Рішення № 88427814, 25.03.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 березня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/909/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ України в Полтавській області), у якому просила:

визнати протиправними дії відповідача щодо не зарахування до страхового стажу періоду її роботи на ДП "ВО "Знамя" з липня 2009 року по жовтень 2013 року;

зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 на ДП "ВО "Знамя" з липня 2009 року по жовтень 2013 року з урахуванням заробітку за цей період у розмірі 54633,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтувала посиланням на те, що відповідачем протиправно відмовлено у зарахуванні до її страхового стажу періоду роботи на ДП ВО "Знамя" з липня 2009 року по жовтень 2013 року з урахуванням заробітку за цей період, оскільки під час роботи підприємством вирахувані із заробітної плати позивача внески до Пенсійного фонду України. Водночас відповідно до довідки, наданої підприємством, у зв`язку зі скрутним фінансово-економічним становищем підприємства внески до пенсійного фонду за вказаний період не перераховані. На переконання позивача, застрахована особа не несе жодної відповідальності за порушення, вчинене підприємством-страхувальником.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві на позов просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 22-26/. Звертав увагу на відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням заробітку за період з липня 2009 року по жовтень 2013 року, оскільки чинний механізм нарахування пенсій передбачає, що розмір пенсії кожного пенсіонера визначається індивідуально у залежності від набутого ним страхового стажу та отриманого заробітку, з якого сплачувались страхові внески. А оскільки за даними системи персоніфікованого обліку страхові внески та єдиний соціальний внесок із заробітної плати ОСОБА_1 ДП ВО "Знамя" не сплачені, підстави для врахування такого заробітку при обчисленні пенсії відсутні.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.02.20 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Записами у трудовій книжці ОСОБА_1 , копію якої залучено до матеріалів справи /а.с. 11/, підтверджено, що позивач: 22.09.88 прийнята на роботу на Полтавський завод "Знамя" учнем складальника мікросхем, а 14.10.13 звільнена з роботи за скороченням штатів.

Даними системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України підтверджено, що у період з липня 2009 року по жовтень 2013 року ОСОБА_1 нарахована заробітна плата на ДП ВО "Знамя", однак страхові внески / єдиний соціальний внесок до Пенсійного фонду України роботодавцем не сплачені /а.с. 13-14/, що визнається сторонами.

При цьому довідкою ДП ВО "Знамя" від 13.11.19 вих.№14-154 підтверджено, що із заробітної плати позивача вирахувані внески до Пенсійного фонду України, однак у зв`язку зі скрутним фінансово-економічним становищем підприємства внески до пенсійного фонду за вказаний період не перераховані /а.с. 12/.

Позивач 25.11.19 звернулась до ГУПФ України в Полтавській області із заявою, у якій просила зарахувати період її роботи з липня 2009 року по жовтень 2013 року на ДП ВО "Знамя" до страхового стажу /а.с. 29-30/.

Листом від 5.12.19 №6035/З-02 пенсійний орган повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для перерахунку страхового стажу, оскільки при розрахунку розміру пенсії враховується виключно заробіток, з якого сплачувались внески до Пенсійного фонду України /а.с. 31/.

Не погодившись з такою відповіддю суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Основного Закону передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України від 9.07.03 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За змістом статті 1 Закону №1058-IV:

застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частинами першою та другою статті 20 Закону №1058-IV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до частини шостої цієї статті страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

А в силу положень частини десятої згаданої статті, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Положеннями частини дванадцятої статті 20 Закону №1058-IV визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Суд звертає увагу на те, що предметом спору у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи у ДП ВО "Знамя" з липня 2009 року по жовтень 2013 року з урахуванням її заробітної плати за цей період.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 4.09.18 у справі №482/434/17 зазначив, що страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм Закону №1058-IV, обов`язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки наведені вище висновки Верховного Суду стосуються застосування вищевикладених норм Закону №1058-IV, дані висновки враховуються судом у цій справі.

Суд зазначає, що факт працевлаштування ОСОБА_1 на ДП ВО "Знамя" у спірний період та нарахування їй заробітної плати підтверджено залученими до матеріалів справи копіями трудової книжки, відомостями з системи персоніфікованого обліку ПФУ та не заперечуються відповідачем.

Несплата ДП ВО "Знамя" страхованих внесків до Пенсійного фонду України не має наслідком позбавлення позивача права на зарахування періодів її роботи до страхового стажу.

Як наслідок, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з липня 2009 року по жовтень 2013 року не є підставою для відмови у зарахуванні цього періоду до страхового стажу.

Суд визнає безпідставними доводи представника відповідача про те, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку у ГУПФ України в Полтавській області, а тому у спірних відносинах відсутнє порушення прав позивача рішеннями, діями чи бездіяльністю ГУПФ України в Полтавській області.

При цьому суд виходить з того, що особами, відповідальними за інформаційне наповнення бази даних системи персоніфікованого обліку є Пенсійний фонд та його територіальні органи. У свою чергу, позивач має право на відображення у такій системі достовірних даних про її трудову діяльність.

Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 подано заяву довільної форми, з урахуванням чого дану заяву розглянуто у порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян", суд визнає необґрунтованими, оскільки чинним законодавством не встановлено форму звернення у спірних відносинах, а приписи Інструкції №22-1 на такі відносини не поширюються.

Підстави для закриття провадження у справі, визначені статтею 238 КАС України, відсутні, представником відповідача посилань на наявність таких підстав у відзиві на позов не наведено.

Водночас суд враховує, що прохальна частина позовної заяви ОСОБА_1 містить вимоги до Полтавського ОУПФ, а відповідачем у справі є ГУПФ України в Полтавській області.

Суд зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.18 №628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" визначено реорганізувати Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що 30.08.19 до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення юридичної особи Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (код ЄДРПОУ 40383769).

Наказом ГУПФ України в Полтавській області від 31.05.19 №324 визначено, що ГУПФ України в Полтавській області після завершення процедури реорганізації шляхом приєднання територіальних органів Пенсійного фонду України є правонаступником, зокрема, за Полтавським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Полтавської області.

Отже, ГУПФ України в Полтавській області є правонаступником Полтавського ОУПФ та належним відповідачем у справі.

16.03.20 судом одержано заяву ОСОБА_1 , у якій позивач просила визнати протиправними дії ГУПФ України в Полтавській області щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 на ДП "ВО "Знамя" з липня 2009 року по жовтень 2013 року та зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 на ДП "ВО "Знамя" з липня 2009 року по жовтень 2013 року з урахуванням заробітку за цей період у розмірі 54633,06 грн /а.с. 33-34/.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За змістом частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн, що зарахований до спеціального фонду державного бюджету /а.с. 16, 17/.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відтак, понесені позивачем судові витрати належить компенсувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у справі.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 263, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 на ДП "ВО "Знамя" з липня 2009 року по жовтень 2013 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 на ДП "ВО "Знамя" з липня 2009 року по жовтень 2013 року з урахуванням заробітку за цей період у розмірі 54633,06 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Стягувач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Боржник: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967929; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Кукоба