Рішення № 88437487, 10.03.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 10.03.2020

Справа № 334/2331/19

Провадження № 2/334/633/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

при секретарі Сагайдак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

Представник ПАТ АБ «Укргазбанк» звернувся до суду з позовомдо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позові зазначив, що 17.11.2011 року між ПАТ акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №184/07/18- 2011.

Відповідно до п.п.1.1. 1.3 Кредитного договору Банк надав Відповідачу кредит у сумі 600 000,00 грн. на строк з 17.11.2011 року по 16.11.2031 року із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 15,3% річних у валюті кредиту ( п.п. 1.4.1. Кредитного договору) на придбання житлового будинку, житловою площею 324,4 кв.м, загальною площею 588 кв.м та земельної ділянки площею 0,1000 га, які знаходяться у АДРЕСА_1 .

Відповідно до умов кредитного договору, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами за весь строк фактичного користування кредитом. За користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 20,3% (п.1.4, п.п. 1.4.2. Кредитного договору).

В забезпечення виконання умов кредитного договору 17.11.2011 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки №184/07/18-2011/13. Згідно Договору іпотеки Позивачем прийнято в іпотеку нерухомість зазначену в п. 1.2 Кредитного договору, Договір поруки №184/07/18- 2011/1П від 17.11.2011 р., укладений між АБ «Укргазбанк», ОСОБА_2 (Поручитель) та ОСОБА_1 . Відповідно до Договору поруки, Поручитель поручається перед кредитором за виконання Позичальником зобов`язань за кредитним договором, за умовами якого Позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у Кредитному договорі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором (прострочена заборгованість), а також комісії, штрафи та пені у розмірі і випадках передбачених кредитним договором, договором забезпечення та цим договором. Згідно п. 1.4. Договору поруки Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, комісії, неустойки, можливих штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених кредитним договором. Згідно п.6.5. Договору поруки на вимогу кредитора Поручитель зобов`язується сплатити усі штрафні санкції та видатки кредитора у разі їх виникнення згідно умов цього договору та чинного законодавства України.

Свої зобов`язання за кредитним договором Банком були виконані у повному обсязі, натомість відповідачем умови договору не виконані, тому Банк був вимушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.12.2014 року у справі №334/10074/14-ц (провадження №2/334/3574/14-ц) позов Банку було задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором та штраф у розмірі 698 160,77 грн. Станом на теперішній час рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від16.12.2014 року у справі №334/10074/14-ц не виконано.

Дострокове присудження до виконання основного зобов`язання в натурі не тягне його припинення з дня набрання законної сили рішенням суду і не виключає стягнення процентів, пені та збитків, а також інших штрафних санкцій, передбачених угодою, до дня фактичного задоволення (повного розрахунку). Звернення до суду з вимогою про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв`язку з порушенням умов договору згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК не означає односторонньої відмови від договору, а є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов`язань.

На підставі викладеного та в зв`язку з невиконанням Відповідачами зобов`язань щодо повернення заборгованості за кредитним договором Банком за період з 18.07.2014 року по 04.03.2019 року нарахована заборгованість за основним боргом в розмірі - 425 486,46 грн. (заборгованість по процентам поточна - 8 605,06 грн.; заборгованість по процентам прострочена 416 881.40 грн.).

Відповідно до договору іпотеки № 184/07/18-2011/13 без оформлення заставної від 17.11.2011р. пунктом 4.2 передбачено, що за кожний випадок невиконання чи неналежного виконання зобов`язань Іпотекодавця, в тому числі, щодо страхування заставленого майна, Іпотекодавець має сплатити на користь Іпотекодержателя штраф у розмірі 0,5% від заставної вартості предмета іпотеки, визначеної у п.2.2. Договору іпотеки, який збільшується на 0,05 п.п. помісячно наростаючим підсумком починаючи з 2-го календарного місяця, що слідує за місяцем порушення ( у т.ч. враховуючи місяць у якому будуть виконані зобов`язання зі страхування).

Станом на 05 березня 2019 року за порушення умов щодо зобов`язань відносно страхування предмету іпотеки ОСОБА_1 (Кредитний договір № 184/07/18-2011 від 17/11/2011 р.)зобов`язаний сплатити Банку, як Іпотекодержателю штраф у розмірі 127 415,00 грн. за період порушення з 18.11.2012 р. по 05.03.2019 р. /2 998 000,00 *(0,5%+0,05*75) =127 415,00 грн./.

Тому представник позивача звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути на користь банку з відповідачів в солідарному порядку заборгованість в розмірі 552 901,46 грн. з якої заборгованість за основним боргом становить - 425 486,46 грн. (заборгованість по процентам поточна - 8 605,06 грн.; заборгованість по процентам прострочена 416 881,40 грн.) та штраф - 127 415,00 грн., а також судові витрати в сумі 8293,52 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про слухання справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, не заперечує проти проголошення заочного рішення.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, подали заяву про слухання справи без їх участі, просять відмовити в позову у повному обсязі, надали суду письмові заяви про застосування строків позовної давності, в яких зазначили, що Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.12.2014 року у справі 334/10074/14-ц позов банку було повністю задоволено стягнуто повністю вся кредитна заборгованість, а саме повністю тіло кредиту, проценти, штрафи. Заявляючи в 2014 році позов банк стягував не лише прострочену заборгованість по тілу кредиту, а повністю все тіло кредиту, таким чином він наблизив строк виконання основного зобов`язання в п. 1.3.1. строк кредитування зазначався з 17.11.2011 по 16.11.2031 тобто судовим рішенням змінився строк виконання зобов`язання. Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо за рішенням про стягнення кредитної заборгованості чи звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. У разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу. Таким чином є всі передбачені законом підстави для застосування в межах даного спору позовної давності у зв`язку зі спливом її строку, оскільки позичальником допущено порушення виконання умов договору по сплаті чергового платежу по тілу кредиту у листопаді 2012 року, по процентам у 2012 року, та крім того після ухвалення рішення суду, що набрало законної сили в 2015 році, тобто даний позов поданий з пропуском встановленого законом строку позовної давності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 17 листопада 2011 року між Публічним акціонерним товариством акціонерний, банк «УКРГАЗБАНК» та фізичною особою ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №184/07/18- 2011.

Відповідно до п.п.1.1. 1.3 Кредитного договору Банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 600 000,00 грн. на строк з 17.11.2011 року по 16.11.2031 року із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 15,3% річних у валюті кредиту ( п.п. 1.4.1. Кредитного договору) на придбання житлового будинку, житловою площею 324,4 кв.м, загальною площею 588 кв.м та земельної ділянки площею 0,1000 га, які знаходяться у АДРЕСА_1 (п.1.2 Кредитного договору).

Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі шляхом перерахування на поточний рахунок Позичальника, відкритий у Банку зазначеної за договором суми, відповідно до п.1.5. Кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами за весь строк фактичного користування кредитом. За користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 20,3% (п.1.4, п.п. 1.4.2. Кредитного договору).

В забезпечення виконання умов кредитного договору 17.11.2011 року між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки №184/07/18-2011/13. Згідно Договору іпотеки Позивачем прийнято в іпотеку нерухомість зазначену в п. 1.2 Кредитного договору. Відповідно до договору іпотеки № 184/07/18-2011/13 без оформлення заставної від 17.11.2011р. пунктом 4.2 передбачено, що за кожний випадок невиконання чи неналежного виконання зобов`язань Іпотекодавця, в тому числі, щодо страхування заставленого майна, Іпотекодавець має сплатити на користь Іпотекодержателя штраф у розмірі 0,5% від заставної вартості предмета іпотеки, визначеної у п.2.2. Договору іпотеки, який збільшується на 0,05 п.п. помісячно наростаючим підсумком починаючи з 2-го календарного місяця, що слідує за місяцем порушення (у т.ч. враховуючи місяць у якому будуть виконані зобов`язання зі страхування).

Також для забезпечення виконання умов кредитного договору 17.11.2011 року між АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки №184/07/18-2011/1П від 17.11.2011р. Відповідно до Договору поруки, Поручитель поручається перед кредитором за виконання Позичальником зобов`язань за кредитним договором, за умовами якого Позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у Кредитному договорі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені договором (прострочена заборгованість), а також комісії, штрафи та пені у розмірі і випадках передбачених кредитним договором, договором забезпечення та цим договором. Згідно п. 1.4. Договору поруки Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, комісії, неустойки, можливих штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов`язань, передбачених кредитним договором. Згідно п.6.5. Договору поруки на вимогу кредитора Поручитель зобов`язується сплатити усі штрафні санкції та видатки кредитора у разі їх виникнення згідно умов цього договору та чинного законодавства України.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 16.12.2014 року у справі №334/10074/14-ц (провадження №2/334/3574/14-ц) позов Банку було задоволено стягнуто солідарно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором станом на 17.07.2014 р. у розмірі 698 160,77 грн.,яка складається з строкової заборгованості за кредитом у сумі 585387,42 грн., простроченої заборгованості за кредитом у сумі 7308,73 грн., поточної заборгованості по процентам у сумі 4298,70 грн., простроченої заборгованості по процентам у сумі 56195,92 грн., штрафу у сумі 44970,00 грн.за період невиконання умов договору застави щодо страхування предмету іпотеки. Рішення суду набрало законної сили 27.12.2014.

Станом на теперішній час рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від16.12.2014 року у справі №334/10074/14-ц не виконано.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною статті 1050 ЦК України.

Якщо за рішенням про стягнення кредитної заборгованості чи звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другоїстатті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів.

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни.

Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України.

У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, що припис абзацу 2 частини першоїстатті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що позивач скористався своїм правом на пред`явлення вимоги до відповідачів про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором, та стягнув у повному обсязі заборгованість з відповідачів за даним кредитним договором за судовим рішенням у цивільній справі №334/10074/14-ц, тобто реалізував своє право на припинення договірних зобов`язань з відповідачами, а отже в силу цього юридичного факту відтоді договір є припиненим

Таким чином, положення абзацу другого частини першоїстатті 1048 ЦК України, за яким проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики, не підлягають застосуванню, оскільки між сторонами немає домовленості про порядок повернення позики та нарахування процентів поза межами строку дії договору.

Отже, кредитодавець має право нараховувати передбачені договором проценти лише впродовж строку дії кредитного договору або до звернення кредитора до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості, після спливу такого строку нарахування відсотків є безпідставним.

Відповідно до ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Виходячи із вищенаведеного, суд приходить до висновку, що при зверненні позивача з позовом до суду та за результатами розгляду справи отримання відповідного рішення від 16.12.2014 року про стягнення з відповідача боргу у вигляді тіла кредиту, відсотків за користування ним, штрафних санкцій за невиконання умов договору застави щодо страхування предмету іпотеки, позивач втратив право на стягнення процентів за користування кредитом та штрафів, визначених умовами кредитного договору, у такому випадку має право на стягнення з позичальника коштів, передбаченихстаттею 625 ЦК Укр аїни, однак позивач таких вимог не заявляв.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог щодо стягнення заборгованості по процентам за користування кредитомта штрафів за період з 18.07.2014 по 04.03.2019, які нараховані після припинення кредитного договору та стягнення з відповідачів усієї суми кредитної заборгованості за судовим рішенням.

Питання розподілу судових витрат сторін суд вирішив згідно із ст.141 ЦПК України.

Керуючись 10, 12, 13, 18, 76, 81, 83, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354.ст.ст.509,526,549,550,551,611,612,625,1048, 1050, 1054,1055ЦК України,суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Баруліна Т. Є.