Рішення № 88428405, 13.03.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року справа № 580/3788/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в судове засідання за адміністративним позовом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з гр. ОСОБА_1 на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба суму у розмірі 200 400 грн. 53 коп. на відшкодування витрат, пов`язаних з його утриманням під час навчання та сплачений судовий збір.

Ухвалою суду від 15.01.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників в судове засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач достроково припинив навчання та не відшкодував витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України, що зумовило звернення до суду.

Відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просив у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що є учасником бойових дій та нього розповсюджуються пільги щодо оплати навчання, тому він не зобов`язаний відшкодовувати його вартість.

Також позивач подав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивоване тим, що початок перебігу строку звернення до суду суб`єкта владних повноважень розпочинається із дня виникнення підстав, що надають такому суб`єкту право на пред`явлення визначених законом вимог.

Відповідач вважає, днем коли у позивача виникло право звернення до суду із позовом про стягнення витрат, пов`язаних із утриманням під час навчання, є 19 жовтня 2019 року, тобто з наступної дати після припинення контракту. У той же час, позивач до суду звернувся лише 25 листопада 2019 року, тобто із пропуском строку на подачу позовної заяви, визначеного ч. 5 ст.122 КАС України, та не зазначає об`єктивних підстав пропуску такого процесуального строку.

На думку відповідача, безпідставними є посилання позивача на те, що строк для подачі позову для нього розпочався по спливу 15 діб від дати видачі наказу про відрахування курсанта №263 від 17.10.2019. Із доданого до позовної заяви додатку №3 до Методики визначення розміру коштів на відшкодування курсантами витрат, пов`язаних із їх утриманням, безспірно вбачається, що військового звання, мого підпису і прізвища із ініціалами у графі «Зобов`язуюсь добровільно відшкодувати витрати на моє утримання в університеті не пізніше п`ятнадцяти днів з дати видання наказу про моє відрахування» немає, а відповідно такого зобов`язання у вказані строки відповідач на себе не брав.

У той же час, у власноручно написаному відповідачем зобов`язанні частинами виплачувати кошти не зазначено ані строку початку такої виплати, ані строку завершення виплати.

Вирішуючи питання щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, ухвалою суду від 03.02.2020 призначено судове засідання для розгляду клопотання відповідача.

Заслухавши пояснення відповідача та його представника щодо залишення позовної заяви без розгляду, суд дійшов до такого висновку.

Судом із матеріалів справи встановлено, що 26.08.2018 між Міністерством оборони України в особі ТВО начальника Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у вказаному навчальному закладі.

У подальшому, 09.09.2019 ОСОБА_1 подано рапорт про відрахування його з числа курсантів у зв`язку з небажанням продовжувати навчання.

18 жовтня 2019 року контракт про проходження військової служби (навчання), укладений між Міністерством оборони України в особі начальника Університету і відповідачем достроково розірваний та відповідач виключений із списків особового складу Університету наказом начальника Університету (по стройовій частині) від 17.10.2019 №263.

ОСОБА_1 ознайомився 18.10.2019 із загальним розрахунком коштів на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням курсанта №373 від 18.10.2019.

В наведеному розрахунку міститься формулювання «зобов`язуюсь добровільно відшкодувати витрати на моє утримання в університеті не пізніше п`ятнадцяти днів з дати видання наказу про моє відрахування».

Ознайомившись із вказаним розрахунком позивач особисто здійснив запис, згідно якого зобов`язався частинами виплачувати кошти, про що поставив особистий підпис.

За таких обставин, суд звертає увагу, що відповідач ознайомлений із можливістю в п`ятнадцятиденний термін в добровільному порядку відшкодувати витрати на його утримання, тому строк на звернення позивача з позовом починає свій відлік не з 19.10.2019, як вважає відповідач, а з наступної дати після закінчення строку на добровільне погашення заборгованості, тобто останній день строку погашення 04.11.2019 (02.11.2019 та 03.11.2019 вихідні дні), початок відліку строку на звернення з 05.11.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 5 статті 122 КАС України унормовано, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З огляду на викладене, місячний строк на звернення з даним позовом припадає на 05.12.2019, тоді як позов фактично подано 28.11.2019, тому суд не вбачає підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що згідно наданих позивачем довідок витрати, пов`язані з утриманням ОСОБА_1 у навчальному закладі складають у загальному розмірі 200400 грн. 53 коп., з яких: грошове забезпечення – 146888 грн. 22 коп.; по продовольчому забезпеченню – 31905 грн. 00 коп.; по медичному забезпеченню – 14672 грн. 42 коп.; витрати на оплату комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв – 6934 грн. 89 коп.

Суд зазначає, що Міністерство оборони України є уповноваженим органом, який здійснює відповідні функції держави у спірних відносинах в особі Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, який є органом державної влади на місцях у сфері оборони, являється бюджетною установою і утримується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. Витрати, які відшкодовані за утримання у вищому навчальному закладі зараховуються до спеціального фонду державного бюджету на спеціальний рахунок навчального закладу, виключно на утримання курсантів.

Вимогами ч. 10 ст. 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов`язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до наказу від 03.08.2016 №400 «Про затвердження Положення про облік та використання коштів спеціального фонду державного бюджету в Міністерстві оборони України» визначено, що кошти відшкодовані курсантами пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту на проходження військової служби (навчання) обліковуються на відповідних субрахунках вищих навчальних закладів.

Постанова Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №964 «Про затвердження Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах» (далі – Постанова №964) визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу

Так, відповідно до п. 3 Постанови №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов`язаних з:

- грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;

- перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку;

- оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Відповідно до п. 6 Постанови №964 витрати відшкодовуються у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за

за відповідною військово-обліковою спеціальністю: курсантами, які навчалися менше встановлених законодавством; строків строкової військової служби, - за весь період навчання.

Відповідно до п. 7 Постанови №964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.

Як встановлено судом, відповідача відраховано з числа курсантів у зв`язку з небажанням продовжувати навчання, знято з усіх видів забезпечення та виключено зі списків особового складу університету, а згідно наданих позивачем довідок витрати, пов`язані з утриманням відповідача у навчальному закладі складають у загальному розмірі 200400 грн. 53 коп.

Щодо твердження відповідача, що він не зобов`язаний відшкодовувати витрати пов`язані з його утриманням, тому що отримав статус учасника бойових дій та звільнений від оплати навчання, суд зазначає таке.

За змістом норм ч. 1, 3 ст. 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» підготовка громадян України для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу проводиться у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. У них здійснюється навчання курсантів, слухачів, студентів, ад`юнктів і докторантів.

Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.

Частиною 5 ст. 25 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що з громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону.

З наведених норм Закону слідує висновок, що особа добровільно погоджується на проходження військової служби (навчання) у вищому навчальному закладі за власною заявою на строк визначений законом. При цьому, з такою особою підписується відповідний контракт, який передбачає умови проходження служби (навчання).

Суд звертає увагу, що Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» не передбачає проведення оплати навчання. Такого обов`язку не передбачає і укладений 26.08.2018 із позивачем контракт, тому навчання позивача здійснювалось на безоплатній основі.

Як наслідок, твердження позивача про його звільнення від оплати навчання внаслідок отримання статусу учасника бойових дій не має правового значення для вирішення питання про компенсацію понесених навчальним закладом на утримання курсанта.

Оплата вартості навчання не є тотожним поняттю компенсації вартості витрат пов`язаних з утриманням курсанта. Звільнення від обов`язку щодо оплати навчання не звільняє особу, яка достроково припинила навчання від обов`язку компенсувати понесені навчальним закладом витрати на утримання такої особи. Законом не передбачено звільнення учасників бойових дій від обов`язку щодо компенсації вартості утримання у вищому навчальному закладі.

Таким чином, враховуючи відсутність станом на час розгляду даної адміністративної справи доказів сплати відповідачем витрат, пов`язаних з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що оскаржені вимоги прийняті всупереч вимог закону, тому викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Як наслідок, витрати позивача зі сплати судового збору не підлягають стягненню з відповідача, тому залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (місцезнаходження: вул. Сумська, 77/79, м. Харків, 61023, ідентифікаційний код 24980799) витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти у розмірі 200400 (двісті тисяч чотириста) грн. 53 коп.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду з врахуванням особливостей закріплених п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя В.В. Гаращенко