Рішення № 88405535, 25.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДО Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

25 березня 2020 року справа №640/24741/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши у письмовому провадженні за власною ініціативою питання про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )доПриватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни (далі по тексту - відповідач, приватний виконавець Юхименко О.Л.)третя особаАкціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі по тексту - третя особа, АТ «ПУМБ»)про1) визнання протиправною та скасування постанови від 26 листопада 2019 року про відкриття виконавчого провадження №60714978 з примусового виконання виконавчого напису №27048, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. про стягнення з позивача на користь АТ «ПУМБ» заборгованості у розмірі 20 039,32 грн.; 2) визнання протиправною та скасування постанови від 26 листопада 2019 року про стягнення з боржника - ОСОБА_1 основної винагороди у сумі 2 003,93 грн.В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 року у справі №640/24741/19 адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження від 26 листопада 2019 року ВП №60714978; визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Юхименко Ольги Леонідівни про стягнення з боржника основної винагороди від 26 листопада 2019 року ВП №60714978; у стягненні судових витрат на правову допомогу відмовлено.

Відповідно до частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що після ухвалення судового рішення у справі №640/24741/19, до суду надійшла заява про розрахунок витрат та їх стягнення, а також клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, у зв`язку із чим суд прийшов до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення в частині вирішення питання про судові витрати.

Розглянувши подані позивачем заяви та додаткові докази, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Пункт 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою та другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 та від 22 грудня 2018 року у справі №826/856/18.

Отже, на підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Як встановлено в рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 березня 2020 року, яким у стягненні судових витрат на правову допомогу відмовлено, представником позивача надано суду копію договору про надання професійної правничої допомоги від 04 грудня 2019 року та акти надання-приймання послуг від 09 грудня 2019 року на суму 5 500,00 грн., від 27 січня 2020 року на суму 2 000,00 грн.; докази оплати гонорару чи інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, в матеріалах справи відсутні.

Позивачем додатково надано до суду розрахунок судових витрат, у якому зазначено, що станом на 16 березня 2020 року загальна сума судових витрат складає 9 567,73 грн., а саме:

1) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 750,00 грн. згідно договору про надання професійної правничої допомоги від 04 грудня 2019 року, додаткової угоди від 10 березня 2020 року, угоди від 11 березня 2020 року та відповідних актів: згідно акта надання-приймання послуг від 09 грудня 2019 року - 5 500,00 грн. (загальний витрачений час - 11 год. із розрахунку 500 грн./год.); згідно акта надання-приймання послуг від 27 січня 2020 року №2 - 2 000,00 грн. (загальний витрачений час - 4 год. із розрахунку 500 грн./годину); згідно акта надання-приймання послуг від 16 березня 2020 року №3 - 1 250,00 грн. (загальний витрачений час - 2,5 години із розрахунку 500 грн./годину);

2) витрати, пов`язані із прибуттям представника ОСОБА_2 до суду 02 березня 2020 року для ознайомлення з матеріалами справи у розмірі 700,73 грн. (382,71 грн. - прибуття (Херсон-Київ); 318,02 грн. - вибуття (Київ-Херсон);

3) витрати пов`язані з іншими процесуальними діями по справі у розмірі 117,00 грн. (47,00 грн. - послуги поштового зв`язку з направлення позовної заяви; 70,00 грн. - послуги поштового зв`язку з направлення відповіді на відзив).

Також, позивачем надано в матеріали справи копії додаткової угоди до договору про надання професійної правничої допомоги від 10 березня 2020 року, акта надання-приймання послуг від 16 березня 2020 року №3, проїзного документа (квиток) серії БЖ № 097472, квитанцій поштового оператора "Укрпошта".

Таким чином, позивачем надано докази здійснених витрат, пов`язаних із підготовкою до розгляду справи та вчиненням інших процесуальних дій у розмірі 817,73 грн. (витрати, пов`язані із прибуттям представника ОСОБА_2 до суду 02 березня 2020 року для ознайомлення з матеріалами справи у розмірі 700,73 грн. та витрати пов`язані з послугами поштового зв`язку з направлення позовної заяви та відповіді на відзив).

При цьому докази оплати позивачем гонорару чи інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, в матеріалах справи відсутні, з урахуванням чого суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення судових витрат лише в частині витрат, пов`язаних із підготовкою до розгляду справи та вчиненням інших процесуальних дій у розмірі 817,73 грн.

Таким чином, суд вважає за можливе частково задовольнити вимоги позивача про відшкодування судових витрат та присудити на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 817,73 грн.

Оскільки відповідач не має призначених бюджетних асигнувань, сплачені позивачем судові витрати відшкодовуються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 134, 139, 246, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Ухвалити додаткове рішення, яким стягнути на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати у розмірі 817,73 грн. (вісімсот сімнадцять гривень сімдесят три копійки) за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.А. Кузьменко