Ухвала суду № 88407653, 10.03.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9889/19

Провадження № 4-с/161/5/20

У Х В А Л А

10 березня 2020 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого – судді Кихтюка Р.М.

секретаря – Салій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку скаргу №22 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області, -

В С Т А Н О В И В :

Скаржники звернулися до суду із скаргою на постанову державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області.

Скаргу мотивують тим, що при винесенні постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 16.05.2019 року, державний виконавець посилається на постанову виконавчого провадження №44819991 від 18.04.2019 року, яка не вступила в законну силу.

Покликаючись на викладенні обставини, просили суд визнати неправомірними дії державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області, а також скасувати вказану постанову.

В судове засідання скаржники не з`явилися, хоча про час та місце слухання справи були повідомлені судом належним чином.

Державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби у м. Луцьку до початку розгляду справи по суті подала суду заяву про слухання справи у її відсутності.

Заінтересована особа також подав до суду заяву про слухання справи у його відсутності, просив відмовити у задоволенні скарги.

Згідно ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.

Ст. 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення ухваленого до цього кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як з`ясовано в судовому засіданні, 16.05.2019 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, якою накладено арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , а саме: Ѕ частини тонкокаркасної споруди (ангар) Ї-1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 482,9 кв.м. (а.с. 3).

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку (п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

За умовами ч. 3 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

В даному випадку, арешт майна боржника в межах виконавчого провадження з приводу примусового виконання рішення майнового характеру накладений у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження» для даної категорії проваджень.

Жодних доводів того, що постанова про арешт майна боржника від 16.05.2019 року є такою, що не відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та винесеною всупереч його положенням, матеріали скарги не містять.

За змістом ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, зважаючи чи на вищевказане, суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити.

А тому, керуючись ст.ст. 447, 451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги №22 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцьк Головного територіального управління юстиції у Волинській області– відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складений 10.03.2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк