Рішення № 88404111, 18.03.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/768/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

судді – Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання – Лисака С.В.,

представника позивача в порядку самопредставництва – Чайки М.Г.,

відповідача – Кузицького Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/768/20 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" про застосування арешту коштів на рахунках платника податків,

В С Т А Н О В И В:

11 лютого 2020 року позивач Головне управління ДПС у Полтавській області (надалі - ГУ ДПС у Полтавській області) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), визначивши в якості третьої особи Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", в якому просить суд застосувати арешт коштів відповідача на розрахункових рахунках, відкритих ним у банківських установах.

Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує на наявність законних підстав для арешту коштів підприємця, передбачених п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, обумовлених фактом необґрунтованої відмови ФОП ОСОБА_1 у допуску посадових осіб позивача до проведення фактичної перевірки підприємця.

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи на 03.03.2020.

Ухвалою цього ж суду від 27.02.2020 заперечення в.о. начальника ГУ ДПС у Полтавській області проти розгляду за правилами спрощеного провадження справи №440/768/20 залишено без задоволення.

У судовому засіданні 03.03.2020 розгляд справи відкладено за клопотанням відповідача на 18.03.2020.

06.03.2020 до суду надійшов відзив на позов, в якому від відповідач зазначає, що в порушення ч. 1 ст. 61 Конституції України, позивач намагається двічі притягнути ОСОБА_2 до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж правопорушення, оскільки позовна заява позивача у даній справі та рішення ГУ ДПС у Полтавській області від 11.02.2020 №2 про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача базуються на п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України. З посиланням на позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 08.08.2018 у справі №820/3059/17 вказує, що за відсутності у нього податкового боргу відмова від проведення перевірки не є приводом для застосування арешту коштів на рахунках відповідача (а.с. 79-80).

Згідно з відповіддю на відзив від 17.03.2020, накладення арешту на майно платника та застосування арешту коштів на рахунку платника податків є окремими мірами відповідальності платника податків. Пояснює, що повноваження представника ГУ ДПС у Полтавській області Чайки М.Г. підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданому суду (а.с. 82-84).

Представник позивача у судовому засіданні 18.03.2020 позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

Третя особа у судове засідання свого уповноваженого представника не забезпечила, при цьому повідомлялася належним чином про дату, час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомила.

Суд, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців здійснено запис від 25.02.2010 №25770000000010086 (а.с. 54, 56-57).

Відповідач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Полтавській області, Полтавське управління, Полтавська ДПІ (Полтавський район) як платника податків з 26.02.2010 за №49 та як платник єдиного внеску з 25.02.2010 за №16198629.

ГУ ДПС у Полтавській області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 81.1 статті 81, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України були прийняті накази від 06.02.2020 №287 та №288 "Про проведення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 )", відповідно до яких призначені з 06.02.2020 фактичні перевірки ФОП ОСОБА_1 за місцями фактичного провадження діяльності - АДРЕСА_1 Полтава АДРЕСА_2 , магазин “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” та АДРЕСА_3 , кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та виплати доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, тривалістю 10 діб (а.с. 26, 43).

На підставі вказаних наказів за №214, №215, №216, №217 від 06.02.2020 були видані направлення на перевірки посадовим особам контролюючого органу за адресою об`єкта торгівлі кафе " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", а також за адресою об`єкта торгівлі магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (а.с. 28-29, 45-46).

За інформацією, викладеною в акті від 06.02.2020 №247/16-31-33-04-13/ НОМЕР_1 , в магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 " по АДРЕСА_2 знаходились дві особи, які фактично проводили розрахункові операції – продавець ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . На виконання вимог пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України особам, які проводили розрахункові операції, перевіряючими пред`явлено особисті посвідчення, наказ та направлення. Після ознайомлення з особистими посвідченнями та направленнями на перевірку від 06.02.2020 №214, №215 та копією наказу про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 06.02.2020 №288, продавці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 після телефонної розмови з ФОП ОСОБА_1 відмовилися від отримання наказу на перевірку, від підпису у направленнях та повідомили про недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки. ОСОБА_4 в направленні від 06.02.2020 №214 власноручно написала, що від отримання наказу та направлення відмовляється (а.с. 49-50).

Фактичний недопуск перевіряючих до проведення перевірки особами, які здійснювали розрахункові операції в магазині “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, тобто продавцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , зафіксований в акті про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки від 06.02.2020 №248/16-31-33-04/ НОМЕР_1 (а.с. 51).

За інформацією, викладеною в акті від 06.02.2020 №252/16-31-33-04-13/ НОМЕР_1 , в кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ” по АДРЕСА_3 А знаходились дві особи, одна з яких фактично проводила розрахункові операції. На виконання вимог пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України особі, яка проводила розрахункові операції, перевіряючими пред`явлено особисті посвідчення, наказ та направлення. Після ознайомлення з особистими посвідченнями та направленнями на перевірку від 06.02.2020 №216, №217 та копією наказу про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 від 06.02.2020 №287, особа, яка відмовилася представитися після усної заборони особи, яка назвалася дружиною ФОП ОСОБА_1 , відмовилася від отримання наказу на перевірку, від підпису у направленнях, та повідомила про недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки (а.с. 30-32).

Фактичний недопуск перевіряючих до проведення перевірки особою, яка фактично здійснювала розрахункові операції в кафе “ ІНФОРМАЦІЯ_2 ”, зафіксований в акті про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки від 06.02.2020 №253/16-31-33-04/ НОМЕР_1 (а.с. 33-35).

За результатами виходу перевіряючих з метою проведення фактичних перевірок об`єктів торгівлі ФОП ОСОБА_1 складені:

- акт від 06.02.2020 №247/16-31-33-04-13/ НОМЕР_1 щодо неможливості вручення копії наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 06.02.2020 №288 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) та відмову розписатися в направленнях на проведення фактичної перевірки від 06.02.2020 №214, №215 (а.с. 49-50);

- акт від 06.02.2020 №248/16-31-33-04/ НОМЕР_1 про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) (а.с. 51);

- акт від 06.02.2020 №249/16-31-33-04-13/ НОМЕР_1 про відмову в отриманні акту про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) (а.с. 52);

- акт від 06.02.2020 №250/16-31-33-04/ НОМЕР_1 щодо неможливості проведення фактичної перевірки згідно наказу від 06.02.2020 №287 ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) (а.с. 53);

- акт від 06.02.2020 №252/16-31-33-04-13/ НОМЕР_1 щодо неможливості вручення копії наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 06.02.2020 №287 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) та відмову розписатися в направленнях на проведення фактичної перевірки від 06.02.2020 №216, №217 (а.с. 30-32);

- акт від 06.02.2020 №253/16-31-33-04-13/ НОМЕР_1 про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) (а.с. 33-35);

- акт від 06.02.2020 №254/16-31-33-04-13/ НОМЕР_1 про відмову в отриманні акту про відмову в допуску до проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) (а.с. 39-41);

- акт від 06.02.2020 №255/16-31-33-04-13/ НОМЕР_1 щодо неможливості проведення фактичної перевірки згідно наказу від 06.02.2020 №288 ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ) (а.с. 36-38).

11.02.2020 заступником начальника управління-начальником відділу аналізу та прогнозування надходжень податків та зборів з фізичних осіб та єдиного внеску ГУ ДПС у Полтавській області О. Бритвіним складено звернення на ім`я в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Полтавській області В. Цюпки про застосування адміністративного арешту майна платника податків (а.с. 15-17).

Рішенням в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Полтавській області В. Цюпки від 11.02.2020 №2 о 12:00, на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, застосовано адміністративний арешт майна платника податків ФОП ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1 ), у зв`язку з відмовою ФОП ОСОБА_1 від проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, передбачених підпунктом 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України (а.с. 18-19).

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі №440/767/20 підтверджено обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_1 , застосованого рішенням в.о. заступника начальника ГУ ДПС у Полтавській області від 11.02.2020 №2.

Дотримуючись алгоритму дій, встановленого статтею 94 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у Полтавській області звернулося до суду з даним позовом, в якому просить суд застосувати ще й арешт коштів на рахунках платника податків.

Визначаючи наявність підстав для застосування такого арешту, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (надалі – Податковий кодекс).

Права контролюючих органів визначено статтею 20 Податкового кодексу, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 якої, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підстави та порядок проведення фактичної перевірки визначено статтею 80 Податкового кодексу (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, згідно з п. 80.1 ст. 80 Податкового кодексу, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п.п. 80.2.7 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (п. 80.5 ст. 80 Податкового кодексу).

Відповідно до пункту 81.1. вказаної статті посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Аналіз наведених норм статей 80 та 81 Податкового кодексу дає підстави стверджувати, що безумовною підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки є наказ на проведення такої перевірки.

Відповідно до абзацу 6 пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Як встановлено судом, у точній відповідності до вищевказаних вимог чинного законодавства, накази про проведення фактичної перевірки від 06.02.2020 №287 (а.с. 26), №288 (а.с. 43) та направлення від 06.02.2020 №214, №215, №216, №217 були пред`явлені для ознайомлення присутнім особам, у відповідь на що ті відмовилися від їх отримання, від підпису у направленнях та повідомили про недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

Таким чином, посадовими особами податкового органу повністю дотримано вимог, передбачених статтею 81 Податкового кодексу, тоді як відповідач, у порушення абзацу шостого пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу, відмовився від проведення фактичної перевірки шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення такої перевірки.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з пунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Таким чином Податковим кодексом розмежовано накладення арешту контролюючим органом на майно платника податків та кошти на його рахунках.

Відповідно до пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Особливості застосування арешту коштів на рахунку платника податків регулюються Розділом VII Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 №632 (надалі - Порядок).

Пунктом 1 розділу VII Порядку встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду у разі звернення контролюючого органу до суду.

Відповідно до пункту 3 розділу VII Порядку для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Отже, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.02.2020 у справі №813/1318/17 (номер в ЄДРСР 87839003).

При цьому, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 ст. 94 Податкового кодексу, та не залежить від наявності рішення контролюючого органу про накладення арешту на майно платника податків.

Таким чином твердження відповідача про застосування до нього подвійної відповідальності у вигляді накладення арешту на майно та на кошти на рахунках є безпідставними.

Оцінюючи доводи відповідача про те, що за відсутності у нього податкового боргу сам лише факт відмови від проведення перевірки не є приводом для застосування арешту коштів на рахунках відповідача з посиланням на позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 08.08.2018 у справі №820/3059/17, суд визнає надуманими, з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому, підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків визначені пунктом 94.2 ст. 94 Податкового кодексу. Обидва види арешту за загальним правилом застосовуються за однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника, крім тих, що визначені статтею 94 Кодексу, саме і визначені п.п. 20.1.33 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 ст. 94 Податкового кодексу (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

До аналогічного висновку щодо застосування наведених положень Податкового кодексу Верховний Суд дійшов під час вирішення справи №820/1929/17 у постанові від 27.11.2018.

При цьому, згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Полтавській області звернулося до суду з даним позовом 11.02.2020 (вх.№5828/20), тобто у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків №2.

Відповідно до довідки від 10.02.2020 №4890/10/16-31-33-04-13 у ОСОБА_1 станом на 10.20.2020 відкритий банківський рахунок у Полтавському ГРУ АТ КБ "Приватбанк" м. Полтава (а.с. 55).

За встановлених судом обставин недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки з боку ФОП ОСОБА_1 достатні всі підстави для звернення ГУ ДПС у Полтавській області до суду з адміністративним позовом про арешт коштів на рахунку платника податків.

Твердження відповідача про відсутність доказів на підтвердження наявності повноважень у представника ГУ ДПС у Полтавській області на представництво позивача не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до положення про ГУ ДПС у Полтавській області, затвердженого наказом ДПС України від 12.07.2019 №14 (у редакції наказу ДПС України від 12.02.2020) та наявного у відкритому доступі в мережі Інтернет, ГУ ДПС бере участь у судових справах та судових процесах (в порядку само представництва суб`єкта владних повноважень) через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення начальника ГУ ДПС через його заступників та працівників управління правового забезпечення ГУ ДПС.

Наказом від 24.02.2020 №534 "Про затвердження Переліку осіб, які беруть участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України в інтересах та від імені ГУ ДПС у Полтавській області, без окремого доручення начальника (в.о. начальника) ГУ ДПС у Полтавській області" (а.с. 73) затверджено Перелік осіб, які беруть участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України в інтересах та від імені ГУ ДПС у Полтавській області, без окремого доручення начальника (в.о. начальника) ГУ ДПС у Полтавській області з правами, що надані стороні, третій особі, особі, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, але не виключно, без права подання відмови, зміни, відкликання позову, відкликання, відмови від апеляційних, касаційних скарг, з правом посвідчення копій документів, що підтверджують повноваження, згідно з додатком (серед яких значиться і Чайка М.Г); відповідні зміни до відомостей про юридичну особу містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 71-72).

Таким чином, повноваження Чайки М.Г. підтверджено матеріалами справи.

За правилами, встановленими статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ГУ ДПС у Полтавській області про застосування арешту коштів на рахунках ФОП ОСОБА_1 .

Відтак, позов належить задовольнити у спосіб обраний позивачем.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 43142831) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) про застосування арешту коштів на рахунках платника податків - задовольнити.

Застосувати арешт коштів на рахунках фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ), що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складений 23.03.2020.

Суддя Є.Б. Супрун