Ухвала суду № 88427249, 26.03.2020, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання про відвід судді

26 березня 2020 рокум. Ужгород№ 260/543/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Іванчулинець Д.В. розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про зобов`язання вчинити певні ді, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області про зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06 березня 2020 року відкрито загальне позовне провадження в даній адміністративній справі.

24 березня 2020 року до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого судді Луцовича М.М на підставі п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України.

Порядок вирішення заявленого відводу встановлено ст. 40 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з ч. 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року (суддя Луцович М.М.) заяву ОСОБА_1 про відвід судді Луцовича М.М. визнано необґрунтованою.

Заяву про відвід судді Луцовича М.М. по справі № 260/543/20 передано для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 березня 2020 року суддею з розгляду заяви про відвід судді Луцовича М.М. визначено суддю Закарпатського окружного адміністративного суду Іванчулинець Д.В.

Дослідивши матеріали справи, в частині поданої 24 березня 2020 року заяви про відвід, суд приходить до висновку, що розгляд заяви про відвід судді може бути проведено в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Луцовича М.М. по справі № 260/543/20, суд зазначає наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені ст. 36 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.

Верховний Суд в ухвалі від 19.03.2020 року по справі №826/11409/17 зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Слід зазначити, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування упередженості.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

Визначаючись щодо наявності підстав для відводу необхідно враховувати, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (зокрема, рішення у справах "Фей проти Австрії" та "Веттштайн проти Швейцарії").

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Веттштайн проти Швейцарії").

Як свідчить зміст поданої заяви про відвід судді, ОСОБА_1 обґрунтовує таку недотриманням суддею Луцовичем М.М. норм матеріального та процесуального права під час вирішення справи № 260/1300/18, не взяття суддею до уваги усіх аргументів ОСОБА_1 , що стосувалися необхідності коригування заробітної плати при визначенні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також стягнення на його користь моральної шкоди.

Однак, суд звертає увагу, що згідно вимог ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Так, зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви вбачається, що підставою для відводу судді Луцовича М.М. є незгода заявника з процесуальними діями судді під час розгляду іншої адміністративної справи, за його участі.

Однак, суд зазначає, що незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними діями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним діям суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.

Таким чином, суд вважає, що доводи викладені у заяві, не можуть розцінюватися як неупередженість судді та його необ`єктивність і жодним чином не свідчать про неможливість винесення судом законного, справедливого та належним чином обґрунтованого (мотивованого) судового рішення у вказаній справі.

Посилання заявника на те, що розгляд судової справи № 260/1300/18 висвітлювався засобами масової інформації, а тому на думку позивача є підстави вважати, що це призведе до негативного ставлення з боку судді Луцовича М.М., базується лише на припущеннях позивача та не свідчить про наявність прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду даної справи або ж наявності обставин, які б викликали сумнів у неупередженості головуючого судді при розгляді даної справи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді у даній справі. Заява не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь судді у розгляді цієї справи відповідно до статей 36, 37 КАС України, а відтак, у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 24 березня 2020 року про відвід головуючого судді Луцовича М.М. необхідно відмовити як необґрунтованої.

Керуючись ст.ст. 36, 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Луцович М.М. в адміністративній справі № 260/543/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про зобов`язання вчинити певні ді - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Іванчулинець