Рішення № 88423103, 10.02.2020, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/17225/15-ц

пр. № 2/759/37/20

10 лютого 2020 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Шум Л.М.,

при секретарі Кормушиній О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа - банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа - банк», третя особа ОСОБА_1 про визнання припинення правовідношення за договором поруки

у с т а н о в и в :

Позивач у листопаді 2015 р. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 31.10.2007 року ЗАТ «Альфа - банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №490050062, за умовами якого відповідач отримала кредитні кошти в розмірі 15 841,58 дол. США. В забезпечення виконання зобов`язань позичальника, 31.10.2007 року між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки №490050062-П відповідно до якого поручитель зобов`язався відповідати за виконання ОСОБА_1 зобов`язань, що виникли з кредитного договору. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачами своїх кредитних зобов`язань, передбачених кредитним договором, утворилась заборгованість за кредитом, яка станом на 31.10.2007 становить 6370,83 дол. США (13714,32 грн.) - заборгованість по кредиту, 658,32 дол. США (14172,01 грн.) - відсотки. Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з відповідачів в солідрному порядку заборгованість в сумі 151320,33 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 24.11.2015 року судді Зайця Т.О. відкрито провадження по справі (а.с. 38 т. 1).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва суду від 15.03.2016 року визнано обов`язковю участь представника ПАТ «Альфа-Банк» (а.с. 63 т. 1).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва 26.09.2016 р. прийнято до розгляду та об`єднано в одне провадження зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 про визнання припиненим правовідношення за договором поруки (а.с. 125 т. 1).

Вимоги зустрічної позовної заяви обгрунтовані тим, що 31.10.2007 року Банк та ОСОБА_2 уклали договір поруки №490050062-П відповідно до якого поручитель зобов`язався відповідати за виконання ОСОБА_1 зобов`язань, що виникли з кредитного договору №490050062 від 31.10.2007 р. В подальшому, без відому поручителя, між банком та позичальником було укладено договір про внесення змін і доповнень №1 до кредитного договору, відповідно до умов якого змінено дату повернення кредиту з 31.10.2013 на 31.10.2017 р., графік погашення заборгованості. Відстрочення виконання призвело до збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_2 як поручителя за договором поруки, зокрема, збільшено період, за який нараховуються відсотки за користування кредитом, змінено основні зобов`язання по кредиту. Враховуючи наведені обставини, позивач просить визнати припиненим правовідношення за договором поруки від 31.10.2007 р., укладений з Банком (а.с. 112-113 т. 1).

06.10.2016 представник ПАТ «Альфа - банк» подав письмові заперечення проти зустрічного позову, зазначив, що умовами договору про зміну умов кредитного договору банк повідомляє лише позичальника. Не передбачено обов`язку банку повідомляти поручителя про зміну умов договору, в тому числі, процентної ставки. Крім того, в договорі поруки ОСОБА_2 був ознайомлений з можливим підвищенням процентної ставки. Відсутні підстави для визнання договору поруки таким, що припинив дію (а.с. 130-131).

Розпорядженням керівника апарату №41 від 30.01.2017, у зв`язку з закінченням терміну повноважень судді Зайця Т.О., по справі призначено повторний автоматизований розподіл судової справи (а.с. 202 т. 1).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.02.2017 справу прийнято до провадження судді Шум Л.М. (а.с. 204 т. 1).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.05.2018 справу вирішено розглядати у загальному позовному провадженні, розпочато та відкладено підготовче судове засідання (а.с.235-236).

18.11.2019 підготовче засідання проведено та завершено, розгляд справи призначено по суті.

Представник ПАТ «Альфа - банк» в судове засідання не з"явився, проте подав через канцелярію суду заяву в якій просив суд слухати справу у його відсутність при цьому вимоги первісного позову підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позові.(а.с. 15 Том-2).

Проти вимог зустрічного позову заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.

ОСОБА_2 проти основного позову заперечував, вимоги зустрічного позову підтримав.

Глуховська Л.М. та її представник в судове засідання не з"явилися, проте наиписали заяви про слухання справи без їхньої участі при цьому зазначивши, що проти вимог первісного позову заперечували, заначивши про неправомірність підвищення банком процетної ставки, що і призвела до виникнення заборгованості,вимоги зустрічного позову підтримали (а.с.21-22).

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що в задоволенні основного позову необхідно відмовити, зустрічний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 31.10.2007 року між ЗАТ «Альфа - банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №490050062 (а. с. 4 - 8). Відповідно до п. 2 частини 1 якого, банк надає позичальнику та приймає в заставу в якості забезпечення виконання зобов`язань за договором предмет застави, а позичальник приймає та передає банку в заставу в якості забезпечення виконання зобов`язань за договором предмет застави на наступних умовах: сама кредиту - 15 841,58 дол. США (п. 2.1); процентна ставка - 13,5 % річних (п. 2.2); дата повернення кредиту - 31.10.2013 року (п. 2.3).

Пунктом 6.2 договору визначено, що банк має право змінити розмір процентів за користування кредитом, на підставі обставин, що не залежать від волі сторін договору та мають вплив на вартість кредитних ресурсів банку.

В забезпечення виконання умов кредитного договору, 31.10.2007 року між банком і ОСОБА_2 укладено договір поруки №490050062-П (а. с. 18). В силу п. 2.1 якого поручитель поручається за виконання боржником обов`язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути в майбутньому. Боржник та поручитель відповідають за порушення обов`язків як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник (п. 3.1).

25.02.2009 року Банк та ОСОБА_1 уклали договір про внесення змін і доповнень №1 до кредитного договору №490050062 від 31.10.2007 року, відповідно до п. 1 якого змінено дату остаточного повернення кредиту - до 31.10.2017 року (а. с. 11).

ОСОБА_2 надав свою згоду на зміну нового строку повернення кредиту. Дана обставина підтверджується п. 1 договору про внесення змін і доповнень №1 до договору поруки №490050062-П від 31.10.2007 року, укладеної 25.02.2009 року між банком та ОСОБА_2 (а. с. 19).

Банк свої зобов`язання за кредитним договором №490050062 від 31.10.2007 року виконав, надав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 15 841,58 дол. США, що підтверджується меморіальним ордером, випискою по особовому рахунку (а. с. 135, 171-173).

Пунктом 3 розділу 1 договору зазначено, що позичальник зобов`язується в порядку та на умовах, що визначені даним договором повертати кредит, виплачувати банку проценти за користування кредитом, сплачувати неустойки та інші передбачені договором платежі та виконувати інші обов`язки, що передбачені договором.

Позичальник зобов`язаний повернути кредитору кредит та сплатити проценти за користування кредитом частинами у терміни, що визначенні відповідно до цього договору, а також належним чином виконати інші зобов`язання, викладені в цьому договорі (п. 8.1 розділ 2 договору).

Відповідно до розрахунку заборгованості (а. с. 22), станом на 30.09.2015 року утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 9 047,28 дол. США (194 765,71 грн.), яка складається з: заборгованості за кредитом - 6 370,83 дол. США (137 148,32 грн), відсотки - 658,32 дол. США (14 172,01 грн.), пеня - 2 018,23 дол. США (43 445,38 грн.).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Порядок зміни розміру процентів за користування кредитом передбачений пунктом 6.2 кредитного договору від 31.10.2007 №490050062.

Надавши Банку право в односторонньому порядку змінювати розмір процентів, сторони узгодили процедуру зміни процентної ставки, а саме: у випадку прийняття кредитором такого рішення Банк повинен повідомити позичальника за сім днів до моменту настання таких змін шляхом направлення рекомендованого листа на адресу позичальника, зазначену в розділі 1 договору.

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом положень частини першої статті 651 та частини третьої статті 653 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. В разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковими для виконання сторонами.

Отже, якщо сторонами кредитного договору досягнуто домовленості з усіх його умов, у тому числі щодо збільшення банком в односторонньому порядку процентної ставки за кредитом з дотриманням певної процедури, то такі умови повинні виконуватись сторонами з моменту досягнення домовленості, тобто з моменту підписання договору.

Установлено, що ПАТ «Альфа-Банк» з 01 вересня 2008 року змінив процентну ставку за кредитним договором від 31.10.2007 №490050062 з 13,5 % річних до 15,5% річних з 01.09.2008 (а.с. 22).

Відповідно до пункту 3 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1155 (далі - Правила), рекомендоване поштове відправлення - це поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок «M»), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення з видачею відправникові розрахункового документа про прийняття і доставляється (вручається) адресатові (одержувачу) під розписку.

Згідно з пунктом 114 Правил адресовані фізичним особам рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення реєстрованих поштових відправлень (поштових переказів), повідомлення про надходження переказів, що пересилаються телеграфом або електронною поштою, а також усі повторні повідомлення про надходження поштових відправлень (поштових переказів) вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - повнолітнім членам сім`ї за умови пред`явлення ними документа, що посвідчує особу.

У разі підвищення банком процентної ставки з`ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо), дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 12 вересня 2012 року у справі № 6-57цс12, від 30 листопада 2016 року у справі № 6-82цс16, від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1374цс17 та постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року справа № 761/37819/15-ц.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В письмових поясненнях від 13.10.2016 банк зазначає про правомірність підвищення процентної ставки. Позичальник для отримання копії додатку про зміну процентної ставки до банку не з`явився, хоча був повідомлений належним чином. Вказана неявка не перешкоджає набуттю чинності змін (а.с. 137-141).

Проте, судом встановлено, що матеріали справи не містять належних доказів повідомлення позичальника, поручителя про зміну процентної ставки. Підстави вважати, що відповідачі були обізнані про таке підвищення, відсутні.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись законодавством, суд визнає безпідставними звернення позивача з вимогами про стягнення з відповідачів суми кредитної заборгованості, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивачем в односторонньому порядку було збільшено розмір процентної ставки за користування кредитом. Проте, ураховуючи внесені зміни до кредитного договору, позивачем не було повідомлено відповідачів про таке збільшення процентної ставки. Позичальником належним чином виконувались умови договору, сплачувалась заборгованість, виходячи з розміру процентної ставки, що була встановлена на момент укладення договору. Банком не доведено розміру заборгованості позичальника відповідно до розрахунку заборгованості.

Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 про визнання поруки припиненою.

Пунктом 5.4 договору поруки визначено, що у разі збільшення обсягу відповідальності боржника за основним договором передбачена цим договором порука діє тільки в тому випадку, якщо поручитель надасть свою згоду на таке збільшення.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 553, частиною першою статті 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За положеннями частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання. До припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов`язання без згоди поручителя, які призвели до збільшення його обсягу відповідальності.

Збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов`язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо.

Таким чином, у зобов`язаннях, у яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань перед банком.

Висновок про припинення поруки на підставі частини першої статті 559 ЦК України залежить від установлених судом обставин щодо обсягу зобов`язання, на виконання якого надано поруку, та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок зміни без його згоди забезпеченого зобов`язання. Для цього судам необхідно дослідити відповідні умови кредитного договору та договору поруки щодо порядку погодження поручителем змін до основного зобов`язання.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 2-588/10 (755/18438/16-ц), провадження № 14-275цс19.

Судом встановлено, що 25.02.2009 між банком та позичальником укладено договір про внесення змін і доповнень №1 до кредитного договору від 31.10.2007, яким змінено дату остаточного повернення кредиту, а саме, на 4 роки - до 31.10.2017, чим збільшено строк повернення кредиту. Також банком в односторонньому порядку збільшено розмір процентної ставки, відповідних договорів з поручителем укладено не було, з чого вбачається збільшення обсягу відповідальності поручителя, тому обгрунтованим є висновок про застосування до спірних правовідносин положень частини першої статті 559 ЦК України.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем відповідно до ст. 81 ЦПК України, не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. Зустрічний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 526, 553, 554, 559, 628, 629, 651, 653, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 81, 258, 258, 265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив :

У задоволенні основного позову Публічного акціонерного товариства «Альфа - банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Альфа - банк», третя особа ОСОБА_1 про визнання припинення правовідношення за договором поруки - задовольнити.

Визнати договір поруки №490050062-Пвід 31.10.2007, укладений між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством «Альфа - банк» припиненим.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа - банк» на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 551 (п`ятсот п`ятдесят одна) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.

Суддя: Л.М. Шум