Рішення № 88409282, 24.03.2020, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/1141/20

Провадження №2/524/1386/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2020 року Автозаводський районний суд м Кременчука в складі:

головуючого судді Вінтоняк Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Воблікової І.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом.

Позовна заява мотивована тим, що 20.05.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. було вчинено виконавчий напис за № 11021, відповідно до якого стягнуто з неї на користь АТ «ПУМБ» заборгованість за кредитним договором в сумі 34573,48 грн. Позивач вважає, що виконавчий напис виконано без достатніх правових підстав, оскільки при вчиненні виконавчого напису нотаріус не врахував та не перевірив факту наявності чи відсутності спору щодо заборгованості, чим порушив норми закону.

Відповідачем відзиву на позов не надано.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. надала до суду належним чином завірені документи, на підставі яких було вчинено виконавчий напис, що оскаржується.

Ухвалою суду від 02.03.2020 року відкрито провадження по справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін 24.03.2020 року о 10.00.

Ухвалою суду від 05.03.2020 року судом задоволено заяву про забезпечення позову, зупинено стягнення у виконавчому провадженні №59386337.

Представник позивача надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність та відсутність позивача (а.с. 58).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомляв, відзиву не подав (а.с. 34).

Від третьої особи надійшла заява про розгляд справи у відсутність (а.с. 37).

Суд вважає за можливе, з огляду на положення ст. 223 ЦПК України, розглянути справу у відсутність сторін.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 20.05.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №11021, відповідно до якого нотаріусом запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «ПУМБ», який є правонаступником ПАТ «ПУМБ», заборгованість за кредитним договором № 1001046863001 від 31.05.2018 року , строк платежу якого настав, за період з 13.05.2018 року по 13.05.2019 року, у розмірі 34073,48 грн., в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту – 10136,68 грн., прострочена заборгованість за комісією – 9975 грн., прострочена заборгованість за процентами – 1,36 грн., строкова заборгованість за сумою кредиту - 13542,19 грн., строкова заборгованість за комісією – 418,21 грн., строкова заборгованість за процентами – 0,04 грн., а також плату за вчинення виконавчого напису – 500 грн., а всього 34573,48 грн. (а.с.39).

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно з п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п. 1.2, 2.1 Глави 16 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, вказано, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Згідно із пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19).

Як вбачається з заяви №1001046863001 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 31.05.2018 року, ОСОБА_2 банком було надано споживчий кредит на суму 25000 грн., строком на 24 місяці, розмір процентної ставки – 0,01% річних, розмір комісії за обслуговування кредиту – 3,99%.

Надана до нотаріуса виписка заборгованості, підписана представником банку за довіреністю, не можна вважати документом, який підтверджує безспірність заборгованості боржника, оскільки в ній зазначено лише суми, які банк вважає за необхідне стягнути, разом з тим будь-яких доказів на підтвердження заборгованості саме в такому розмірі не надано. Т

З огляду на те, що відповідач відзиву не подав, суд позбавлений можливості самостійно перевірити чи була заборгованість безспірною на момент вчинення виконавчого напису.

У своїй вимозі від 21.03.2019 року №904, адресованій боржнику, про дострокове повернення кредиту та сплату заборгованості банк посилався на положення п. 1 абз. 1 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (а.с 55), разом з тим, текст зазначеної норми було змінено відповідно до Закону № 1734-VIII від 15.11.2016 «Про споживче кредитування».

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

З заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорту споживчого кредиту не вбачається, що сторони погодили умови щодо можливості банку вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав.

Крім того, суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази отримання боржником повідомлення банку про розмір заборгованості та вимоги про дострокове погашення кредиту.

За таких обставин, суд приходить до висновку про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору у сумі 840, 80 грн.

Керуючись ст.ст. 34, 87- 89 Закону України «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за №296/5, ст. ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 141, 142, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною від 20 травня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 11021, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованості за кредитним договором №1001046863001 від 31.05.2018 року у сумі 34073,78 гривень та плати за вчинення виконавчого напису у сумі 500 гривень, а всього 34573,48 гривень.

Стягнути з Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк», ІКЮД 14282829, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, номер свідоцтва в Єдиному реєстрі нотаріусів №6685, адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 24 березня 2020 року.

Головуючий суддя: Н.Д. Вінтоняк