Рішення № 88432710, 16.03.2020, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2137/19

Провадження № 2-а/163/25/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2020 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.

з участю секретаря Голядинець О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправною і скасування постанови у справі про порушення митних правил

в с т а н о в и в :

У позовній заяві ОСОБА_1 просить визнати протиправною і скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 2599/20500/19 від 16.10.2019 року, якою на нього за ч.3 ст.470 МК України накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 03.12.2016 року жоден автомобіль він на митну територію України не ввозив та державний кордон України не перетинав, що стверджується відсутністю відміток у його паспорті для виїзду за кордон. 24.09.2016 року він виїжджав з України в Республіку Білорусь, а повернувся в Україну 25.09.206 року. Припускає, що хтось із прикордонників України чи Республіки Білорусь без дозволу зняв ксерокопію його паспорта і передав її невідомій особі з метою ввезення автомобіля.

На позовну заяву представник відповідача подав відзив, в якому зазначив, що митницею правильно вирішено питання щодо кваліфікації дій позивача, в діях якого у справі про порушення митних правил встановлено ознаки порушення митних правил за ч.3 ст.470 МК України. Також зазначив, що твердження позивача про те, що 03.12.2016 року він митний кордон України не перетинав, є абсурдним, надуманим та нічим не підтвердженим, спрямованим на уникнення відповідальності. Вважає, що митницею вчинено всі можливі дії для з`ясування фактів та обставин, що мали значення при визначенні міри відповідальності ОСОБА_1 за порушення митних правил.

31.01.2020 року в канцелярії суду зареєстрована відповідь на відзив позивача.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.162 КАС України до відзиву не додано документів, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншому учаснику справи.

У зв`язку з цим відповідь на відзив позивача братись до уваги не може.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав та просив його задовольнити.

Представник відповідача Сагаль А.С. в судове засідання не з`явився, на електронну адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності представника митниці, у задоволенні позову просив відмовити.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

24.09.2019 року ОСОБА_1 слідував з України в Республіку Польща в якості пасажира автомобіля марки "Рено ", реєстраційний номер НОМЕР_1 , через пункт пропуску "Устилуг" митного поста "Володимир-Волинський" Волинської митниці ДФС.

Під час здійснення митних формальностей спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками.

Інспектором митниці відповідно до бази даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС ДФС було встановлено, що 03.12.2016 року він ввіз на митну територію України через митний пост "Доманово" Волинської митниці ДФС автомобіль марки "Мерседес Бенц 210", номерний знак НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , в режимі "транзит" і станом на 24.10.2019 року не вивіз його за межі митної території України у встановлений ст.95 МК України строк та в інший митний режим не заявив.

З цього приводу ОСОБА_1 у письмових поясненнях від 25.09.2019 року вказав, що про факт ввезення автомобіля "Мерседес Бенц 210", реєстраційний номер НОМЕР_2 , через митний пост "Доманово" Волинської митниці ДФС у режимі "транзит" йому нічого не відомо і ввезення транспортного засобу він не здійснював.

25.09.2019 року інспектор Волинської митниці ДФС за ознаками ч.3 ст.470 МК України склав щодо ОСОБА_1 протокол про те, що останній перевищив встановлений ст.95 МК України строк транзитного перевезення автомобіля марки "Мерседес Бенц 210", номерний знак НОМЕР_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ввезеного на митну територію України 03.12.2016 року, більше ніж на 10 діб.

Протокол складався у присутності ОСОБА_1

16.10.2019 року заступник начальника Волинської митниці ДФС Герман В.М. виніс оскаржувану постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.3 ст.470 МК України, відповідно до змісту протоколу № 2599/20500/19 і накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гривень.

Розгляд протоколу про порушення митних правил проведено за відсутності ОСОБА_1 .

Доказами винуватості ОСОБА_1 заступник начальник митниці в постанові вказав протокол про порушення митних правил, витяг з бази АСМО "Інспектор" та ЄАІС ДФС, інші документи.

З витягу ЄАІС ДФС щодо переміщень транспортних засобів вбачається, що 03.12.2016 року о 22:37 годині житель селища Головне вулиця 1 Травня 1 Любомльського району Волинської області ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_4 ) через пункт пропуску "Доманово" Волинської митниці ДФС вивіз за межі митної території України автомобіль марки "Мерседес Бенц 210", реєстраційний номер НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_3 . Цього ж дня о 23:18 годині житель АДРЕСА_2 ОСОБА_3 ввіз на митну територію України через цей же пункт пропуску смугою руху "зелений коридор" з метою особистого користування в режимі "транзит" цей же автомобіль.

Копією паспорта для виїзду за кордон № НОМЕР_5 , виданого ОСОБА_1 , стверджено, що він перетинав державний кордон Республіки Білорусь на в`їзд тільки 24.09.2019 року і наступного дня на виїзд, що підтверджується відбитками номерних печаток посадових осіб Державного прикордонного комітету Республіки Білорусь в даному паспорті.

Позивач стверджує, що автомобіля марки "Мерседес Бенц 210", реєстраційний номер НОМЕР_2 , на територію України не ввозив та повністю заперечив свою причетність до нього.

На думку суду, під час складання протоколу і винесення оскаржуваної постанови відповідачем допущено істотну неповноту і необ`єктивність провадження в справі.

Звинувачення особи у вчиненні будь-яких протиправних дій повинно гуртуватись на належних та допустимих доказах, які у своїй сукупності та логічному взаємозв`язку повинні виключати жодний сумнів у доведеності кожного факту.

Матеріалами справи стверджено, що автомобіль марки "Мерседес Бенц 210", реєстраційний номер НОМЕР_2 , 03.12.2016 року о 22:37 годині вивіз за межі митної території України житель селища Головне вулиця 1 Травня 1 Любомльського району Волинської області ОСОБА_2 , а через 41 хлину інспектором митниці здійснено митне оформлення цього ж автомобіля на в`їзд в Україну під керуванням позивача.

Особа даного громадянина митницею взагалі не встановлювалась, пояснення у нього з приводу обставин вивезення за межі митної території України даного автомобіля та підстави набуття позивачем права його переміщення через кордон не відбирались.

Розбіжність даних щодо місця проживання позивача з даними, наявними в ЄАІС ДФС та те, що ОСОБА_2 03.12.2016 року о 13:05 годині ввіз на митну територію України автомобіль марки "Мерседес Бенц 210", реєстраційний номер НОМЕР_2 , цього ж дня о 19:39 годині вивіз його за межі митної території України, в подальшому знову цього ж дня о 20:27 годині ввіз та о 22:37 годині вивіз даний автомобіль, мали б насторожити посадових осіб митниці, які здійснювали провадження у справі, а не обмежуватись формальним відібранням пояснень у позивача.

Як вбачається з копії паспорта серії НОМЕР_6 та матеріалів справи і це не заперечується сторонами, ОСОБА_1 зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 .

Мотивів повідомлення позивачем неправдивих даних про своє місце проживання під час переміщення 03.12.2016 року на митну територію України автомобіля по справі відповідачем не встановлено.

Волинська митниця ДФС, взявши до уваги єдиним і беззаперечним доказом витяги з бази АСМО "Інспектор" та ЄАІС ДФС, який відсутній у наданих суду матеріалах справи про порушення митних правил, про нього і не зазначено в переліку документів, що знаходяться у справі про порушення митних правили, але покладено в основу оскаржуваної постанови, не вчинила запитів до Державної прикордонної служби України та Державного прикордонного комітету Республіки Білорусь з метою витребування інформації про перетин ОСОБА_1 державного кордону; не встановила та не опитала інспектора митниці, який здійснював митні формальності на час оформлення ввезення вказаного автомобіля на митну територію України.

Така неповнота проведеної перевірки з урахуванням пояснень позивача про те, що 03.12.2016 року жодного автомобіля він на митну територію України не ввозив та державний кордон України не перетинав, що стверджується відсутністю відповідних відміток у його паспорті для виїзду за кордон, дає підстави для обґрунтованого сумніву у визначенні посадовими особами митниці саме його як особу, що перемістила автомобіль марки "Мерседес Бенц 210", реєстраційний номер НОМЕР_2 , 03.12.2016 року о 23:18 годині на митну територію України, а відтак оформлення транзиту транспортного засобу на ОСОБА_1 .

Згідно із ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За змістом ч.1 ст.493 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюють, крім випадків, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, посадові особи митниці, в зоні діяльності якої було вчинено або виявлено таке порушення.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною 1 ст.460 МК України передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених … статтею 470 цього Кодексу, внаслідок протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, … не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Таким чином, в силу наведених норм та з огляду на встановлені у справі фактичні обставини суд вважає встановленим факт неповноти і необ`єктивності провадження в справі про порушення митних правил і дає підстави для скасування оскаржуваної постанови відповідно до п.2 ч.1 ст.531 МК України.

У зв`язку з цим та відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України позов підлягає повному задоволенню.

Керуючись ст.ст.242-247, 286 КАС України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС Германа Василя Миколайовича від 16.10.2019 року в справі про порушення митних правил № 2599/20500/19 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.3 ст.470 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу визнати протиправною і скасувати.

Провадження в справі за протоколом про порушення митних правил № 2599/20500/19 закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складення повного рішення через Любомльський районний суд.

Ім`я позивача - ОСОБА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_7 .

Найменування відповідача - Волинська митниця Держмитслужби; місце знаходження: вулиця Призалізнична 13, село Римачі Любомльського району Волинської області; код ЄДРПОУ - 43350888.

Дата складення повного рішення - 20 березня 2020 року.

Головуючий: суддя С.С.Чишій