Ухвала суду № 88427315, 23.03.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 березня 2020 року м. Київ № 320/2628/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ в Київській області щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати нарахованої частини пенсії за рішенням суду №2-439/10 від 05.07.2010 за період з 07.09.2011 по 21.02.2020 та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України від 19.10.2000 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та постанови КМУ №159 від 21.02.2001.

Вивчивши позовну заяву на предмет дотримання процесуальним норм, суд констатує її невідповідність вимогам закону та вважає за необхідне залишити позов без руху.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання позову у новій редакції із зазначенням у ньому: адреси електронної пошти позивача; викладення обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги з посиланням на докази, які ці обставини підтверджують, зокрема, обставини постановки позивача на облік в УПФУ та представленням довідки про взяття його на облік та розпорядження про призначення пенсії станом на день прийняття на облік; подання Витягу з реєстру застрахованих осіб; викладення у позові обґрунтованого розрахунку суми на стягнення якої претендує заявник із визначенням всіх її складових, посилання на докази, що підтверджують кожну складову та методики розрахунку; зазначення періоду прострочення виплат із зазначенням загальної суми пенсії, яка була одержана до моменту затримки у розрізі помісячних виплат та підтверджуючих документів про одержання цих сум (виписка банківської карти; довідка про грошові перекази); обґрунтований розрахунок передбачає проведення математичних дій для встановлення характеру та параметрів величини; надання доказів звернення рішення до примусового виконання та доказів невиконання або часткового виконання рішення суду, а також доказів повного виконання рішення суду 21.02.2020; зазначення інформації про внесення невиконаного рішення суду № 2-439/10 від 05.07.2010 до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою з наданням відповідного витягу.

Також суд звертає увагу, що у поданій заяві позивач просить зобов`язати орган пенсійного фонду здійснити нарахування компенсації втрати частини доходів з 07.09.2011, в той час як до суду позовна заява надійшла 18.03.2020, тобто після встановленого строку звернення до суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суддя зауважує, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивачки з фактом порушення її прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При цьому, суд звертає увагу, що процесуальний Закон не дає визначення терміну "поважні причини". Між тим в Рішенні Верховного суду України від 13.09.2006 по справі № 6-26370кс04 (№ в ЄДРСРУ 135558) вказане наступне: "Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим". Поновлення процесуальних строків на оскарження рішень є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. При цьому, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють особі вчасно реалізувати право на судовий захист.

Таким чином, позивачеві слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про те, що він не знав і не міг знати про порушення його прав або ж зазначити обставини, що об`єктивно перешкоджали позивачеві своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.