Ухвала суду № 88436639, 25.03.2020, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2/243/1321/2020

Номер справи 243/2684/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 25 » березня 2020 року суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Гончарова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний фінансовий партнер», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксідек», Товариства з обмеженою відповідальністю «Булніекс», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», Публічне акціонерне товариство «Злато», Товариство з обмеженою відповідальністю «Славтрейд Агро», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна про визнання правочину недійсним, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний фінансовий партнер», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксідек», Товариства з обмеженою відповідальністю «Булніекс», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», Публічне акціонерне товариство «Злато», Товариство з обмеженою відповідальністю «Славтрейд Агро», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна про визнання правочину недійсним, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності.

В позовній заяві позивач просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень другого поверху будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 22.10.2019 року між ТОВ «Південний фінансовий партнер» та ТОВ «Оксідек»; витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «Булніекс» нежитлові приміщення другого поверху будівлі за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ «Булніекс» на нежитлові приміщення другого поверху будівлі за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути на її користь понесені витрати по справі.

Вивчивши подану заяву та долучені до неї документи, приходжу до такого висновку.

25.09.2013 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «Славтрейд Агро» був укладений кредитний договір № 459Ю, відповідно до якого останньому відкрито відновлювальну кредитну лінію.

07.10.2013 року між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки №459Ю-5 в забезпечення виконання ТОВ «Славтрейд Агро» умов кредитного договору № 459Ю від 25.09.2013 року, предметом іпотеки є нежитлові приміщення другого поверху будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

25.03.2015 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «Південний фінансовий партнер» був укладений договір про відступлення права за договорами забезпечення, на підставі якого Банк передав товариству права вимоги до боржника за кредитним договором, виконання зобов`язань за яким забезпечено договором іпотеки №459Ю-5 від 07.10.2013 року.

25.03.2015 року між ПАТ «Фідобанк» та ТОВ «Південний фінансовий партнер» був укладений договір про відступлення права вимоги №1, на підставі якого Банк передав позивачу права вимоги до боржника за кредитним договором.

22.10.2019 року між ТОВ «Південний фінансовий партнер» та ТОВ «Оксідек» укладено договір купівлі-продажу предмету іпотеки за договором від 07.10.2013 року - нежитлових приміщень другого поверху будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , в зв`язку з невиконанням боржником зобов`язань за основним договором.

Крім того, в договорі купівлі-продажу від 22.10.2019 року в преамбулі зазначено підстави виникнення права на реалізацію вищевказаного нерухомого майна, які походять з кредитного договору від 25.09.2013 року та договору іпотеки від 07.10.2013 року.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне між собою.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Устатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, яку ратифікованоЗаконом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВРі яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року, закріплено принцип доступу до правосуддя.

Доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини є здатність особи безперешкодно отримати судовий захист до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

Устатті 124 Конституції Українизакріплено, щоправосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зістаттею 125 Конституції Українисудоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першоїстатті 18 Закону України від 02 червня 2016року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів»суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

За положеннями ч.ч.1,2,7ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цив ільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа), по-третє, пряма вказівка закону про вирішення спору в порядку певного судочинства

Відповідно до частини другоїстатті 4 Господарського процесуального кодексу України(далі-ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України. Так, за змістом пункту 1 частини першої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

З аналізу наведеного вище пункту вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів такі справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

За змістом частини першої статті 546 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Відповідно до положень ст. ст. 572, 575, 589, 626 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. У разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Тобто, договір іпотеки укладається кредитором ііпотекодавцем в забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України).

З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-УШ до юрисдикції господарських судів належать спори щодо розгляду спорів стосовно правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Правові висновки щодо застосування відповідних норм права викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 415/2542/15-ц, від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/1733/18.

Виходячи заналізу змістута підставподаного позову, позивач звернулась до загального суду з позовом, зокрема, до юридичної особи іпотекодержателя ТОВ «Південний фінансовий партнер» за договором іпотеки, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, з приводу визнання недійним договору купівлі-продажу предмету іпотеки - нежитлових приміщень другого поверху будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , в зв`язку з невиконанням боржником зобов`язань за основним договором. Тобто між позивачем та відповідачами наявний спір щодо правочину, укладеного на виконання зобов`язання за кредитним договором, сторонами якого є юридичні особи, що відповідає ознакам спору, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно з наведеними вище приписами ГПК України.

Крім того, позивачем висунуто вимогу щодо договору, укладеного між двома юридичними особами, що також відносить даний спір до господарської юрисдикції.

Згідно з п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.2 ст.186ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі поставляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу.

Керуючись ст.186ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Південний фінансовий партнер», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оксідек», Товариства з обмеженою відповідальністю «Булніекс», треті особи: Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», Публічне акціонерне товариство «Злато», Товариство з обмеженою відповідальністю «Славтрейд Агро», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малаховська Ірина Валентинівна про визнання правочину недійсним, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності.

Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Ухвалу постановлено та підписано в нарадчій кімнаті в одному екземплярі.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області А.О. Гончарова