Рішення № 8844006, 03.02.2009, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 2- 426 2009 p.

РІШЕННЯ

іменем України

03 лютого 2009 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рога

У складі: головуючого судді Грищенко Н.М.

при секретарі: Алісовій Т.С.

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Відкритого Акціонерного Товариства „Криворізький залізорудний комбінат" , та до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області, про перерахунок розміру відшкодування шкоди та страхових виплат, стягнення недоплати по відшкодуванню шкоди та страховим виплатам, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Відкритого Акціонерного Товариства „Криворізький залізорудний комбінат" ( надалі ВАТ „КЗРК" ), та до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області ( надалі Фонд соціального страхування від нещасних випадків...), про перерахунок сум відшкодування шкоди, стягнення недоплати в рахунок відшкодування шкоди та перерахунку розміру щомісячної страхової виплати.

При цьому позивач вказав, що в період з 1972 р. він працював на шахті «Родина» виробничого об'єднання «Кривбасруда» підземним кріпильником підземним прохідником, підземним бурильником, підземним вибуховиком та підземним електрослюсарем черговим та з ремонту обладнання.

Працюючи тривалий час в шкідливих умовах праці та з вини підприємства він отримав професійне захворювання: вібраційна хвороба 1 - 2 ст.3а висновками ЛТЕК з 09.01.1991 р. йому первинно було встановлено 25% втрати професійної працездатності по профзахворюванню, з 28.01.1994р. - 35% втрати проф.. працездатності та 3 групу інвалідності, з 1.02.1996р. - 25% втрати проф.. працездатності.

В 1997 році йому було встановлено ще два професійних захворювання: пиловий бронхіт 1 ст.. емфізема легень 1 ст. легенева недостатність 1 -2 ст., та ТНТ, катаракта очей 1 ст.

Згідно висновків МСЕК йому з 21.04.1997 р. було встановлено 50% втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності, з яких: 30% - первинно по пиловому бронхіту, 5 % -первинно по ТНТ катаракті очей, та 15% - вдруге по вібраційній хворобі. При наступних переоглядах ступінь втрати працездатності не змінювалась. З 1.05.2001р. встановлено 65% та З групу інвалідності, а з 1.05.2003р. встановлено 65% та 3 групу інвалідності безстроково, з яких: 5% по ТНТ катаракті очей, безстроково, 30% - по вібраційній хворобі, безстроково, та 30% - по пиловому бронхіту, безстроково.

Після встановлення ступеня втрати професійної працездатності по вібраційній хворобі наказом № 5 від 11.02.1991 р. по ш. «Родина» ВАТ «КЗРК» йому було призначено відшкодовувати заподіяну шкоду, в наступному робились перерахунки.

В 1997 р. згідно наказу № 192 від 12.05.1997 р. по шахті «Родина» ВО «Кривбасруда», з 21.04.1997 р. йому було призначено відшкодування шкоди в сумі 242 грн. 82 коп., виходячи з середньомісячної заробітної плати підземного електрослюсаря чергового та з ремонту обладнання, за три останніх повних місяців роботи до встановлення втрати професійної працездатності, що склала 693 грн. 79 коп. ( березень 1996 р. - 471 грн. 19 коп., квітень 1996 р. - 700 грн. 53 коп., червень 1996 р. - 909 грн. 67 коп.), при 35% втрати професійної працездатності ( 30% - по пиловому бронхіту + 5% по ТНТ катаракта), а також при 15% втрати професійної працездатності по вібраційній хворобі призначено відшкодування шкоди в сумі 22 грн. 12 коп.. Таким чином, з 21.04.1997 р. при 50% втрати професійної працездатності, йому було призначено відшкодування шкоди в сумі 264 грн. 94 коп.

Останнім наказом № 13-р від 28.01.2002 р. по ВАТ «КЗРК» йому було призначено виплачувати 450 грн. 96 коп., виходячи з середньомісячної заробітної плати, взятої для нарахування розміру відшкодування шкоди в сумі 693 грн. 79 коп. , при 65% втрати професійної працездатності.

В березні 2008 р. він дізнався, що йому неправильно відшкодовується шкода. Причиною неправильності являється те, що підприємство ВАТ «КЗРК», не завжди збільшувало розмір відшкодування шкоди на коефіцієнт фактичного підвищення тарифних ставок, а в деяких випадках зовсім не підвищувало.

З 1.04.2001р. виплати страхових сум проводить Фонд соціального страхування від нещасних випадків..., але в зв'язку з неправильним нарахуванням підприємством розміру відшкодування шкоди, почав виплачувати в розмірі, встановленому підприємством.

Він просить провести перерахунок сум відшкодування шкоди, виходячи з заробітної плати згідно наказу № 192 від 12.05.1997 р. по шахті «Родина» ВО «Кривбасруда» в сумі 693 грн. 79 коп., та 50% втрати професійної працездатності, а надалі визначений розмір відшкодування шкоди збільшувати на коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів. Він просить стягнути з ВАТ „КЗРК" недоплату по щомісячним виплатам за період з 1.01.2001 р. по 1.04.2001 р. в сумі 260 гривень 22 копійок. З Фонду соціального страхування від нещасних випадків... стягнути недоплату по щомісячним страховим виплатам в сумі 17529 гривень 36 копійок за період з 1.04.2001р. по 01.05.2008 p., а також стягувати з його щомісячні страхові виплати в розмірі 1815 гривень 10 копійок, починаючи з 01.05.2008 р. довічно, або до наступного перерахунку, згідно діючого законодавства.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 не був присутній.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_4 підтримав в повному обсязі, підтвердив обставини вказані в позовній заяві, та просить суд задовольнити позов.

Представник ВАТ «КЗРК» позов не визнав та пояснив, що ними проводився перерахунок сум відшкодування шкоди позивачеві в повному розмірі на коефіцієнт росту заробітної плати, згідно вживаних підприємством коефіцієнтів. Всі коефіцієнти вживалися вірно.

Представник відповідача - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області позовні вимоги позивача не визнала, та пояснила, що ними своєчасно та в розмірі, встановленому ВАТ „КЗРК" проводились страхові виплати, їх вини в неправильності призначення розміру відшкодування шкоди немає, підстав для зменшення або збільшення позивачу сум страхових виплат не було. Також необхідно враховувати галузеве погодження, яким було встановлено проводити перерахунок розміру відшкодування шкоди на коефіцієнти фактичного росту заробітної плати.

Вислухавши представників сторін, дослідивши письмові докази і давши їм належну оцінку, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити частково.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач в період з 18.09.1973 р. по 1995 р. працював на шахті «Родина» виробничого об'єднання «Кривбасруда» кріпильником, підземним бурильником, підземним прохідником, підземним вибуховиком. В період з 1995р. по 08.06.2001 р. позивач працював на шахті «Родина» підземним електрослюсарем черговим та з ремонту обладнання, після чого був звільнений з роботи. (копія трудової книжки а.с. 5-18).

Працюючи тривалий час в шкідливих умовах праці та з вини підприємства позивач отримав професійне захворювання: вібраційна хвороба 1 - 2 ст.3а висновками ЛТЕК з 09.01.1991р. йому первинно було встановлено 25% втрати професійної працездатності по профзахворюванню, з 28.01.1994р. - 35% втрати профпрацездатності та 3 групу інвалідності, з 1.02.1996р. - 25% втрати профпрацездатності.

В 1997 році йому було встановлено ще два професійних захворювання: пиловий бронхіт 1 ст.. Емфізема легень 1 ст. Легенева недостатність 1 -2 ст., та ТНТ, катаракта очей 1 ст., що вбачається з наказу № 192 від 12.05.1997р. Згідно висновків МСЕК йому з 21.04.1997р. було встановлено 50% втрати професійної працездатності та 3 групу інвалідності, з яких: 30% -первинно по пиловому бронхіту, 5 % - первинно по ТНТ катаракті очей, та 15% - вдруге по вібраційній хворобі. При наступних переоглядах ступінь втрати працездатності не змінювалась. З 1.05.2001р. встановлено 65% та 3 групу інвалідності, а з 1.05.2003р. встановлено 65% та З групу інвалідності безстроково, з яких: 5% по ТНТ катаракті очей, безстроково, 30% - по вібраційній хворобі, безстроково, та 30% - по пиловому бронхіту, безстроково. (а.с. 19-24).

Після встановлення ступеня втрати професійної працездатності по вібраційній хворобі наказом № 5 від 11.02.1991р. по ш. «Родина» ВАТ «КЗРК» позивачу було призначено відшкодовувати заподіяну шкоду, в наступному робились перерахунки.( а.с.26).

В 1997 р. згідно наказу № 192 від 12.05.1997р. по шахті «Родина» ВО «Кривбасруда», з 21.04.1997 р. позивачу було призначено відшкодування шкоди в сумі 242 грн. 82 коп., виходячи з середньомісячної заробітної плати підземного електрослюсаря чергового та з ремонту обладнання, за три останніх повних місяців роботи до встановлення втрати професійної працездатності, що склала 693 грн. 79 коп. ( березень 1996р. - 471 грн. 19 коп., квітень 1996р. -700 грн. 53 коп., червень 1996р. - 909 грн. 67 коп.), при 35% втрати професійної працездатності ( 30% - по пиловому бронхіту + 5% по ТНТ катаракта), а також при 15% втрати професійної працездатності по вібраційній хворобі призначено відшкодування шкоди в сумі 22 грн. 12 коп.. Таким чином, з 21.04.1997р. при 50% втрати професійної працездатності, йому було призначено відшкодування шкоди в сумі 264 грн. 94 коп. (а.с.27).

На підставі наказу № 13-р від 28.01.2002р. по ВАТ «КЗРК» позивачу було призначено виплачувати 450 грн. 96 коп., виходячи з середньомісячної заробітної плати, взятої для нарахування розміру відшкодування шкоди в сумі 693 грн. 79 коп., при 65% втрати професійної працездатності.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків... згідно довідки про доходи № 04/2555 від 23.04.2008 р. (а. с ) виплачував позивачеві щомісячні страхові виплати в розмірах: з квітня 2001 року - 450 грн. 96 коп., з березня 2002 р. - 537 грн. 99 коп.; з 01.03.2003 р. - 635 грн. 91 коп., з 01.03.2004 р. - 732 грн. 57 коп.; з 01.03.2005 р. - 906 грн. 92 коп., з 01.03.2006 р. -1091грн. 02 коп., з 01.03.2007 р. - 1290 грн. 67 коп., з 01.03.2008 р. в сумі - 1452 грн. 01 коп.

З довідки - розрахунку підприємства вбачається що , починаючи з 1.06.1992 р. по 1.05. 2000 p., що тарифні ставки по підприємству підвищувались в 1.25 рази, та 1.75 рази з листопада 1992 р., в 1.95 рази з січня 1993 р., ві рази з березня 1993 р, в 2 рази з червня 1993 р., в 2.9 рази з вересня 1993 р., в 2.1 рази з листопада 1993 р., в 3 рази з грудня 1993 p., в 2 рази з липня 1994 p., в 2 рази з жовтня 1994 р., в 3 рази з лютого 1995 р., в 2.5 рази з січня 1996 р., в 1.25 рази з червня 1997 р., в 1.3 рази з січня 1998 р., в 1.265 рази з липня 1999 p., в 1.226 рази з січня 2000р., в 1.217 рази з травня 2000 р.

Суд, приймаючи рішення по справі, керувався наступними нормами законодавства.

Постановою KM України № 276 від 26.05.1992 р. Згідно п.25. Правил відшкодування

шкоди... Згідно постанов Кабінету Міністрів України від 3.12.1992р .№ 676, від 26.01.1993р.

№46, від 2.06.1993 р. №392, від 30.08.1993 р. №671, від 2.12.1993 р. №974, від 20.10.1994

р. № 720, від 8.02.1995 р. № 102 , пункту 28 Правил відшкодування власником

підприємства, закладу, організації або вповноваженим ним органом шкоди, причиненої працівнику пошкодженням здоров'я, пов'язаного з виконанням ним трудових обов'язків (надалі Правила...) затвердженими постановою KM України від 23.06.1993 р. №472, а також в відповідності з роз'ясненнями Міністерства праці України від 31.05.1993 р. № 06-2100, перерахунок розміру відшкодування шкоди слід робити шляхом збільшення розміру відшкодування шкоди на коефіцієнт фактичного підвищення тарифних ставок та посадових окладів відповідних працівників. Міністерство праці своїм листом від 17.10.1997р. № 2\2-4171 роз'яснило, що у всіх випадках при перерахунку розміру відшкодування шкоди, коефіцієнт підвищення розміру відшкодування шкоди не може бути меншим від коефіцієнта підвищення заробітної плати відповідного працівника. Однак, з 24.10.1997р. - з моменту набрання чинності нової редакції пункту 28 Правил відшкодування шкоди..., при наступному підвищенні тарифних ставок розмір втраченого заробітку в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності не може перевищувати середньомісячний заробіток відповідного працівника ( після підвищення тарифних ставок ) при умові роботи його повний календарний місяць або в перерахунку на повний календарний місяць роботи. В разі перевищення, розмір втраченого заробітку обчислюється з середньомісячного заробітку відповідного працівника. Перерахований розмір втраченого заробітку порівнюють з середньомісячним заробітком відповідного працівника, до якого включається 1\12 річної премії за попередній рік.

В відповідності з указаними нормативними актами суд вважає, що розмір відшкодування шкоди позивачу з 21.04.1997 р. необхідно призначити в сумі 346 грн. 90 коп., виходячи з середньомісячної заробітної плати підземного електрослюсаря чергового та з ремонту обладнання, яка була взята підприємством для визначення розміру відшкодування шкоди відповідно до наказу по шахті «Родина» виробничого об'єднання «Кривбасруда» № 192 від 12.05.1997р. в сумі 693 грн. 79 коп., при 50% втрати професійної працездатності. В подальшому, визначений розмір втраченого заробітку необхідно перераховувати на коефіцієнти зросту тарифних ставок по підприємству.

Так, з 1.06.1997 р. на підставі спільної постанови адміністрації та профспілки ВО « Кривбасруда» збільшені тарифні ставки в 1.25 рази. Не виконуючи вимог „Правил відшкодування шкоди..." одночасно провести перерахунок розміру відшкодування шкоди, на коефіцієнт фактичного підвищення тарифних ставок, підприємство позивачу перерахунок на вказаний коефіцієнт не зробило. Отже, з 1.06.1997р. позивачу розмір відшкодування шкоди необхідно призначити в сумі 433 грн. 63 коп. ( 346 грн. 90 коп. - розмір відшкодування шкоди з 1.01.1996р. хна 1.25).

В подальшому, по підприємству фактично відбувалось підвищення тарифних ставок, що підтверджується таблицею коефіцієнтів, та спільними постановами адміністрації та профкому, а саме: з 01 січня 1998 р. - в 1.3. рази, з 01 липня 1999 р. - в 1.265 рази, з 01.01.1999 р. - в 1.226 рази, з 01.05.2000 р. - в 1.217 рази. Позивач не наполягає на застосуванні вказаних коефіцієнтів, оскільки це буде суперечити постанові Кабінету Міністрів України № 1100 від 03.10.1997 р. , а саме при застосуванні даних коефіцієнтів , розмір втраченого заробітку в перерахунку на 100% втрати професійної працездатності буде перевищувати фактичну заробітну плату відповідного працівника ( підземного електрослюсаря чергового та з ремонту обладнання) по шахті «Родина» ВАТ «КЗРК» на момент перерахунку. Тому, суд вважає, що розмір відшкодування шкоди позивачу повинен залишатися в розмірі 433 грн. 63 коп., що не суперечить вимогам Постанови КМУ № 1100 від 03.10.1997 р.

Судом встановлено, що після підвищення тарифних ставок та посадових окладів відбувалось фактичне підвищення середньої заробітної плати.

Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 p., набрав чинності з 1.04.2001р..

Згідно ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві» страхові виплати підлягають перерахунку на зріст заробітної плати в галузі національної економіки, а саме в 1.193 рази з 1.03.2002 р.. в 1.182 рази з 1.03.2003 р., в 1.152 рази з 1.03.2004 р., в 1.238 рази з 1.03.2005 р., в 1.203 рази з 1.03.2006 р., в 1.183 рази з 01.03.2007 р., в 1.125 рази з 01.03.2008 р.

За висновком МСЕК, починаючи з 01.05.2001р. позивачу було встановлено всього 65% втрати професійної працездатності за усіма захворюваннями. Тому, суд вважає, що розмір відшкодування шкоди позивачу повинен скласти: 433 грн. 63 коп. : 50% втрати професійної працездатності х 100% , що складе середній заробіток 867 грн. 26 коп. З урахуванням 65% втрати проф.. працездатності, розмір відшкодування шкоди позивачу складе: 867 грн. 26 коп. х 65% : 100% = 563 грн. 72 коп.

З 1.03.2002р. сума страхових виплат 563 грн. 72 коп. підлягає перерахунку на коефіцієнт 1.193 і повинна скласти 672 грн. 52 коп., з 1.03.2003 р. страхові виплати повинні становити 794 грн. 92 коп. ( 672 грн. 52 коп. х 1.182 ), з 1.03.2004 р. страхові виплати повинні становити 915 грн. 75 коп., ( 794 грн. 92 коп. х 1.152 ), з 1.03.2005 р. страхові виплати повинні становити 1133 грн. 70 коп. (915 грн. 75 коп. х 1.238 ), з 1.03.2006 р. страхові виплати повинні становити 1363 грн. 84 коп. ( 1133 грн. 70 коп. х 1.203), з 1.03.2007 р. страхові виплати повинні становити 1613 грн. 42 коп. (1363 грн. 84 коп. х 1.183). з 1.03.2008 р. страхові виплати повинні становити 1815 грн. 10 коп. (1613 грн. 42 коп. хі.125 ).

Згідно п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди, в якому зазначено, що виплати призначені, але своєчасно не одержані потерпілим, або особою яка має право на їх одержання, а також вимоги про перерахунок суми щомісячних платежів раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує три роки.

Вимоги позивача, про стягнення недоплати по відшкодуванню шкоди за період з 1.01.2001р. по 1.04.2001р. та страховим виплатам за період з 1.04.2001р. по 1.05.2008 р. підлягають задоволенню за три останні роки, в межі строку позовної давності.

У зв'язку з неправильним призначенням та виплатою страхових сум з 01.05.2005 р. по 01.05.2008 р. виникла недоплата по страхових виплатах в сумі 10140 грн. 82 коп. з розрахунку: 3 01.03.2005 р. щомісячні страхові виплати позивачу складають 1133 грн. 70 коп. (915 грн. 75 коп. х 1.238 ), а фактично виплачували по 906 грн. 92 коп., щомісячно не доплачували по 226 грн. 78 коп., а в період з 01.05.2005 р. до 1.03.2006 р. ( 10 місяців ) не доплачено 2267 грн. 80 коп.

З 01.03.2006 р. щомісячні страхові виплати позивачу 1363 грн. 84 коп. ( 1133 грн. 70 коп. х 1.203 ), фактично позивачу виплачувалось по 1091 грн. 02 коп., щомісячно не доплачували по 272 грн. 82 коп., а до 1.03.2007 р. (12 місяців) не доплачено 3273 грн. 84 коп.

З 01.03.2007р. щомісячні страхові виплати позивачу складають 1613 грн. 42 коп. (1363 грн. 84 коп. х 1.183 ), фактично позивачу виплачувалось по 1290 грн. 67 коп., щомісячно не доплачували по 322 грн. 75 коп., а в період з 01.03.2007 р. до 01.03.2008 р. ( 12 місяців.) не доплачено 3873 грн.

З 01.03.2008 р. щомісячні страхові виплати позивачу складають 1815 грн. 10 коп. (1613 грн. 42 коп. х 1.125 ), фактично позивачу виплачувалось по 1452 грн. 01 коп., щомісячно не доплачували по 363 грн. 09 коп., а в період з 01.03.2008 р. до 01.05.2008 р. ( 2 місяці) не доплачено 726 грн. 18 коп.

Всього відповідач - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області за період з 01.05.2005р. по 01.05.2008 р. не доплатив позивачу 10140 грн. 82 коп. Вказана сума, на думку суду, підлягає стягненню з Фонду.

Також відповідач повинен виплачувати позивачеві щомісячно, починаючи з 01.05.2008 р. страхові виплати у розмірі 1815 грн. 10 коп. до зміни обставин, які потребують перерахунок або припинення страхових виплат.

Сторони по справі згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України « Про державне мито » від 21.01.1993р. № 7-93 звільнені від сплати державного мита, тому витрати, пов'язані з сплатою держмита, суд відносить за рахунок держави.

Керуючись ст. 29 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності » зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", п.п. 9, 11,

22, 25, 28 , 43 « Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», ст.10, 11, 27, 60, 88 ч. 2, 213 - 215, 233 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області ( розрахунковий рахунок № 371756999983102, МФО 805012 банк Управління державного казначейства України в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, код 25913606) на користь ОСОБА_5 одноразово недоплату по страховим виплатам за період з 01.05.2005 р. по 01.05.2008 р. в сумі 10140 грн. 82 коп., та щомісячно стягувати виплати в порядку втраченого заробітку в сумі 1815 грн. 10 коп., починаючи з 01.05.2008 р. довічно, або до наступного перерахунку згідно законодавства України.

В іншій частині позову - відмовити.

В позові ОСОБА_4 до Відкритого Акціонерного Товариства „Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення недоплати по щомісячним виплатам в сумі 260 грн. 22 коп. за період з 01.01.2001 р. по 01.04.2001 р. - відмовити.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на користь територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області 01 гривню 50 копійок в рахунок витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи. Інші судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області на протязі 20 днів після надання заяви про його апеляційне оскарження, яка надається до суду на протязі 10 днів після оголошення рішення.

Після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження рішення суду набирає законної чинності.