Рішення № 88427250, 26.03.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2020 р. справа № 300/518/20

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання неправомірною та скасування постанови від 27.01.2020,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, також – позивач) звернулася в суд з позовною заявою до Надвірнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання неправомірною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №61052110 від 27.01.2020 з виконання постанови №158/1009/2017 від 23.11.2017 про стягнення штрафу у сумі 68000,00 грн. та виконавчого збору 6800,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що державним виконавцем постанова про відкриття виконавчого провадження від 27.01.2020 винесена з порушенням норм законодавства України, оскільки підставою для відкриття виконавчого провадження слугувала постанова управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області №158/1009/2017 від 23.11.2017, яка скасована судом. З огляду на вказане, дії головного державного виконавця вважає протиправними, а постанову про відкриття виконавчого провадження неправомірною.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.03.2020, позовну заяву залишено без руху. Позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

17.03.2020 на виконання вищезазначеної ухвали позивачем подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.03.2020, відкрито провадження в даній адміністративній справі в порядку, визначеному статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України. Судовий розгляд призначено на 26.03.2020 о 8:30 год.

У судове засідання учасники справи не з`явились, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи.

Клопотання та інші письмові докази по справі на адресу суду не надходили.

Згідно частини 4 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, відповідно до вимог статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, встановив наступне.

Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області винесено постанову №158/1009/2017 від 23.11.2017, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.7 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у сумі 34000,00 грн.

27.01.2020 державним виконавцем Надвірнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) винесено постанову ВП №61052110 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови №158/1009/2017 виданої 23.11.2017.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 05.02.2020 у справі №344/16109/17 скасовано постанову винесену головним державним інспектором будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.7 ст.96 КУпАП. Тому вважає, що оскаржувана постанова винесена на підставі скасованої судом постанови про адміністративне правопорушення.

Не погоджуючись з діями державного виконавця, позивач звернувся в суд за захистом своїх прав та інтересів.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, серед іншого, перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Так, згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно частини 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

Частиною 5 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що 27.01.2020 відкрито виконавче провадження на підставі чинної постанови управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області №158/1009/2017 від 23.11.2017 про адміністративне правопорушення, відтак дії державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження є правомірними.

Щодо позовних вимог в частині скасування оскаржуваної постанови, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Частиною 2 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень України станом на момент прийняття рішення у даній справі, рішення Івано-Франківського міського суду від 05.02.2020 у справі №344/16109/17 яким скасовано постанову винесену головним державним інспектором будівельного нагляду управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.7 ст.96 КУпАП, не набрало законної сили, а оскарження постанови про адміністративне правопорушення не є підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.

Доказів набрання рішенням суду законної сили позивачем не подано.

Крім того, позивачем не надано суду доказів звернення до відповідача із відповідною заявою про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження", з огляду на набрання рішенням Івано-Франківського міського суду від 05.02.2020 законної сили.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Підстав для розподілу судових витрат немає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ;

відповідач: Надвірнянський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), адреса: вул. Грушевського, буд. 18, м. Надвірна, Івано-Франківська область, 78400, код ЄДРПОУ – 34570881.