Ухвала суду № 88404755, 25.03.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/269/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі №420/269/20 за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В:

13 січня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, в якому позивач просить суд визнати протиправним і скасувати наказ начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції №12/ОС-СТ від 12 грудня 2019 року у частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.

Ухвалою від 20.01.2020 судом відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено її розглядати в порядку, визначеному ст.262 КАС України.

Вказаною ухвалою судом також зобов`язано Південне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції надати до суду у п`ятнадцятиденний строк від дати отримання даної ухвали належним чином засвідчені копії матеріалів службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни персоналом воєнізованого формування «ЦИКЛОН-ПІВДЕНЬ», під час відрядження до державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор», що мало місце 07.11.2019 року.

30.01.2020 року (вх. №4333/20) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву разом із супровідним листом про направлення його копії на адресу позивача та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадянських формувань щодо відповідача.

У вказаному відзиві представник відповідача просить суд розглядати справу за участю Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

30.01.2020 року (вх. №4332/20) від представника відповідача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, згідно переліку, наведеного у ньому.

Разом з цим 30.01.2020 року (вх. №4244/20) від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, оскільки позивачем не отримано відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 10.02.2020 року судом вирішено розглядати справу за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання в даній адміністративній справі.

11.03.2020 року (вх. №11139/20) від представника відповідача до суду надійшло клопотання про закриття провадження по справі.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що 11.03.2020 року Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції скасовано дисциплінарне стягнення позивачу.

17.03.2020 року (вх. №ЕП/2668/20) від представника позивача до суду надійшов лист, в якому зазначено, що позивач не заперечує проти задоволення клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі та просить суд розглянути питання про розподіл судових витрат.

У підготовче засідання 23.03.2020 року сторони не прибули, про дату час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином та своєчасно.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

За приписами ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, зважаючи на подані представниками сторін заяви та клопотання, у зв`язку із неприбуттям у судове засідання 23.03.2020 року всіх учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, суд дійшов висновку про розгляд, зокрема, інших процесуальних питань в порядку письмового провадження.

Вирішуючи клопотання представника відповідача про закриття провадження по справі №420/269/20 за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання протиправним та скасування наказу, суд виходить з наступного.

Так, предметом позову у даній справі є правомірність наказу начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції №12/ОС-СТ від 12 грудня 2019 року у частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.

З наданих з боку відповідача доказів судом встановлено, що 11.03.2020 року Південним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції прийнято наказ №4/ОС-СТ «Про скасування дисциплінарних стягнень», яким скасовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність старшому лейтенанту внутрішньої служби ОСОБА_1 , старшому інспектору штурмового взводу підрозділу воєнізованого формування «ЦИКЛОН-ПІВДЕНЬ», накладене наказом начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції №12/ОС-СТ від 12 грудня 2019 року.

Відповідно до п.2 ч.2 та ч.4 ст.183 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Пунктом 8 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Таким чином, суд доходить висновку, що клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі підлягає задоволенню, як така, що не суперечить вимогам закону і не порушує права, свободи або інтереси інших осіб та є підставою для закриття провадження у адміністративній справі.

У даному випадку у суду відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Крім того, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивачем за подачу даної позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., що підтверджується копією квитанції №58 від 11.01.2020 року (а.с.5).

Положеннями ч.2 ст. 238 КАС України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Частиною 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Враховуючи викладене, та беручи до уваги приписи ст.238 КАС України, суд вважає за необхідне повернути позивачу суму сплаченого судового збору у розмірі 840,80 грн.

В той же час, щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Так, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

На підтвердження понесення вказаних витрат позивачем надано до суду копію договору про надання правової допомоги №1/2 від 26.12.2019 року, укладеного між адвокатським об`єднанням «Некст Левел» та позивачем, рахунок-фактуру №2 від 13.01.2020 року, квитанцію №6 від 21.01.2020 року про сплату ОСОБА_1 5000 грн. згідно вказаного договору.

Так, як встановлено судом з рахунку-фактури №2 від 13.01.2020 року він виставлений на підставі договору №2 від 13.01.2020 року на загальну суму 5000,00 грн., з яких:

- консультування замовника та опитування свідків - 1000,00 грн. (1 послуга);

- вивчення та аналіз на відповідність вимогам чинного законодавства матеріалів справи про накладення дисциплінарного стягнення - 1000,00 грн. (1 послуга);

- підготування позовної заяви та дослідження судової практики - 1000,00 грн. (1 послуга);

- приймання участі у судових засіданнях - 2000,00 грн. (2 послуги).

Суд зазначає, що представник позивача через канцелярію суду 11.03.2020 року подавав клопотання про відкладення підготовчого засідання зважаючи на що підготовче судове засідання 11.03.2020 року було відкладено на 23.03.2020 року.

Як вже вказано вище, у підготовче судове засідання 23.03.2020 року сторони не прибули.

Зважаючи на те, що судовий розгляд даної адміністративної справи за участю представників сторін не здійснювався, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення на користь позивача витрат, пов`язаних з прийманням участі його представника у судових засіданнях у розмірі 2000,00 грн.

В іншій частині, витрати позивача на правничу допомогу по даній справі у розмірі 3000,00 грн. є обґрунтованими та документально підтвердженими.

Згідно з ч.1, 2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Стаття 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частинами 1, 6 ст.143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. У випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.

Відповідно д ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з тим, згідно положень ст. 140 КАС України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат.

В даному випадку, підставою для закриття провадження по справі є саме те, що оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, вирішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.

Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов`язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.

При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов`язковим є дотримання таких умов: аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті; обов`язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.

Отже у разі, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне, застосувавши аналогію положення закону ст. 140 КАС України, що є найбільш приближеним за змістом до ситуації та враховуючи те, що наданими до суду документами витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн. підтверджено, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції суми витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст.47, п.8 ч.1 ст. 238, ст.ст. 239, 243, 256, 295, 297 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №420/269/20 за позовом ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про визнання протиправним і скасування наказу начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції №12/ОС-СТ від 12 грудня 2019 року у частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну посадову відповідність.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок), сплачений згідно квитанції №58 від 11.01.2020 року.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (Люстдорфська дорога, 9, м.Одеса, 65017, код ЄДРПОУ 40867311) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 3000,00 грн. (три тисячі гривень, 00 коп).

Повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала підлягає оскарженню у встановлений статтями 295, 297 та Перехідних положень КАС України строк і порядок.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Суддя Корой С.М.