Ухвала суду № 8841606, 01.12.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2009 р.Справа № 2-а-25733/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Касян В. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2009р. по справі№2-а-25733/08/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Про-будмонтаж" в особі ліквідатора ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю " Про-будмонтаж" в особі ліквідатора ОСОБА_1 (далі ТОВ " Про-будмонтаж "), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області (далі ДПІ у Зміївському районі у Харківській області), у якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005451501/0 від 13.10.08 року. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у Зміївському районі у Харківській області було порушено вимоги Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 (далі - Порядок), а саме в описовій частині акту перевірки не вказано первинні документи, на підставі яких вчинені записи у податковому та бухгалтерському обліку або інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення. Також у відповідності до приписів Порядку - грубим порушення є відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання. В повідомленні-рішенні вказано, що актом перевірки встановлено порушення п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000 року, що, на думку позивача, є взагалі не зрозуміло так як даний підпункт лише встановлює розмір штрафних санкцій та порядок їх розрахунку. Також позивачем зазначено, що в акті перевірки ДПІ у Зміївськом районі приводить співставлення сум податкового зобов'язання ТОВ «Про-будмонтаж»з сумами податкового кредиту контрагентів, що жодним законом чи нормативним документом не передбачено, крім того, платник податків не несе будь-яку відповідальність за формування податкового кредиту його контрагентів. Також позивач зазначив, що взаємовідносин з ПП «Сезон плюс»взагалі не мав, а тому висновки акту перевірки в цій частині є незрозумілими. Щодо податкових накладних, то вони виписані з додержанням вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та містять порядковий номер податкової накладної; дату виписування, назви юридичних осіб, податкові номера платників (продавця та покупця); опис товарів та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому вираженні та загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Щодо вимог п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону «Про ПДВ»позивач зазначив, що підприємством чітко виконані всі приписи. Податкову накладну складено у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надано покупцю. Податкові накладні виписані на кожну поставку товарів. На підставі викладеного позивач вважає, що перевірка ТОВ «Про-будмонтаж»проведена з порушенням норм діючого законодавства України, акт перевірки є необ'єктивним, спірне повідомлення-рішення є незаконним та таким що підлягає скасуванню.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року, адміністративний позов ТОВ " Про-будмонтаж" до ДПІ у Зміївському районі у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення за № 0005451501/0 від 13.10.2008 року.

Стягнено з Державного бюджету України на користь ТОВ " Про-будмонтаж " 3,40 грн. судового збору.

ДПІ у Зміївському районі у Харківській області, не погодившись з вказаною постановою суду, подало апеляційну скаргу, в якій вказує що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просила суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що працівниками ДПІ у Зміївському районі у Харківській області на виконання вимог наказу ДПА України від 18.04.2008 р. №266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" відомості задекларовані підприємством у відповідності до наказу ДПА України від 30.05.1997 р. № 166 „Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 р. №250/2054 у додатку 5 «розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»перевірено на рівні ДПА України у системі автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Відповідно відомостям системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів заниження податкових зобов'язань ТОВ „ Про-будмонтаж" по контрагентах складає 141312,54 грн. Сума податку на додану вартість, що не сплачена ТОВ „ Про-будмонтаж" до бюджету за звітні періоди березень, квітень, липень, серпень 2008 року складає -141312,54 грн. Виходячи з вище викладеного, ТОВ „ Про-будмонтаж" в порушення п.п.7.3.1. п.7.3 ст.7 та п.п.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР „Про податок на додану вартість", із змінами та доповненнями, за наслідками проведеної поставки товарів (послуг) на користь контрагентів не проведено оподаткування податком на додану вартість за відповідною датою виникнення обсягів таких операцій та не проведено сплату податку на додану вартість до бюджету. Також відповідач зазначає, відповідно до постанови господарського суду Харківської області від 27.08.08 року ТОВ „ Про-будмонтаж" визнано банкрутом та відкрито процедуру ліквідації. При цьому період діяльності підприємства складав менше двох років, а обороти грошових коштів по господарських операціях згідно наданої до ДПІ податкової звітності значні. Окрім цього ТОВ „Про-будмонтаж" під час проведення перевірки не надано документів, які б підтверджували транспортування товарів (акт приймання-передачі товару, товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТН , затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 року № 488\346). Також, вжитими ДПІ у Зміївському районі у Харківській області заходами встановлено, що виявити факт "товарності проведених операцій" ТОВ „ Про-будмонтаж" та підприємств-контрагентів неможливо. Вище викладене свідчить про те, що позивач мав намір не одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а мав намір виключно чи переважно сформувати "штучний" податковий кредит за рахунок ТОВ „ Про-будмонтаж " шляхом проведення "безтоварних" операцій без сплати грошових коштів та податків від цих операцій - тим самим нанести шкоду державі та суспільству.

Позивач заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем використовується електронна форма звітності та з наданої до суду картки розрахунків вбачається, що позивач розрахувався по договорам з контрагентами, вказаними в акті перевірки. Також при винесенні рішення суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ „ Про-будмонтаж" не несе відповідальності за дії контрагентів, оскільки відповідно до ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідальність за нарахування, утримання та сплату податку несе платник податку. Самі ж правочини, які були вчинені між позивачем та підприємствами-контрагентами, зазначеними в акті перевірки є правомірними. Окрім того, несплата податку продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Про-будмонтаж» зареєстроване Зміївською районною державною адміністрацією Харківської області 27.04.07 р. за № 14581020000004599 та взято на облік як платника податків Державною податковою інспекцією у Зміївському районі Харківської області.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено в апеляційній інстанції, що за результатами невиїзної документальної (камеральної) перевірки декларацій з податку на додану вартість за березень-серпень 2008 року „ Про-будмонтаж " в розрізі контрагентів, було складено акт № 1240/15-027/34713078 від 29.09.2008 року (а.с. 10-17).

На підставі зазначеного акту перевірки, начальником ДПІ у Зміївському районі винесене податкове повідомлення-рішення №0005451501/0 від 13.10.2008 року про встановлення порушень п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 211968,00 грн., в тому числі: за основним платежем -141312,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 70656,00 грн

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що при прийнятті оскарженої постанови, суд першої інстанції вірно посилався на норми Закону України “Про податок на додану вартість” та на застосуванні індивідуальної відповідальності за несплату податків до бюджету, але при цьому судом не були враховані фактичні обставини, які суттєво впливають на результати розгляду даного спору.

Позивач, здійснюючи оптову торгівлю товарами повинен мати документи, які підтверджують його право власності на придбаний товар. Таким документом, зокрема, є акт приймання-передачі товару. Також необхідно мати копії транспортних та супроводжувальних документів. Якщо товар доставляється вантажним автомобілем, таким документом є товарно-транспортна накладна за формою № 1-ТН , затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29.12.1995 року № 488\346. У ній повинні бути відмітки відправника товару (щодо відвантаження товару) та його отримувача (стосовно фактичного отримання товару).

Як встановлено колегією суддів, ТОВ ,, Про-будмонтаж" товарно-транспортні накладні та інші документи, що свідчать про транспортування товарів, не надало в ході проведення перевірки, також дані документи відсутні і в матеріалах справи.

Згідно наданої ТОВ „Про-будмонтаж" податкової звітності на підприємстві відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів для виконання господарських зобов'язань.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів зазначає, що виявити факт "товарності проведених операцій" ТОВ „Про-будмонтаж" та підприємств-контрагентів неможливо.

Відповідно до п.1 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”від 16 липня 1999 року №996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення.

Позивачем доказів поставки товарів надано не було.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Колегія суддів зазначає, що висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає з самої суті поняття податку, його основної функції формування доходів Державного бюджету України, а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно з Законом України “Про податок на додану вартість” зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Відповідно до положень ст. 216 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, який не створює юридичних наслідків, що повязані з його недійсністю. В ст. 236 даного Кодексу зазначено, що нікчемний правочин або право чин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, а тому не передбачає настання юридично значимих наслідків.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що у позивача не було законних підстав для формування податкового кредиту по взаємовідносинах з підприємствами-контрагентами.

Відповідно до п.п. “б”п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

Позивач оскаржує податкові повідомлення рішення від 13.10.2008 року № 0005451501/0 про нарахування податкового зобовязання по ПДВ в загальному розмірі 211968,00 грн., в тому числі: за основним платежем -141312,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 70656,00 грн. (а.с.9)

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами , викладеними у підпункті “б”підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 даного Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50% такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів що минули.

Враховуючи вище зазначені положення даного Закону, колегія суддів прийшла до висновку, що відповідачем було правомірно винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Зважаючи на вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Разом з тим, 30 листопада 2009 року до Харківського апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання ДПІ у Зміївському районі у Харківській області, в якому було зазначено, що станом на 30.11.2009 року позивач по справі ТОВ „ Про-будмонтаж" ліквідований як юридична особа, згідно із ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.04.2009 року та 30.04.2009 року виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі ЄДР), що підтверджено довідкою з ЄДР серії АГ № 716522-716525 та витягом з ЄДР серії АГ № 716519-716521.

Відповідно до ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження по справі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.04.2009 року юридичну особу ТОВ „Про-будмонтаж" (код ЄДРПОУ 34713078, зареєстроване 27.04.2007 року виконавчим комітетом Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, реєстраційний № 10004554860, місцезнаходження: 63404, Харківська обл., Зміївський район, м. Зміїв, вул. Гагаріна, 9/9) було ліквідовано.

Відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Припинення державної реєстрації ТОВ „ Про-будмонтаж" було здійснено 30 квітня 2009 року за № 14581170005004599 що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, тобто після прийняття рішення судом першої інстанції.

Ст. 203 КАС України визначено порядок закриття провадження у справі в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п.5. ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

Так п.4 ч.1 ст. 198 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, має право скасувати постанову суду і закрити провадження у справі.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів вважає що постанова суду першої інстанції через порушення ним норми матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ „ Про-будмонтаж", але в силу обставин зазначених п.5 ч.1 ст. 157 КАС України, підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.

Враховуючи положення п.4. ч.1 ст.198 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що є підстави для скасування постанови суду першої інстанції, та закриття провадження у справі.

Керуючись п. 5 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року по справі№2-а-25733/08/2070 скасувати.

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Про-будмонтаж" в особі ліквідатора ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області <3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >про скасування податкового повідомлення-рішення, закрити.

< Текст >

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Сіренко О.І.

Судді<підпис >

<підпис >Любчич Л.В. Спаскін О.А. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 07.12.2009 р.