Рішення № 88408622, 25.03.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/13259/19

2/357/654/20

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

25 березня 2020 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Бондаренко О.В., при секретарі - Нізовій А.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 , про відшкодування збитків в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В :

26.11.2019 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулося до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що 07.03.2017 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_1 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК-3763073 від 07.03.2017 року, згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання відшкодувати шкоду, заподіяну третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди внаслідок експлуатації транспортного засобу «ВАЗ 2101», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 . 27.06.2017 року в м. Біла Церква на вулиці Ярослава Мудрого, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «ВАЗ 2101», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля RenaultDokker, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Відповідно до Постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області вказана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення Правил дорожнього руху України водієм автомобіля «ВАЗ 2101», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 . 09.07.2017 року до ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» надійшла заява про настання страхової події від Управління національної поліції в Київській області, власника транспортного засобу RenaultDokker, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який був пошкоджений у зв`язку із ДТП. Відповідно до Висновку №146 експертного авто товарознавчого дослідження про визначення матеріального збитку, заподіяного ушкодженням колісного транспортного засобу від 13.07.2017 року, наданого ФОП ОСОБА_3 зазначено, вартість ремонту автомобіля RenaultDokker, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 32 285,66 грн. Відповідно до умов договору страхування, враховуючи Висновок №146, розмір франшизи (1000,00 грн.) ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» здійснило виплату страхового відшкодування ОСОБА_4 у розмірі 31 285,66 грн. Відповідач, на час ДТП, перебував в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується довідкою про дорожньо-транспортну пригоду та Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, на підставі пп.а п.38.1.1 ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тому, просив стягнути з відповідача на користь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» в порядку регресу витрати в сумі 31 285,66 грн. та судові витрати 1 921 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 19.12.2019 року у вказаній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача, ОСОБА_5 , в судове засідання не з`явився, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі., проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов до суду не подав.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, постановив розглянути справу без участі відповідача та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Судом встановлено, що 27.06.2017 року близько 01 год. 40 хв. відповідач - ОСОБА_1 по вулиці АДРЕСА_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ 2101», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, проявив неуважність, не переконався, що це буде безпечно та не створить перешкоди в русі автомобілю RenaultDokker, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі зі спеціальними проблисковими маячками синього кольору ліворуч від нього та допустив з ним зіткнення. В результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3 (б), 10.1, 10.2, 3.2 ПДР України.

Даний факт, також підтверджується довідкою № НОМЕР_3 про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.18).

31.07.2017 року постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення. передбаченого ст.124 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн., що підтверджується постановою від 31.07.2017 року (справа №357/7480/17 3/357/2489/17) (а.с.13, 14).

Відповідно до ч. ч. 4 - 6 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З матеріалів справи вбачається, що ДТП сталася з вини відповідача, постанова про визнання ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КупАП набрала законної сили, а отже саме ОСОБА_1 відповідно до положень ст.1188 ЦК України зобов`язаний відшкодувати збитки спричинені внаслідок пошкодження автомобіля RenaultDokker, державний номерний знак НОМЕР_2 , власнику транспортного засобу ГУ НП в Київській області.

06.03.2017 між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ОСОБА_1 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Поліс №АК/3763073 (а.с.6), згідно якого 06.03.2017 року було застраховано автомобіль «ВАЗ 2101», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , страхова сума визначена в розмірі 100 000,00 гривень, франшиза - 1000 гривень.

Судом встановлено, що автомобіль RenaultDokker, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , належить Головному Управлінню національної поліції в Київській області, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с.7-8) та даним автомобілем керував ОСОБА_2 .

27.06.2017 року Головне Управління національної поліції в Київській області повідомило страхову компанію ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 27.06.2017 року за адресою Київська область, м. Біла Церква по вулиці Я. Мудрого, 28, під час якої їх автомобіль RenaultDokker, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження (а.с.16).

Як вбачається з Висновку №146 експертного авто товарознавчого дослідження про визначення матеріального збитку, заподіяного ушкодженням колісного транспортного засобу від 13.07.2017 року, наданого ФОП ОСОБА_3 (а.с.20-29), вартість відновлювального ремонту автомобіля RenaultDokker, державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 32 285,66 грн.

Відповідно до умов договору страхування, враховуючи Висновок №146, розмір франшизи (1000,00 грн.) ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» здійснило виплату страхового відшкодування ТОВ «Інтер-Продукт» у розмірі 31 285,66 грн., що підтверджується страховим актом №109.00707917-1 за Договором ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів на території України №АК-3763073 від 07.03.2017 року та платіжним дорученням №899305 від 23.08.2017 року (а.с.11, 12).

Відповідно до ст.36.2ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Тобто, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» визнало зазначене ДТП страховим випадком, виплатило кошти власнику пошкодженого автомобіля та звернулось до суду з вказаним позовом з вимогами щодо відшкодування за рахунок відповідача в порядку регресу виплаченої суми страхового відшкодування в розмірі - 31 285 грн. 66 коп., що підтверджено відповідними платіжними документами.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється громадянин, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору, оренди, довіреності тощо).

Аналізуючи зазначені норми законодавства, роз`яснення, викладене в Постанові Пленуму Верховного Суду України, суд приходить до висновку про стягнення спричиненої матеріальної шкоди з відповідача, який на момент ДТП керував автомобілем та своїми діями завдав матеріальних збитків водіям інших автомобілів.

Згідно із ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як передбачено п. 38.1, пп (а) 38.1.1 ст. 38Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Оскільки відповідач вчинивши ДТП перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується довідкою № НОМЕР_3 про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.18), позивач має право регресної вимоги до водія застрахованого транспортного засобу.

Ст.1191 ч.1 ЦК України, також, передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги /регресу/ до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, виплативши на користь Головного Управління національної поліції в Київській області спричинену пошкодженням належному їм автомобілю шкоду в розмірі 31 285 грн. 66 коп., позивач набув право регресу до відповідача, з вини якого сталася вищевказана ДТП.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України, ст.4 Закону України «Про судовий збір» за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню на користь позивача, понесені ним судові витрати: судовий збір в сумі 1921,00 грн. згідно платіжного доручення №63685621 від 05.11.2019 року (а.с. 5).

Керуючись ст. 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Закону України «Про страхування», ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 233, 280 - 284, 258-259, 265, 268, 354-355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (код ЄДРПОУ 33908322, місце знаходження:03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ), про стягнення матеріальної шкоди,задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» матеріальну шкоду в розмірі 31285,66 грн. (тридцять одна тисяча двісті вісімдесят п`ять гривень 66 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» судові витрати у справі в розмірі 1 921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Білоцерківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення складено 25.03.2020 року.

СуддяО. В. Бондаренко