Рішення № 88403758, 25.03.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/525/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Феросистема - Трейд” до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, а також картки відмови, -

В С Т А Н О В И В :

Директор в інтересах ТОВ “Феросистема - Трейд” звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2020/000069/2 від 04.02.2020р.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110280/2020/00015 від 04.02.2020р.

Ухвалою суду від 19.02.2020 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та зобов`язати відповідача надати до суду: докази на підставі яких прийняті рішення № UA110000/2020/000069/2 від 04.02.2020, № UA110280/2020/00015 від 04.02.2020; належним чином завірену копію митної декларації від 03.02.2020 № UA700060/2020/000850 (а.с.55).

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що під час митного оформлення товару відповідачу було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини другої ст. 53 МКУ, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару, а тому оскаржувані рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Так, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що підставою для виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості, заявленої декларантом, стала незгода головного державного інспектора Зайця В.Д. з висновками щодо експертного аналізу відповідності рівня цін Державного підприємства «Держзовнішінформ» від 31.01.2020р. № 251/23, незважаючи на те, що вказаний висновок не відноситься до переліку документів, обов`язковість подання яких встановлена ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів безпідставно стверджується, що метод митної вартості товарів за ціною договору не може бути застосовано, оскільки використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно та відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчислення.

Також, в рішенні про коригування митної вартості товарів зазначається, що інформація щодо ціни товару використана з МД від 03.02.2020 № UА700060/2020/000850, за якою не вказана інформація щодо виробника, фізичних характеристик, умов поставки, об`ємів поставки, загальної вартості контракту, умов оплати тощо, навіть не зрозуміло який метод розмитнення застосований на підставі цієї МД. Тобто під час прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів у Дніпровської митниці Держмитслужби були відсутні дані щодо всіх ознак необхідних для здійснення оцінювання задекларованого Позивачем товару.

Однак, відповідачем з незрозумілих причин не було прийнято до уваги інформацію з митної декларації позивача № UА 110280/2019/015185 від 09.12.2019р., за якою було здійснено митне оформлення ідентичного товару, отриманого від того ж самого постачальника на тих же умовах поставки і оплати.

Представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому вказує, що прийняття оскаржуваних рішень здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Митним кодексом України, з урахуванням даних ПІК ЄАІС.

Так, під час здійснення митного контролю за митною декларацією позивача опрацьовувалася інформація, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах. Відповідно до ч.5 ст. 54, ч.2,3 ст. 53, ст. 335 МК України, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість може бути визнана, а саме для уточнення вартісних показників наведених в висновку ДП «Держзовнішінформ» від 31.01.2020 № 251/23, щодо вартості марганцю металевого кускового Мg 95 походження з Китаю, запропоновано надати інформацію, щодо вартості перевезення вантажу з портів Китаю до портів Європи. На вимогу декларантом додатково надано лист ДП «Держзовнішінформ» від 03.02.2020 №251/23-1 в додаток до Висновку від 31.01.2020 № 251/23 в якому інформується: маршрут перевезення вантажу марганцю металевого кускового Мg 95 в контейнері з портів Китаю до м. Прешов становить 30 днів (морський фрахт до Венеції - 28 днів, перевалка у порту Венеції і перевезення до м. Прешов - 2 дні).

За результатами розгляду всіх наданих документів відповідач дійшов висновку, що, відповідно до ч.6 ст.54 МК України, митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та /або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою.

Зважаючи на вимоги ч.3 ст.58 МК України (у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу), основний метод застосуванню не підлягав. На підставі митної інформації, яка міститься в ПІК митна вартість товару визначена згідно з вимогами ст. 60 МК України за ціною договору щодо подібних товарів.

Так, відповідачем зазначено, що заявлена декларантом митна вартість товару «марганець металевий кусковий Мн 95 хімічний склад: марганець (МN) 95,10%, вуглець (С) 0,04%, кремній (SI) 0,65%, фосфор (Р) 0,012%, сірка (S) 0,033%. фракція 10-50 ММ - 21,000 тона, в біг- бегах» - 910 311,58 грн. за тону, що становить 39 369,69 USD або 1,73189 дол. США за кг. За наявною інформацією щодо митного оформлення «марганець металевий кусковий Мн 95» походження з Китаю за ціною угоди за МД від 03.02.2020 № UА700060/2020/000850 на рівні 1,828 дол. США за кг, (задекларований рахунок від 10.01.2020), у зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, прийнято рішення про коригування митної вартості від 04.02.2020 UА 110000/2020/000069/2, згідно якого митна вартість товару «марганець металевий кусковий Мн 95» становитиме 38 388,00 дол. США (а.с.60-64).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Позивачем відповідно до контракту купівлі-продажу № 20/01/2020 від 20.01.2020 р., укладеного з компанією Меdium Тгаdе s.r.о. (Словаччина), придбано товар - марганець металевий кусковий Мн95 (а.с.23).

Для митного оформлення вказаного товару в режимі імпорту до Дніпровської митниці Держмитслужби позивачем подано 03.02.2020р. митну декларацію № UА 110280/2020/001116, у якій декларантом визначено митну вартість товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, у розмірі 35 700,00 доларів США (а.с.18-22).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів разом з митною декларацією № UА 110280/2020/001116 від 03.02.2020р. позивачем надано наступні документи:

- Декларацію митної вартості від 03.02.2020р. (а.с.18-22);

- Контракт купівлі-продажу № 20/01/2020 від 20.01.2020р. з постачальником Меdium Тгаdе s.r.о. (Словаччина) (а.с.23);

- Рахунок-проформу №60202003 від 20.01.2020р. (а.с.24-25);

- Рахунок-фактуру № 2020010 від 29.01.2020р. (а.с.26);

- Банківський платіжний документ про сплату вартості товару №7 від 27.01.2020р. (а.с.27);

- Висновок щодо експертного аналізу відповідності рівня цін Державного підприємства «Держзовнішінформ» від 31.01.2020р. № 251/23 (а.с.28);

- Лист ДП «Держзовнішінформ» від 31.01.2020р. № 195-Е (а.с.29);

- Лист Меdium Тгаdе s.r.о. (Словаччина) від 31.01.2020р. щодо цінової інформації (а.с.30);

- витяг з інформаційного видання Аrgus Меtals Іnternational випуск 20-14 від 21.01.2020р. (а.с.31);

- Довідку про витрати по доставці вантажу № DТ0160 від 31.01.2020р. (а.с.32);

- Рахунок на оплату витрат по доставці вантажу № 31/01/05 від 31.01.2020р. (а.с.33);

- Договір про доставку вантажу № 9468-01 від 16.01.2019р. (а.с.34-37);

- Договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 4630-03 від 05.06.2018р. (а.с.38-40);

- Пакувальний лист № 061/01/2020 від 29.01.2020р. (а.с.41);

- Сертифікат якості № А061/01/2020 від 29.01.2020р. (а.с.42);

- Ескпортну митну декларацію країни відправлення № 20SК6263ЕХ00685602 від 29.01.2020р (а.с.43).

Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість згідно з п.1 ч.1 ст.57 МК України за основним методом (ціна договору).

Відповідач, за результатами здійснення митного контролю з урахуванням ризикованості операцій, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, у відповідності вимог ч.2, ч. 3 ст.53 та ст. 335 МКУ протягом 10 календарних днів додатково витребував (за наявності): для уточнення вартісних показників, наведених у висновку ДП «Держзовнішінформ» від 31.01.2020 № 251/23 щодо вартості марганцю металевого кускового походження з Китаю, запропонував надати інформацію щодо вартості перевезення вантажу з портів Китаю до портів Європи (а.с.67)

Позивачем, на виконання вимог відповідача надано лист № 36 від 04.02.2020р., в якому зазначено, що вже надано вичерпний перелік документів на підтвердження митної вартості товарів відповідно до вимог Митного кодексу України. При цьому позивач також надав лист ДП «Держзовнішінформ» від 03.02.2020р. № 251/23-1, який містив витребувану інформацію щодо вартості перевезення вантажу з портів Китаю до портів Європи (а.с.46, 68).

Не погоджуючись із заявленою митною вартістю відповідач 04.02.2020 року прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UА 110000/2020/000069/2, яким митну вартість Марганцю металевого кускового Мн95 було скориговано до рівня 38388,00 доларів США, із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних товарів (а.с.10-14).

Підставою для коригування митної вартості стало те, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та /або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою.

На підставі вказаного рішення митним органом було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 110280/2020/00015 від 04.02.2020р.(а.с.15-17).

Вважаючи рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст.VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГААТ).

Згідно з ч.2 ст.VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1)заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2)подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3)нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частини перша та друга статті 52 Митного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7)ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В силу положень частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною третьою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7)копію митної декларації країни відправлення; 8)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1)подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2)ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3)виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4)обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Як встановлено судом, позивачем до митного органу для підтвердження заявленої митної вартості товару було надано: контракт купівлі-продажу № 20/01/2020 від 20.01.2020р. з постачальником Меdium Тгаdе s.r.о. (Словаччина) (а.с.23); рахунок-проформу 60202003 від 20.01.2020р. (а.с.24-25); рахунок-фактуру № 2020010 від 29.01.2020р. (а.с.26);банківський платіжний документ про сплату вартості товару №7 від 27.01.2020р. (а.с.27); висновок щодо експертного аналізу відповідності рівня цін Державного підприємства «Держзовнішінформ» від 31.01.2020р. № 251/23 (а.с.28); лист ДП «Держзовнішінформ» від 31.01.2020р. № 195-Е (а.с.29); лист Меdium Тгаdе s.r.о. (Словаччина) від 31.01.2020р. щодо цінової інформації (а.с.30; витяг з інформаційного видання Аrgus Меtals Іnternational випуск 20-14 від 21.01.2020р. (а.с.31); довідку про витрати по доставці вантажу № DТ0160 від 31.01.2020р. (а.с.32); рахунок на оплату витрат по доставці вантажу № 31/01/05 від 31.01.2020р. (а.с.33); договір про доставку вантажу № 9468-01 від 16.01.2019р. (а.с.34-37); договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом № 4630-03 від 05.06.2018р. (а.с.38-40); пакувальний лист № 061/01/2020 від 29.01.2020р. (а.с.41); сертифікат якості № А061/01/2020 від 29.01.2020р. (а.с.42); експортну митну декларацію країни відправлення № 20SК6263ЕХ00685602 від 29.01.2020р (а.с.43).

Вказані документи не містять жодних розбіжностей щодо кількості, найменування, якості та ціни задекларованих товарів.

Окрім того, позивачем додатково було надано митному органу лист ДП «Держзовнішінформ» від 03.02.2020р. № 251/23-1, який містив витребувану інформацію щодо вартості перевезення вантажу з портів Китаю до портів Європи (а.с. 68).

Аналізуючи зміст вищевказаних документів, суд зазначає, що вони містили всі реквізити, необхідні для ідентифікації придбаного позивачем товару та ціни.

Таким чином, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товарів на митну територію України, на підтвердження заявленої ним митної вартості на підставі положень контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого статтею 53 Митного кодексу України, а тому суд не погоджується з висновком відповідача що використані декларантом відомості при визначенні митної вартості товару не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та /або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою, оскільки даний висновок спростовується дослідженими письмовими доказами.

Щодо незгоди відповідача з даними експертного аналізу відповідності рівня цін Державного підприємства «Держзовнішінформ» від 31.01.2020р. № 251/23 то суд зазначає, що дана обставина жодним чином не обґрунтовує наявність обставин визначених положенням ч.3 ст.53 Митного кодексу України, отже не обґрунтовує і підстави коригування митної вартості проведеної митним органом.

Що стосується визначення контролюючим органом митної вартості товарів за за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1)упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2)у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3)у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4)проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5)звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України).

Частинами першою та другою статті 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Так, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду, відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16 та Верховного Суду України від 31.03.2015 в справі №21-127а15 та від 02.06.2015 в справі №21-498а15.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1)основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2)другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частини третя-четверта статті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч.2 ст.58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 4-5 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За приписами ч.ч.1- 4 ст.60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

Судом встановлено, що джерелом для визначення ціни товару при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувала митна декларація від 03.02.2020 № UA700060/2020/000850.

Як слідує зі змісту Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №598 посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості. Такий підхід для формування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості прямо суперечать наведеним вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для їх скасування. Вказана позиція також підтверджується правовою позицією Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеної в постанові від 21.12.2018р. у справі №815/1670/17.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованих позивачем товарів за другорядним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, що є порушенням вимог Митного кодексу України.

Відповідно до положень статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на «дійсній вартості» імпортованого товару. Під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується для продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Відповідно до Пункту 2 Приміток та Додаткових положень до статті VII ГАТТ сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

Враховуючи наведене, суд вказує, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Таккож суд, зазначає, що відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Суд звертає увагу, що відповідачем на вимогу суду, в порушення ч.2 ст.77, 79, 80 КАС України, не надано копію митної декларації від 03.02.2020 № UA700060/2020/000850, яка є джерелом для визначення ціни товару при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, без поважних причин.

Посилання представника відповідача на здійснення Державною митною службою України контролю за захисту електронної інформації в інформаційних системах митних органів, а також за дотриманням правил користування засобами захисту інформації не звільняє відповідача від обов`язку доказування правомірності рішення, надання належних та допустимих доказів до суду або вжиття заходів для отримання цих доказів самостійно, в разі їх відсутності у відповідача.

Ненадання відповідачем до суду доказів на підставі яких прийнято оскаржуване рішення свідчить про необґрунтованість даного рішення та є окремою підставою для визнання його протиправним та скасування.

Крім того, відповідачем не обґрунтовано неврахування, при прийнятті оскаржуваного рішення, інформації з митної декларації позивача № UА 110280/2019/015185 від 09.12.2019р. (а.с.51-52), за якою було здійснено митне оформлення ідентичного товару, отриманого від того ж самого постачальника на тих же умовах поставки і оплати.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA110000/2020/000069/2 від 04.02.2020р. та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110280/2020/00015 від 04.02.2020р. прийняті відповідачем без дотримання вимог, встановлених ч.3 ст. 2 КАС України, є необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4 204 грн., який, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст.139, 243 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Феросистема - Трейд” (вул. Комарова, 68, м. Кропивницький, 25009, код ЄДРПОУ 37530038) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43350935 ) про визнання протиправним та скасування рішення, а також картки відмови–задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110000/2020/000069/2 від 04.02.2020р.;

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110280/2020/00015 від 04.02.2020р.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Феросистема - Трейд” судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби у розмірі 4 204 грн. (чотири тисячі двісті чотири грн.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун