Рішення № 88414657, 17.03.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/8711/19

Провадження № 2/201/1364/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі: головуючого судді – Федоріщева С.С.,

при секретарі – Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Інгосстрах», Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про стягнення страхового відшкодування та судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить суд стягнути з ПрАТ СК «Інгосстрах» на її користь страхову виплату за договором добровільного страхування від нещасних випадків в сумі 25000 грн. у зв`язку зі смертю від нещасного випадку застрахованої особи – ОСОБА_2 та судові витрати.

В обґрунтування заявленого позивач посилається на те, 24 липня 2013 року між ПрАТ СК «Інгосстрах» та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків №KGGANS-136W3NG. Відповідно до умов вказаного договору страхова сума становить 25000 грн. Розмір виплати в разі смерті застрахованої особи внаслідок нещасного випадку становить 100%, тобто 25000 грн. В жовтні 2018 року (точної дати згідно висновку експерта від 12 листопада 2018 року не встановлено) в с. Сухий Лиман, Овідіопольського району Одеської області, внаслідок не уточненого дорожнього нещасного випадку настала смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно умов договору добровільного страхування від нещасних випадків №KGGANS-136W3NG, смерть ОСОБА_2 внаслідок нещасного випадку є страховим випадком. Про настання страхового випадку дружина померлого ОСОБА_1 повідомила страхового агента за цим договором, АТ КБ «Приватбанк», який направив на електронну пошту ПрАТ СК «Інгосстрах» заяву позивача про настання страхової події і виплату страхового відшкодування за вищевказаним договором добровільного страхування та документи, необхідні для виплати страхового відшкодування. Листом від 31 жовтня 2018 року за вих. №31.10.2018/004-Z189UPV000081, за підписом голови правління ПрАТ СК «Інгосстрах» у виплаті страхового відшкодування позивачу було відмовлено. Позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив їй ц випоаті суми страхового відшкодування, не виконав вимоги договору, а тому вона була вимушена звернутись до суду із вказаним позовом.

Представник позивача надав до суду заяву, у якій просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача ПрАТ СК «Інгосстрах» надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд розглядати справу без його участі та відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки випадок, що стався в жовтні 2018 року з ОСОБА_2 відбувся в тот момент, коли договір страхування припинив свою дію, а тому підстави для випоати страхового відшкодування, як і для задоволення позовних вимог відсутні.

Прведставник відповідача АТ КБ «Приватбанк» надав суду заяву з проханням розглядати справу без його участі та відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши та оцінивши надані докази, у їх сукупності з увагою на їх належність, допустимість та достатність, проаналізувавши доводи, які викладені в позовній заяві і співставивши їх з матеріалами справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової ( матеріальної) та моральної шкоди особі, інші юридичні факти.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Згідно положень ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору( ст.. 979 ЦК).

Договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором( ст. 983 ЦК).

Сторонами договору страхування є, відповідно до ст.984 ЦК, - страховик, яким є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності, та страхувальник, яким може бути фізична або юридична особа.

Страхувальник зобов`язаний: 1) своєчасно вносити страхові платежі (внески, премії) у розмірі, встановленому договором; 2) при укладенні договору страхування надати страховикові інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-які зміни страхового ризику; 3) при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об`єкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об`єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним; 4) вживати заходів щодо запобігання збиткам, завданим настанням страхового випадку, та їх зменшення; 5) повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором.

Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов`язки страхувальника( ст. 989 ЦК ).

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком( ст. 990 ЦК ).

Страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови( ст. 991 ЦК).

У разі смерті страхувальника, який уклав договір майнового страхування, його права та обов`язки переходять до осіб, які одержали це майно у спадщину.

В інших випадках права та обов`язки страхувальника можуть перейти до третіх осіб лише за згодою страховика, якщо інше не встановлено договором страхування.

У разі смерті страхувальника, який уклав договір особистого страхування на користь третьої особи, його права та обов`язки можуть перейти до цієї особи або до осіб, на яких відповідно до закону покладено обов`язки щодо охорони прав та інтересів застрахованої особи( ст. 994 ЦК).

Договір страхування припиняється у випадках, встановлених договором та законом.

Якщо страхувальник прострочив внесення страхового платежу і не сплатив його протягом десяти робочих днів після пред`явлення страховиком письмової вимоги про сплату страхового платежу, страховик може відмовитися від договору страхування, якщо інше не встановлено договором.

Страхувальник або страховик може відмовитися від договору страхування в інших випадках, встановлених договором.

Якщо страхувальник або страховик відмовився від договору страхування, договір припиняється( ст. 997 ЦК).

Судом встановлено, що 24 липня 2013 року між ОСОБА_2 та ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ» укладений договір добровільного страхування від нещасних випадків №KGGANS-136W3NG. Застрахованою особою за договором є також ОСОБА_2 .

Предметом договору у відповідності до п.4.1 є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з життям, здоров`ям та працездатністю застрахованої особи.

Пункт 7 договору визначає строк дії – цей договір діє 12 місяців з 25 липня 2013 року по 24 липня 2014 включно(але не більш ніж сплачуємий період). При цьому договір набуває чинності з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем сплати страхового платежу на поточний рахунок страховика. Цей Договір лонгується на такий же строк у разі сплати наступних страхових платежів, якщо жодний з учасників договору не заявить про бажання його припинити.

Сплачуємий період страхування – 1 календарний місяць. Сплачуємий період починається з 00 год. 00 хв. першого календарного дня календарного місяця, але не раніш фактичної сплати страхового платежу, та закінчується в 24 год.00 хв. останнього календарного дня календарного місяця.

Пункт 11.5. договору визначає, що у разі несплати або неповної сплати відповідної частки страхового платежу цей договір не набуває сили (або припиняє свою дію) і ніякі виплати страхового відшкодування за ним не здійснюються. У разі сплати наступної частки страхового платежу цей договір поновлює свою дії з моменту фактичного надходження коштів на вищезазначений рахунок страховика.

В жовтні 2018 року (точної дати згідно висновку експерта від 12 листопада 2018 року не встановлено) в с. Сухий Лиман, Овідіопольського району Одеської області, внаслідок не уточненого дорожнього нещасного випадку настала смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30 жовтня 2018 року позивач ОСОБА_1 повідомила страхову компанію про страховий випадок.

Згідно ст. 8 ЗУ «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і лише з настанням якої виникає обовязок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Страховим випадком згідно Правил страхування та п.6.1.. договору визнається: смерть застрахованої особи, яка настала внаслідок нещасного випадку, згідно Правил №1 (Правила добровільного страхування від нещасних випадків).

Згідно договору страхування цей договір заключено на підставі усної заяви Страхувальника. Страхувальник ознайомлений з Правилами страхування та умовами страхування. Умови страхування є невід`ємною частиною цього Договору.

Як спадкоємець померлого, позивач звернувся до страхової компанії ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ» із заявою про виплату страхового відшкодування від 30 жовтня 2018 року.

Відповідно до страхового акту №Z189UPB700008L від 30 жовтня 2018 у виплаті відшкодування страхова компанія відмовила посилаючись на п.11.5. договору – у зв`язку із несплатою страхового платежу.

Згідно ст. 10 Закону України «Про страхування» страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов`язаний внести страховику згідно з договором страхування. Частини 1, 2 ст. 9 Закону «Про страхування» дають визначення поняттям страхова сума та страхова виплата, а саме:

- страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

- страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Договором (п.10 та п. 11.2) визначені розміри страхового платежу (страхової премії) та порядок його сплати.

Сплачуємий період страхування – 1 (один) календарний місяць. Сплачуємий період починається з 00 год. 00 хв. першого календарного дня календарного місяця, але не раніш фактичної сплати страхового платежу, та закінчиться в 24 год.00 хв. останнього календарного дня календарного місяця.

Пункти 11-1-11-3. договору передбачають, що страхові платежі здійснюються за реквізитами на рахунок ПРАТ СК «ІНГОССТРАХ» № НОМЕР_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, ЄДРПОУ 33248430. Способом оплати є щомісячний регулярний платіж у розмірі 10 грн. сплачений на рахунок страховика. Страховий платіж вважається сплаченим з моменту надходження безготівкових коштів або внесення готівки на вищевказаний рахунок страховика. Під час сплати страхового платежу страхувальник зобов`язаний в призначенні платежу вказати наступне: «Страхова премія за договором № №KGGANS-136W3NG від 24 липня 2013 року».

Як слідує з виписки по картковому рахунку № НОМЕР_2 Варцаба В.М. 25 грудня 2013 року останній раз сплачував страховий платіж за договором № №KGGANS-136W3NG від 24 липня 2013 року.

Згідно п.11.5. зазначеного договору у разі несплати або неповної сплати відповідної частки страхового платежу цей договір не набуває сили (або припиняє свою дію) і ніякі виплати страхового відшкодування за ним не здійснюються. У разі сплати наступної частки страхового платежу цей договір поновлює свою дії з моменту фактичного надходження коштів на вищезазначений рахунок страховика.

Оскільки на момент смерті застрахованої особи в жовтні 2018 року договір страхування припинив свою дію, у виплаті страхового відшкодування було правомірно відмовлено, а тому слід дійти до висновку про можливість відмови у задоволенні позовних вимог.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, ст.ст. 13, 76 - 77, 81, 89, 141, 247 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Інгосстрах», Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про стягнення страхового відшкодування та судових витрат – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.С. Федоріщев