Рішення № 88427940, 26.03.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2020 року м. Рівне №460/1417/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області доУправління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про скасування постанов, -В С Т А Н О В И В:

28.02.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області звернулося в суд з позовом про скасування постанови державного виконавця ВП №61033231 від 20.02.2020 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн. та постанови №61033231 від 20.02.2020 про розмір мінімальних витрат в сумі 155,53 грн.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою від 16.03.2020 відкрито провадження в адміністративній справі №460/1417/20 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови ВП №61033231 від 20.02.2020. Розгляд справи вирішено провести за правилами статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України і призначено у відкритому судовому засіданні на 26.03.2020 з викликом сторін. Крім цього, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – ОСОБА_1 .

Сторони в судове засідання не прибули. Позивач подав заяву про розгляд справи без його участі. Відповідач подав клопотання про відкладення судового засідання, покликаючись на оголошення карантину та на постанову Кабінету Міністрів №211 від 11.03.2020.

Разом з тим, за вимогами частини четвертої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

З огляду на присікальний строк розгляду вказаної категорії справ, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами без участі сторін.

Відповідно до позовної заяви, позовні вимоги ґрунтуються на тому, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/1624/19, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області поновило ОСОБА_1 з 01.09.2017 виплату пенсії. При цьому, сума доплати за період з 01.09.2017 по 31.12.2019 нарахована в розмірі 40366,76 грн. Оскільки рішенням суду не встановлено порядку виплати заборгованості ОСОБА_1 , як пенсіонеру з числа внутрішньо переміщених осіб, то виплата коштів за минулий час, нарахованих на виконання рішення суду підлягає на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України у постанові №365 від 08.06.2016. Оскільки з метою повного виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/1624/19, позивач вчинив всі необхідні дії, передбачені вказаною постановою, а невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, вважає, що підстави для накладення штрафу відсутні. З огляду на викладене, сторона позивача просила скасувати постанову ВП №61033231 від 20.02.2020 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн., а також і постанову про розмір мінімальних витрат в сумі 155,53 грн.

Згідно з відзивом на позовну заяву, сторона відповідача позову не визнає. Суть заперечень зводиться до того, що 21.01.2020 на підставі ст. ст. З, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61033231. Відповідно до 28 цього Закону копії постанов про відкриття виконавчого провадження надіслані до виконання боржник - для виконання, та стягувану для відома. Боржнику надано строк на виконання рішення суду 10 робочих днів. В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем встановлено, що боржником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області подано до Відділу заяву від 17.02.2020 про закінчення виконавчого провадження ВП №61033231, в якій зазначено, що рішення суду у справі №460/1624/19 виконано в добровільному порядку та здійснено нарахування ОСОБА_1 пенсії за період з 01.09.2017. Разом з тим, встановлено, що станом на 23.03.2020 боржник має заборгованість перед стягувачем в розмірі 40366,76 грн., яка позбавляє його, як застраховану особу, державних гарантій реалізації своїх прав, передбачених Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та встановлених рішенням суду. Тому, фактичного виконання в повному обсязі рішення з виконавчим документом не відбулося. А відтак постанова №61033231 від 20.02.2020 про накладення на боржника штрафу в розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення зобов`язального характеру є законною та обґрунтованою. Що стосується постанови про розмір мінімальних витрат, то така виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження, і теж винесена у повній відповідності до вимог Закону. За наведеного сторона відповідача просила в позові відмовити повністю.

Третьою особою до суду подано письмові пояснення на позов, в яких вона зазначила що, як сума нарахованої з вересня 2017 року місячної заборгованості по пенсії так і сума виплачуваної їй з грудня 2019 року пенсії становить 1444,67 грн., а тому не відповідає вимогам чинного законодавства. За наведеного, вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області вважає безпідставними і необґрунтованими.

Дослідженням письмових доказів про справі судом встановлено таке.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 у справі №460/1624/19 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною відмову Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 вересня 2017 року; Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області поновити виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії з 01 вересня 2017 року. В позові в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області поновити ОСОБА_1 виплату призначеної пенсії з 01 вересня 2017 року з урахуванням встановлених в подальшому чинним законодавством перерахунків пенсії та індексації пенсійної виплати – відмовлено. Рішення набрало законної сили 03.12.2019 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/ 83680733. Цим рішенням встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та з 05.08.2010 отримує пенсію за віком, виплата якої в період до 30.06.2014 здійснювалась Управлінням Пенсійного фонду України в Будьонівському районі м. Донецьк, а з 01.07.2014 позивач перебувала на обліку та отримувала пенсію в Управлінні Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області як внутрішньо переміщена особа на підставі довідки про взяття на облік особи переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції від 17.11.2014 №6337174040. 27.10.2015 позивач звернулася до відповідача із заявою про витребування її пенсійної справи з управління Пенсійного фонду України в Ізяславському районі Харківської області, у зв`язку з переїздом на постійне місце проживання в село Обарів. З 01.01.2016 позивач перебуває на обліку у Рівненському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Рівненської області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Разом з тим пенсія ОСОБА_1 з 01.09.2017 не виплачувалась з покликанням на відсутність довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи. Приймаючи рішення у справі №460/1624/19 суд дійшов висновку про безпідставність припинення виплати позивачу з 01.09.2017 призначеної пенсії за віком, з огляду на що, частково задовольнив її вимоги.

16.12.2019 Рівненським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області поновити виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії з 01 вересня 2017 року.

22.01.2019 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61033231, за якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №460/1624/19, виданого Рівненським окружним адміністративним судом 16.12.2019.

17.02.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області направило Відділу примусового виконання рішень заяву за №1700-0802-8/2856, в якій повідомило, що ОСОБА_1 добровільно нараховані пенсійні кошти, як того вимагало рішення суду, з огляду на що просило закрити виконавче провадження ВП№61033231 та скасувати стягнення виконавчого збору. До листа було долучено протокол індивідуального перерахунку, яким підтверджено донарахування пенсії.

20.02.2020 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) у виконавчому провадженні ВП№61033231, винесено постанову про накладення штрафу, якою за невиконання рішення суду накладено на боржника: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.. Водночас, зазначеною постановою зобов`язано позивача виконати рішення суду протягом 10 робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Одночасно державним виконавцем винесено і постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою для боржника - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області визначено розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на рівні 155,53 грн.

В подальшому, 16.03.2020 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП№61033231 з огляду на те, що ним повторно на боржника накладено штраф, а в ГУ НПУ - направлено повідомлення про вчинення правопорушення.

Додатково Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надало суду лист, електронною поштою направлений Пенсійному Фонду України, в якому міститься прохання про виділення коштів в сумі 40366,76 грн. для виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 у справі №460/1624/19 за позовом ОСОБА_1 , який наразі адресатом не вирішений (а.с.29).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016.

В силу положень статті 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 цього ж Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За правилами частини п`ятої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За вимогами ж частини шостої цієї статті, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до статті 63 цього Закону, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Отже, Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим не лише факт невиконання рішення суду, а й факт відсутності поважних причин, які перешкоджали його виконанню.

Згідно із пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління ПФУ №28-2 від 22.12.2014, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальними органами Пенсійного фонду України. Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Відповідно до підпунктів 2, 4 пункту 4 вказаного Положення, основним завданням Управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством; планування доходів та видатків коштів ПФУ в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечення виконання бюджету ПФУ.

Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам орган, що здійснює соціальні виплати, затверджено постановою Кабінету Міністрів України №365 від 08.06.2016.

Відповідно до пункту 15 вказаного Порядку (в редакції до внесення змін постановою №335 від 25.04.2018), орган, що здійснює соціальні виплати та структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи, та здійснює повернення сум недоотриманих соціальних виплат за минулий період відповідно до законодавства.

Слід зауважити, що в редакції постанови №335 від 25.04.2018 пункт 15 вказаного Порядку передбачав: «Орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України».

Однак рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019 у справі №640/18720/18, що набрало законної сили 12.07.2019 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82347154) визнано протиправними та нечинними підпункт 2 пункту 1, підпункт 2 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №335 від 25 квітня 2018 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. №365» в частині, що стосується сум невиплачених пенсій.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що виплата недоотриманих соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за минулий період повинна здійснюватися відповідно до чинного законодавства в загальному, а не окремому порядку.

Так, постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Ним визначено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення; рішення - рішення суду, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою, або рішення суду про стягнення коштів.

Згідно пунктів 5, 6, 8, 10 цього ж Порядку для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку.

Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Таким чином, виплати пенсій можуть бути здійснені позивачем виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має. Крім того, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідного бюджетного асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Враховуючи вищезазначене, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а, від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а.

А за частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин, тобто коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.

Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 у справі №460/1624/19 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області поновило ОСОБА_1 з 01.09.2017 виплату пенсії. При цьому, сума доплати за період з 01.09.2017 по 31.12.2019 нарахована в розмірі 40366,76 грн. Пенсія виплачується ОСОБА_1 з грудня 2019 року, решта - обліковується як заборгованість, через відсутність бюджетного та іншого фінансування.

Отже, враховуючи, що позивачем не повністю виконано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 у справі №460/1624/19 не з його вини, а за відсутності бюджетного фінансування, алгоритм отримання якого врегульовано державою у Порядку №649, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу прийнята без урахування всіх обставин невиконання судового рішення, не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства, а отже підлягає скасуванню, а позов в цій частині - задоволенню.

Окремо суд наголошує на тому, що невиконання відповідачем вимог частин 1 та 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016, унеможливило проведення об`єктивної перевірки щодо правильності та повноти виконання рішення суду, в тому числі наявності чи відсутності поважних причин невиконання рішення боржником, оскільки обов`язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин.

Що стосується постанови від 20.02.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП №61033231, то судом встановлено, що вона винесена у повній відповідності до вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802.

Так, за правилами пункту 2 розділу VI цієї Інструкції, виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу). Витрати, пов`язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв`язку)).

За наведеного, правових підстав для скасування постанови від 20.02.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП 61033231, немає.

Відповідно до цього, позов підлягає до часткового задоволення.

За правилами частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, місто Рівне, вулиця Короленка,7, код ЄДРПОУ 21084076) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (33028, місто Рівне, вулиця Замкова, 29, код ЄДРПОУ 43317547), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача – ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), - задовольнити частково .

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) ВП №61033231 від 20.02.2020 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області штрафу в сумі 5100 грн.

В частині вимог про скасування постанови ВП №61033231 від 20.02.2020 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 155,53 грн., - відмовити.

Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1051,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 26 березня 2020 року.

Суддя Друзенко Н.В.