стає зрозумілим, що згідно з Законом України «Про податок на додану вартість» сума бюджетного відшкодування формується як від’ємне значення різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту та визначення суми бюджетного відшкодування є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Що стосується дати виникнення права на податковий кредит, то законодавцем передбачено альтернативний варіант: це або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека), якщо при цьому використовуються кредитні дебетові картки чи комерційні чеки; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд зазначає, що відповідно до п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у платника виникає саме право на податковий кредит з наступом однієї з подій. Таким чином, це право позивача відобразити у податковій декларації податковий кредит. Закон не передбачає обов’язку платника податку взагалі вказувати у податковій декларації податковий кредит, у тому числі з наступом однієї з подій, вказаних у п.7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону. Тому визначення податкового кредиту у відповідному податковому періоді цілком є правом платника податку.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, позивачем до суду були надані податкові накладні, які засвідчують факт поставки товарів ВАТ «Керченський металургійний комбінат» постачальниками за період з листопада 2008 року по лютий 2009 року (а.с.157-195).

Проте, в ході судового розгляду справи судом було встановлено, що отримані вказані податкові накладні позивачем були лише у березні 2009 року:

- 16.03.2009 року позивачем отримані податкові накладні: № НН-131 від 18.02.2009 року на суму 433,44 грн.. з них сума ПДВ – 72,24 грн.; № 2045 від 05.02.2009 року на суму 7560,00 грн., з них сума ПДВ – 1260,00 грн.; № 2046 від 05.02.2009 року на суму 12122,00 грн., з них сума ПДВ – 2020,33 грн.; № 0220.004/1 від 20.02.2009 року на суму 3201,60 грн., з них сума ПДВ – 533,60 грн.

- 17.03.2009 року позивачем отримані податкові накладні: № 007 від 25.02.2009 року на суму 300,00 грн.. з них сума ПДВ – 50,00 грн.; № 180431 від 27.02.2009 року на сум 500000,00 грн.. з них сума ПДВ – 83333,33 грн., № 180356 від 17.02.2009 року на суму 360000,00 грн., з них сума ПДВ – 60000,00 грн.; № 180329 від 13.02.2009 року на суму 649152,40 грн., з них сума ПДВ – 108192,07 грн.; № 180253 від 06.02.2009 року на суму 190000,00 грн., з них сума ПДВ – 31666,67 грн.; № 180203 від 03.02.2009 року на суму 380000,00 грн., з них сума ПДВ – 63333,33 грн.; № 180231 від 05.02.2009 року на суму 150000,00 грн., з них сума ПДВ – 25000,00 грн.; №13 від 27.02.2009 року на суму 5347,47 грн., з них сума ПДВ – 891,24 грн.; № 00073 від 20.02.2009 року на суму 2050,56 грн., з них сума ПДВ – 341,76 грн.; № 28 від 17.02.2009 року на суму 6111,00 грн., з них сума ПДВ – 1018,50 грн.

- 18.03.2009 року позивачем отримані податкові накладні: № 741 від 24.11.2008 року на суму 2575,86 грн.. з них сума ПДВ – 429,31 грн.; № 95 від 12.02.2009 року на суму 6003,20 грн., з них сума ПДВ – 1000,53 грн.; № 18 від 13.02.2009 року на суму 230,40 грн., з них сума ПДВ – 38,40 грн., № 0001646 від 26.02.3009 року на суму 910,01 грн., з них сума ПДВ – 151,67 грн.; № 272 від 27.02.2009 року на суму 2699,16 грн., з них сума ПДВ – 449,86 грн.;№ 33 від 27.02.2009 року на суму 486,00 грн., з них сума ПДВ – 81,00 грн.

- 19.03.2009 року позивачем отримані податкові накладні: № 161 від 19.02.2009 року на суму 10074,90 грн., з них сума ПДВ – 1679,15 грн.; № 01-0635 від 22.01.2009 року на суму 1506,37 грн. з них сума ПДВ – 251,06 грн.; № 00000049 від 27.02.2009 року на суму 1200,00 грн.. з них сума ПДВ – 200,00 грн.; № 2274 від 04.02.2009 року на суму 3510,00 грн.. з них сума ПДВ 585,00 грн.; № 1098 від 30.01.2009 року на суму 628,60 грн., з них сума ПДВ – 104,77 грн.; № 497/02 від 08.12.2008 року на суму 364,80 грн., з них сума ПДВ – 60,80 грн.; № 34 від 20.02.2009 року на суму 8000,00 грн.. з них сума ПДВ – 1333,33 грн.; № 00114 від 19.02.2009 року на суму 1579,75 грн., з них сума ПДВ – 263,29 грн.; № 10 від 27.02.2009 року на суму 27020,02 грн., з них сума ПДВ – 4503,34 грн.

- 20.03.2009 року позивачем отримані податкові накладні: № 19704 від 10.11.2008 року на суму 333,79 грн., з них сума ПДВ – 55,63 грн.; № 9554 від 28.02.2009 року на суму 618,57 грн., з них сума ПДВ – 103,09 грн.

В судовому засіданні судом було перевірено надані податкові накладні на відповідність вимогам чинного законодавства та було встановлено їх повну відповідність вимогам п.п.7.2.1. п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.2009 року № 165.

Таким чином, враховуючи той факт, що позивач отримав податкові накладні у березні 2009 року, суд дійшов висновку про те, що він на підставі п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» мав право визначити датою виникнення права на податковий кредит дату їх отримання, тобто березень 2009 року.

Враховуючи зазначене вище, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно у декларації № 15775 від 20.05.2009 року з податку на додану вартість за квітень 2009 року до складу бюджетного відшкодування було включено суму у розмірі 82045,00 грн.

За таких умов, суд вважає неправомірним та необґрунтованим прийняття Державною податковою інспекцією в м. Керч АР Крим податкового повідомлення-рішення від 30.07.2009 року № 00191493, яким було визначено завищення бюджетного відшкодування на суму 82045,00 грн., у зв’язку з чим зазначене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

За таких же підстав суд вважає, що позивач має право на бюджетне відшкодування за квітень 2009 року у розмірі 82045,00 грн.

Що стосується прийняття Державною податковою інспекцією в м. Керч АР Крим податкового повідомлення-рішення від 30.07.2009 року № 0001562304/0, то суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом вище, податкове повідомлення-рішення від 30.07.2009 року №0001562304/0 прийнято у зв’язку з виявленням в акті перевірки № 1249/23-4/00191493 від 17.07.2009 року технічної помилки та внесенням до нього змін.

Так, листом від 27.07.2009 року № 11637/10/23-4 було внесено зміни до п.3.1.2 розділу 3, абз.1 акту перевірки та викладено його у наступній редакції: «перевіркою правильності визначення податкового кредиту за березень 2009 року встановлено порушення п.п.7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , у зв’язку з чим ВАТ «Керченський металургійний комбінат» завищений податковий кредит з ПДВ на 388943,00 грн. Дане порушення призвело до заниження податкових зобов’язань та недоплати податку на додану вартість за березень 2009 року у сумі 115041,00 грн.».

Пункт 3.1.2 розділу 3 абз. 3 акту перевірки викладено у наступній редакції: « об’єм постачання (без ПДВ) складає 1944716,56 грн., сума ПДВ 388943,30 грн., періоди виписки податкових накладних – листопад 2008 року, грудень 2008 року, січень 2009 року та лютий 2009 року. Проведення сплати постачальниками проведено раніше, ніж отримання податкових накладних:».

Пункт 2 розділу 4 «Висновок» акту перевірки слід читати у наступній редакції: «на порушення вимог п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено суму податкового кредиту за березень 2009 року на суму 388943,00 грн., що призвело до несплати податку на додану вартість за березень 2009 року у сумі 115041,00 грн.».

В результаті виправлення технічних помилок в акті перевірки № 1249/23-4/00191493 від 17.07.2009 року позивачу було визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість за березень 2009 року у розмірі 115041,00 грн., а також були нараховані штрафні санкції у розмірі 46016,40 грн.

Судом встановлено, що суму податкових зобов’язань позивачу було визначено на підставі виявлених розбіжностей між даними, зазначеними самим позивачем у декларації № 9924 від 17.04.2009 року з податку на додану вартість за березень 2009 року та даними перевірки правильності визначення податкового кредиту за зазначений період.

Так, згідно з даними перевірки (додаток № 4 до акту перевірки) позивачем в порушення п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у розділі 17 декларації № 9924 від 17.04.2009 року було визначено суму податкового кредиту у розмірі 1142743,00 грн., за даними перевірки сума податкового кредиту повинна становити 753800,00 грн.

Розбіжність у розмірі у розмірі 388943,00 грн. виникла у зв’язку з включенням позивачем до суми податкового кредиту за березень 2009 року суми податку на додану вартість, сплачену за тридцять однією податковою накладною, що були виписані у листопаді 2008 року, грудні 2008 року, січні 2009 року та лютому 2009 року.

Крім того, в декларації за березень 2009 року позивачем у розділі 18.2 було визначено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 98905,00 грн. За даними перевірки від’ємне значення відсутнє.

До того ж, у п. 23 декларації № 9924 від 17.04.2009 року позивачем було зазначено про те, що залишок від’ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду складає 303266,00 грн. За даними перевірки залишок від’ємного значення становить 174997,00 грн.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи виявлені під час перевірки розбіжності між даними декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року, керуючись п.п. 7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Державною податковою інспекцією в м. Керч АР Крим було донараховано суму податку на додану вартість за березень 2009 року у розмірі 115041,00 грн. (1142743,00грн.-753800,00грн.-98905,00грн.-174997,00грн.) та були нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 46016,40 грн.

Суд не погоджується з даними перевірки в зазначеній частині, оскільки, як було з’ясовано судом, сума у розмірі 388943,00 грн. була включена позивачем до складу податкового кредиту за березень 2009 року на підставі отриманих у березні 2009 року податкових накладних.

Суд зазначає, що позивач скористався своїм правом на включення до складу податкового кредиту суми у розмірі 388943,00 грн. при отриманні у березні 2009 року податкових накладних.

Як було встановлено судом вище, ВАТ «Керченський металургійний комбінат» правомірно у березні 2009 року до складу податкового кредиту було включено суму у розмірі 388943,00 грн., сплачену по тридцять одній податковій накладній контрагентами позивача.

За таких умов, суд вважає неправомірним донарахування Державною податковою інспекцією в м. Керч АР Крим позивачу податку на додану вартість за березень 2009 року у розмірі 115041,00 грн.

Враховуючи також відсутність порушень Закону України «Про податок на додану вартість» з боку позивача в частині визначення суми податкового зобов’язання та суми податкового кредиту за березень 2009 року, суд вважає неправомірним нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 46016,40 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення 30.07.2009 року № 0001562304/0.

У зв’язку з зазначеним податкове повідомлення-рішення 30.07.2009 року № 0001562304/0 підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 06.04.2010 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в АР Крим від 30.07.2009 року № 00191493.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в АР Крим від 30.07.2009 року № 0001562304/0.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі – з дня отримання нею копії постанови).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                   Цикуренко А.С.