Ухвала суду № 88404466, 24.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову

24 березня 2020 року м. Київ № 640/2521/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., судді Мазур А.С., при секретарі судового засідання Моренко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі:

за позовом Вищої Школи Адвокатури Національної асоціації адвокатів України до треті особи Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денисової Людмили Леонтіївни ОСОБА_1, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправним та скасування припису за участю представників сторін:

від позивача - Грабовий Анатолій Миколайович

від відповідача - Марченко Олександр Максимович, Колосова Марія Олександрівна

від третьої особи - не прибули

ВСТАНОВИВ:

03.02.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Вища Школа Адвокатури Національної асоціації адвокатів України із позовом до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денисової Людмили Леонтіївни, треті особи: ОСОБА_1 , Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправним та скасування припису №20-20 від 04.11.2019.

Разом із позовною заявою, позивачем було подано заяву про забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення дії припису №20-20 від 04.11.2019 до набрання законної сили судовим рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2020 клопотання Вищої Школи Адвокатури Національної асоціації адвокатів України про застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі задоволено, зупинено дію припису №20-20 від 04.11.2019 про усунення порушень вимог законодавства у сфері захисту персональних даних, виявлених під час перевірки до набрання рішенням законної сили.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від представника відповідача надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.03.2020 призначено до розгляду в судовому засіданні клопотання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денисової Людмили Леонтіївни про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі №640/2521/20.

Представники відповідача в судовому засіданні клопотання підтримали повністю. Посилались на те, що судом при винесенні ухвали про забезпечення позову від 05.02.2020 не досліджено факт здійснення Вищою Школою Адвокатури Національної асоціації адвокатів України транскордонної передачі персональних даних користувачів без отримання згоди користувачів на транскордонну обробку їх персональних даних, що здійснюється за допомогою он-лайн платформи "antitreningi.ru", хостинг якої відбувається за межами України, що також підтверджується долученими листами Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України від 14.08.2019 №30/1/1-6993 та Київського управління кіберполіції Департаменту кіберполіції Національної поліції України від 13.08.2019 №522вх/38/19/01-2019. Так, на думку позивача, у випадку не скасування заходів забезпечення позову, можливо завдати більшої шкоди, ніж запобігти.

Представник позивача у своїх запереченнях проти вказаного клопотання посилався на те, що ні Служба безпеки України, ні Національна поліція України не наділені повноваженнями на встановлення місця зберігання електронної адреси, в тому числі щодо місця розташування серверів. Крім того, у вказаних листах не підтверджується достовірність та точність отриманої інформації, зокрема у листі СБУ, на який посилається відповідач не вказано який саме веб-ресурс інтернет-сервісу використовувався останнім для встановлення такої інформації. До того ж Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини не витребовував у позивача документ щодо порядку обробки персональних даних, а відтак твердження про його відсутність не можуть братися до уваги.

Вирішуючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.ч. 1,3 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.

Так, забезпечуючи позов, суд виходив з того, що вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, а невжиття заходів забезпечення адміністративного позову істотно ускладнить виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

В той же час, суд, вирішуючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вважає за необхідне звернути увагу на необхідності дотримання принципів правової визначеності та передбачуваності законодавства, на важливості та необхідності застосування яких неодноразово наголошувалося у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Термін "адміністративний акт" означає, відповідно до Резолюції (77) 31 про захист особи відносно актів адміністративних органів, прийнятої Комітетом Європи від 28.09.1977 на 275-му засіданні заступників міністрів, будь-який окремий захід чи рішення, вжитий/прийняте в межах реалізації владних повноважень, який/яке, з огляду на свій характер, безпосередньо впливає на права, свободи чи інтереси осіб.

Це визначення, в якому під актами маються на увазі заходи або рішення, "вжиті/прийняті в рамках здійснення владних повноважень", охоплює не лише акти адміністративних органів влади, а також заходи, вжиті іншими особами, юридичними особами публічного та приватного права або фізичними особами, які певною мірою наділені публічно-владними повноваженнями.

У випадку, коли у провадженні суду знаходиться позов проти адміністративного акту, і цей суд ще не виніс стосовно нього свого рішення, заявник може вимагати від цього суду або від іншого компетентного судового органу вжити заходів тимчасового захисту стосовно цього адміністративного акта.

Заходи тимчасового захисту, про вжиття яких розпорядився правомочний суд, можуть мати форму повного або часткового призупинення виконання адміністративного акта, повного або часткового відновлення ситуації, яка існувала на момент прийняття цього адміністративного акта або після його прийняття, а також покладення судом, згідно з його повноваженнями, відповідного обов`язку на адміністративний орган влади.

При цьому, органи державної влади зобов`язані діяти відповідно до закону і, якщо їхні рішення оскаржуються, довести в правомочному суді, що вони дотримувались відповідних норм.

Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі. Метою застосування заходів забезпечення позову є, перш за все, захист прав позивача до ухвалення рішення у справі.

З аналізу процесуальних норм, які регулюють інститут забезпечення адміністративного позову слідує, що скасування заходів забезпечення позову можливе коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.

Заслухавши пояснення представників відповідача щодо підстав скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 05.02.2020 суд дійшов висновку, що станом на момент розгляду даної заяви, підстави для скасування вжитих заходів забезпечення адміністративного позову відсутні, виключно з тих підстав, що обставини, якими обґрунтовано необхідність скасування забезпечення позову підлягають дослідженню судом під час розгляду справи по суті разом із наданням оцінки доводам та доказам, наданим учасникам справи на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення. Доводи відповідача, якими останній обґрунтовував клопотання самі по собі не є підставою для скасування вжитих заходів забезпечення позову. Крім того, остаточна оцінка оскаржуваного припису буде також надана судом під час розгляду справи по суті.

Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову (ч.5 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України)

Також суд зазначає, що скасування заходів забезпечення адміністративного позову за своїм змістом не може бути запереченням проти ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Керуючись ст.ст. 157, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денисової Людмили Леонтіївни про скасування заходів забезпечення позову, застосованих ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2020 по справі 640/12605/19 за позовом Вищої Школи Адвокатури Національної асоціації адвокатів України до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Денисової Людмили Леонтіївни, треті особи: ОСОБА_1 , Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про визнання протиправним та скасування припису.

Ухвала набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 4 ст. 157 КАС України, дана ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України

Суддя А.С. Мазур